У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Михаїл Михаї л І легендарний митрополит Київський 988 992 який охре

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Михаїл.

Михаї́л І — легендарний митрополит Київський (988—992), який охрестив Русь за правління князя Володимира. Традиційно вважається першим головою Київської митрополії Константинопольського патріархату, проте історичність самої особи сумнівна. Невідомий у першоджерелах X–XI століття. Вперше побіжно згадується в так званому «Церковному статуті Володимира», пам'ятці XII–XIII століття. На основі цієї згадки постала православна література, що рясніла міфами про життя Михаїла.

Михаїл І

Митрополит Київський і всієї Русі

988 — 992

Церква:

Константинопольська православна церква

Попередник:

Наступник:

Діяльність:

Народження:

Смерть:

ймовірно сер. Х ст.
Київ, Київська Русь

Похований:

Києво-Печерська лавра

Михаїл I у Вікісховищі

У пізній церковній літературі його походження визначається по-різному: ассирієць, болгарин, серб. Щодо періоду діяльності святителя, то тут думки теж розбігаються. Одні історики кажуть, що він жив у IX столітті, коли Константинопольську патріаршу кафедру очолював Фотій, інші відносять період правління митрополита Михаїла до часів Хрещення Русі, тобто X століття.

Нетлінні мощі митрополита Київського Михаїла деякий час перебували в печерах Києво-Печерської лаври, а потім були перенесені у Велику Печерську церкву — Свято-Успенський собор.

Історичність

Історичність особи Михаїла, так само як і факт обіймання ним митрополії ставиться істориками під сумнів. Вперше він згадується в так званому «Церковному статуті Володимира» XII–XIII століття, як сучасник великого київського князя Володомира та константинопольського патріарха Фотія:.

Се аз, князь великий Василей, нарицаемый Володимер, сын Святославль, унук Игорев, блаженный Ольги, усприал есмь крещение святое от греческих царей Константина и Василья и Фотея патриарха, узях перваго митрополита Михаила на Киев и на всю Русь, иже крести всю землю Рускую

Ця згадка є міфом, оскільки час життя Фотія і Володимира різниться на шістдесят років. На думку А. В. Поппе її поява є результатом домислів упорядників «статуту», які помилково ототожнили , автора скороченого символу віри, із «першим руським митрополитом».

На думку М. Ю. Брайчевського, який висунув гіпотезу «Аскольдового хрещення Русі», Михайло був сучасником Фотія, духовною особою, яку патріарх призначив у супровід новонаверненим русам. Проте і в цьому випадку нема підстав вважати Михаїла митрополитом.

Примітки

Жарких, 2012, с. 5.
Поппэ, 1988, с. 191-206.
Церковный устав св. князя Владимира. I. Список краткой редакции [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Макарий (Булгаков), митрополит Московский и Коломенский. История Русской Церкви. Кн. 2. М., 1995. .

Джерела

Закревский Н. В. Описание Киева. Москва, 1868, Т. 2, с. 502—506.
Поппэ А. В. Митрополиты Киевские и всея Руси (988—1305 гг.) // Щапов Я. Н. Государство и церковь Древней Руси X—XIII вв. Москва: Наука, 1989. С. 191—206.
Жарких М. Фальшиві київські мощі «святої Варвари» або Михайлівські легенди в історії Києва. Нариси київського мракобісія 16–21 ст. [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] — К., 2012. — 46 с.

[FOOTNOTEЖарких20125-1] Жарких, 2012, с. 5.

[FOOTNOTEПоппэ1988191-206-2] Поппэ, 1988, с. 191-206.

[3] Церковный устав св. князя Владимира. I. Список краткой редакции [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Макарий (Булгаков), митрополит Московский и Коломенский. История Русской Церкви. Кн. 2. М., 1995. .