Пісочник товстодзьобий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Charadrius leschenaultii (Lesson, 1826) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Пісочник товстодзьобий (Charadrius leschenaultii) — прибережний птах роду Пісочник родини Сивкові ряду Сивкоподібних (Charadriiformes).
Опис
Невеликий птах завдовжки 22-25 см при вазі 55-121 г. Довжина крила сягає 13,3—15 см (розмах — 50—60 см), довжина дзьоба становить 21—25 мм, цівка самців — 37—43 мм, самиць — 37—39 мм. У дорослого самця влітку лоб, вуздечка і краї вуха чорного забарвлення. Верх голови і зашийок — рудуваті, верхня сторона тіла сірувато-охриста, з зеленуватим відливом. Підборіддя, горло та груди, черево і підхвістя білі, з широким рудим в області вола. Махові бурі, з білими підставами частини пір'я. Великі верхні криючі крила c білими вершинами, інші криють крила зі світлими облямівками. Стернові сірувато-бурі, крайня пара їх майже чисто-біла. Дзьоб чорний, ноги темно-зелені, майже чорні. Райдужна оболонка ока темно-бурого кольору. У самиці влітку замість чорних ділянок оперення на голові є темно-бурі, верхня сторона тіла більш бліда, ніж у самця, також блідіше і рудий пояс на грудях.
Дорослі птахи в зимовому вбранні відрізняються тим, що у пір'я верхньої сторони тіла є вузькі світлі облямівки, через воло проходить сіруватий малопомітний пояс, чорних ділянок на голові немає, лоб білий, краї вуха — бурого забарвлення. Молоді схожі на дорослих в зимовому пір'ї, але верхня сторона тіла темніше, і пір'я з білими облямівками. Лоб, вуздечка і боки тіла з охристим нальотом, зашийок — світло-сірий.
Спосіб життя
Населяє солончакові або глинисті простору в рівнинних пустелях, кам'янисті ділянки в грядках гір і горбистих рівнин, з хирлявою низькою рослинністю. Навесні з'являється наприкінці березня або початку квітня групами від 3 до 12 птахів. Линяння відбувається протягом червня-липня спочатку малого, потім великого пір'я), завершується до середини серпня. Живиться переважно жуками та мурахами.
Гніздування окремими парами досить далеко один від одного. Гніздо розташовується в невеличкій ямці, що трохи вистилається травою, солончаковою скоринкою або дрібними камінчиками, нерідко на відстані 1-2 кілометри від води. Кладка в 3 яєць (зрідка 4) відбувається в квітні — середині червня. Тривалий гніздовий період пояснюється повторним гніздування після втрати першої кладки. Обоє батьки насиджують яйця і піклуються про потомство, яке з'являється в травні і починає літати з початку червня до середини липня. Після того, як ці виводки починають кочувати, два-три виводки об'єднуються разом.
Є об'єктом аматорського полювання. М'ясо доволі смачне.
Поширення
Розповсюджено у Середній Азії, Казахстані, Сибіру (Російська Федерація), Закавказзі, сході Малої Азії, Ірані, Афганістані, до пустелі Гобі та північного Китаю. У більш північних районах — птах перелітний, на півдні Туркменістану — осілий.
Гніздування відбувається в Сардарабадському степу (Азербайджан), від затоки Кара-Богаз до Гассан-кулі (Туркменістан), пустелі Кизил-кум, уздовж східного узбережжя Аральського моря, середній течії річки Ілі, північно-західній Монголії. Взимку зі східних берегів Африки від Червоного моря (від берегів Єгипту) до Капській Землі, а також по внутрішніх водоймах материка, проте як виняток. Також буває на Мадагаскарі і Сейшельських островах і в Занзібарі. Зимує в Індії, Індокитаї, на островах Індонезії та сусідніх безлюдних островах, в Австралії і на Соломонових островах. На місцях зимівлі частина птахів залишається і влітку. Залітає до Японії, зустрічається в Кореї, північно-східному Китаї, на Тайвані. Прилітає також в окремі місця Йорданії та північної Сирії.
Підвиди
- Charadrius leschenaultii columbinus Wagler, 1829 — Туреччина, Сирія, Йорданія, Вірменія, Азербайджан
- Charadrius leschenaultii crassirostris (Severtzov, 1873) — Іран, Туркменістан, Афганістан, Казахстан
- Charadrius leschenaultii leschenaultii Lesson, 1826. — Монголія, КНР, Тайвань, Алтай, південний Сибір.
Примітки
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
Джерела
- Taylor D. (2006) Guide des limicoles d'Europe, d'Asie et d'Amérique du Nord. Delachaux & Niestlé, Paris, 224 p
- Jobling, James A (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. pp. 99, 222. .
- Popko Wiersma, Arnau Bonan, Peter Boesman: Greater Sandplover (Charadrius leschenaultii) (2013), in: J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal, A. D. Christie, E. de Juana (Hg.): Handbook of the Birds of the World Alive, Lynx Edicions, Barcelona 2014
Посилання
- Greater sand plover - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pisochnik tovstodzobij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Sivkovi Charadriidae Rid Pisochnik Charadrius Vid Pisochnik tovstodzobij Binomialna nazva Charadrius leschenaultii Lesson 1826 Posilannya Vikishovishe Charadrius leschenaultii Vikividi Charadrius leschenaultii MSOP 22693862 Fossilworks 372631 Pisochnik tovstodzobij Charadrius leschenaultii priberezhnij ptah rodu Pisochnik rodini Sivkovi ryadu Sivkopodibnih Charadriiformes OpisNevelikij ptah zavdovzhki 22 25 sm pri vazi 55 121 g Dovzhina krila syagaye 13 3 15 sm rozmah 50 60 sm dovzhina dzoba stanovit 21 25 mm civka samciv 37 43 mm samic 37 39 mm U doroslogo samcya vlitku lob vuzdechka i krayi vuha chornogo zabarvlennya Verh golovi i zashijok ruduvati verhnya storona tila siruvato ohrista z zelenuvatim vidlivom Pidboriddya gorlo ta grudi cherevo i pidhvistya bili z shirokim rudim v oblasti vola Mahovi buri z bilimi pidstavami chastini pir ya Veliki verhni kriyuchi krila c bilimi vershinami inshi kriyut krila zi svitlimi oblyamivkami Sternovi siruvato buri krajnya para yih majzhe chisto bila Dzob chornij nogi temno zeleni majzhe chorni Rajduzhna obolonka oka temno burogo koloru U samici vlitku zamist chornih dilyanok operennya na golovi ye temno buri verhnya storona tila bilsh blida nizh u samcya takozh blidishe i rudij poyas na grudyah Dorosli ptahi v zimovomu vbranni vidriznyayutsya tim sho u pir ya verhnoyi storoni tila ye vuzki svitli oblyamivki cherez volo prohodit siruvatij malopomitnij poyas chornih dilyanok na golovi nemaye lob bilij krayi vuha burogo zabarvlennya Molodi shozhi na doroslih v zimovomu pir yi ale verhnya storona tila temnishe i pir ya z bilimi oblyamivkami Lob vuzdechka i boki tila z ohristim nalotom zashijok svitlo sirij Sposib zhittyaYajce v oologichnij kolekciyi Naselyaye solonchakovi abo glinisti prostoru v rivninnih pustelyah kam yanisti dilyanki v gryadkah gir i gorbistih rivnin z hirlyavoyu nizkoyu roslinnistyu Navesni z yavlyayetsya naprikinci bereznya abo pochatku kvitnya grupami vid 3 do 12 ptahiv Linyannya vidbuvayetsya protyagom chervnya lipnya spochatku malogo potim velikogo pir ya zavershuyetsya do seredini serpnya Zhivitsya perevazhno zhukami ta murahami Gnizduvannya okremimi parami dosit daleko odin vid odnogo Gnizdo roztashovuyetsya v nevelichkij yamci sho trohi vistilayetsya travoyu solonchakovoyu skorinkoyu abo dribnimi kaminchikami neridko na vidstani 1 2 kilometri vid vodi Kladka v 3 yayec zridka 4 vidbuvayetsya v kvitni seredini chervnya Trivalij gnizdovij period poyasnyuyetsya povtornim gnizduvannya pislya vtrati pershoyi kladki Oboye batki nasidzhuyut yajcya i pikluyutsya pro potomstvo yake z yavlyayetsya v travni i pochinaye litati z pochatku chervnya do seredini lipnya Pislya togo yak ci vivodki pochinayut kochuvati dva tri vivodki ob yednuyutsya razom Ye ob yektom amatorskogo polyuvannya M yaso dovoli smachne PoshirennyaRozpovsyudzheno u Serednij Aziyi Kazahstani Sibiru Rosijska Federaciya Zakavkazzi shodi Maloyi Aziyi Irani Afganistani do pusteli Gobi ta pivnichnogo Kitayu U bilsh pivnichnih rajonah ptah perelitnij na pivdni Turkmenistanu osilij Gnizduvannya vidbuvayetsya v Sardarabadskomu stepu Azerbajdzhan vid zatoki Kara Bogaz do Gassan kuli Turkmenistan pusteli Kizil kum uzdovzh shidnogo uzberezhzhya Aralskogo morya serednij techiyi richki Ili pivnichno zahidnij Mongoliyi Vzimku zi shidnih beregiv Afriki vid Chervonogo morya vid beregiv Yegiptu do Kapskij Zemli a takozh po vnutrishnih vodojmah materika prote yak vinyatok Takozh buvaye na Madagaskari i Sejshelskih ostrovah i v Zanzibari Zimuye v Indiyi Indokitayi na ostrovah Indoneziyi ta susidnih bezlyudnih ostrovah v Avstraliyi i na Solomonovih ostrovah Na miscyah zimivli chastina ptahiv zalishayetsya i vlitku Zalitaye do Yaponiyi zustrichayetsya v Koreyi pivnichno shidnomu Kitayi na Tajvani Prilitaye takozh v okremi miscya Jordaniyi ta pivnichnoyi Siriyi PidvidiCharadrius leschenaultii columbinus Wagler 1829 Turechchina Siriya Jordaniya Virmeniya Azerbajdzhan Charadrius leschenaultii crassirostris Severtzov 1873 Iran Turkmenistan Afganistan Kazahstan Charadrius leschenaultii leschenaultii Lesson 1826 Mongoliya KNR Tajvan Altaj pivdennij Sibir PrimitkiFesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X DzherelaTaylor D 2006 Guide des limicoles d Europe d Asie et d Amerique du Nord Delachaux amp Niestle Paris 224 p Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm pp 99 222 ISBN 978 1 4081 2501 4 Popko Wiersma Arnau Bonan Peter Boesman Greater Sandplover Charadrius leschenaultii 2013 in J del Hoyo A Elliott J Sargatal A D Christie E de Juana Hg Handbook of the Birds of the World Alive Lynx Edicions Barcelona 2014PosilannyaGreater sand plover Species text in The Atlas of Southern African Birds