Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мухаммед Саєд аль Везаре Марагеї перс محمد ساعد مراغهای 28 квітня 1881 1 листопада 1973 іранський політик і дипломат мін

Мухаммед Саєд

Мухаммед Саєд

Мухаммед Саєд аль-Везаре Марагеї (перс. محمد ساعد مراغهای‎; 28 квітня 1881 — 1 листопада 1973) — іранський політик і дипломат, міністр закордонних справ і двічі прем'єр-міністр країни.

Мухаммед Саєд
перс. محمد ساعد مراغه‌ای‎
image
image
Прапор
 46-й Прем'єр-міністр Ірану
6 квітня — 25 листопада 1944 року
Попередник: Алі Сохейлі
Наступник: Мортеза-Кулі Байят
image
Прапор
 55-й Прем'єр-міністр Ірану
9 листопада 1948 — 23 березня 1950 року
Попередник: Абдулхуссейн Хажір
Наступник: Алі Мансур
 
Народження: 28 квітня 1881(1881-04-28)
Мераге, Східний Азербайджан, Іран
Смерть: 2 листопада 1973(1973-11-02) (92 роки)
Тегеран, Іран
Поховання: Бехеште-Захра
Країна: Іран
Релігія: шиїти
Освіта: Лозанський університет

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в місті Мераге, що в Іранському Азербайджані. Дитинство та юність він провів на Південному Кавказі, навчався в Тифлісі, Петербурзі, а потім — у Швейцарії. 1918 року був перським консулом у Баку, залишивши опис березневого кровопролиття).

У червні 1941 року Саєд очолював посольство Ірану в Москві, коли до СРСР вторглись німецькі війська, і за дорученням шаха заявив про цілковитий нейтралітет своєї держави. Це, однак, не допомогло Ірану уникнути окупації Ірану силами країн антигітлерівської коаліції. В процесі тієї окупації, в квітні 1944 року, Саєд (на той час очолював міністерство закордонних справ) зайняв пост прем'єр-міністра, але залишався на ньому недовго. В той період уряд співпрацював з представниками британських та американських фірм у питаннях надання концесій на розвідку й видобуток нафти, але в листопаді 1944 року прем'єр несподівано зайняв жорстку позицію в аналогічних перемовинах з радянськими дипломатами. У відповідь радянська сторона розгорнула дипломатичну атаку, метою якої став Саєд, звинувачений у сприянні «ворожим профашистським елементам», що саботують постачання продукції країн-союзниць в СРСР через Іран. За умов зовнішньо- та внутрішньополітичного тиску Саєд був змушений подати у відставку.

У листопаді 1948 року меджліс знову обрав Саєда на пост глави уряду. Хоч спочатку Саєду вдалось мобілізувати підтримку впливових фракцій та прийняти в парламенті — вперше за кілька років — бюджет на наступний рік, у подальшому уряд був змушений лавірувати між очікуваннями шаха й численними прибічниками екс-прем'єра Кавама. Під час перебування Саєда на посту прем'єр-міністра, 4 лютого 1949 року, член Народної партії здійснив замах на життя шаха Мохаммеда Рези, після чого партію було заборонено.

Новий кабінет Саєда, як і попередній, був змушений зосередитись на питаннях іноземних нафтових концесій. У березні 1949 року Саєд зажадав від керівництва British Petroleum передачі Ірану половини прибутків від видобутку іранської нафти, аналогічно до раніше укладених угод з Венесуелою, та впродовж наступних кількох місяців було вироблено угоду, що дозволяло збільшити долю Ірану в дивідендах. До того моменту, однак, стало зрозуміло, що уряд не має достатньої більшості в парламенті для укладення навіть такої, більш вигідної, угоди через зростання підтримки ідеї про націоналізацію нафтових ресурсів, і були оголошені нові вибори. Саєд повторно вийшов у відставку за кілька днів після початку роботи 16-го скликання меджлісу, де знову сформувалась надто сильна опозиція нафтовим концесіям.

Примітки

  1. . Т. 3. Mörlenbach: Strauss Offserdruck. 2003. с. 854—855. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  2. Ervand Abrahamian. (2008). A History of Modern Iran. Cambridge University Press. с. 101. ISBN .
  3. Солмаз Рустамова-Тогиди. Март 1918 г. Баку. Азербайджанские погромы в документах. — Баку: Научно-исследовательский центр Министерства Национальной Безопасности Азербайджана, 2009. (рос.)
  4. Amin Banani. (1961). . Stanford University Press. с. 48—49. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  5. Gholam Reza Afkhami. (2008). . University of California Press. с. 67. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  6. Mary Ann Heiss. (1997). . Columbia University Press. с. 16. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  7. Вышинский А. Я., Лозовский С. А. Советско-иранские договоры и соглашения // Дипломатический словарь. — М. : Государственное издательство политической литературы, 1948.
  8. (PDF). Central Intelligence Agency. 27 червня 1949. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2013. Процитовано 14 квітня 2018.
  9. . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 14 квітня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muhammed Sayed al Vezare Marageyi pers محمد ساعد مراغهای 28 kvitnya 1881 1 listopada 1973 iranskij politik i diplomat ministr zakordonnih sprav i dvichi prem yer ministr krayini Muhammed Sayed pers محمد ساعد مراغه ای Prapor 46 j Prem yer ministr Iranu 6 kvitnya 25 listopada 1944 roku Poperednik Ali Sohejli Nastupnik Morteza Kuli Bajyat Prapor 55 j Prem yer ministr Iranu 9 listopada 1948 23 bereznya 1950 roku Poperednik Abdulhussejn Hazhir Nastupnik Ali Mansur Narodzhennya 28 kvitnya 1881 1881 04 28 Merage Shidnij Azerbajdzhan IranSmert 2 listopada 1973 1973 11 02 92 roki Tegeran IranPohovannya Beheshte ZahraKrayina IranReligiya shiyitiOsvita Lozanskij universitet Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Merage sho v Iranskomu Azerbajdzhani Ditinstvo ta yunist vin proviv na Pivdennomu Kavkazi navchavsya v Tiflisi Peterburzi a potim u Shvejcariyi 1918 roku buv perskim konsulom u Baku zalishivshi opis bereznevogo krovoprolittya U chervni 1941 roku Sayed ocholyuvav posolstvo Iranu v Moskvi koli do SRSR vtorglis nimecki vijska i za doruchennyam shaha zayaviv pro cilkovitij nejtralitet svoyeyi derzhavi Ce odnak ne dopomoglo Iranu uniknuti okupaciyi Iranu silami krayin antigitlerivskoyi koaliciyi V procesi tiyeyi okupaciyi v kvitni 1944 roku Sayed na toj chas ocholyuvav ministerstvo zakordonnih sprav zajnyav post prem yer ministra ale zalishavsya na nomu nedovgo V toj period uryad spivpracyuvav z predstavnikami britanskih ta amerikanskih firm u pitannyah nadannya koncesij na rozvidku j vidobutok nafti ale v listopadi 1944 roku prem yer nespodivano zajnyav zhorstku poziciyu v analogichnih peremovinah z radyanskimi diplomatami U vidpovid radyanska storona rozgornula diplomatichnu ataku metoyu yakoyi stav Sayed zvinuvachenij u spriyanni vorozhim profashistskim elementam sho sabotuyut postachannya produkciyi krayin soyuznic v SRSR cherez Iran Za umov zovnishno ta vnutrishnopolitichnogo tisku Sayed buv zmushenij podati u vidstavku U listopadi 1948 roku medzhlis znovu obrav Sayeda na post glavi uryadu Hoch spochatku Sayedu vdalos mobilizuvati pidtrimku vplivovih frakcij ta prijnyati v parlamenti vpershe za kilka rokiv byudzhet na nastupnij rik u podalshomu uryad buv zmushenij laviruvati mizh ochikuvannyami shaha j chislennimi pribichnikami eks prem yera Kavama Pid chas perebuvannya Sayeda na postu prem yer ministra 4 lyutogo 1949 roku chlen Narodnoyi partiyi zdijsniv zamah na zhittya shaha Mohammeda Rezi pislya chogo partiyu bulo zaboroneno Novij kabinet Sayeda yak i poperednij buv zmushenij zosereditis na pitannyah inozemnih naftovih koncesij U berezni 1949 roku Sayed zazhadav vid kerivnictva British Petroleum peredachi Iranu polovini pributkiv vid vidobutku iranskoyi nafti analogichno do ranishe ukladenih ugod z Venesueloyu ta vprodovzh nastupnih kilkoh misyaciv bulo virobleno ugodu sho dozvolyalo zbilshiti dolyu Iranu v dividendah Do togo momentu odnak stalo zrozumilo sho uryad ne maye dostatnoyi bilshosti v parlamenti dlya ukladennya navit takoyi bilsh vigidnoyi ugodi cherez zrostannya pidtrimki ideyi pro nacionalizaciyu naftovih resursiv i buli ogolosheni novi vibori Sayed povtorno vijshov u vidstavku za kilka dniv pislya pochatku roboti 16 go sklikannya medzhlisu de znovu sformuvalas nadto silna opoziciya naftovim koncesiyam Primitki T 3 Morlenbach Strauss Offserdruck 2003 s 854 855 ISBN 3 598 21545 2 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2018 Procitovano 14 kvitnya 2018 Ervand Abrahamian 2008 A History of Modern Iran Cambridge University Press s 101 ISBN 978 0 511 41399 5 Solmaz Rustamova Togidi Mart 1918 g Baku Azerbajdzhanskie pogromy v dokumentah Baku Nauchno issledovatelskij centr Ministerstva Nacionalnoj Bezopasnosti Azerbajdzhana 2009 ISBN 978 9952 8000 9 8 ros Amin Banani 1961 Stanford University Press s 48 49 ISBN 9780804700504 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2018 Procitovano 14 kvitnya 2018 Gholam Reza Afkhami 2008 University of California Press s 67 ISBN 9780520942165 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2018 Procitovano 14 kvitnya 2018 Mary Ann Heiss 1997 Columbia University Press s 16 ISBN 0 231 10818 4 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2018 Procitovano 14 kvitnya 2018 Vyshinskij A Ya Lozovskij S A Sovetsko iranskie dogovory i soglasheniya Diplomaticheskij slovar M Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury 1948 PDF Central Intelligence Agency 27 chervnya 1949 Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2013 Procitovano 14 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2018

Дата публікації:
Топ