Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зофка Кведер (словен. Zofka Kveder; 22 квітня 1878, Любляна — 21 листопада 1926 року, Загреб) — словенська письменниця, перекладачка і журналістка, лідерка феміністського руху Словенії і Хорватії.
| Зофка Кведер | ||||
|---|---|---|---|---|
| словен. Zofka Kveder | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Dimitrije Gvozdanović[1] | |||
| Народилася | 22 квітня 1878[2][3][…] Любляна, Крайна, Австро-Угорщина[5][2] | |||
| Померла | 21 листопада 1926[2][3] (48 років) Загреб, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців[2] | |||
| Поховання | Мирогойське кладовище | |||
| Країна |  Австро-Угорщина Королівство Югославія | |||
| Діяльність | письменниця, журналістка, редакторка | |||
| Роки активності | з 1898 | |||
| | ||||
 Зофка Кведер у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Зофка Кведер народилася 22 квітня 1878 року в Любляні в сім'ї помічника залізничного провідника Янеза Кведера і Нежи Кведер (уродженої Легат). Мала двох молодших братів: Алоїзія (нар. 1882) та Віктора (нар. 1884). Батько, схильний до алкоголізму, не залишався довго на одному місці, тож незабаром родина покинула Любляну і переїхала в село. По закінченні сільської школи в 1888 році Зофка продовжила навчання в школі при монастирі в Любляні. Згодом це стало причиною її атеїстичного світогляду.
Після повернення до сім'ї виявила, що батько спивається, а мати шукає розради в релігії. Шістнадцятирічна Зофка на кілька місяців пішла з дому, працювати секретаркою в конторі землеміра, а незабаром покинула дім назавжди. Однією з причин цього було насильство з боку батька. У 1897 році Зофка знайшла роботу переписувачки в адвокатській конторі в Любляні. В цей же час починає писати перші оповідання.
У 1899 їде до Швейцарії, щоб вступити до Бернського університету, однак грошей на навчання не вистачає, і Кведер залишає університет. В січні 1900 року переїздить до Мюнхена, однак не може оплачувати проживання і через місяць перебирається до Праги.
У 1901 році народила дочку Владошу. У 1903 році одружилась цивільним шлюбом із , з яким познайомилась у Празі. У 1906 році пара переїжджає до Загреба. В 1906 і 1911 Зофка народила доньок Марію та Миру. В 1912 році через зради Єловшека шлюб розпадається, і Кведер робить спробу самогубства.
В 1913 році Кведер одружується з журналістом . Після здобуття Зофкою літературного успіху та під час її феміністської діяльності Деметрович, зайнятий роботою в югославському уряді, починає віддалятися від дружини. У 1919 році вмирає старша дочка Кведер, що сильно відбивається на здоров'ї письменниці. До 1926 року Кведер відвідує різні курорти, а коли самопочуття поліпшується, Деметрович повідомляє, що чекає дитину від іншої, і вимагає розлучення. Це забирає у Кведер бажання жити, і 21 листопада 1926 року вона чинить самогубство.
Після загибелі Кведер представниці багатьох жіночих організацій Європи приїжджають віддати їй останню шану.
Кар'єра
Кведер належить до другого покоління словенського натуралізму, поряд з Етбіном Крістіаном і Алоїзом Крайгером. Розквіт її творчості припав на час, коли натуралізм вже не був центральним напрямком словенської літератури. У творах Кведер знайшли відображення загальні тенденції європейської феміністської літератури, також простежувані у творчості , Франциски цу Ревентлов, Габріеле Рейтер і Еллен Кей.
Творчість Зофки Кведер зробила її однією з лідерок феміністського руху Словенії. Сприяли цьому й контакти з відомими феміністками Європи, які вона завела в Бернському університеті. Кведер виступала на установчих зборах Загальної асоціації словенських жінок, закликаючи до боротьби за рівні права для жінок, а також відзначаючи необхідність пропаганди сімейних цінностей.
Перші твори Кведер публікує в жіночій газеті «Словенка». Це замітки про становище жінок, зокрема, питання нерівної оплати праці та недоступності університетської освіти. У січні 1899 року Кведер запрошена на роботу до центральної редакції «Словенки» в Трієсті.
Навесні 1900-го побачила світ дебютна збірка оповідань Кведер — «Misterij žene», яку словенські критики сприймають негативно через, на їхню думку, зайву увагу авторки до проблем жінок. Однак у 1901 році три оповідання зі збірки передруковує віденський журнал «Dokumente der Frauen». Написані за свіжими спогадами про життя, перші оповідання Кведер сповнені болю і страждань, драматично розкриваючи становище жінки в тогочасній Словенії.
У 1906 році в Загребі Кведер стає редакторкою жіночої програми «Frauenzeitubg» до газети «Agramer Tagnlat».
У 1914 році Кведер видає перший роман — «Njeno življenje», в якому вона відходить від зображення жінки-жертви, приділяючи увагу всім сторонам жіночності.
Свій найвідоміший роман — «Hanka» — Кведер публікує в 1917 році, тоді ж починає видавати журнал «Ženski svijet», присвячений феміністському руху в слов'янських країнах.
У 1915 році, під час Першої світової, Кведер обирають делегаткою від Хорватії для участі в Міжнародному жіночому конгресі в Гаазі, однак вагітність не дозволяє їй взяти в ньому участь.
Марта Тауск, австрійська соратниця Кведер по жіночому руху, назвала її людиною цілеспрямованою, сміливою і щиро зацікавленою у проблемх жінок різного віку і соціального становища.
Бібліографія
Проза
- «Na kmetih»
- «Misterij žene»
- «Odsevi»
- «Iz naših krajev»
- «Iskre»
- «Njeno življenje»
- «Vladka in Mitka»
- «Vladka, Mitka in Mirica»
- «Hanka»
- «Veliki in mali ljudje»
П'єси
- «Ljubezen»
- «Amerikanci»
- «Arditi na otoku Krku»
Примітки
- Czech National Authority Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #134204638 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
- Mihurko Poniž, Katja. Kveder, Zofka // Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe, 19th and 20th Centuries / Edited and with Introduction by Francisca de Haan, Krassimira Daskalova and Anna Loutfi. — Central Europeam University Press. — С. 282—285. — .
- Словенская литература // История всемирной литературы. — Гл. ред. Г. П. Бердников. Т. 8. — С. 485.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zofka Kveder sloven Zofka Kveder 22 kvitnya 1878 Lyublyana 21 listopada 1926 roku Zagreb slovenska pismennicya perekladachka i zhurnalistka liderka feministskogo ruhu Sloveniyi i Horvatiyi Zofka Kvedersloven Zofka KvederPsevdonimDimitrije Gvozdanovic 1 Narodilasya22 kvitnya 1878 1878 04 22 2 3 Lyublyana Krajna Avstro Ugorshina 5 2 Pomerla21 listopada 1926 1926 11 21 2 3 48 rokiv Zagreb Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv 2 PohovannyaMirogojske kladovisheKrayina Avstro Ugorshina Korolivstvo YugoslaviyaDiyalnistpismennicya zhurnalistka redaktorkaRoki aktivnostiz 1898 Zofka Kveder u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisZofka Kveder narodilasya 22 kvitnya 1878 roku v Lyublyani v sim yi pomichnika zaliznichnogo providnika Yaneza Kvedera i Nezhi Kveder urodzhenoyi Legat Mala dvoh molodshih brativ Aloyiziya nar 1882 ta Viktora nar 1884 Batko shilnij do alkogolizmu ne zalishavsya dovgo na odnomu misci tozh nezabarom rodina pokinula Lyublyanu i pereyihala v selo Po zakinchenni silskoyi shkoli v 1888 roci Zofka prodovzhila navchannya v shkoli pri monastiri v Lyublyani Zgodom ce stalo prichinoyu yiyi ateyistichnogo svitoglyadu Pislya povernennya do sim yi viyavila sho batko spivayetsya a mati shukaye rozradi v religiyi Shistnadcyatirichna Zofka na kilka misyaciv pishla z domu pracyuvati sekretarkoyu v kontori zemlemira a nezabarom pokinula dim nazavzhdi Odniyeyu z prichin cogo bulo nasilstvo z boku batka U 1897 roci Zofka znajshla robotu perepisuvachki v advokatskij kontori v Lyublyani V cej zhe chas pochinaye pisati pershi opovidannya U 1899 yide do Shvejcariyi shob vstupiti do Bernskogo universitetu odnak groshej na navchannya ne vistachaye i Kveder zalishaye universitet V sichni 1900 roku pereyizdit do Myunhena odnak ne mozhe oplachuvati prozhivannya i cherez misyac perebirayetsya do Pragi U 1901 roci narodila dochku Vladoshu U 1903 roci odruzhilas civilnim shlyubom iz z yakim poznajomilas u Prazi U 1906 roci para pereyizhdzhaye do Zagreba V 1906 i 1911 Zofka narodila donok Mariyu ta Miru V 1912 roci cherez zradi Yelovsheka shlyub rozpadayetsya i Kveder robit sprobu samogubstva V 1913 roci Kveder odruzhuyetsya z zhurnalistom Pislya zdobuttya Zofkoyu literaturnogo uspihu ta pid chas yiyi feministskoyi diyalnosti Demetrovich zajnyatij robotoyu v yugoslavskomu uryadi pochinaye viddalyatisya vid druzhini U 1919 roci vmiraye starsha dochka Kveder sho silno vidbivayetsya na zdorov yi pismennici Do 1926 roku Kveder vidviduye rizni kurorti a koli samopochuttya polipshuyetsya Demetrovich povidomlyaye sho chekaye ditinu vid inshoyi i vimagaye rozluchennya Ce zabiraye u Kveder bazhannya zhiti i 21 listopada 1926 roku vona chinit samogubstvo Pislya zagibeli Kveder predstavnici bagatoh zhinochih organizacij Yevropi priyizhdzhayut viddati yij ostannyu shanu Kar yeraKveder nalezhit do drugogo pokolinnya slovenskogo naturalizmu poryad z Etbinom Kristianom i Aloyizom Krajgerom Rozkvit yiyi tvorchosti pripav na chas koli naturalizm vzhe ne buv centralnim napryamkom slovenskoyi literaturi U tvorah Kveder znajshli vidobrazhennya zagalni tendenciyi yevropejskoyi feministskoyi literaturi takozh prostezhuvani u tvorchosti Franciski cu Reventlov Gabriele Rejter i Ellen Kej Tvorchist Zofki Kveder zrobila yiyi odniyeyu z liderok feministskogo ruhu Sloveniyi Spriyali comu j kontakti z vidomimi feministkami Yevropi yaki vona zavela v Bernskomu universiteti Kveder vistupala na ustanovchih zborah Zagalnoyi asociaciyi slovenskih zhinok zaklikayuchi do borotbi za rivni prava dlya zhinok a takozh vidznachayuchi neobhidnist propagandi simejnih cinnostej Pershi tvori Kveder publikuye v zhinochij gazeti Slovenka Ce zamitki pro stanovishe zhinok zokrema pitannya nerivnoyi oplati praci ta nedostupnosti universitetskoyi osviti U sichni 1899 roku Kveder zaproshena na robotu do centralnoyi redakciyi Slovenki v Triyesti Navesni 1900 go pobachila svit debyutna zbirka opovidan Kveder Misterij zene yaku slovenski kritiki sprijmayut negativno cherez na yihnyu dumku zajvu uvagu avtorki do problem zhinok Odnak u 1901 roci tri opovidannya zi zbirki peredrukovuye videnskij zhurnal Dokumente der Frauen Napisani za svizhimi spogadami pro zhittya pershi opovidannya Kveder spovneni bolyu i strazhdan dramatichno rozkrivayuchi stanovishe zhinki v togochasnij Sloveniyi U 1906 roci v Zagrebi Kveder staye redaktorkoyu zhinochoyi programi Frauenzeitubg do gazeti Agramer Tagnlat U 1914 roci Kveder vidaye pershij roman Njeno zivljenje v yakomu vona vidhodit vid zobrazhennya zhinki zhertvi pridilyayuchi uvagu vsim storonam zhinochnosti Svij najvidomishij roman Hanka Kveder publikuye v 1917 roci todi zh pochinaye vidavati zhurnal Zenski svijet prisvyachenij feministskomu ruhu v slov yanskih krayinah U 1915 roci pid chas Pershoyi svitovoyi Kveder obirayut delegatkoyu vid Horvatiyi dlya uchasti v Mizhnarodnomu zhinochomu kongresi v Gaazi odnak vagitnist ne dozvolyaye yij vzyati v nomu uchast Marta Tausk avstrijska soratnicya Kveder po zhinochomu ruhu nazvala yiyi lyudinoyu cilespryamovanoyu smilivoyu i shiro zacikavlenoyu u problemh zhinok riznogo viku i socialnogo stanovisha BibliografiyaProza Na kmetih Misterij zene Odsevi Iz nasih krajev Iskre Njeno zivljenje Vladka in Mitka Vladka Mitka in Mirica Hanka Veliki in mali ljudje P yesi Ljubezen Amerikanci Arditi na otoku Krku PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Nationalbibliothek Record 134204638 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Frauen in Bewegung 1848 1938 Osterreichische Nationalbibliothek 2006 d Track Q74594652d Track Q304037d Track Q98287649 d Track Q86999151 Mihurko Poniz Katja Kveder Zofka Biographical Dictionary of Women s Movements and Feminisms in Central Eastern and South Eastern Europe 19th and 20th Centuries Edited and with Introduction by Francisca de Haan Krassimira Daskalova and Anna Loutfi Central Europeam University Press S 282 285 ISBN 978 963 7326 39 4 Slovenskaya literatura Istoriya vsemirnoj literatury Gl red G P Berdnikov T 8 S 485