Ковалів Степан Михайлович | ||||
---|---|---|---|---|
Степан Ковалів. Фотоательє Зигмунта Фрея. Дрогобич | ||||
Псевдонім | Стефан Ковалів, Дрозд, Дроздищин, Стефан П'ятка, Плескачка, Естко | |||
Народився | 25 грудня 1848 Брониця, Австро-Угорщина | |||
Помер | 26 квітня 1920 (71 рік) Борислав, Польська Республіка | |||
Країна | Австро-Угорщина ЗУНР | |||
Діяльність | педагог письменник | |||
Сфера роботи | література[1][1], викладання[1][1] і публіцистика[1][1] | |||
Роки активності | з 1881 | |||
Автограф | ||||
| ||||
Ковалів Степан Михайлович у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Ковалів Степан Михайлович (псевдоніми Стефан Ковалів, Дрозд, Дроздищин, Стефан П'ятка, Плескачка, Естко та ін.; 25 грудня 1848, Брониця — 26 квітня 1920, Борислав) — письменник і педагог, освітянський діяч, автор шкільних підручників, публіцист; займає чільне місце серед українських письменників останньої чверті XIX століття. Жив і працював в Бориславі.
Життєпис
Народився у селі Брониця Дрогобицького району. Закінчив школу отців василіян у Дрогобичі і чотири класи реальної школи в Перемишлі. Не маючи матеріальної допомоги з дому, заробляв приватними уроками та участю в церковному хорі.
Закінчив Львівську учительську семінарію (1875). По закінченні вчителював на Львівщині, від 1879 — у місті Бориславі. Художні твори та статті друкував у «Літературно-науковому вістнику», у газетах «Батьківщина», «Буковина». Основна тема художніх творів — духовний світ соціально і національно скривджених селян, робітників і краса праведницького менталітету української людини. У художньому набутку С.Коваліва понад 100 оповідань і нарисів. Крім того, він є автором більше 40 педагогічних статей, виступів, методичних розробок, які й сьогодні мають неабияку педагогічну цінність.
Родина
Внук Степана Коваліва, Іван Ковалів був поетом, скрипалем і заснував музичний інститут ім. Миколи Лисенка в Торонто. Праправнук Коваліва — сучасний американський поет та прозаїк Юрій Лазірко.
Творчість
Загалом з невідомих причин ім'я С.Коваліва не згадувалося викладачами тогочасних підручників, посібників історії української літератури — О.Дорошкевичем, П.Колесником, О.Огоновським, М.Сулимою, М.Рудницьким, В.Радзикевичем. Тільки у «Нарисі української літератури» В.Коряка (1929) знаходимо невеликий шкіц про С.Коваліва.
Після смерті С.Коваліва його твори тривалий час не перевидавалися, хоча у 1926 р. у Харківському видавництві «Рух» вийшла невелика збірка оповідань під назвою «Ройтів шиб». Після цього творчість письменника упродовж довгих років замовчувалася. Лише у 50-х рр. 20-го ст. прізвище С.Коваліва почало згадуватися принагідно у працях, присвячених творчості І.Франка, М.Черемшини, Л.Мартовича. Поет і літературознавець Олекса Засенко у монографії «М.Черемшина», висвітлюючи умови формування світогляду творчості митця, згадує при цьому й Коваліва: «Значного впливу І.Франка зазнали прозаїки і поети 80-90-х рр. — Н.Кобринська, С.Ковалів, У.Кравченко та інші».
У 1952 році видало «Вибрані оповідання» Степана Коваліва. Збірка складалася з 19 найкращих оповідань і новел письменника. До неї додано вступну статтю Василя Лесина й спогади про Стефана Коваліва, які належать його синові— Юліану Коваліву. У статті В. М. Лесина зауважується, що в окремих оповіданнях письменника «наявні сильні елементи натуралізму», що на його творах «позначились провінційна обмеження спостережень автора (Борислав та сусідні села)». Серед рецензентів цієї збірки можна назвати Д.Дереча, який у розвідці «Оповідання про минуле Галичини» пише: «Оповідання С.Коваліва допомагають нам уявити страшну капіталістичну дійсність, яка панувала колись на західних землях в Україні».
1958 року Державне видавництво в Києві видало «Твори» Коваліва в упорядкуванні В. М. Лесина та С. Дегтяря з їхньою передмовою, в якій творчість письменника трактується в ідеологічно— схоластичних вимірах. Все значення художнього набутку митця автори зуміли втиснути у такі рядки: «Західно-українські землі уже возз'єднані з Радянською Україною. Борислав став радянським… Твори І.Франка, С.Коваліва про старий Борислав допомагають зрозуміти велич і немеркнучу красу тих змін, що сталися в Бориславі в радянські дні». Більшість рецензентів погоджуються з такою загалом характеристикою творчості С.Коваліва, не залучаючи до аналізу ні нових творів письменника, ні нових здобутків передусім українського літературознавства.
Автори «Історії української літератури у 8 томах» (1967–1971) не залишають поза увагою постать С.Коваліва, щоправда, присвячуючи їй усього кілька сторінок, називають митця «талановитим письменником — демократом», а його творчість — «своєрідним додатком, доповненням до всього того, що геніально відобразив у своїх прозових творах автор циклу „Борислав“». Не заперечуючи учнівства С.Коваліва у «школі Франка», зауважуємо, що талан С.Коваліва хоч і не був таким могутнім і очевидним, як талант І.Франка, та все ж мав свою силу і неповторність, що й не дало йому загубитися серед незліченного потоку наслідувачів митця. Перейнявши літературний досвід Учителя, С.Ковалів творчо використав його у своїх художніх сполуках, продемонструвавши цим щасливу рису справжньої письменницької творчості, зарекомендувавши себе як художника, що вміє вчитися в інших, залишаючись при цьому самим собою.
У підручниках з історії української літератури 80-х рр ім'я С.Коваліва згадується лише в оглядових розділах, присвячених розробці робітничої теми в українській прозі, особливо тема праці і капіталу. У наші дні у розгляді спадщини письменника також не намітилися пожвавлення. Лише у 1998 р. до 150-річчя від дня народження С.Коваліва Р.Горак у Трускавці видав книгу «Стефан Ковалів», де є багато цікавих відомостей про Бориславський край, родовід Ковалівих, але у книзі превалюють історично-краєзнавчі матеріали, а літературна творчість митця майже вийшла з поля зору дослідника, а «цей феномен ще потребує свого детального вивчення та осмислення»,— погоджується Р.Горак.
Знаковою подією у дослідженні науково-педагогічних поглядів народного учителя став вихід у світ у 2007 р. монографії «Педагогічні погляди С. Коваліва» доцента кафедри педагогіки Дрогобицького державного педагогічного університету, кандидата педагогічних наук В. Ф. Гетьмана (1921—1997). Ця праця стала логічним завершенням глибокого вивчення педагогічної спадщини С. М. Коваліва, наслідком якого був успішний захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Василь Гетьман уперше проаналізував методи організації навчального процесу, психологічні погляди Вчителя, результатом яких стало стрімке зростання популярності у навколишній місцевості та суспільне визнання навчального закладу, очолюваного педагогом. В наш час, коли народна освіта переживає не найкращі часи, рівень підготовки учнів суттєво знизився, педагогічні погляди С. М. Коваліва заслуговують уваги земляків, спудеїв педагогічних університетів та працівників виконавчої влади, — зазначає В. Гетьман.
Літературний стиль та новації
Стефан Ковалів та Іван Франко
Іван Франко часто бував у Бориславі, заходив до С.Коваліва, удвох вони «гуляли» вулицями «галицької Каліфорнії», бачили нестерпні умови життя бориславських робітників, говорили про нужденне становище селян. А прийшовши додому, у кабінеті Стефана Михайловича продовжували розмову про літературу, теми і образи якої обертались навколо побаченого і почутого. У ті часи і бориславська, і дрогобицька землі були справжнім пеклом, від якого здригався кожен, хто навіть заради цікавості приїздив подивитися на ці «дива». Волею-неволею у це пекло потрапили І.Франко та С.Ковалів, котрі «хворіли» проблемами і нуждами цього краю і залишилися йому вірними до кінця свого життя. Своєрідним підтвердженням цього можуть бути й спогади Юліана Коваліва, сина письменника, який згадував, що батько «часто читав Іванові Яковичу свої твори, дуже переживав читане, давав окремі пояснення».
Ознайомлення зі світовою та українського класикою, пізнання динаміки художньої думки своїх попередників, передусім І.Франка, допомогло С.Коваліву виробити — відповідно до конкретного задуму і життєвого матеріалу — свої художні індивідуальні принципи. Не заперечення, відмова від попередніх традицій, а продовження й розвиток їх, оновлення структури в найбільш суттєвих її виявах (проблематика, жанр і стиль, типи героїв і конфліктів) стало прикметною рисою творчості галицького письменника. Тож не випадково, що в українській літературі першим в освоєнні бориславської теми сміливо пішов услід за Франком С.Ковалів. Саме він, не лякаючись осуду і цькування, творчо наслідуючи досвід свого вчителя, створив велику кількість творів про Борислав (більше двадцяти), які друкувалися в різних тогочасних часописах, а потім стали входити до складу окремих збірок («Дезертир і інші оповідання», 1899; «Громадські промисловці», 1899; «Риболови і інші оповідання», 1903; «Похресник і інші оповідання», 1909 тощо).
В.Лесин та С.Дігтяр відзначали, що «ніхто із українських письменників після І.Франка так широко не показав тих процесів, що разюче виявилися в II половині XIX ст. в Бориславі і навколишніх селах, як його учень С.Ковалів», акцентуючи лише на тематичному новаторстві бориславських творів митця. Ми зосередимо увагу на жанрово-стильовому оновленні цього темату, бо «нове», що вносять в літературу наші молоді письменники […] лежить не в темах, а в способі трактування тих тем, у літературній манері або докладніше в способі, як бачать і відчувають ті письменники життєві факти".
С.Ковалів, опрацьовуючи вслід за І.Франком найболючішу тему тогочасної дійсності, створив художні картини, які відрізняються і постановкою, і пошуками оригінальних рішень порушених проблем, і новими формами моделювання дійсності, і своєрідним авторським світосприйняттям.
І.Франко схвалив художній дебют початкуючого літератора, радо вітав появу нарисів та «інтересних ескізів про Борислав», назвав С.Коваліва «нашим звісним письменником». Він першим із галичан подав руку допомоги С.Коваліву, сприяв виданню його творів. Саме завдяки його увазі й турботам у 1899 році накладом «Українсько-руської видавничої спілки», одним із редакторів якої був І.Франко, вийшло дві збірки тоді ще малознаного письменника: «Дезертир і інші оповідання» та «Громадські промисловці».
І.Франко прихильно відгукувався також про педагогічну й культурно-громадську діяльність С.Коваліва, давав цінні поради, підказував теми статей, рецензій, запрошував його до участі у виданнях, які сам організовував, до співпраці в часописах. На шпальтах «Літературно-науковому вістника» (котрий редагував Іван Франко), який активно впливав на розвиток мистецько-естетичної думки тієї доби, було опубліковано багато художніх творів С.Коваліва, його дописів, статей. Все це окрилювало письменника, надихало на літературну працю, а Франкова критика, розумні поради й настанови йшли лише на користь.
Оцінка Осипа Маковея
У 1900 р. на сторінках цього часопису з'являється стаття О.Маковея «С.Ковалів». Увага визнаного критика до письменника не була випадковою. Можна припустити, що за посередництвом І.Франка, О.Маковей у 1898 р. почав листуватися з С.Ковалівим, готувати матеріал до характеристики його життя і творчості (частина цих листів зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України в архіві О.Маковея).
Для літературно-критичних розвідок О.Маковей щодо творчості С.Коваліва характерна орієнтація на біографічні дані митця. З цією метою він розшукує забутого «письменника одного закутка», збирає про нього відомості, що на той час було нелегкою справою («Ще ніде про житє і літературну діяльність Ковальова не писано: сам він так безнастанно занятий, що йому ніколи й пригадувати собі, що коли написав і де воно було печатане; до того ж він стілько несамолюбний, що й про своє житє — коли його спитати — скаже мало що»).
Доклавши чималих зусиль, О.Маковей врешті-решт написав ґрунтовну розвідку, в якій уперше познайомив читачів з біографією письменника, з його — повним поневірянь — дитинством, роками навчання і жахливими умовами його вчительської праці, особливо в центрі «галицької Каліфорнії» — в Бориславі. Дослідник вказав початок літературної діяльності С.Коваліва — 1881 рік, назвав псевдоніми письменника, щоправда, не розкриваючи їхнього значення: Дрозд, Дроздишин, Плескачка, С.П'ятка.
Зауважимо, що один з псевдонімів «розшифрував» значно пізніше Онофрій Іванович Солюк, старий ріпник, який довгий час працював інспектором в Озокеритнім промислі у Бориславі. Він згадував, що коли С.Ковалів на прохання І.Франка написав і опублікував кілька творів про Борислав, то вони настільки вразили місцевих можновладців своїм натуралізмом (а точніше — правдивим відтворенням тогочасного життя), що ті організували нагляд за письменником та сфабрикували «справу» про неблагодійність вчителя. І якби не втручання шкільного інспектора, який прибув на місце подій і провів серйозну розмову зі своїм підлеглим, що закінчилася присудом оштрафувати його на п'ять ринських (п'ятку) і вирахувати її із зарплатні (дуже мізерної на той час), то все могло б мати трагічніші наслідки. На згадку про ті події письменник прибрав собі псевдонім «П'ятка» і ще гостріше став виступати проти бориславського безладу.
О.Маковей, створюючи літературний портрет С.Коваліва (на основі двох збірок «Дезертир» та «Громадські промисловці», 1899), схвалив як позитивну його ознаку належність до школи і традицій критичного реалізму. Виступаючи проти проявів протоколізму й сухої документальності в тогочасній прозі, О.Маковей дотримувався такої творчої вимоги — змальовувати правду життя художньо переконливо й психологічно достовірно. Таких же якостей він дошукувався і в творах Коваліва і, знайшовши їх, дав їм високу оцінку: «Спосіб, яким Ковалів описує бориславські відносини, зовсім об'єктивний. В описі його видно змаганє писати передовсім правду…».
Щодо художньої вправності С.Коваліва, то критик також висловив низку зауваг: «Але загалом, правда оповіджена звичайно просто і ясно, стилем таким, як би автор тілько з де — грубшого обтісав свій матеріал…», «оповідання Ковалева попри всю свою пластичність, мають на собі сліди скорої роботи…», що «потрібно більше зложеного стилістичного апарату…», що автор "у своїх оповіданнях «в глибоку психологію не вдавався…». Відсутність психологізму О.Маковей деякою мірою виправдовував зубожінням духовного світу і деморалізацією «Дрогобицьких Найд або Дувидів»: «…се душевне житє буває часом таке невиразне, що описувати його виразно, подавати психологічну студію, то значить: не подавати дійсної правди, тільки якусь психологічну спекуляцію».
Намагаючись дати об'єктивний аналіз творчості письменника, авторитетний критик не зміг уникнути стереотипності й схематизму, поверховості й спрощеності у потрактуванні творів С.Коваліва. Молодий літератор уже тоді намагався освічувати душі своїх героїв «магічною лампою психологізму» (І.Франко). Цього, на жаль, не помітив дослідник. Творів, у яких Ковалів виявив себе не лише уважним обсерватором людського життя, а й знавцем людської психології, О.Маковей ще не знав (хоч деякі вже й увійшли до складу аналізованих збірок, наприклад: «Олекса Щупак», «Дрогобицький Найда», «Безконечний швіндель»).
Незважаючи на деяку тенденційність, О.Маковей усе ж високо оцінив художні твори С.Коваліва, зарахувавши митця до групи галицьких письменників, в котрій бачив «Івана Франка, Василя Стефаника, Олексу Мартовича, Тимофія Бордуляка і Михайла Петрушевича, […] бо кождий з них — майстер у своїм роді…».
Твори
|
Том перший. Чародійна скрипка
Том другий. ПИСАНКА
Том третій. В останнїй лавцї
|
Вшанування пам'яті
Іменем Стефана Коваліва у Бориславі названа вулиця та, від назви вулиці, новий міський мікрорайон.
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 24 Вересня 2015. Процитовано 29 Серпня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Стефан Ковалїв. З нагоди 30-оїтної єго письменьскої дїяльности. Від р. 1891 — 1911 [ 23 травня 2022 у Wayback Machine.] // Руслан, ч. 91 за 27 (14 цьвітня) 1911. — С. 1.
Джерела та література
- Б. В. Завадка. Ковалів Степан Михайлович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 384. — .
- Р. Д. Горак. Ковалів Стефан Михайлович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Література
- Гетьман В. Ф. Науково-педагогічні погляди С. Коваліва. Дрогобич: ДДПУ ім. І. Франка, 2007
- Маковей О. Стефан Ковалів [ 11 Квітня 2020 у Wayback Machine.]. «ЛНВ». 1900, т. II, кн. 8;
- Малицька К. Стефан Ковалів — діточий письменник. «Дзвінок», 1911, № 13—14;
- Лесин В. М., Дігтяр С. І. Літописець дореволюційного Борислава. В кн.: Ковалів С. Твори. К., 1958;
- Гнатюк Л. Каменярським генієм наснажений. «Жовтень», 1981, № 7;
- Франко І. З останніх десятиліть XIX в. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 41. К., 1984.
Посилання
- У Бориславі вшанували пам'ять народного вчителя і письменника Стефана Коваліва
- Історичний портал [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Олена Колінько. Стефан Ковалів. Мала проза крізь призму часу[недоступне посилання з липня 2019]
- Забутий Стефан Ковалів[недоступне посилання з липня 2019]
- Забутий учень І. Франка, письменник Стефан Ковалів
- Ковалів С. Безконечний швіндель: оповідання / С. Ковалів ; з передм. А. Березинського. — Харків: Рух, 19–?. — 15, 1 с. [ 24 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Ковалів С. Галицька Каліфорнія: оповідання / Степан Ковалів ; за ред. і з передм. А. Березинського. — Харків: Рух, 19–?. — 226, 1 с., 1 арк. портр. [ 26 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Ковалів С. Ройтів шиб і інші оповідання / Степан Ковалів. — Київ: Рух, 1926. — 77, 3 с. [ 23 Січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Kovaliv Stepan MihajlovichStepan Kovaliv Fotoatelye Zigmunta Freya DrogobichPsevdonimStefan Kovaliv Drozd Drozdishin Stefan P yatka Pleskachka EstkoNarodivsya25 grudnya 1848 1848 12 25 Bronicya Avstro UgorshinaPomer26 kvitnya 1920 1920 04 26 71 rik Borislav Polska RespublikaKrayina Avstro Ugorshina ZUNRDiyalnistpedagog pismennikSfera robotiliteratura 1 1 vikladannya 1 1 i publicistika 1 1 Roki aktivnostiz 1881Avtograf Kovaliv Stepan Mihajlovich u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovaliv Kovaliv Stepan Mihajlovich psevdonimi Stefan Kovaliv Drozd Drozdishin Stefan P yatka Pleskachka Estko ta in 25 grudnya 1848 Bronicya 26 kvitnya 1920 Borislav pismennik i pedagog osvityanskij diyach avtor shkilnih pidruchnikiv publicist zajmaye chilne misce sered ukrayinskih pismennikiv ostannoyi chverti XIX stolittya Zhiv i pracyuvav v Borislavi ZhittyepisNarodivsya u seli Bronicya Drogobickogo rajonu Zakinchiv shkolu otciv vasiliyan u Drogobichi i chotiri klasi realnoyi shkoli v Peremishli Ne mayuchi materialnoyi dopomogi z domu zaroblyav privatnimi urokami ta uchastyu v cerkovnomu hori Zakinchiv Lvivsku uchitelsku seminariyu 1875 Po zakinchenni vchitelyuvav na Lvivshini vid 1879 u misti Borislavi Hudozhni tvori ta statti drukuvav u Literaturno naukovomu vistniku u gazetah Batkivshina Bukovina Osnovna tema hudozhnih tvoriv duhovnij svit socialno i nacionalno skrivdzhenih selyan robitnikiv i krasa pravednickogo mentalitetu ukrayinskoyi lyudini U hudozhnomu nabutku S Kovaliva ponad 100 opovidan i narisiv Krim togo vin ye avtorom bilshe 40 pedagogichnih statej vistupiv metodichnih rozrobok yaki j sogodni mayut neabiyaku pedagogichnu cinnist Pomer ta pohovanij u Borislav na cvintari po vulici Potik RodinaVnuk Stepana Kovaliva Ivan Kovaliv buv poetom skripalem i zasnuvav muzichnij institut im Mikoli Lisenka v Toronto Prapravnuk Kovaliva suchasnij amerikanskij poet ta prozayik Yurij Lazirko TvorchistZagalom z nevidomih prichin im ya S Kovaliva ne zgaduvalosya vikladachami togochasnih pidruchnikiv posibnikiv istoriyi ukrayinskoyi literaturi O Doroshkevichem P Kolesnikom O Ogonovskim M Sulimoyu M Rudnickim V Radzikevichem Tilki u Narisi ukrayinskoyi literaturi V Koryaka 1929 znahodimo nevelikij shkic pro S Kovaliva Pislya smerti S Kovaliva jogo tvori trivalij chas ne perevidavalisya hocha u 1926 r u Harkivskomu vidavnictvi Ruh vijshla nevelika zbirka opovidan pid nazvoyu Rojtiv shib Pislya cogo tvorchist pismennika uprodovzh dovgih rokiv zamovchuvalasya Lishe u 50 h rr 20 go st prizvishe S Kovaliva pochalo zgaduvatisya prinagidno u pracyah prisvyachenih tvorchosti I Franka M Cheremshini L Martovicha Poet i literaturoznavec Oleksa Zasenko u monografiyi M Cheremshina visvitlyuyuchi umovi formuvannya svitoglyadu tvorchosti mitcya zgaduye pri comu j Kovaliva Znachnogo vplivu I Franka zaznali prozayiki i poeti 80 90 h rr N Kobrinska S Kovaliv U Kravchenko ta inshi U 1952 roci vidalo Vibrani opovidannya Stepana Kovaliva Zbirka skladalasya z 19 najkrashih opovidan i novel pismennika Do neyi dodano vstupnu stattyu Vasilya Lesina j spogadi pro Stefana Kovaliva yaki nalezhat jogo sinovi Yulianu Kovalivu U statti V M Lesina zauvazhuyetsya sho v okremih opovidannyah pismennika nayavni silni elementi naturalizmu sho na jogo tvorah poznachilis provincijna obmezhennya sposterezhen avtora Borislav ta susidni sela Sered recenzentiv ciyeyi zbirki mozhna nazvati D Derecha yakij u rozvidci Opovidannya pro minule Galichini pishe Opovidannya S Kovaliva dopomagayut nam uyaviti strashnu kapitalistichnu dijsnist yaka panuvala kolis na zahidnih zemlyah v Ukrayini 1958 roku Derzhavne vidavnictvo v Kiyevi vidalo Tvori Kovaliva v uporyadkuvanni V M Lesina ta S Degtyarya z yihnoyu peredmovoyu v yakij tvorchist pismennika traktuyetsya v ideologichno sholastichnih vimirah Vse znachennya hudozhnogo nabutku mitcya avtori zumili vtisnuti u taki ryadki Zahidno ukrayinski zemli uzhe vozz yednani z Radyanskoyu Ukrayinoyu Borislav stav radyanskim Tvori I Franka S Kovaliva pro starij Borislav dopomagayut zrozumiti velich i nemerknuchu krasu tih zmin sho stalisya v Borislavi v radyanski dni Bilshist recenzentiv pogodzhuyutsya z takoyu zagalom harakteristikoyu tvorchosti S Kovaliva ne zaluchayuchi do analizu ni novih tvoriv pismennika ni novih zdobutkiv peredusim ukrayinskogo literaturoznavstva Avtori Istoriyi ukrayinskoyi literaturi u 8 tomah 1967 1971 ne zalishayut poza uvagoyu postat S Kovaliva shopravda prisvyachuyuchi yij usogo kilka storinok nazivayut mitcya talanovitim pismennikom demokratom a jogo tvorchist svoyeridnim dodatkom dopovnennyam do vsogo togo sho genialno vidobraziv u svoyih prozovih tvorah avtor ciklu Borislav Ne zaperechuyuchi uchnivstva S Kovaliva u shkoli Franka zauvazhuyemo sho talan S Kovaliva hoch i ne buv takim mogutnim i ochevidnim yak talant I Franka ta vse zh mav svoyu silu i nepovtornist sho j ne dalo jomu zagubitisya sered nezlichennogo potoku nasliduvachiv mitcya Perejnyavshi literaturnij dosvid Uchitelya S Kovaliv tvorcho vikoristav jogo u svoyih hudozhnih spolukah prodemonstruvavshi cim shaslivu risu spravzhnoyi pismennickoyi tvorchosti zarekomenduvavshi sebe yak hudozhnika sho vmiye vchitisya v inshih zalishayuchis pri comu samim soboyu U pidruchnikah z istoriyi ukrayinskoyi literaturi 80 h rr im ya S Kovaliva zgaduyetsya lishe v oglyadovih rozdilah prisvyachenih rozrobci robitnichoyi temi v ukrayinskij prozi osoblivo tema praci i kapitalu U nashi dni u rozglyadi spadshini pismennika takozh ne namitilisya pozhvavlennya Lishe u 1998 r do 150 richchya vid dnya narodzhennya S Kovaliva R Gorak u Truskavci vidav knigu Stefan Kovaliv de ye bagato cikavih vidomostej pro Borislavskij kraj rodovid Kovalivih ale u knizi prevalyuyut istorichno krayeznavchi materiali a literaturna tvorchist mitcya majzhe vijshla z polya zoru doslidnika a cej fenomen she potrebuye svogo detalnogo vivchennya ta osmislennya pogodzhuyetsya R Gorak Znakovoyu podiyeyu u doslidzhenni naukovo pedagogichnih poglyadiv narodnogo uchitelya stav vihid u svit u 2007 r monografiyi Pedagogichni poglyadi S Kovaliva docenta kafedri pedagogiki Drogobickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu kandidata pedagogichnih nauk V F Getmana 1921 1997 Cya pracya stala logichnim zavershennyam glibokogo vivchennya pedagogichnoyi spadshini S M Kovaliva naslidkom yakogo buv uspishnij zahist disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata pedagogichnih nauk Vasil Getman upershe proanalizuvav metodi organizaciyi navchalnogo procesu psihologichni poglyadi Vchitelya rezultatom yakih stalo strimke zrostannya populyarnosti u navkolishnij miscevosti ta suspilne viznannya navchalnogo zakladu ocholyuvanogo pedagogom V nash chas koli narodna osvita perezhivaye ne najkrashi chasi riven pidgotovki uchniv suttyevo znizivsya pedagogichni poglyadi S M Kovaliva zaslugovuyut uvagi zemlyakiv spudeyiv pedagogichnih universitetiv ta pracivnikiv vikonavchoyi vladi zaznachaye V Getman Literaturnij stil ta novaciyiStefan Kovaliv ta Ivan Franko Ivan Franko chasto buvav u Borislavi zahodiv do S Kovaliva udvoh voni gulyali vulicyami galickoyi Kaliforniyi bachili nesterpni umovi zhittya borislavskih robitnikiv govorili pro nuzhdenne stanovishe selyan A prijshovshi dodomu u kabineti Stefana Mihajlovicha prodovzhuvali rozmovu pro literaturu temi i obrazi yakoyi obertalis navkolo pobachenogo i pochutogo U ti chasi i borislavska i drogobicka zemli buli spravzhnim peklom vid yakogo zdrigavsya kozhen hto navit zaradi cikavosti priyizdiv podivitisya na ci diva Voleyu nevoleyu u ce peklo potrapili I Franko ta S Kovaliv kotri hvorili problemami i nuzhdami cogo krayu i zalishilisya jomu virnimi do kincya svogo zhittya Svoyeridnim pidtverdzhennyam cogo mozhut buti j spogadi Yuliana Kovaliva sina pismennika yakij zgaduvav sho batko chasto chitav Ivanovi Yakovichu svoyi tvori duzhe perezhivav chitane davav okremi poyasnennya Oznajomlennya zi svitovoyu ta ukrayinskogo klasikoyu piznannya dinamiki hudozhnoyi dumki svoyih poperednikiv peredusim I Franka dopomoglo S Kovalivu virobiti vidpovidno do konkretnogo zadumu i zhittyevogo materialu svoyi hudozhni individualni principi Ne zaperechennya vidmova vid poperednih tradicij a prodovzhennya j rozvitok yih onovlennya strukturi v najbilsh suttyevih yiyi viyavah problematika zhanr i stil tipi geroyiv i konfliktiv stalo prikmetnoyu risoyu tvorchosti galickogo pismennika Tozh ne vipadkovo sho v ukrayinskij literaturi pershim v osvoyenni borislavskoyi temi smilivo pishov uslid za Frankom S Kovaliv Same vin ne lyakayuchis osudu i ckuvannya tvorcho nasliduyuchi dosvid svogo vchitelya stvoriv veliku kilkist tvoriv pro Borislav bilshe dvadcyati yaki drukuvalisya v riznih togochasnih chasopisah a potim stali vhoditi do skladu okremih zbirok Dezertir i inshi opovidannya 1899 Gromadski promislovci 1899 Ribolovi i inshi opovidannya 1903 Pohresnik i inshi opovidannya 1909 tosho V Lesin ta S Digtyar vidznachali sho nihto iz ukrayinskih pismennikiv pislya I Franka tak shiroko ne pokazav tih procesiv sho razyuche viyavilisya v II polovini XIX st v Borislavi i navkolishnih selah yak jogo uchen S Kovaliv akcentuyuchi lishe na tematichnomu novatorstvi borislavskih tvoriv mitcya Mi zoseredimo uvagu na zhanrovo stilovomu onovlenni cogo tematu bo nove sho vnosyat v literaturu nashi molodi pismenniki lezhit ne v temah a v sposobi traktuvannya tih tem u literaturnij maneri abo dokladnishe v sposobi yak bachat i vidchuvayut ti pismenniki zhittyevi fakti S Kovaliv opracovuyuchi vslid za I Frankom najbolyuchishu temu togochasnoyi dijsnosti stvoriv hudozhni kartini yaki vidriznyayutsya i postanovkoyu i poshukami originalnih rishen porushenih problem i novimi formami modelyuvannya dijsnosti i svoyeridnim avtorskim svitosprijnyattyam I Franko shvaliv hudozhnij debyut pochatkuyuchogo literatora rado vitav poyavu narisiv ta interesnih eskiziv pro Borislav nazvav S Kovaliva nashim zvisnim pismennikom Vin pershim iz galichan podav ruku dopomogi S Kovalivu spriyav vidannyu jogo tvoriv Same zavdyaki jogo uvazi j turbotam u 1899 roci nakladom Ukrayinsko ruskoyi vidavnichoyi spilki odnim iz redaktoriv yakoyi buv I Franko vijshlo dvi zbirki todi she maloznanogo pismennika Dezertir i inshi opovidannya ta Gromadski promislovci I Franko prihilno vidgukuvavsya takozh pro pedagogichnu j kulturno gromadsku diyalnist S Kovaliva davav cinni poradi pidkazuvav temi statej recenzij zaproshuvav jogo do uchasti u vidannyah yaki sam organizovuvav do spivpraci v chasopisah Na shpaltah Literaturno naukovomu vistnika kotrij redaguvav Ivan Franko yakij aktivno vplivav na rozvitok mistecko estetichnoyi dumki tiyeyi dobi bulo opublikovano bagato hudozhnih tvoriv S Kovaliva jogo dopisiv statej Vse ce okrilyuvalo pismennika nadihalo na literaturnu pracyu a Frankova kritika rozumni poradi j nastanovi jshli lishe na korist Ocinka Osipa Makoveya U 1900 r na storinkah cogo chasopisu z yavlyayetsya stattya O Makoveya S Kovaliv Uvaga viznanogo kritika do pismennika ne bula vipadkovoyu Mozhna pripustiti sho za poserednictvom I Franka O Makovej u 1898 r pochav listuvatisya z S Kovalivim gotuvati material do harakteristiki jogo zhittya i tvorchosti chastina cih listiv zberigayetsya u viddili rukopisiv Institutu literaturi im T Shevchenka NAN Ukrayini v arhivi O Makoveya Dlya literaturno kritichnih rozvidok O Makovej shodo tvorchosti S Kovaliva harakterna oriyentaciya na biografichni dani mitcya Z ciyeyu metoyu vin rozshukuye zabutogo pismennika odnogo zakutka zbiraye pro nogo vidomosti sho na toj chas bulo nelegkoyu spravoyu She nide pro zhitye i literaturnu diyalnist Kovalova ne pisano sam vin tak beznastanno zanyatij sho jomu nikoli j prigaduvati sobi sho koli napisav i de vono bulo pechatane do togo zh vin stilko nesamolyubnij sho j pro svoye zhitye koli jogo spitati skazhe malo sho Doklavshi chimalih zusil O Makovej vreshti resht napisav gruntovnu rozvidku v yakij upershe poznajomiv chitachiv z biografiyeyu pismennika z jogo povnim poneviryan ditinstvom rokami navchannya i zhahlivimi umovami jogo vchitelskoyi praci osoblivo v centri galickoyi Kaliforniyi v Borislavi Doslidnik vkazav pochatok literaturnoyi diyalnosti S Kovaliva 1881 rik nazvav psevdonimi pismennika shopravda ne rozkrivayuchi yihnogo znachennya Drozd Drozdishin Pleskachka S P yatka Zauvazhimo sho odin z psevdonimiv rozshifruvav znachno piznishe Onofrij Ivanovich Solyuk starij ripnik yakij dovgij chas pracyuvav inspektorom v Ozokeritnim promisli u Borislavi Vin zgaduvav sho koli S Kovaliv na prohannya I Franka napisav i opublikuvav kilka tvoriv pro Borislav to voni nastilki vrazili miscevih mozhnovladciv svoyim naturalizmom a tochnishe pravdivim vidtvorennyam togochasnogo zhittya sho ti organizuvali naglyad za pismennikom ta sfabrikuvali spravu pro neblagodijnist vchitelya I yakbi ne vtruchannya shkilnogo inspektora yakij pribuv na misce podij i proviv serjoznu rozmovu zi svoyim pidleglim sho zakinchilasya prisudom oshtrafuvati jogo na p yat rinskih p yatku i virahuvati yiyi iz zarplatni duzhe mizernoyi na toj chas to vse moglo b mati tragichnishi naslidki Na zgadku pro ti podiyi pismennik pribrav sobi psevdonim P yatka i she gostrishe stav vistupati proti borislavskogo bezladu O Makovej stvoryuyuchi literaturnij portret S Kovaliva na osnovi dvoh zbirok Dezertir ta Gromadski promislovci 1899 shvaliv yak pozitivnu jogo oznaku nalezhnist do shkoli i tradicij kritichnogo realizmu Vistupayuchi proti proyaviv protokolizmu j suhoyi dokumentalnosti v togochasnij prozi O Makovej dotrimuvavsya takoyi tvorchoyi vimogi zmalovuvati pravdu zhittya hudozhno perekonlivo j psihologichno dostovirno Takih zhe yakostej vin doshukuvavsya i v tvorah Kovaliva i znajshovshi yih dav yim visoku ocinku Sposib yakim Kovaliv opisuye borislavski vidnosini zovsim ob yektivnij V opisi jogo vidno zmaganye pisati peredovsim pravdu Shodo hudozhnoyi vpravnosti S Kovaliva to kritik takozh visloviv nizku zauvag Ale zagalom pravda opovidzhena zvichajno prosto i yasno stilem takim yak bi avtor tilko z de grubshogo obtisav svij material opovidannya Kovaleva popri vsyu svoyu plastichnist mayut na sobi slidi skoroyi roboti sho potribno bilshe zlozhenogo stilistichnogo aparatu sho avtor u svoyih opovidannyah v gliboku psihologiyu ne vdavavsya Vidsutnist psihologizmu O Makovej deyakoyu miroyu vipravdovuvav zubozhinnyam duhovnogo svitu i demoralizaciyeyu Drogobickih Najd abo Duvidiv se dushevne zhitye buvaye chasom take nevirazne sho opisuvati jogo virazno podavati psihologichnu studiyu to znachit ne podavati dijsnoyi pravdi tilki yakus psihologichnu spekulyaciyu Namagayuchis dati ob yektivnij analiz tvorchosti pismennika avtoritetnij kritik ne zmig uniknuti stereotipnosti j shematizmu poverhovosti j sproshenosti u potraktuvanni tvoriv S Kovaliva Molodij literator uzhe todi namagavsya osvichuvati dushi svoyih geroyiv magichnoyu lampoyu psihologizmu I Franko Cogo na zhal ne pomitiv doslidnik Tvoriv u yakih Kovaliv viyaviv sebe ne lishe uvazhnim observatorom lyudskogo zhittya a j znavcem lyudskoyi psihologiyi O Makovej she ne znav hoch deyaki vzhe j uvijshli do skladu analizovanih zbirok napriklad Oleksa Shupak Drogobickij Najda Bezkonechnij shvindel Nezvazhayuchi na deyaku tendencijnist O Makovej use zh visoko ociniv hudozhni tvori S Kovaliva zarahuvavshi mitcya do grupi galickih pismennikiv v kotrij bachiv Ivana Franka Vasilya Stefanika Oleksu Martovicha Timofiya Bordulyaka i Mihajla Petrushevicha bo kozhdij z nih majster u svoyim rodi TvoriSpiritko Bruccak Obrazok z zhittya naroda Lviv 1891 Dezertir Bezzhurnist Oleksa Shupak Krashena gospoda Zavishane Moya persha yizda siloyu pari V zimivcyi Kogo seyi nedili vibyut Svoyaki Obrazok z zhittya Lviv 1893 Na vakaciyah Kolomiya 1895 Gromadski promislovci Opovidannya Lviv 1899 Gromadski promislovci Kitajska yablinka Drogobickij Najda Bezkonechnij shvindel Rojtiv shib Naslidki neporadnosti Rishucha hvilya Spiritko Bruccak Dezertir i inshi opovidannya Lviv 1899 Ribolovi i inshi opovidannya Lviv 1903 Ribolovi Sovist Konokradi Z praktichnoyi shkoli Chichi Zamit Shlyahotska shapka Zdryachi Kotyuzi po zasluzyi Prigistnik z Borislava Na prichkah Lviv 1906 Pohresnik i inshi opovidannya Lviv 1909 Mij pohresnik Dva dnyi v Ivanovij hatyi Andrij Kremenyak Sud Svij po zvanyu Navpravcyi Silskij likar Zvarichi Peremashenij Petro Did Karita Polohanij Kalvin Yan Kabatek Postup Kolyadniki Dobre zarobiv Z kilkoh tisyach odin Opovidannya ch 1 2 Kolomiya 1910 Tom pershij Charodijna skripka Charodijna skripka Kalichka Shastye i Neshastye Neimovirna Lyisa Sribnij shelyuzhok Nesamoviti pan Grishniki Kiselicya Svit uchit rozumu Tom drugij PISANKA Gribi Sunici Sin Nevimovnogo Suyeta pro nasushnij Slipij patron Polazniki Pisanka Paska Nezvareni yabloka Na vakaciyah Opovidannya dlya molodizhi t 3 4 Lviv 1911 Tom tretij V ostannyij lavcyi Amerikanska krisanya V ostatnyij lavcyi Hrushi Podarovanij kalosh Nastunina prigoda Na prichkah Lihodij z nesvidomosti Oznachenye grama Progulka v verh Grim Kum z malenkoyi hati Palamarovi buzki Kufa z arakom Zagadki Mudruyut lyude Kolomiya 1911 Obrazki z galickoyi Kaliforniyi Lviv 1913 Tvori K 1958 Opovidannya kazki listi z nedrukovanoyi spadshini Lviv 2003Vshanuvannya pam yatiImenem Stefana Kovaliva u Borislavi nazvana vulicya ta vid nazvi vulici novij miskij mikrorajon PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 24 Veresnya 2015 Procitovano 29 Serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Stefan Kovalyiv Z nagodi 30 oyitnoyi yego pismenskoyi dyiyalnosti Vid r 1891 1911 23 travnya 2022 u Wayback Machine Ruslan ch 91 za 27 14 cvitnya 1911 S 1 Dzherela ta literaturaB V Zavadka Kovaliv Stepan Mihajlovich 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 384 ISBN 978 966 00 0692 8 R D Gorak Kovaliv Stefan Mihajlovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Literatura Getman V F Naukovo pedagogichni poglyadi S Kovaliva Drogobich DDPU im I Franka 2007 Makovej O Stefan Kovaliv 11 Kvitnya 2020 u Wayback Machine LNV 1900 t II kn 8 Malicka K Stefan Kovaliv ditochij pismennik Dzvinok 1911 13 14 Lesin V M Digtyar S I Litopisec dorevolyucijnogo Borislava V kn Kovaliv S Tvori K 1958 Gnatyuk L Kamenyarskim geniyem nasnazhenij Zhovten 1981 7 Franko I Z ostannih desyatilit XIX v V kn Franko I Zibrannya tvoriv t 41 K 1984 PosilannyaU Borislavi vshanuvali pam yat narodnogo vchitelya i pismennika Stefana Kovaliva Istorichnij portal 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Olena Kolinko Stefan Kovaliv Mala proza kriz prizmu chasu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zabutij Stefan Kovaliv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zabutij uchen I Franka pismennik Stefan Kovaliv Kovaliv S Bezkonechnij shvindel opovidannya S Kovaliv z peredm A Berezinskogo Harkiv Ruh 19 15 1 s 24 Veresnya 2020 u Wayback Machine Kovaliv S Galicka Kaliforniya opovidannya Stepan Kovaliv za red i z peredm A Berezinskogo Harkiv Ruh 19 226 1 s 1 ark portr 26 Veresnya 2020 u Wayback Machine Kovaliv S Rojtiv shib i inshi opovidannya Stepan Kovaliv Kiyiv Ruh 1926 77 3 s 23 Sichnya 2021 u Wayback Machine