Плодоїд золотоволий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець золотоволого плодоїда Самиця золотоволого плодоїда | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pipreola aureopectus (Lafresnaye, 1843) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Ampelis aureopectus Euchlornis aureipectus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Плодоїд золотоволий (Pipreola aureopectus) — вид горобцеподібних птахів родини котингових (Cotingidae). Мешкає в Колумбії і Венесуелі.
Опис
Довжина птаха становить 16,5-17,5 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла зелена, обличчя і підборіддя чорнуваті. Третьорядні покривні пера крил мають білі кінчики. Горло і верхня частина грудей яскраво-жовті, живіт лимонно-жовтий з зеленими смужками на боках. У самиць верхня частина тіла яскраво-зелена, третьорядні покривні пера крил мають білі кінчики, нижня частина тіла жовта, сильно поцяткована зеленими смужками. Райдужки жовті, дзьоб оранжевий, лапи сірувато-зелені.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- P. a. decora Bangs, 1899 — гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на північному сході Колумбії;
- P. a. festiva (Todd, 1912) — гори Прибережного хребта на півночі Венесуели (від Карабобо до Арагуа);
- P. a. aureopectus (Lafresnaye, 1843) — Анди в Колумбії і західній Венесуелі (Кордильєра-де-Мерида), гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели.
Поширення і екологія
Золотоволі плодоїди живуть в нижньому і середньому ярусах вологих гірських тропічних лісів, на узліссях і тінистих кавових плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 800 до 3100 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами.
Примітки
- BirdLife International (2016). Pipreola aureopectus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 вересня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 505. ISBN .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Cotingas, manakins, tityras, becards. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 вересня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plodoyid zolotovolij Samec zolotovologo plodoyida Samicya zolotovologo plodoyida Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Kotingovi Cotingidae Rid Plodoyid Pipreola Vid Plodoyid zolotovolij Binomialna nazva Pipreola aureopectus Lafresnaye 1843 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Ampelis aureopectus Euchlornis aureipectus Posilannya Vikishovishe Pipreola aureopectus Vikividi Pipreola aureopectus EOL 916964 ITIS 562194 MSOP 22700791 NCBI 2294025 Plodoyid zolotovolij Pipreola aureopectus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini kotingovih Cotingidae Meshkaye v Kolumbiyi i Venesueli OpisDovzhina ptaha stanovit 16 5 17 5 sm Vidu pritamannij statevij dimorfizm Verhnya chastina tila zelena oblichchya i pidboriddya chornuvati Tretoryadni pokrivni pera kril mayut bili kinchiki Gorlo i verhnya chastina grudej yaskravo zhovti zhivit limonno zhovtij z zelenimi smuzhkami na bokah U samic verhnya chastina tila yaskravo zelena tretoryadni pokrivni pera kril mayut bili kinchiki nizhnya chastina tila zhovta silno pocyatkovana zelenimi smuzhkami Rajduzhki zhovti dzob oranzhevij lapi siruvato zeleni PidvidiVidilyayut tri pidvidi P a decora Bangs 1899 girskij masiv Syerra Nevada de Santa Marta na pivnichnomu shodi Kolumbiyi P a festiva Todd 1912 gori Priberezhnogo hrebta na pivnochi Venesueli vid Karabobo do Aragua P a aureopectus Lafresnaye 1843 Andi v Kolumbiyi i zahidnij Venesueli Kordilyera de Merida gori Syerra de Periha na kordoni Kolumbiyi i Venesueli Poshirennya i ekologiyaZolotovoli plodoyidi zhivut v nizhnomu i serednomu yarusah vologih girskih tropichnih lisiv na uzlissyah i tinistih kavovih plantaciyah Zustrichayutsya poodinci abo parami na visoti vid 800 do 3100 m nad rivnem morya Inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv Zhivlyatsya plodami PrimitkiBirdLife International 2016 Pipreola aureopectus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 21 veresnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Ridgely Robert S Tudor Guy 2009 Field Guide to the Songbirds of South America The Passerines University of Texas Press s 505 ISBN 978 0 292 71748 0 Gill Frank Donsker David red 2022 Cotingas manakins tityras becards IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 21 veresnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi