Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Крушина ламка (Frangula alnus) — листопадний чагарник з родини жостерових. Вид є рідним для Європи, найпівнічнішої Африки (пн. Марокко) та Західної Азії (Сибір, Сіньцзян [зх. Китай]); натуралізований у східній частині Північної Америки. Синоніми української назви — Крушина вільховидна, Жостір ламкий. Місцеві назви — крушинник, вовчі ягоди, собача черешня.
| Крушина ламка | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Жостерові (Rhamnaceae) |
| Рід: | Крушина (Frangula) |
| Вид: | Крушина ламка (F. alnus) |
| Біноміальна назва | |
| Frangula alnus | |
 | |
| Синоніми | |
| Rhamnus frangula L. | |
Морфологічна характеристика
Розгалужений кущ з роду Крушина родини жостерових (1,3 м заввишки) з гладенькою, майже чорною корою, гілки тонкі, без колючок, молоді пагони червоно-коричневі з ланцетними білими сочевичками. Листки чергові, черешкові, овальні або оберненояйцеподібні (до 6 см завдовжки) з шістьма-вісьмома косими, паралельними жилками по боках серединної жилки. Квітки двостатеві, п'ятичленні, зібрані по 2-7 у пазухах листків, на довгих квітконосах. Чашечка зеленувата, 4-5-роздільна, віночок дрібний, вузькодзвоникуватий, частки його зверху зеленуваті, всередині жовті або білуваті. Тичинок чотири або п'ять, маточка одна з одним стовпчиком, зав'язь верхня. Плід чорний, соковитий з трьома гладенькими лінзоподібними насінинами.
Екологічна приуроченість
Крушина ламка росте в підліску хвойних, мішаних і листяних лісів, у заростях чагарників, по берегах водойм, боліт, стариць, на вологих луках. Тіньовитривала рослина. Цвіте у травні червні.
Поширення
Поширена майже по всій Україні, в степових районах тільки в долинах річок. Райони заготівель: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області, північ Полтавської, Хмельницької та Харківської областей. Запаси сировини значні.
Практичне використання
Лікарська, медоносна, фарбувальна, танідоносна, деревинна, плетивна рослина.
У науковій медицині використовують кору крушини — Cortex Frangula, як проносний засіб при хронічних запорах і геморої. Входить кора і до складу послаблювального шлункового або протигемороїдального чаю. Глікозид емодін, який добувають з кори крушини, входить до складу препарату холагол, що вживається при жовчнокам'яній хворобі, запаленнях і цирозі печінки. Кора містить глікозиди, сапоніни, смоли, крохмаль, таніди, ефірні олії, мінеральні солі.
У народній медицині кора вважається добрим швидкодійним засобом при хворобах печінки, при водянці, гарячці, хронічних запорах, надмірних менструаціях, кишкових глистах та хворобах шкіри. Кору використовують також при гастритах, деяких хворобах кишки, виразці шлунка, водянці, пухлинах печінки, листки — при недокрів'ї.
У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої кори.
У літературі наводяться випадки смертельного отруєння дітей плодами крушини.
У ветеринарії кору крушини у вигляді відвару або настою вживають як проносний засіб.
Крушина ламка — добрий медонос, цвіте протягом літа, дає багато нектару, пилку, стійкий взяток. Медопродуктивність її до 25 кг/га. Дає товарний мед на Поліссі та в Карпатах. За день бджоли приносять по 2–4 кг нектару на вулик. Мед крушини запашний, темніший від малинового, великозернистий. На крушині інколи з'являється падь. Кора і недостиглі плоди дають жовту, бурякову, коричневу і чорну фарби, стиглі плоди — зелену й фіолетову. Кора містить таніди, придатні для дублення шкур.
Деревина крушини м'яка, дає найкращий вугіль для малювання і пороху, придатна для дрібних виробів, декоративної фанери. Гілки придатні для грубого плетива.
Збирання, переробка та зберігання
Збирають кору навесні, до появи листків. На стовбурах і гілках ножами роблять кільцеві надрізи на відстані 10–50 см, які з'єднують поздовжніми розрізами, потім кору легко знімають. Після зняття кори деревця рекомендується зрубувати «на пеньок» для утворення великої кількості паростків, тобто відновлення рослин. На жаль, багато заготівельників, оголивши кору, лишають деревця незрубаними, що призводить до зникнення заростей цієї цінної рослини.
Заготовлену сировину сушать під наметами з гарною вентиляцією або під залізним дахом, розкладаючи на папері або тканині. Суху кору пресують, пакують у тюки або кіпи по 50 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, строк зберігання до п'яти років. Перед використанням кора повинна зберігатися не менше року або піддаватися обробці високою температурою (100°) протягом години.
Див. також
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Посилання
- Крушина ламка // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 222. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krushina lamka Frangula alnus listopadnij chagarnik z rodini zhosterovih Vid ye ridnim dlya Yevropi najpivnichnishoyi Afriki pn Marokko ta Zahidnoyi Aziyi Sibir Sinczyan zh Kitaj naturalizovanij u shidnij chastini Pivnichnoyi Ameriki Sinonimi ukrayinskoyi nazvi Krushina vilhovidna Zhostir lamkij Miscevi nazvi krushinnik vovchi yagodi sobacha chereshnya Krushina lamka Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Zhosterovi Rhamnaceae Rid Krushina Frangula Vid Krushina lamka F alnus Binomialna nazva Frangula alnus Mill 1768 Sinonimi Rhamnus frangula L Morfologichna harakteristikaRozgaluzhenij kush z rodu Krushina rodini zhosterovih 1 3 m zavvishki z gladenkoyu majzhe chornoyu koroyu gilki tonki bez kolyuchok molodi pagoni chervono korichnevi z lancetnimi bilimi sochevichkami Listki chergovi chereshkovi ovalni abo obernenoyajcepodibni do 6 sm zavdovzhki z shistma vismoma kosimi paralelnimi zhilkami po bokah seredinnoyi zhilki Kvitki dvostatevi p yatichlenni zibrani po 2 7 u pazuhah listkiv na dovgih kvitkonosah Chashechka zelenuvata 4 5 rozdilna vinochok dribnij vuzkodzvonikuvatij chastki jogo zverhu zelenuvati vseredini zhovti abo biluvati Tichinok chotiri abo p yat matochka odna z odnim stovpchikom zav yaz verhnya Plid chornij sokovitij z troma gladenkimi linzopodibnimi nasininami Ekologichna priurochenistKrushina lamka roste v pidlisku hvojnih mishanih i listyanih lisiv u zarostyah chagarnikiv po beregah vodojm bolit staric na vologih lukah Tinovitrivala roslina Cvite u travni chervni PoshirennyaPoshirena majzhe po vsij Ukrayini v stepovih rajonah tilki v dolinah richok Rajoni zagotivel Volinska Rivnenska Zhitomirska Kiyivska Chernigivska Sumska Ternopilska Lvivska Ivano Frankivska Chernivecka Zakarpatska oblasti pivnich Poltavskoyi Hmelnickoyi ta Harkivskoyi oblastej Zapasi sirovini znachni Praktichne vikoristannyaLikarska medonosna farbuvalna tanidonosna derevinna pletivna roslina U naukovij medicini vikoristovuyut koru krushini Cortex Frangula yak pronosnij zasib pri hronichnih zaporah i gemoroyi Vhodit kora i do skladu poslablyuvalnogo shlunkovogo abo protigemoroyidalnogo chayu Glikozid emodin yakij dobuvayut z kori krushini vhodit do skladu preparatu holagol sho vzhivayetsya pri zhovchnokam yanij hvorobi zapalennyah i cirozi pechinki Kora mistit glikozidi saponini smoli krohmal tanidi efirni oliyi mineralni soli U narodnij medicini kora vvazhayetsya dobrim shvidkodijnim zasobom pri hvorobah pechinki pri vodyanci garyachci hronichnih zaporah nadmirnih menstruaciyah kishkovih glistah ta hvorobah shkiri Koru vikoristovuyut takozh pri gastritah deyakih hvorobah kishki virazci shlunka vodyanci puhlinah pechinki listki pri nedokriv yi U gomeopatiyi zastosovuyut esenciyu z svizhoyi kori U literaturi navodyatsya vipadki smertelnogo otruyennya ditej plodami krushini U veterinariyi koru krushini u viglyadi vidvaru abo nastoyu vzhivayut yak pronosnij zasib Krushina lamka dobrij medonos cvite protyagom lita daye bagato nektaru pilku stijkij vzyatok Medoproduktivnist yiyi do 25 kg ga Daye tovarnij med na Polissi ta v Karpatah Za den bdzholi prinosyat po 2 4 kg nektaru na vulik Med krushini zapashnij temnishij vid malinovogo velikozernistij Na krushini inkoli z yavlyayetsya pad Kora i nedostigli plodi dayut zhovtu buryakovu korichnevu i chornu farbi stigli plodi zelenu j fioletovu Kora mistit tanidi pridatni dlya dublennya shkur Derevina krushini m yaka daye najkrashij vugil dlya malyuvannya i porohu pridatna dlya dribnih virobiv dekorativnoyi faneri Gilki pridatni dlya grubogo pletiva Zbirannya pererobka ta zberigannyaZbirayut koru navesni do poyavi listkiv Na stovburah i gilkah nozhami roblyat kilcevi nadrizi na vidstani 10 50 sm yaki z yednuyut pozdovzhnimi rozrizami potim koru legko znimayut Pislya znyattya kori derevcya rekomenduyetsya zrubuvati na penok dlya utvorennya velikoyi kilkosti parostkiv tobto vidnovlennya roslin Na zhal bagato zagotivelnikiv ogolivshi koru lishayut derevcya nezrubanimi sho prizvodit do zniknennya zarostej ciyeyi cinnoyi roslini Zagotovlenu sirovinu sushat pid nametami z garnoyu ventilyaciyeyu abo pid zaliznim dahom rozkladayuchi na paperi abo tkanini Suhu koru presuyut pakuyut u tyuki abo kipi po 50 kg Zberigayut u suhih dobre provitryuvanih primishennyah strok zberigannya do p yati rokiv Pered vikoristannyam kora povinna zberigatisya ne menshe roku abo piddavatisya obrobci visokoyu temperaturoyu 100 protyagom godini Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniDzherelaCommons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krushina lamka Chopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s PosilannyaKrushina lamka Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 222 ISBN 5 88500 055 7