Ластівка синьоголова | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cecropis striolata Temminck & Schlegel, 1847 | ||||||||||||||||
Ареал виду Гніздування Зимування Осіле проживання | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Hirundo striolata Hirundo daurica striolata Cecropis daurica striolata | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ластівка синьоголова (Cecropis striolata) — вид горобцеподібних птахів родини ластівкових (Hirundinidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Раніше вважався підвидом даурської ластівки, однак був визнаний окремим видом.
Опис
Довжина птаха становить 19 см. Верхня частина тіла темно-синя, на шиї рудуватий «комір», надхвістя рудувато-коричневе. Обличчя й нижня частина тіла білі, сильно поцятковані темними смужками. Крила коричневі. Хвіст сильно роздвоєний. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають дещо світліше забарвлення, надхвістя в них світліше, хвіст коротший.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- C. s. striolata (Schlegel, 1844) — Тайвань, Філіппіни (за винятком островів Сулу), Суматра, Ява, Балі і Малі Зондські острови (на схід до Тимора і Ветара);
- C. s. mayri (Hall, BP, 1953) — Північно-Східна Індія, північний схід Бангладеш, північ М'янми і південь Китаю;
- C. s. stanfordi (Mayr, 1941) — Східна М'янма, Північний Таїланд, Індокитай;
- C. s. vernayi (Kinnear, 1924) — Південна М'янма, Західний Таїланд.
Поширення і екологія
Синьоголові ластівки мешкають в Індії, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Індонезії, на Філіппінах, Тайвані і Східному Тиморі. Вони живуть на відкритих місцевостях і в рідколіссях. Живляться комахами, яких ловлять у польоті. Сезон розмноження триває з квітня по липень. Гніздяться поодинці, іноді утворюють розріджені колонії. Гніздо має пляшкоподібну форму, робиться з глини, встелюється пір'ям і сухою травою, розміщується в печерах або в будівлях. У кладці 4—5 білих яєць.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Swallows. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 вересня 2022.
Джерела
- Turner, Angela K; Chris Rose (1989). Swallows & Martins: An Identification Guide and Handbook. Houghton Mifflin. ISBN .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lastivka sinogolova Ohoronnij status Nedoslidzhenij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Lastivkovi Hirundinidae Rid Rudoguza lastivka Cecropis Vid Lastivka sinogolova Binomialna nazva Cecropis striolata Temminck amp Schlegel 1847 Areal vidu Gnizduvannya Zimuvannya Osile prozhivannya Pidvidi Div tekst Sinonimi Hirundo striolata Hirundo daurica striolata Cecropis daurica striolata Posilannya Vikishovishe Cecropis striolata Vikividi Cecropis striolata ITIS 916678 NCBI 317160 Lastivka sinogolova Cecropis striolata vid gorobcepodibnih ptahiv rodini lastivkovih Hirundinidae Meshkaye v Pivdenno Shidnij Aziyi Ranishe vvazhavsya pidvidom daurskoyi lastivki odnak buv viznanij okremim vidom OpisDovzhina ptaha stanovit 19 sm Verhnya chastina tila temno sinya na shiyi ruduvatij komir nadhvistya ruduvato korichneve Oblichchya j nizhnya chastina tila bili silno pocyatkovani temnimi smuzhkami Krila korichnevi Hvist silno rozdvoyenij Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Molodi ptahi mayut desho svitlishe zabarvlennya nadhvistya v nih svitlishe hvist korotshij PidvidiSinogolovi lastivki Vidilyayut chotiri pidvidi C s striolata Schlegel 1844 Tajvan Filippini za vinyatkom ostroviv Sulu Sumatra Yava Bali i Mali Zondski ostrovi na shid do Timora i Vetara C s mayri Hall BP 1953 Pivnichno Shidna Indiya pivnichnij shid Bangladesh pivnich M yanmi i pivden Kitayu C s stanfordi Mayr 1941 Shidna M yanma Pivnichnij Tayiland Indokitaj C s vernayi Kinnear 1924 Pivdenna M yanma Zahidnij Tayiland Poshirennya i ekologiyaSinogolovi lastivki meshkayut v Indiyi Bangladesh M yanmi Kitayi Tayilandi V yetnami Laosi Kambodzhi Indoneziyi na Filippinah Tajvani i Shidnomu Timori Voni zhivut na vidkritih miscevostyah i v ridkolissyah Zhivlyatsya komahami yakih lovlyat u poloti Sezon rozmnozhennya trivaye z kvitnya po lipen Gnizdyatsya poodinci inodi utvoryuyut rozridzheni koloniyi Gnizdo maye plyashkopodibnu formu robitsya z glini vstelyuyetsya pir yam i suhoyu travoyu rozmishuyetsya v pecherah abo v budivlyah U kladci 4 5 bilih yayec PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Swallows IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 19 veresnya 2022 DzherelaTurner Angela K Chris Rose 1989 Swallows amp Martins An Identification Guide and Handbook Houghton Mifflin ISBN 0 395 51174 7 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi