Полоз ескулапів | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Полоз ескулапів | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Zamenis longissimus , 1768 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Natrix longissima Coluber aesculapi Elaphe longissima | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Полоз ескулапів, полоз лісовий (Zamenis longissimus) — неотруйна змія з роду Полоз-заменіс родини Полозові (Colubridae). Інша назва «лісовий полоз».
Опис
Загальна довжина досягає 225 см. Тулуб стрункий. Кінчик морди закруглений. Навколо тулуба є 23 рядка лусок. Черевних щитків у самців — 195–236, у самок — 207–248. Ці щитки утворюють чітко виражене ребро на боках черева. Підхвостових щитків у самців — 60-85 пар, у самок — 60-100. Анальний щиток розділений. Лусочки передньої частини тулуба гладенькі, у задній частині тулуба вони мають слабко виражені реберця, особливо добре розвинені у самців.
Спина має оливково-буре, жовтувато-кремове, яскраво-коричневе або сіро-коричневе забарвлення. Деякі лусочки мають білі краї, що створює тонкий сітчастий малюнок. Черево — перламутрово-біле, або сіре, у самок часто яєчно-жовте з темними плямами, які іноді зливаються, тоді черево стає чорним. Голова зверху однокольорна без плям, з боків позаду рота розташовані нерізкі білуваті плями, які доходять до потилиці. Нерізко чорна смужка тягнеться також від заднього краю ока до кута рота. Під оком розташована вузька вертикальна пляма. Черевна сторона з дрібними темними цятками, інколи зі світлими поздовжніми лініями по краях. Молоді полози забарвлені у сірий колір з 2 жовтими овальними потиличними плямами. На верхній поверхні тулуба молодих змій часто є округлі чорні плями, абсолютно не виражені у дорослих особин.
Спосіб життя
Населяє передгірні букові та, рідше, хвойні ліси, мішані широколистяні ліси з вічнозеленим підліском, грабняки, чайні плантації, фундукові сади, лісові галявини, вологі луки, розріджені чагарникові зарості, схили залісених ущелин. Зустрічається до висоти 2000 м над рівнем моря. Ховається у норах ссавців, гнилих пнях, дуплах дерев, купах хмизу, порожнечах під камінням і тріщинах у скелях. На зимівлю йде наприкінці жовтня — на початку грудня. З'являється після зимівлі на початку квітня — у травні.
Харчується мишоподібними гризунами, землерийками, птахами, їх пташенятами та яйцями.
Це яйцекладна змія. Парування відбувається на початку травня — в червні, нерідко на невисоких деревах. Самиця у липні відкладає 4-10 яєць розміром 17-20х35-50 мм. Молоді полози з'являються у вересні — на початку жовтня.
Розповсюдження
Мешкає від північно-східної та східної Іспанії через центральну і південну Європу (включно Сицилію й деякі острови Егейського моря), Молдову до північної половини Малої Азії та Кавказу.
В Україні ареал охоплює Карпати, Закарпаття, південно-західну Україну.
Охорона
Занесений до Червоної книги України (2009).
Примітки
- IUCN Red List of Threatened Species
- http://www.izan.kiev.ua/term_com/herpet.htm
- Червона книга України, 2009
Джерела
- Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. К., 1955; Фауна України, т. 7. К., 1959
- Berroneau, M. et al. 2010. Guide des Amphibiens et Reptiles d'Aquitaine. Association Cistude Nature, 180 pp.
- Червона книга України, 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poloz eskulapiv Poloz eskulapiv Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Polozovi Colubridae Rid Poloz zamenis Zamenis Vid Poloz eskulapiv Binomialna nazva Zamenis longissimus 1768 Sinonimi Natrix longissima Coluber aesculapi Elaphe longissima Posilannya Vikishovishe Zamenis longissimus Vikividi Zamenis longissimus ITIS 1081823 MSOP 157266 NCBI 201439 Poloz eskulapiv poloz lisovij Zamenis longissimus neotrujna zmiya z rodu Poloz zamenis rodini Polozovi Colubridae Insha nazva lisovij poloz OpisZagalna dovzhina dosyagaye 225 sm Tulub strunkij Kinchik mordi zakruglenij Navkolo tuluba ye 23 ryadka lusok Cherevnih shitkiv u samciv 195 236 u samok 207 248 Ci shitki utvoryuyut chitko virazhene rebro na bokah chereva Pidhvostovih shitkiv u samciv 60 85 par u samok 60 100 Analnij shitok rozdilenij Lusochki perednoyi chastini tuluba gladenki u zadnij chastini tuluba voni mayut slabko virazheni rebercya osoblivo dobre rozvineni u samciv Spina maye olivkovo bure zhovtuvato kremove yaskravo korichneve abo siro korichneve zabarvlennya Deyaki lusochki mayut bili krayi sho stvoryuye tonkij sitchastij malyunok Cherevo perlamutrovo bile abo sire u samok chasto yayechno zhovte z temnimi plyamami yaki inodi zlivayutsya todi cherevo staye chornim Golova zverhu odnokolorna bez plyam z bokiv pozadu rota roztashovani nerizki biluvati plyami yaki dohodyat do potilici Nerizko chorna smuzhka tyagnetsya takozh vid zadnogo krayu oka do kuta rota Pid okom roztashovana vuzka vertikalna plyama Cherevna storona z dribnimi temnimi cyatkami inkoli zi svitlimi pozdovzhnimi liniyami po krayah Molodi polozi zabarvleni u sirij kolir z 2 zhovtimi ovalnimi potilichnimi plyamami Na verhnij poverhni tuluba molodih zmij chasto ye okrugli chorni plyami absolyutno ne virazheni u doroslih osobin Sposib zhittyaNaselyaye peredgirni bukovi ta ridshe hvojni lisi mishani shirokolistyani lisi z vichnozelenim pidliskom grabnyaki chajni plantaciyi fundukovi sadi lisovi galyavini vologi luki rozridzheni chagarnikovi zarosti shili zalisenih ushelin Zustrichayetsya do visoti 2000 m nad rivnem morya Hovayetsya u norah ssavciv gnilih pnyah duplah derev kupah hmizu porozhnechah pid kaminnyam i trishinah u skelyah Na zimivlyu jde naprikinci zhovtnya na pochatku grudnya Z yavlyayetsya pislya zimivli na pochatku kvitnya u travni Harchuyetsya mishopodibnimi grizunami zemlerijkami ptahami yih ptashenyatami ta yajcyami Ce yajcekladna zmiya Paruvannya vidbuvayetsya na pochatku travnya v chervni neridko na nevisokih derevah Samicya u lipni vidkladaye 4 10 yayec rozmirom 17 20h35 50 mm Molodi polozi z yavlyayutsya u veresni na pochatku zhovtnya RozpovsyudzhennyaMeshkaye vid pivnichno shidnoyi ta shidnoyi Ispaniyi cherez centralnu i pivdennu Yevropu vklyuchno Siciliyu j deyaki ostrovi Egejskogo morya Moldovu do pivnichnoyi polovini Maloyi Aziyi ta Kavkazu V Ukrayini areal ohoplyuye Karpati Zakarpattya pivdenno zahidnu Ukrayinu OhoronaZanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 PrimitkiIUCN Red List of Threatened Species http www izan kiev ua term com herpet htm Chervona kniga Ukrayini 2009DzherelaPashenko Yu J Viznachnik zemnovodnih ta plazuniv URSR K 1955 Fauna Ukrayini t 7 K 1959 Berroneau M et al 2010 Guide des Amphibiens et Reptiles d Aquitaine Association Cistude Nature 180 pp Chervona kniga Ukrayini 2009