Едвард Барнетт Тайлор (зустрічається написання імені Едуард: прізвища Тейлор; 2 жовтня 1832 — 2 січня 1917) — англійський етнограф, антрополог, творець еволюційної школи в етнографії та історії культури, засновник культурної антропології. Тайлор був представником культурного еволюціонізму. У своїх роботах Первісна культура і Антропологія: Вступ до вивчення людини і цивілізації, він визначив контекст наукового дослідження антропології, на основі еволюційних теорій Чарльза Лайеля. Тайлор, на думку багатьох, був одним із засновників соціальної антропології, і його наукові праці допомогли побудувати дисципліну антропології в дев'ятнадцятому столітті. Він вважав, що «дослідження в історії і передісторії людини … може бути використано як основа для реформи британського суспільства.» Тайлер ввів термін анімізм (віра існування душі або духів) у загальне використання. Він вважав, що анімізм перший етап розвитку релігій. Розробив анімістичну теорію походження релігії, яку визначив універсальною. Дослідник первісної культури.
Едвард Барнетт Тайлор | |
---|---|
англ. Edward Burnett Tylor | |
Едвард Барнетт Тайлор | |
Народився | 2 жовтня 1832[1][2][…] d, Ламбет, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[4] |
Помер | 2 січня 1917[1][2][…] (84 роки) d, d, Сомерсет[d], Сомерсет, Англія, Сполучене Королівство |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | антрополог, археолог, письменник, соціолог |
Alma mater | d |
Галузь | антропологія |
Заклад | Оксфордський університет |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Відомий завдяки: | один із засновників етнографії та антропології |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах Едвард Барнетт Тайлор у Вікісховищі |
Біографія
Народився у 1832 р. у лондонському передмісті Кембервілл в сім'ї набожного промисловця Йосипа Тайлора і Харієт Скіпер, які були частиною родини квакерів і володіли латуневим заводом. Його старший брат Альфред Тайлор став геологом. Його формальна освіта обмежилася Квакерською школою в Тотенхемі, але рання смерть батьків не дозволила йому здобути диплом про вищу освіту. Після смерті батьків, він був готовий допомагати керувати сімейним бізнесом, але він захворів на туберкульоз і йому довелось відмовитись від сімейного бізнесу. У 1855 р. за наполяганням лікарів Едвард Тейлор вирушає в тривалу подорож. Під час візиту на Кубу в 1856 р. він познайомився з багатим меценатом Г. Крісті, який пробудив в ньому інтерес до вивчення старовини. Повернувшись до Англії, Е. Тейлор зайнявся самоосвітою і науковими дослідженнями в області етнографії та антропології. Почав публікувати свої роботи з 1861 року («Анахуак, або Мексика і мексиканці, давні і сучасні»).1865 виходить друга робота — «Дослідження в області давньої історії людства», в якій він провів основні ідеї еволюціонізму в етнографії: відмінності в побуті і культурі народів пояснював не расовими відмінностями, а різними стадіями розвитку; культурні досягнення можуть бути запозиченими, успадкованими від предків або винайдені самостійно; прогрес людської культури розвивався від дикунства через варварство до цивілізації. 1871 р. видана основна робота Тайлера, яка зробила його відомим — «Первісна культура», у якій він виклав розуміння культури тільки як духовної культури (знання, мистецтво, правові і моральні норми, вірування); далі він подає своє розуміння еволюціонізму («Історія людства є лише частиною історії природи» та «людські думки, бажання і помисли реалізуються з законами, такими ж певними, як і ті, які керують рухами волі, поєднанням хімічних елементів і ростом рослин і тварин»); до найважливіших з цих законів належать «загальна схожість природи людини» і «загальна схожість обставин його життя»; всі народи і культури з'єднані між собою в безперервний і прогресуючий еволюційний ряд, причому наголошується на плавному характері цієї еволюції(«природа ніколи не діє стрибками»). Цього ж року його обрано членом Королівського товариства та отримав дворянський титул. 1881 р. опубліковано останню роботу Тайлера «Антропологія(Вступ до вивчення людини і цивілізації)», яка мала вигляд, наближений до загального популярного посібника з історії первісного суспільства та етнографії, у якій охоплено походження людини, мовна і расова класифікація, духовна і матеріальна культура, суспільний устрій 1883 р. зайняв першу офіційну посаду, ставши хранителем Єтнографічного музею при Оксфордському університеті; на цій посаді вів дослідницьку і популяризаторську роботу, проводив лекції і доповіді. 1884 р. став лектором з антропології Оксфордського університету. З 1886 був доцентом Абердинського університету, де зібрав групу однодумців. 1896 р. створив в Оксфордському університеті кафедру антропології, де став першим професором. Двічі обирався на пост президента Антропологічного інституту Великої Британії та Ірландії. До 1907 р. залишався главою англійської школи еволюціонізму (змушений залишити пост через душевну хворобу). Помер 1917 р. в м. Веллінгтоні (Англія). Він самостійно вивчив етнографічну літературу та оволодів стародавніми мовами (латинською, давньогрецькою, івритом). Протягом життя написав близько 250 статей, у яких проявив блискучу ерудицію, скрупульозну наукову роботу і письменницький талант. У своїх роботах приділяв велику увагу методам, за допомогою яких було зроблено висновки.
Професійна кар'єра
Перша публікація Тайлора була результатом його поїздки в Мексику в 1856 році разом з Г. Крісті. Його замітки про вірування і звичаї людей були основою для його роботи «Анахуак: Або Мексика і мексиканці, древні і сучасні», опублікованої в 1861 році після його повернення в Англію. Тайлор продовжував вивчати звичаї і вірування родових общин, існуючих і доісторичних (на основі археологічних знахідок). Він опублікував свою другу роботу, «Дослідження в області стародавньої історії людства» в 1865 році. Після цієї роботи прийшов час для його найвпливовішої роботи: «Первісна культура» в 1871 році. Це було важливо не тільки для ретельного вивчення людської цивілізації і формування галузі антропології, але і для безсумнівного впливу на молодих вчених, таких як Дж. Фрейзер, які пізніше стали учнями Тайлора і великою мірою сприяли науковому вивченню антропології в пізніші роки. Тайлор був призначений хранителем етнографічного музею в університеті в Оксфорді в 1883 році, також він виступав як лектор, був першим читачем антропології від 1884 до 1895 року. В 1886-му був призначений доцентом Абердинського університету. 1896 року призначений першим професором антропології в Оксфордському університеті.
Нагороди
В 1871 році обрано членом Королівського товариства.
В 1875 році здобув почесний титул-ступінь доктора цивільного законодавства від Оксфордського університету.
В 1912 році посвячений в лицарі за його внесок в науку.
Основні ідеї
Вважається батьком еволюційної теорії розвитку культури. Засновник походження релігії. Розглядав культуру (синонім цивілізації), як свідомо створений раціональний пристрій для мети — покращити життя людей в суспільстві. Кожне наступне покоління людей в будь-якому суспільстві живе в інакших, розвинутіших культурних умовах, ніж попереднє. Чим більше вихованих та культурних людей в суспільстві, тим воно розвиненіше. Метод Тайлора нагадував роботу натураліста: потрібно розчленувати культуру на складові частини, класифікувати залежно від історичної та географічної належності, а потім скласти з них генетичні ряди. Явища культури, подібно до рослин так тварин, розкладаються на роди, види та підвиди. Всередині виду традицій, містяться такі підвиди, як традиція наносити татуювання, традиція підпилювати зуби, традиція рахунку десятками і так далі. Подібно тваринам, або рослинам, традиції та інші культурні явища, можуть мігрувати з одного географічного регіону в інший, з однієї історичної епохи в іншу. Тому, у різних народів, що живуть в різні періоди історії, зустрічаються подібні культурні риси. Повний перелік явищ, що складають життя того чи іншого народу, Тайлор назвав культурою. Еволюція кожного винаходу, світогляду чи традиції, згідно Тайлору, обумовлена не стільки зусиллями думки, скільки дією механізму спроб та помилок, заохочення і покарання, а також наслідуванням, навіюванням, впливом індивідуальних та групових інтересів. Еволюційні ряди незалежні, але вони мають здатність схрещуватись, і тоді з'єднані, далекі один від одних культурні явища породжують якісно новіші рішення. Еволюція культури не тільки її самостійний розвиток, але й результат взаємодії і запозичень. Культурний розвиток не здійснюється зовсім прямолінійно і наголошував на неоднозначності і складності аксіологічного зіставлення культурних досягнень. У культурі багато не тільки загальнолюдського на певних стадіях розвитку, а й специфічного для різних народів і територій.
У статті 1889 вперше запропонував термін текнонім для позначення імені (дорослої людини), похідного від імені дитини.
Див. також
Джерела
- Тайлор (Тейлор), Едуард Бернетт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 627. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- БСЭ, Тайлор Э. Б. [ 28 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.
- Первобытная культура ст 8-9.
Посилання
- Тайлор Едуард Бернетт [ 5 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Тайлор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (рос.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Street B. V. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Тайлор Эдуард Бернетт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Це незавершена стаття про науковця чи науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edvard Barnett Tajlor zustrichayetsya napisannya imeni Eduard prizvisha Tejlor 2 zhovtnya 1832 2 sichnya 1917 anglijskij etnograf antropolog tvorec evolyucijnoyi shkoli v etnografiyi ta istoriyi kulturi zasnovnik kulturnoyi antropologiyi Tajlor buv predstavnikom kulturnogo evolyucionizmu U svoyih robotah Pervisna kultura i Antropologiya Vstup do vivchennya lyudini i civilizaciyi vin viznachiv kontekst naukovogo doslidzhennya antropologiyi na osnovi evolyucijnih teorij Charlza Lajelya Tajlor na dumku bagatoh buv odnim iz zasnovnikiv socialnoyi antropologiyi i jogo naukovi praci dopomogli pobuduvati disciplinu antropologiyi v dev yatnadcyatomu stolitti Vin vvazhav sho doslidzhennya v istoriyi i peredistoriyi lyudini mozhe buti vikoristano yak osnova dlya reformi britanskogo suspilstva Tajler vviv termin animizm vira isnuvannya dushi abo duhiv u zagalne vikoristannya Vin vvazhav sho animizm pershij etap rozvitku religij Rozrobiv animistichnu teoriyu pohodzhennya religiyi yaku viznachiv universalnoyu Doslidnik pervisnoyi kulturi Edvard Barnett Tajlorangl Edward Burnett TylorEdvard Barnett Tajlor Edvard Barnett TajlorNarodivsya2 zhovtnya 1832 1832 10 02 1 2 d Lambet Velikij London London d Angliya Spoluchene Korolivstvo 4 Pomer2 sichnya 1917 1917 01 02 1 2 84 roki d d Somerset d Somerset Angliya Spoluchene KorolivstvoKrayina Velika BritaniyaDiyalnistantropolog arheolog pismennik sociologAlma materdGaluzantropologiyaZakladOksfordskij universitetChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoVidomij zavdyaki odin iz zasnovnikiv etnografiyi ta antropologiyiNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaRoboti u Vikidzherelah Edvard Barnett Tajlor u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u 1832 r u londonskomu peredmisti Kembervill v sim yi nabozhnogo promislovcya Josipa Tajlora i Hariyet Skiper yaki buli chastinoyu rodini kvakeriv i volodili latunevim zavodom Jogo starshij brat Alfred Tajlor stav geologom Jogo formalna osvita obmezhilasya Kvakerskoyu shkoloyu v Totenhemi ale rannya smert batkiv ne dozvolila jomu zdobuti diplom pro vishu osvitu Pislya smerti batkiv vin buv gotovij dopomagati keruvati simejnim biznesom ale vin zahvoriv na tuberkuloz i jomu dovelos vidmovitis vid simejnogo biznesu U 1855 r za napolyagannyam likariv Edvard Tejlor virushaye v trivalu podorozh Pid chas vizitu na Kubu v 1856 r vin poznajomivsya z bagatim mecenatom G Kristi yakij probudiv v nomu interes do vivchennya starovini Povernuvshis do Angliyi E Tejlor zajnyavsya samoosvitoyu i naukovimi doslidzhennyami v oblasti etnografiyi ta antropologiyi Pochav publikuvati svoyi roboti z 1861 roku Anahuak abo Meksika i meksikanci davni i suchasni 1865 vihodit druga robota Doslidzhennya v oblasti davnoyi istoriyi lyudstva v yakij vin proviv osnovni ideyi evolyucionizmu v etnografiyi vidminnosti v pobuti i kulturi narodiv poyasnyuvav ne rasovimi vidminnostyami a riznimi stadiyami rozvitku kulturni dosyagnennya mozhut buti zapozichenimi uspadkovanimi vid predkiv abo vinajdeni samostijno progres lyudskoyi kulturi rozvivavsya vid dikunstva cherez varvarstvo do civilizaciyi 1871 r vidana osnovna robota Tajlera yaka zrobila jogo vidomim Pervisna kultura u yakij vin viklav rozuminnya kulturi tilki yak duhovnoyi kulturi znannya mistectvo pravovi i moralni normi viruvannya dali vin podaye svoye rozuminnya evolyucionizmu Istoriya lyudstva ye lishe chastinoyu istoriyi prirodi ta lyudski dumki bazhannya i pomisli realizuyutsya z zakonami takimi zh pevnimi yak i ti yaki keruyut ruhami voli poyednannyam himichnih elementiv i rostom roslin i tvarin do najvazhlivishih z cih zakoniv nalezhat zagalna shozhist prirodi lyudini i zagalna shozhist obstavin jogo zhittya vsi narodi i kulturi z yednani mizh soboyu v bezperervnij i progresuyuchij evolyucijnij ryad prichomu nagoloshuyetsya na plavnomu harakteri ciyeyi evolyuciyi priroda nikoli ne diye stribkami Cogo zh roku jogo obrano chlenom Korolivskogo tovaristva ta otrimav dvoryanskij titul 1881 r opublikovano ostannyu robotu Tajlera Antropologiya Vstup do vivchennya lyudini i civilizaciyi yaka mala viglyad nablizhenij do zagalnogo populyarnogo posibnika z istoriyi pervisnogo suspilstva ta etnografiyi u yakij ohopleno pohodzhennya lyudini movna i rasova klasifikaciya duhovna i materialna kultura suspilnij ustrij 1883 r zajnyav pershu oficijnu posadu stavshi hranitelem Yetnografichnogo muzeyu pri Oksfordskomu universiteti na cij posadi viv doslidnicku i populyarizatorsku robotu provodiv lekciyi i dopovidi 1884 r stav lektorom z antropologiyi Oksfordskogo universitetu Z 1886 buv docentom Aberdinskogo universitetu de zibrav grupu odnodumciv 1896 r stvoriv v Oksfordskomu universiteti kafedru antropologiyi de stav pershim profesorom Dvichi obiravsya na post prezidenta Antropologichnogo institutu Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi Do 1907 r zalishavsya glavoyu anglijskoyi shkoli evolyucionizmu zmushenij zalishiti post cherez dushevnu hvorobu Pomer 1917 r v m Vellingtoni Angliya Vin samostijno vivchiv etnografichnu literaturu ta ovolodiv starodavnimi movami latinskoyu davnogreckoyu ivritom Protyagom zhittya napisav blizko 250 statej u yakih proyaviv bliskuchu erudiciyu skrupuloznu naukovu robotu i pismennickij talant U svoyih robotah pridilyav veliku uvagu metodam za dopomogoyu yakih bulo zrobleno visnovki Profesijna kar yeraPersha publikaciya Tajlora bula rezultatom jogo poyizdki v Meksiku v 1856 roci razom z G Kristi Jogo zamitki pro viruvannya i zvichayi lyudej buli osnovoyu dlya jogo roboti Anahuak Abo Meksika i meksikanci drevni i suchasni opublikovanoyi v 1861 roci pislya jogo povernennya v Angliyu Tajlor prodovzhuvav vivchati zvichayi i viruvannya rodovih obshin isnuyuchih i doistorichnih na osnovi arheologichnih znahidok Vin opublikuvav svoyu drugu robotu Doslidzhennya v oblasti starodavnoyi istoriyi lyudstva v 1865 roci Pislya ciyeyi roboti prijshov chas dlya jogo najvplivovishoyi roboti Pervisna kultura v 1871 roci Ce bulo vazhlivo ne tilki dlya retelnogo vivchennya lyudskoyi civilizaciyi i formuvannya galuzi antropologiyi ale i dlya bezsumnivnogo vplivu na molodih vchenih takih yak Dzh Frejzer yaki piznishe stali uchnyami Tajlora i velikoyu miroyu spriyali naukovomu vivchennyu antropologiyi v piznishi roki Tajlor buv priznachenij hranitelem etnografichnogo muzeyu v universiteti v Oksfordi v 1883 roci takozh vin vistupav yak lektor buv pershim chitachem antropologiyi vid 1884 do 1895 roku V 1886 mu buv priznachenij docentom Aberdinskogo universitetu 1896 roku priznachenij pershim profesorom antropologiyi v Oksfordskomu universiteti NagorodiV 1871 roci obrano chlenom Korolivskogo tovaristva V 1875 roci zdobuv pochesnij titul stupin doktora civilnogo zakonodavstva vid Oksfordskogo universitetu V 1912 roci posvyachenij v licari za jogo vnesok v nauku Osnovni ideyiVvazhayetsya batkom evolyucijnoyi teoriyi rozvitku kulturi Zasnovnik pohodzhennya religiyi Rozglyadav kulturu sinonim civilizaciyi yak svidomo stvorenij racionalnij pristrij dlya meti pokrashiti zhittya lyudej v suspilstvi Kozhne nastupne pokolinnya lyudej v bud yakomu suspilstvi zhive v inakshih rozvinutishih kulturnih umovah nizh poperednye Chim bilshe vihovanih ta kulturnih lyudej v suspilstvi tim vono rozvinenishe Metod Tajlora nagaduvav robotu naturalista potribno rozchlenuvati kulturu na skladovi chastini klasifikuvati zalezhno vid istorichnoyi ta geografichnoyi nalezhnosti a potim sklasti z nih genetichni ryadi Yavisha kulturi podibno do roslin tak tvarin rozkladayutsya na rodi vidi ta pidvidi Vseredini vidu tradicij mistyatsya taki pidvidi yak tradiciya nanositi tatuyuvannya tradiciya pidpilyuvati zubi tradiciya rahunku desyatkami i tak dali Podibno tvarinam abo roslinam tradiciyi ta inshi kulturni yavisha mozhut migruvati z odnogo geografichnogo regionu v inshij z odniyeyi istorichnoyi epohi v inshu Tomu u riznih narodiv sho zhivut v rizni periodi istoriyi zustrichayutsya podibni kulturni risi Povnij perelik yavish sho skladayut zhittya togo chi inshogo narodu Tajlor nazvav kulturoyu Evolyuciya kozhnogo vinahodu svitoglyadu chi tradiciyi zgidno Tajloru obumovlena ne stilki zusillyami dumki skilki diyeyu mehanizmu sprob ta pomilok zaohochennya i pokarannya a takozh nasliduvannyam naviyuvannyam vplivom individualnih ta grupovih interesiv Evolyucijni ryadi nezalezhni ale voni mayut zdatnist shreshuvatis i todi z yednani daleki odin vid odnih kulturni yavisha porodzhuyut yakisno novishi rishennya Evolyuciya kulturi ne tilki yiyi samostijnij rozvitok ale j rezultat vzayemodiyi i zapozichen Kulturnij rozvitok ne zdijsnyuyetsya zovsim pryamolinijno i nagoloshuvav na neodnoznachnosti i skladnosti aksiologichnogo zistavlennya kulturnih dosyagnen U kulturi bagato ne tilki zagalnolyudskogo na pevnih stadiyah rozvitku a j specifichnogo dlya riznih narodiv i teritorij U statti 1889 vpershe zaproponuvav termin teknonim dlya poznachennya imeni dorosloyi lyudini pohidnogo vid imeni ditini Div takozhAnimizmDzherelaTajlor Tejlor Eduard Bernett Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 627 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X BSE Tajlor E B 28 grudnya 2014 u Wayback Machine ros Pervobytnaya kultura st 8 9 PosilannyaTajlor Eduard Bernett 5 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Tajlor Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 ros PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Street B V Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Tajlor Eduard Bernett Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Ce nezavershena stattya pro naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi