Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Успіння Божої Матері (Свято-Успенська церква, Успіння Пресвятої Богородиці) — церква у Кременчуці у мікрорайоні Крюків. Входить до переліку пам'яток архітектури та містобудування Кременчука.
| Церква Успіння Божої Матері | |
|---|---|
 | |
| 49°01′53″ пн. ш. 33°26′32″ сх. д. / 49.031500° пн. ш. 33.442333° сх. д.Координати: 49°01′53″ пн. ш. 33°26′32″ сх. д. / 49.031500° пн. ш. 33.442333° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм |
| Розташування |  Україна, Кременчук |
| Початок будівництва | 1863 |
| Кінець будівництва | 1877 |
| Належність | УПЦ МП |
| Єпархія | Кременчуцька єпархія УПЦ (МП) |
| Адреса | , Крюків, Кременчук, Полтавська область |
| Епонім | Успіння Богородиці |
  Собор Успіння Божої Матері (Кременчук) (Україна) | |
 Собор Успіння Божої Матері у Вікісховищі | |
Опис
Будівля храму у візантійському стилі, у формі корабля, кам'яна, на високому цоколі, в одному зв'язку з прибудованою дзвіницею, однокупольна, купол полігональний, увінчаний хрестом. Барабан, на якому тримається купол, восьмигранний, т.зв. "восьмерик". На кожній грані витягнуте вгору арочне вікно.
Головний вхід у храм через дзвіницю, до якої веде відкритий ґанок з високими тристоронніми сходами. Дзвіниця чотиригранна, з шатровим куполом, увінчаним кулястою маківкою з хрестом на вершині,три її грані декоровані розірваними трикутними фронтонами. Барабан під куполом дзвіниці багатогранний, з арочними віконними і дверними прорізами на кожній грані.
Правий боковий вхід спрямований на вул. Республіканську, дверний проріз прямокутний, на високому відкритому ганку, з прямокутними вікнами пообіч. Вхідна група розмішена у ризаліті, увінчаному розірваним трикутним фронтоном, під яким напівкругле вікно, з пілястрами по боках. Лівий боковий вхід симетричний, спрямований на територію некрополя.
В апсиді симетрично розміщені два арочних вікна.
Біля апсиди з правого боку пізніша прибудова, вхід до якої на такому самому відкритому ганку, як і біля правого бокового входу.
Історія
Свято-Успенська церква на прохання громади була побудована за проєктом міського архітектора А. Несвітського на околиці Крюкова біля міського кладовища. Проєкт був розроблений у 1863 р., а в 1877 р. церкву було освячено. Вона була визначена як кладовищенська, приписна до Свято-Покровської, і призначалася виключно для виконання поховальних обрядів.
У 1897 р. поруч із храмом за благодійні кошти крюківського подружжя Дмитра та Євдокії Саніних збудували церковнопарафіяльну школу. Ця будівля, як і церква, збереглася до наших часів, і про її історію свідчать дві пам'ятні дошки у цоколі. На них написи: «Это училище построено от усердия Дмитрия и Евдокии Саниных мая 1897 г.» і «Для усиления образования детей жителей г. Крюкова в 1897 г. сентября 15 д.». Після відкриття школи у церкві стали проходити молебні та літургії, не пов’язані з похованнями, і вона стала виконувати роль звичайної парафіяльної.
Саніни були поховані на цьому ж Крюківському кладовищі. І в перший день нового навчального року школярі з квітами йшли до їхніх могил, щоб ушанувати пам'ять людей, здатних на такий шляхетний вчинок. Ця традиція протрималася лише до 1917 року.
Через те, що архіви не збереглися, невідомо, хто служив у церкві до революції та хто був першим священиком. Після жовтневої революції 1917 року богослужіння в храмі, за свідченням старої парафіянки, відбувалися до 1927 року.
У 1929 році за постановою місцевого районної Ради богослужіння в храмі було заборонено. Актив вагонного заводу, що складався в основному з молодих робітників, приступив до демонтажу іконостасу, кіотів, а також ліквідації церковного майна.
У 1930 р. храм закрили, дзвони скинули та передали на переплавку. У будівлі церковнопарафіяльної школи відкрили трудову школу ім. І.Франка. Внаслідок цього церковну споруду використовували під спортивний зал, а підвал – для господарських потреб вагонного заводу. Купол та дзвіницю розібрали.
Під час війни
У 1941 р. будівля церкви постраждала від німецьких бомбардувань: у вівтарній апсиді снарядом була пробита стіна.
З початком війни церква використовувалася не за призначенням, фактично була закритою до 1942 року. Під час німецької окупації місцева церковна громада порушила питання про відкриття, і віруючим дозволили повернутися в храм і відновити богослужіння.
Першими службовцями священниками з 1942 року були протоієреї Іоанн Лазурський і Григорій (?), який прибув на служіння сюди трохи пізніше.
Храм був напівзруйнованим: у східній стіні (вівтарній апсиді) снарядом була вибита величезна діра, її нашвидкоруч заклали цеглою; у вівтарі лежало сіно, іконостасу не було. На його місці була фанерна перегородка, у самому храмі перебували спортивні снаряди: канати, бруси, кільця й ін. Підбанний простір був перекрито низькою стелею, що так і лишився не розібраним до 1989 року.
Повоєнні роки
Після війни в 1950-ті роки в церкві служили по черзі священики: прот. Михайло, який служив тут з розповідей ще до закриття; протоієреї Сергій, Опанас, Мартін, Венедикт (до закриття служив в Козельщинському монастирі).
Храм почав набувати початковий вигляд. У настоятельство архімандрита Порфирія (Давиденко) почалася нова епоха у відновленні будівлі. Старим майстром Сергієм Макогоном згідно з проектом і кресленням архм. Порфирія на церкві був встановлений великий дерев'яний купол, критий залізом, на місці дзвіниці встановлений маленький купол з належним йому хрестом.
У 1960-ті роки, коли проводилася кампанія із закриття уцілілих при Сталіні храмів, Крюковський приход був близьким до закриття. Школа, яка була поруч з церквою в колишній будівлі церковно-парафіяльної школи, на думку директора і вчителів відчувала згубний вплив релігії і повинна бути закрита. Архімандрит Порфирій робив все, щоб зберегти церкву. Він віддав водяне опалення з церкви школі.
На початок 1970-х років припадає розквіт богослужбових традицій і хорового співу в крюковському храмі. Після смерті архімандрита Порфирія в 1968 році на посаді настоятеля його змінив протоієрей Василь (Василенко), другим священиком був Яків (Семибаламут). Обидва батюшки відрізнялися дуже гарними голосами.
Якісно змінився й церковний хор. При регенті Григорії Трохимовичі Шабельнику (грав на скрипці) провідними півчими було подружжя Іван Іванович і Маргарита Никифорівна Довбні, Валентина Іванівна Болдакова, Василь Антонович і Меланія Зоти, Герко Марія Петрівна. Оскільки храм в Кам'яних Потоках у ті часи був закритий, то все півчі приїжджали до Крюкова.
Парафіянин храму Сергій Іванович Войнаховський, псаломщик, який читав у храмі в святкові дні перед годинами акафісти, був він корінний кременчужанин. Сергій Іванович збирався стати священиком, вже була призначена хіротонія, але в 1938 році заарештований і отримав десять років таборів.
У 1970-ті роки старостою Свято-Успенської церкви став Кононенко Микола Опанасович, нині священик на Черкащині. Він спорудив нинішній іконостас і кіоти, придбав для храму великі панікадила, дерев'яні сходи до церкви замінив бетонними. Після смерті регента Григорія Шабельника його змінює Маргарита Никифорівна Довбня.
При Євгенові Івановичу Винничуку, який був старостою з 1980 по 1986 роки, храм почав розписуватися. Розписували церкву художники Сергій Вереін і Юлій Рибаков з Петербурга.
З 1988 року, року тисячоліття Хрещення Русі, храм почав змінювати свій зовнішній вигляд. Заміну колишнього, вже на той час зношеного головного купола, на новий, кам'яний, почали робити при настоятелі прот. Петрі Кучеруку та старості Балась Миколі Андрониковичу. При них також були придбані дзвони в Москві.
Незалежність
Набув же храм нинішнього вигляду в 1996 році, під час перебування настоятелем священика Володимира Шестова, коли завдяки допомозі вагонобудівного і сталеливарного заводів була відновлена дзвіниця.
17 квітня 2021 р. проіржавілий центральний купол замінили на новий дерев'яний, вкритий позолоченими пластинами. Купол виготовлений за первісними кресленнями, які збереглися.
Нині Свято-Успенський храм – кафедральний собор Кременчуцької єпархії, де знаходиться кафедра митрополита Кременчуцького і Лубенського.
Див. також
Література
- Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. (рос. мовою)
- Ширай В.А. Свято-Успенський кафедральний собор. Інформаційна довідка (рукопис), 2022.
- Технічний паспорт на громадський будинок "Свято-Успенська церква", 2017.
- Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України від 25.02.2020 № 1062.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2007. Процитовано 24 липня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Uspinnya Bozhoyi Materi Svyato Uspenska cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici cerkva u Kremenchuci u mikrorajoni Kryukiv Vhodit do pereliku pam yatok arhitekturi ta mistobuduvannya Kremenchuka Cerkva Uspinnya Bozhoyi Materi49 01 53 pn sh 33 26 32 sh d 49 031500 pn sh 33 442333 sh d 49 031500 33 442333 Koordinati 49 01 53 pn sh 33 26 32 sh d 49 031500 pn sh 33 442333 sh d 49 031500 33 442333Tip sporudipravoslavnij hramRoztashuvannya Ukrayina KremenchukPochatok budivnictva1863Kinec budivnictva1877NalezhnistUPC MPYeparhiyaKremenchucka yeparhiya UPC MP Adresa Kryukiv Kremenchuk Poltavska oblastEponimUspinnya BogorodiciSobor Uspinnya Bozhoyi Materi Kremenchuk Ukrayina Sobor Uspinnya Bozhoyi Materi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uspenska cerkva OpisBudivlya hramu u vizantijskomu stili u formi korablya kam yana na visokomu cokoli v odnomu zv yazku z pribudovanoyu dzviniceyu odnokupolna kupol poligonalnij uvinchanij hrestom Baraban na yakomu trimayetsya kupol vosmigrannij t zv vosmerik Na kozhnij grani vityagnute vgoru arochne vikno Golovnij vhid u hram cherez dzvinicyu do yakoyi vede vidkritij ganok z visokimi tristoronnimi shodami Dzvinicya chotirigranna z shatrovim kupolom uvinchanim kulyastoyu makivkoyu z hrestom na vershini tri yiyi grani dekorovani rozirvanimi trikutnimi frontonami Baraban pid kupolom dzvinici bagatogrannij z arochnimi vikonnimi i dvernimi prorizami na kozhnij grani Pravij bokovij vhid spryamovanij na vul Respublikansku dvernij proriz pryamokutnij na visokomu vidkritomu ganku z pryamokutnimi viknami poobich Vhidna grupa rozmishena u rizaliti uvinchanomu rozirvanim trikutnim frontonom pid yakim napivkrugle vikno z pilyastrami po bokah Livij bokovij vhid simetrichnij spryamovanij na teritoriyu nekropolya V apsidi simetrichno rozmisheni dva arochnih vikna Bilya apsidi z pravogo boku piznisha pribudova vhid do yakoyi na takomu samomu vidkritomu ganku yak i bilya pravogo bokovogo vhodu IstoriyaSvyato Uspenska cerkva na prohannya gromadi bula pobudovana za proyektom miskogo arhitektora A Nesvitskogo na okolici Kryukova bilya miskogo kladovisha Proyekt buv rozroblenij u 1863 r a v 1877 r cerkvu bulo osvyacheno Vona bula viznachena yak kladovishenska pripisna do Svyato Pokrovskoyi i priznachalasya viklyuchno dlya vikonannya pohovalnih obryadiv U 1897 r poruch iz hramom za blagodijni koshti kryukivskogo podruzhzhya Dmitra ta Yevdokiyi Saninih zbuduvali cerkovnoparafiyalnu shkolu Cya budivlya yak i cerkva zbereglasya do nashih chasiv i pro yiyi istoriyu svidchat dvi pam yatni doshki u cokoli Na nih napisi Eto uchilishe postroeno ot userdiya Dmitriya i Evdokii Saninyh maya 1897 g i Dlya usileniya obrazovaniya detej zhitelej g Kryukova v 1897 g sentyabrya 15 d Pislya vidkrittya shkoli u cerkvi stali prohoditi molebni ta liturgiyi ne pov yazani z pohovannyami i vona stala vikonuvati rol zvichajnoyi parafiyalnoyi Sanini buli pohovani na comu zh Kryukivskomu kladovishi I v pershij den novogo navchalnogo roku shkolyari z kvitami jshli do yihnih mogil shob ushanuvati pam yat lyudej zdatnih na takij shlyahetnij vchinok Cya tradiciya protrimalasya lishe do 1917 roku Cherez te sho arhivi ne zbereglisya nevidomo hto sluzhiv u cerkvi do revolyuciyi ta hto buv pershim svyashenikom Pislya zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku bogosluzhinnya v hrami za svidchennyam staroyi parafiyanki vidbuvalisya do 1927 roku U 1929 roci za postanovoyu miscevogo rajonnoyi Radi bogosluzhinnya v hrami bulo zaboroneno Aktiv vagonnogo zavodu sho skladavsya v osnovnomu z molodih robitnikiv pristupiv do demontazhu ikonostasu kiotiv a takozh likvidaciyi cerkovnogo majna U 1930 r hram zakrili dzvoni skinuli ta peredali na pereplavku U budivli cerkovnoparafiyalnoyi shkoli vidkrili trudovu shkolu im I Franka Vnaslidok cogo cerkovnu sporudu vikoristovuvali pid sportivnij zal a pidval dlya gospodarskih potreb vagonnogo zavodu Kupol ta dzvinicyu rozibrali Pid chas vijni U 1941 r budivlya cerkvi postrazhdala vid nimeckih bombarduvan u vivtarnij apsidi snaryadom bula probita stina Z pochatkom vijni cerkva vikoristovuvalasya ne za priznachennyam faktichno bula zakritoyu do 1942 roku Pid chas nimeckoyi okupaciyi misceva cerkovna gromada porushila pitannya pro vidkrittya i viruyuchim dozvolili povernutisya v hram i vidnoviti bogosluzhinnya Pershimi sluzhbovcyami svyashennikami z 1942 roku buli protoiyereyi Ioann Lazurskij i Grigorij yakij pribuv na sluzhinnya syudi trohi piznishe Hram buv napivzrujnovanim u shidnij stini vivtarnij apsidi snaryadom bula vibita velichezna dira yiyi nashvidkoruch zaklali cegloyu u vivtari lezhalo sino ikonostasu ne bulo Na jogo misci bula fanerna peregorodka u samomu hrami perebuvali sportivni snaryadi kanati brusi kilcya j in Pidbannij prostir buv perekrito nizkoyu steleyu sho tak i lishivsya ne rozibranim do 1989 roku Povoyenni roki Vid z vulici Makarenka Pislya vijni v 1950 ti roki v cerkvi sluzhili po cherzi svyasheniki prot Mihajlo yakij sluzhiv tut z rozpovidej she do zakrittya protoiyereyi Sergij Opanas Martin Venedikt do zakrittya sluzhiv v Kozelshinskomu monastiri Hram pochav nabuvati pochatkovij viglyad U nastoyatelstvo arhimandrita Porfiriya Davidenko pochalasya nova epoha u vidnovlenni budivli Starim majstrom Sergiyem Makogonom zgidno z proektom i kreslennyam arhm Porfiriya na cerkvi buv vstanovlenij velikij derev yanij kupol kritij zalizom na misci dzvinici vstanovlenij malenkij kupol z nalezhnim jomu hrestom U 1960 ti roki koli provodilasya kampaniya iz zakrittya ucililih pri Stalini hramiv Kryukovskij prihod buv blizkim do zakrittya Shkola yaka bula poruch z cerkvoyu v kolishnij budivli cerkovno parafiyalnoyi shkoli na dumku direktora i vchiteliv vidchuvala zgubnij vpliv religiyi i povinna buti zakrita Arhimandrit Porfirij robiv vse shob zberegti cerkvu Vin viddav vodyane opalennya z cerkvi shkoli Na pochatok 1970 h rokiv pripadaye rozkvit bogosluzhbovih tradicij i horovogo spivu v kryukovskomu hrami Pislya smerti arhimandrita Porfiriya v 1968 roci na posadi nastoyatelya jogo zminiv protoiyerej Vasil Vasilenko drugim svyashenikom buv Yakiv Semibalamut Obidva batyushki vidriznyalisya duzhe garnimi golosami Yakisno zminivsya j cerkovnij hor Pri regenti Grigoriyi Trohimovichi Shabelniku grav na skripci providnimi pivchimi bulo podruzhzhya Ivan Ivanovich i Margarita Nikiforivna Dovbni Valentina Ivanivna Boldakova Vasil Antonovich i Melaniya Zoti Gerko Mariya Petrivna Oskilki hram v Kam yanih Potokah u ti chasi buv zakritij to vse pivchi priyizhdzhali do Kryukova Parafiyanin hramu Sergij Ivanovich Vojnahovskij psalomshik yakij chitav u hrami v svyatkovi dni pered godinami akafisti buv vin korinnij kremenchuzhanin Sergij Ivanovich zbiravsya stati svyashenikom vzhe bula priznachena hirotoniya ale v 1938 roci zaareshtovanij i otrimav desyat rokiv taboriv U 1970 ti roki starostoyu Svyato Uspenskoyi cerkvi stav Kononenko Mikola Opanasovich nini svyashenik na Cherkashini Vin sporudiv ninishnij ikonostas i kioti pridbav dlya hramu veliki panikadila derev yani shodi do cerkvi zaminiv betonnimi Pislya smerti regenta Grigoriya Shabelnika jogo zminyuye Margarita Nikiforivna Dovbnya Pri Yevgenovi Ivanovichu Vinnichuku yakij buv starostoyu z 1980 po 1986 roki hram pochav rozpisuvatisya Rozpisuvali cerkvu hudozhniki Sergij Verein i Yulij Ribakov z Peterburga Z 1988 roku roku tisyacholittya Hreshennya Rusi hram pochav zminyuvati svij zovnishnij viglyad Zaminu kolishnogo vzhe na toj chas znoshenogo golovnogo kupola na novij kam yanij pochali robiti pri nastoyateli prot Petri Kucheruku ta starosti Balas Mikoli Andronikovichu Pri nih takozh buli pridbani dzvoni v Moskvi NezalezhnistNabuv zhe hram ninishnogo viglyadu v 1996 roci pid chas perebuvannya nastoyatelem svyashenika Volodimira Shestova koli zavdyaki dopomozi vagonobudivnogo i stalelivarnogo zavodiv bula vidnovlena dzvinicya 17 kvitnya 2021 r proirzhavilij centralnij kupol zaminili na novij derev yanij vkritij pozolochenimi plastinami Kupol vigotovlenij za pervisnimi kreslennyami yaki zbereglisya Nini Svyato Uspenskij hram kafedralnij sobor Kremenchuckoyi yeparhiyi de znahoditsya kafedra mitropolita Kremenchuckogo i Lubenskogo Div takozhPam yatki arhitekturi Kremenchuka Kultovi sporudi KremenchukaLiteraturaLushakova A M Yevselevskij L I Vulicyami starogo Kremenchuka A M Lushakova L I Yevselevskij Vidannya druge pereroblene i dopovnene Kremenchuk Vid vo Kremenchuk 2001 224 s ros movoyu Shiraj V A Svyato Uspenskij kafedralnij sobor Informacijna dovidka rukopis 2022 Tehnichnij pasport na gromadskij budinok Svyato Uspenska cerkva 2017 Nakaz Ministerstva kulturi molodi ta sportu Ukrayini vid 25 02 2020 1062 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2007 Procitovano 24 lipnya 2011