Щербако в Олекса ндр Фе дорович нар 23 жовтня 1923 2 листопада 2002 Київ Україна Герой Радянського Союзу в часи Другої С

Щербако́в Олекса́ндр Фе́дорович (нар. 23 жовтня 1923 — 2 листопада 2002, Київ, Україна) — Герой Радянського Союзу, в часи Другої Світової війни — начальник розвідки 105-го дивізіону 36-го гвардійського мінометного полку 3-ї гвардійської танкової армії Воронезького фронту, гвардії старший лейтенант.

Олександр Федорович Щербаков

Народження

23 жовтня 1923
Полтава, за іншими даними Рославль

Смерть

2 листопада 2002 (79 років)
Київ, Україна

Поховання

Байкове кладовище

Країна

СРСР→

Роки служби

Партія

Звання

Війни / битви

німецько-радянська війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щербаков.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Щербаков Олександр.

Біографія

Народився 23 жовтня 1923 року в Полтаві (за іншими даними — в місті Рославль нині Смоленської області) в робочій сім'ї. Після закінчення семи класів полтавської середньої школи № 15 поступив у 1938 році в .

У Червону армію призваний у жовтні 1941 року. Закінчив свердловське піхотне училище. В серпні того ж року направлений у діючу армію на посаду командира взводу 36-го гвардійського мінометного полку. Гвардії старший лейтенант Щербаков особливо відзначився при форсуванні Дніпра і в боях на Букринському плацдармі.

23 вересня 1943 року гвардії старший лейтенант Олександр Щербаков з розвідувальною групою з п'ятьох добровольців разом з передовими стрілецькими підрозділами форсував Дніпро в районі села Григорівка. Свій спостережний пункт Щербаков обладнав поблизу переднього краю, виявив об'єкти ураження, визначив місця переправ і звідси коректував вогонь «катюш». Противник одинадцять разів намагався контратакувати наших воїнів, але, зміталися вогнем гвардійських мінометов, втрачаючи сотні убитих і поранених. На ділянці старшого лейтенанта Щербакова ворог втратив шість танків і декілька сотень солдат і офіцерів. Сам Щербаков був важко поранений і контужений, але не покинув позиції.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування, особисту відвагу і рішучість, проявлені при форсуванні Дніпра, гвардії старшому лейтенанту Щербакову Олександру Федоровичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка.

Наприкінці 1944 року О. Ф. Щербаков був направлений на навчання до військової академії, але наслідки важкого поранення і контузії не дозволили її закінчити.

Після війни продовжував службу в ЗС СРСР на командних посадах. З 1955 року підполковник Щербаков — в запасі. Після виходу в запас Олександр Федорович Щербаков проживав у Києві. Працював у старшим інженером.

Помер 2 листопада 2002 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища.

Нагороди

Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (№ 2340)
Орден Леніна
Два ордени Вітчизняної війни 1-й ступеня
медалі

Примітки

Біографія Олександра Федоровича Щербакова [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Полтава історична [ 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Біографія Олександра Федоровича Щербакова [ 24 травня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Герои страны [ 5 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

Біографія Олександра Федоровича Щербакова [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Полтава історична [ 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Біографія Олександра Федоровича Щербакова [ 24 травня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Герои страны [ 5 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. —

[poltavahistory-1] Біографія Олександра Федоровича Щербакова [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Полтава історична [ 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]

[warheroes-2] Біографія Олександра Федоровича Щербакова [ 24 травня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Герои страны [ 5 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)