Лівий фашизм — термін, який використовували для позначення ранніх версій фашизму на зорі його популярності. Ранній фашизм часто проголошував можливість побудови соціалізму, спираючись на містицизм, націоналізм, побудову імперії, «спадщину предків», поклоніння вождю, репресії, ізоляціонізм і експансіонізм. Широко поширювалась теза необхідності протиставлення «гнилому заходу», боротьби з буржуазією, але без конкретизації, а також твердження про особливу роль нації, зовнішніх і внутрішніх змовах, національних образи, кривди та загрози щодо неї з боку інших країн та необхідність консолідації нації перед цими факторами. Класичний приклад — Отто Штрассер в Німеччині.
Як підміна понять широко застосовується сучасними псевдолівими ліберального і лівацького штибу, а також правими і консервативними ідеологами для опису вигаданих ними «фашистських» тенденцій в лівому русі з метою дискредитації всього руху в цілому. Ці тенденції, на їх думку, включають в себе тоталітаризм, абсолютизм, нетерпимість, екофашизм, ірраціональність, тероризм і антисемітизм.
На думку Антона Олійника, до Ночі довгих ножів лівими фашистами можна було називати і НСДАП. Дійсно, найглибший корінь фашизму полягає в дискредитації формальних інститутів через їх невідповідність до повсякденних практик. Фашизм, пише Слотердайк, «прямо відмовляється від намагань якось легітимізувати себе, відкрито проголошуючи жорстокість і „священний егоїзм“ як політичну необхідність та історико-біологічний закон». Націоналізм в таких умовах стає одним із способів відторгнення формальних інститутів (демократії, міжнародних договорів), що розцінюються як чужі і нав'язані ззовні. Фашизм, як соціальне явище означає нездатність відстоювати свої інтереси у відносинах з оточуючими інакше, ніж за допомогою насильства. Він поширюється паралельно з запереченням існуючих у внутрішній і зовнішній політиці формальних інститутів. Фашизм — це припинення дискусії на найважливішому місці і надання заключного слова «товаришеві маузеру».
Філософ Юрген Хабермас був першим, хто широко використовував цей термін. Після похорону Онезорга в Ганновері був скликаний конгрес «Вузи і демократія». В історії лівого руху в ФРН він став фатальним. Саме на цьому форумі Хабермас назвав Руді Дучке «лівим фашистом», так як, на його думку, Дучке провокував поліцейське насильство і терор ультраправих. Дійсно, хоч він і несправедливо обізвав самого Руді Дучке, але більшість лівих, які гуртувалися навколо нього, проти яких виступав Хабермас, дискутуючи з їх лідером, згодом стали ультраправими, відкритими нацистами, а їх антисіонізм був формою продовження діяльності НСДАП під лівими гаслами. Хабермас, в роботах якого підкреслюється важливе значення раціонального дискурсу, демократичних інститутів, а також неприйняття насильства, зробив важливий внесок у теорію конфлікту, який часто пов'язаний не лише з правими, але і з ультралівими.
Для соціолога Ірвінга Луїса Хоровіца ліве крило фашизму в США являє собою заперечення або відмову від американської демократії і відданість справі соціалізму, що є лише ідеалізованою абстракцією в поєднанні з небажанням протистояти реальній історії комунізму. Фашизм використовує мову містики, приписуючи всі проблеми «скрізь і завжди імперськомій змові багатих людей, влади або вищих верств суспільства», використовує антисемітизм як псевдопопулістський інструмент.
Історик Річард Волін використовує термін «лівий фашизм», доводячи, що частина європейської інтелігенції піддається впливу постмодерністських або антираціональних програм, які відкривають можливість для культових, ірраціональних, антидемократичних позицій, що поєднують в собі характеристики лівизни і фашизму. Бернар-Анрі Леві називає цей гібрид політичної форми неопрогресивізмом, новим варварством або червоним фашизмом. Для Леві це антилібералізм, антиамериканізм, антиімперіалізм, антисемітизм та ісламофашизм.
Цей термін також був прийнятий американськими консерваторами, щоб охарактеризувати нетерпимість лівої ідеології в крайніх формах. Цей термін має широке застосування в сучасній публіцистиці, що вивчає незвичайні гібридні союзи і подібності політичних рухів кінця XX століття і початку XXI століття..
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 24 грудня 2016.
- Антон Олейник. Угроза фашизма или Веймарский сценарий в России. [ 22 лютого 2015 у Wayback Machine.] Ведомости. 13.02.2015
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 24 грудня 2016.
- Wallace, R.A. and A. Wolf. (1991).
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 24 грудня 2016.
- Irving Louis Horowitz, Winners and Losers: Social and Political Polarities in America, Duke University Press, 1984, pp. 210—217.
- Richard Wolin, The Seduction of Unreason: The Intellectual Romance with Fascism: from Nietzsche to Postmodernism, Princeton University Press, 2004
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 14 січня 2012.
- TELOS, Fall 2008 issue (no. 144)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Livij fashizm termin yakij vikoristovuvali dlya poznachennya rannih versij fashizmu na zori jogo populyarnosti Rannij fashizm chasto progoloshuvav mozhlivist pobudovi socializmu spirayuchis na misticizm nacionalizm pobudovu imperiyi spadshinu predkiv pokloninnya vozhdyu represiyi izolyacionizm i ekspansionizm Shiroko poshiryuvalas teza neobhidnosti protistavlennya gnilomu zahodu borotbi z burzhuaziyeyu ale bez konkretizaciyi a takozh tverdzhennya pro osoblivu rol naciyi zovnishnih i vnutrishnih zmovah nacionalnih obrazi krivdi ta zagrozi shodo neyi z boku inshih krayin ta neobhidnist konsolidaciyi naciyi pered cimi faktorami Klasichnij priklad Otto Shtrasser v Nimechchini Yak pidmina ponyat shiroko zastosovuyetsya suchasnimi psevdolivimi liberalnogo i livackogo shtibu a takozh pravimi i konservativnimi ideologami dlya opisu vigadanih nimi fashistskih tendencij v livomu rusi z metoyu diskreditaciyi vsogo ruhu v cilomu Ci tendenciyi na yih dumku vklyuchayut v sebe totalitarizm absolyutizm neterpimist ekofashizm irracionalnist terorizm i antisemitizm Na dumku Antona Olijnika do Nochi dovgih nozhiv livimi fashistami mozhna bulo nazivati i NSDAP Dijsno najglibshij korin fashizmu polyagaye v diskreditaciyi formalnih institutiv cherez yih nevidpovidnist do povsyakdennih praktik Fashizm pishe Sloterdajk pryamo vidmovlyayetsya vid namagan yakos legitimizuvati sebe vidkrito progoloshuyuchi zhorstokist i svyashennij egoyizm yak politichnu neobhidnist ta istoriko biologichnij zakon Nacionalizm v takih umovah staye odnim iz sposobiv vidtorgnennya formalnih institutiv demokratiyi mizhnarodnih dogovoriv sho rozcinyuyutsya yak chuzhi i nav yazani zzovni Fashizm yak socialne yavishe oznachaye nezdatnist vidstoyuvati svoyi interesi u vidnosinah z otochuyuchimi inakshe nizh za dopomogoyu nasilstva Vin poshiryuyetsya paralelno z zaperechennyam isnuyuchih u vnutrishnij i zovnishnij politici formalnih institutiv Fashizm ce pripinennya diskusiyi na najvazhlivishomu misci i nadannya zaklyuchnogo slova tovarishevi mauzeru Filosof Yurgen Habermas buv pershim hto shiroko vikoristovuvav cej termin Pislya pohoronu Onezorga v Gannoveri buv sklikanij kongres Vuzi i demokratiya V istoriyi livogo ruhu v FRN vin stav fatalnim Same na comu forumi Habermas nazvav Rudi Duchke livim fashistom tak yak na jogo dumku Duchke provokuvav policejske nasilstvo i teror ultrapravih Dijsno hoch vin i nespravedlivo obizvav samogo Rudi Duchke ale bilshist livih yaki gurtuvalisya navkolo nogo proti yakih vistupav Habermas diskutuyuchi z yih liderom zgodom stali ultrapravimi vidkritimi nacistami a yih antisionizm buv formoyu prodovzhennya diyalnosti NSDAP pid livimi gaslami Habermas v robotah yakogo pidkreslyuyetsya vazhlive znachennya racionalnogo diskursu demokratichnih institutiv a takozh neprijnyattya nasilstva zrobiv vazhlivij vnesok u teoriyu konfliktu yakij chasto pov yazanij ne lishe z pravimi ale i z ultralivimi Dlya sociologa Irvinga Luyisa Horovica live krilo fashizmu v SShA yavlyaye soboyu zaperechennya abo vidmovu vid amerikanskoyi demokratiyi i viddanist spravi socializmu sho ye lishe idealizovanoyu abstrakciyeyu v poyednanni z nebazhannyam protistoyati realnij istoriyi komunizmu Fashizm vikoristovuye movu mistiki pripisuyuchi vsi problemi skriz i zavzhdi imperskomij zmovi bagatih lyudej vladi abo vishih verstv suspilstva vikoristovuye antisemitizm yak psevdopopulistskij instrument Istorik Richard Volin vikoristovuye termin livij fashizm dovodyachi sho chastina yevropejskoyi inteligenciyi piddayetsya vplivu postmodernistskih abo antiracionalnih program yaki vidkrivayut mozhlivist dlya kultovih irracionalnih antidemokratichnih pozicij sho poyednuyut v sobi harakteristiki livizni i fashizmu Bernar Anri Levi nazivaye cej gibrid politichnoyi formi neoprogresivizmom novim varvarstvom abo chervonim fashizmom Dlya Levi ce antiliberalizm antiamerikanizm antiimperializm antisemitizm ta islamofashizm Cej termin takozh buv prijnyatij amerikanskimi konservatorami shob oharakterizuvati neterpimist livoyi ideologiyi v krajnih formah Cej termin maye shiroke zastosuvannya v suchasnij publicistici sho vivchaye nezvichajni gibridni soyuzi i podibnosti politichnih ruhiv kincya XX stolittya i pochatku XXI stolittya Primitki Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 24 grudnya 2016 Anton Olejnik Ugroza fashizma ili Vejmarskij scenarij v Rossii 22 lyutogo 2015 u Wayback Machine Vedomosti 13 02 2015 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2015 Procitovano 24 grudnya 2016 Wallace R A and A Wolf 1991 Arhiv originalu za 30 veresnya 2014 Procitovano 24 grudnya 2016 Irving Louis Horowitz Winners and Losers Social and Political Polarities in America Duke University Press 1984 pp 210 217 Richard Wolin The Seduction of Unreason The Intellectual Romance with Fascism from Nietzsche to Postmodernism Princeton University Press 2004 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2012 TELOS Fall 2008 issue no 144