Ґобуста н азерб Qobustan місто із 2008 року в Азербайджані адміністративний центр Ґобустанського району До 25 квітня 200

Ґобуста́н (азерб. Qobustan) — місто (із 2008 року) в Азербайджані, адміністративний центр Ґобустанського району. До 25 квітня 2008 року називався Мараза (азерб. Mərəzə). Ґобустан розташований на сході від Шемахі, за 101 км від столиці Азербайджану.

Місто

Ґобустан

азерб. Qobustan
рос. Мараза

Координати ^{H G O}

Країна	АзербайджанАзербайджан
Район	Гобустанський
Висота центру	771 м
Офіційна мова	азербайджанська
Населення	9 556 (2019)
Часовий пояс
Телефонний код	+994 020 24
GeoNames	585570
OSM	↑3764568 ·R (Гобустанський район, Шамахинський район, Гобустанський район, Шамахинський район, Гобустанський район, Шемахинський повіт)

Ґобустан

Ґобустан (Азербайджан)

Ґобустан у Вікісховищі

Населення

Згідно етнографічним матеріалам кінця XIX століття, Ґобустан (Мараза) був російським поселенням. Населення міста становить 7 100 осіб.

Історія

Згідно одинадцятому випуску «Збірника матеріалів для опису місцин та племен Кавказу» (1891 рік) у селі «Марази» на 1886 рік жило 1 612 осіб, переважно — російські колонізатори.

В 1920—1930 та у 1943—1960 роках був центром Маразинського району Азербайджанської РСР. Пізніше адміністративним центром сільського та селищної ради в Шемахінському районі. Із дня створення Гобустанського району є його адміністративним центром.

Статус селища міського типу мав із 1968 року. Із квітня 2008 року — місто. Тоді ж назву Мараза було змінено на Ґобустан.

Культура

Основною діяльністю населення із давніх часів було килимарство. Місцеві килими «Мараза», «Чуханли», «Чемчемли» відносяться до Ширванскої школи килимарства.

Ґобустанські килими

Пам'ятки

У місті розташований Мавзолей Дірі Баби, зведений в 1402 році. Це двоетажний мавзолей-мечеть, яка розташована напроти старого кладовища. На стіні висічений поминальний текст, в якому згадується ім'я ширваншаха — Шейха Ібрагіма I. Відділяє один етаж від іншого — декоративний ярус із написом, ніби оперізуючий будівлю. Мавзолей примикає до скали, в масиві якої вирізаний грот. Це і є місце захоронення святого. Сюди ж веде вузький хід в північній стіні.

Примітки

. Архів оригіналу за 21 вересня 2010. Процитовано 7 серпня 2021.
. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
(рос.). Trend.Az. 25 квітня 2008. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 22 січня 2019.
Етнографічна карта Бакинської губернії. 1886 год. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 7 серпня 2021.
(рос.). All-populations.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 22 січня 2019.
Архівована копія. — 1891. — С. 154. з джерела 10 серпня 2020
. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
(азерб.). azertag.az. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 22 січня 2019.

[1] . Архів оригіналу за 21 вересня 2010. Процитовано 7 серпня 2021.

[2] . Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.

[3] (рос.). Trend.Az. 25 квітня 2008. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 22 січня 2019.

[4] Етнографічна карта Бакинської губернії. 1886 год. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 7 серпня 2021.

[5] (рос.). All-populations.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 22 січня 2019.

[6] Архівована копія. — 1891. — С. 154. з джерела 10 серпня 2020

[7] . Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.

[8] (азерб.). azertag.az. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 22 січня 2019.