Томас Макензі, відомий також як Макензі Фома Фомич (англ. Thomas MacKenzie; 1740 — 10 (21) січня 1786) — російський контр-адмірал шотландського походження, засновник міста Севастополь (Ахтіар).
Томас Макензі (Макензі Фома Фомич) | |
---|---|
Ім'я при народженні | Thomas MacKenzie |
Народження | 1740 Архангельськ, Російська імперія |
Смерть | 10 (21) січня 1786 Севастополь |
Країна | Російська імперія |
Приналежність | Російська імперія |
Рід військ | Флот |
Звання | Контр-адмірал |
Командування | Чорноморський флот Російської імперії |
Війни / битви | Російсько-турецька війна (1768—1774) |
Нагороди | Орден святого Георгія 4 ступеня |
Біографія
Пішов на службу в російський флот у 1765 р. мічманом. Служив на Балтійському флоті, багато плавав у Середземному морі та Архіпелазі. Брав участь у низці боїв, в Чесменському бою командував брандером і був нагороджений орденом Св. Георгія 4-го класу.
Спогади сучасників Макензі вказують, що він був хоробрим морським офіцером, що поступив на російську службу «не заради лову щастя і чинів», а віддав себе, всі свої знання і досвід служінню другій батьківщині — Російській імперії. Це була весела людина, що любила вільний від служби час проводити у веселих компаніях у колі друзів і товаришів по службі.
«Він служив серед росіян, прийняв звичаї росіян. Причому він прийняв православну віру, про що свідчить той факт, що він закладав православний храм», — говорить історик .
У «Загальному морському списку» (рос. «Общий морской список») за 1885 і 1890 рр. опубліковано послужні списки двох морських офіцерів, вихідців із Шотландії — Макензі Томас. Це був (у російській вимові) Фома Каліновіч Мекензі та Фома Фоміч Мекензі. Фома Фоміч служив на флоті з 1765 по 1786 рік. Дехто припускає, що Фома Каліновіч, який служив раніше (з 1736 до 1765) був батьком Томаса.
1760 року Ф. Ф. Макензі поступив на навчання в кадетський корпус. У 1764 р. Ф. Ф. Макензі перевели в старший клас і направили для проходження практики на корабель. У квітні 1765 р. загін з двох кораблів прибув до Кронштадта. Гардемарин Ф. Ф. Макензі складає іспити, йому присвоюють перший офіцерський чин — мічмана і направляють для проходження морської служби на Балтійський флот.
У послужному списку Ф. Ф. Макензі так і записано: «1765 р., 22 липня поступив на службу мічманом».
Мічман Макензі здійснював рейси між Кронштадтом і німецьким містом Любек на палубному боту, що був у його командуванні. За два роки він добре вивчив фарватери Фінської затоки і Балтійського моря. Макензі отримує призначення на судно брандвахти «Ульріксділь», що ніс службу на Кронштадтському рейді. У 1767 р. Томаса списують на берег і направляють для подальшої служби до Архангельська. Взимку 1767 р. Макензі на санях відправився до цього міста.
Після прибуття до Архангельська Макензі взяв участь у спостереженні за будівництвом 22-гарматного пінка (транспортне судно) «Венера». Пінк був закладений 12 листопада 1766 р. корабельним майстром Семеновим. Пінк мав довжину 40 м, ширину 15 м, дві щогли з косими вітрилами й одну палубу, під якою розміщувалися вантажні трюми. До травня 1768 р. пінк був добудований, озброєний і підготовлений до походу.
Пінк пройшов протоки з Німецького моря в Балтійське. Шлях завдовжки в 2000 миль був пройдений доволі швидко. При середній швидкості 8-9 вузлів було потрібно близько 30 діб. Витримавши шторми і бурі, пінк прибув до Кронштадта, і Макензі продовжив службу на ньому.
У жовтні 1768 р. почалася російський-турецька війна. Мічман Макензі подав рапорт про переведення його на ескадру, що готувалася в Середземному морі. Але перша ескадра була вже повністю укомплектована офіцерами і його призначили в другу ескадру на флагманський корабель «Не чіпай мене» (рос. «Не тронь меня») до контр-адмірала Джона Ельфінстона, з підвищенням з 30 липня 1769 р. до чину лейтенанта. 23 грудня флагманський корабель прибув у Портсмут. Там його перевели на корабель «Святослав», який був залишений у Портсмуті для ремонту першою ескадрою. Макензі призначили завідувати фокмачтою. Далі був відправлений до берегів Греції. Брав участь у боях з турками.
Після укладення мирного договору з Туреччиною російський флот закінчив свою місію та після повернення з Середземного моря Макензі, як пишеться в його послужному списку: «знаходився в озброєнні різних судів для торжества, за що був нагороджений золотою табакеркою з діамантом». 15 грудня 1775 року його перевели в капітани 2-го рангу, а незабаром до Архангельська для прийому знов побудованих 66-гарматних фрегатів і їхнього перекидання до Кронштадту. 21 квітня 1777 року йому присвоїли звання полковника, призначивши командиром 66-гарматного корабля «Деріс». У травні 1780 року ескадра Палібіна, до складу якої входив корабель «Деріс», вийшла до Лісабона для несення дозорної й охоронної служби і повинна була повернутися до Кронштадта в жовтні-місяці, після завершення літньо-осінньої кампанії.
Усередині жовтня ескадра вийшла з Лісабона, але вимушена була повернутися до Лісабона і там зимувати. Проте корабель «Деріс» увійшов до протоки і 4 листопада 1780 року кинув якір в англійському порту Портсмут. Причину входу в англійський порт Макензі пояснював необхідністю ремонту корабля. Але англійські газети писали, що корабель доставив до Англії велику кількість грошей і звільнених з полону англійців. 25 червня 1781 року «Деріс» прибув до Кронштадта.
Адміралтейств-колегія розглядала це порушення інструкції і 5 квітня 1782 року вирішила: «Тримати Макензі під підозрою, доки він не спокутуватиме свою провину старанною службою, а тому таким надійним, яким він раніше вважався, а також відмінним і таким, що знає морську справу, вважатися вже не може».
Незважаючи на таке рішення адміралтейств-колегії, Катерина II вирішила по-своєму. Їй потрібні були досвідчені морські офіцери. Згідно з указом від 28 червня 1782 року Макензі отримав генерал-майорський ранг капітана.
Указом Катерини II від 12 січня 1783 р. Макензі був проведений в контр-адмірали і скерований до командувача Чорноморським флотом Федота Клокачова. У березні 1783 р. він прибув до Керчі, де прийняв від Козлянінова командування Азовською флотилією.
Заснування Севастополя
1783 року за наказом графа Потьомкіна заснував місто Севастополь, яке спершу мало назву Ахтіар.
Після того, як Клокачов отримав звістку про анексію Криму Російською імперією, він за вказівкою Потьомкина, вийшов в морі з двома загонами кораблів. Ескадра вийшла з Керчі 24 квітня, а 2 травня ввійшла в Ахтіарськую гавань. Тут належало засновувати новий порт на Чорному морі.
3 травня Клокачов і Макензі на боті «Битюг» зробили обхід Ахтіарської бухти.
У донесенні морському міністрові Клокачов писав: «При цьому непріміну я Вашій Ясновельможності донести, що при самому вході в Ахтіарськую гавань дивувався я хорошію її з моря положенням, увійшовши і оглянувши, можу сказати, що у всій Європі немає подібної гавані — положенням, величиною, глибиною. Можна в ній мати флот до 100 військових судів. До всього того ж природа такі влаштувала лимани, що самі по собі відокремлені на різні гавані, то-есть — військову і купецьку.».
Коли адмірали зійшли на плоский мис, розташований за першою затокою від входу в бухту, то вони відразу ж вирішили тут закладати порт. З цього мису було добре видно вхід в бухту і вся бухта, що тягнеться до руїн Інкерману.
Матроси взялися до освоєння берегів Ахтіарської бухти.
Для орієнтації на місцевості у татар дізналися про назви заток. Першу при вході в бухту татари називали Каді-лиман (затока судді). Спочатку цю затоку називали по-татарськи, але коли на його березі обладнали склади для корабельної артилерії, що знімається при вході в бухту на зимівлю і ремонт, то затоку стали називати Артилерійською.
Наступну затоку, що протягнулася довгим рукавом на південь, татари називали Вівчар-лиман (заливши пастухів), а росіяни відразу ж назвали його по-своєму: Південний. Наступна затока, де розмістилися лінійні кораблі, отримала назву Корабельний.
Затоку, де екіпаж кораблів при зимівлі в 1782—1783 рр. обладнав киленбанок — пристань для ремонту підводної частини кораблів, стали називати не інакше, як Киленбухта. Північні береги бухти отримали назву Північна.
Віце-адмірал Клокачов 8 травня відбув до Херсона, передавши кораблі і керівництво будівництвом порту та фортеці під команду Макензі, який відтак став першим командиром ескадри, порту і фортеці.
Наступного дня Макензі переніс свій прапор на фрегат «Крим», бо на «Хотині» утворилася текти в підводній частині і він вимагав термінового ремонту. Зібравши всіх командирів кораблів, він повідомив їх, що прийняв командування ескадрою і будівельника порту, і на закінчення сказав: «Панове! Тут ми зимуватимемо. Старайтеся кожен для себе що-небудь збудувати. Я допомагатиму лісом, скільки можна приділити. Інше як самі знаєте, так і робіть». Цією вказівкою він давав свободу дій всім командирам в справі будівництва житлових і господарських приміщень для членів екіпажів.
Почалися роботи із закладки військового порту. Макензі обійшов західний берег бухти Вівчар-лиман і намітив місця стоянки кораблів. Першим при вході в цю бухту поставили флагманський фрегат «Крим». За ним стала решта фрегатів, потім шхуни, а бот поряд з флагманським фрегатом, як транспортне судно.
З екіпажів сформували загони землекопів, лісорубів, каменярів і вантажників. В околицях гавані знайшли старі каменоломні і там камнетеси почали здобувати будівельний камінь. Частину каменя брали з руїн стародавнього Херсонеса, підриваючи будівлі, які на той час ще добре збереглися заради будівельних матеріалів.
Там, де селилися багаті люди — офіцери, купці, підрядчики, духівництво, там зростали кам'яні палаци і будинки, мостилися каменем вулиці і тротуари. А ті, чиїми руками і потім шикувалося місто, жили в поспішно побудованих мазанках, в землянках, а то і просто в печерах без жодних елементарних зручностей.
Місто росла і приймала зовнішність будь-якого провінційного міста і ділився на аристократичний центр і околичні слобідки. Так з'явилася слобідка Корабельна, де селилися відставні матроси, Артилерійська — місце мешкання робочих артскладов, Карантинна — робочі і службовці карантинного поста тощо.
У нотатках учасника подій, майбутнього адмірала Дмитра Сенявіна згадується: «Призначивши місця під будови, доставивши туди потрібну кількість всякого роду речей і матеріалів, 3-го числа червня місяця адмірал [Маккензі] заклав 4 будівлі. Першу — каплицю в ім'я Миколи Чудотворця.
Іншу — будинок для себе, третю — пристань дуже хорошу проти будинку свого, четверте — кузню в адміралтействі. Будівлі ці всі кам'яні, приведені до кінця вельми скоро і майже неймовірно. Каплиця освячена 6-го серпня, кузня була готова за 3 тижні, пристань зроблена з невеликим протягом місяць, а в будинок перейшов адмірал і дав бал на новосілля 1-го листопада.»
Одночасно з будівництвом міста почалося межування земель. Морському відомству була виділена обширна ділянка землі, де Макензі організував виробництво цегли, заготівлю лісу і дров, випалювання вугілля, сінокосіння для годівлі худоби. Там же він побудував собі дачу. Цю територію відразу ж назвали Мекензієві Гори.
1785 — на Макензі завели кримінальну справу про недозволене витрачання державних коштів. Справу не було доведено до кінця через смерть контр-адмірала.
В околицях Севастополя є залізнична станція Мекензієви Гори.
У архівах і книгосховищах історики ще не знайшли портрет Макензі.
Посилання
- Військова енциклопедія. — Санкт-Петербург, 1914
- «Назначив места под строения, доставив туда надобное количество всякого рода вещей и материалов, адмирал [Маккензи] 3-го числа июня месяца заложил 4 здания. Первое — часовню во имя Николая чудотворца… Другое — дом для себя, третье — пристань очень хорошую против дома своего, четвертое — кузницу в адмиралтействе. Здания эти все каменные, приведены к концу весьма скоро и почти невероятно. Часовня освящена 6-го августа, кузница была готова в 3 недели, пристань сделана с небольшим в месяц, а в дом перешел адмирал и дал бал на новоселие 1-го ноября. Вот откуда начало города Севастополя.» (ЦГАВМФ СССР, ф. 315. оп. 1, д. 443, арк. 22, автограф).
Джерела
- Фома Фомич Мекензи © В. С. Усольцев; г. Севастополь 2001 г.[1] [ 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tomas Makenzi vidomij takozh yak Makenzi Foma Fomich angl Thomas MacKenzie 1740 10 21 sichnya 1786 rosijskij kontr admiral shotlandskogo pohodzhennya zasnovnik mista Sevastopol Ahtiar Tomas Makenzi Makenzi Foma Fomich Im ya pri narodzhenniThomas MacKenzieNarodzhennya1740 1740 Arhangelsk Rosijska imperiyaSmert10 21 sichnya 1786 1786 01 21 SevastopolKrayina Rosijska imperiyaPrinalezhnistRosijska imperiyaRid vijskFlotZvannyaKontr admiralKomanduvannyaChornomorskij flot Rosijskoyi imperiyiVijni bitviRosijsko turecka vijna 1768 1774 NagorodiOrden svyatogo Georgiya 4 stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Makkenzi BiografiyaPishov na sluzhbu v rosijskij flot u 1765 r michmanom Sluzhiv na Baltijskomu floti bagato plavav u Seredzemnomu mori ta Arhipelazi Brav uchast u nizci boyiv v Chesmenskomu boyu komanduvav branderom i buv nagorodzhenij ordenom Sv Georgiya 4 go klasu Spogadi suchasnikiv Makenzi vkazuyut sho vin buv horobrim morskim oficerom sho postupiv na rosijsku sluzhbu ne zaradi lovu shastya i chiniv a viddav sebe vsi svoyi znannya i dosvid sluzhinnyu drugij batkivshini Rosijskij imperiyi Ce bula vesela lyudina sho lyubila vilnij vid sluzhbi chas provoditi u veselih kompaniyah u koli druziv i tovarishiv po sluzhbi Vin sluzhiv sered rosiyan prijnyav zvichayi rosiyan Prichomu vin prijnyav pravoslavnu viru pro sho svidchit toj fakt sho vin zakladav pravoslavnij hram govorit istorik U Zagalnomu morskomu spisku ros Obshij morskoj spisok za 1885 i 1890 rr opublikovano posluzhni spiski dvoh morskih oficeriv vihidciv iz Shotlandiyi Makenzi Tomas Ce buv u rosijskij vimovi Foma Kalinovich Mekenzi ta Foma Fomich Mekenzi Foma Fomich sluzhiv na floti z 1765 po 1786 rik Dehto pripuskaye sho Foma Kalinovich yakij sluzhiv ranishe z 1736 do 1765 buv batkom Tomasa 1760 roku F F Makenzi postupiv na navchannya v kadetskij korpus U 1764 r F F Makenzi pereveli v starshij klas i napravili dlya prohodzhennya praktiki na korabel U kvitni 1765 r zagin z dvoh korabliv pribuv do Kronshtadta Gardemarin F F Makenzi skladaye ispiti jomu prisvoyuyut pershij oficerskij chin michmana i napravlyayut dlya prohodzhennya morskoyi sluzhbi na Baltijskij flot U posluzhnomu spisku F F Makenzi tak i zapisano 1765 r 22 lipnya postupiv na sluzhbu michmanom Michman Makenzi zdijsnyuvav rejsi mizh Kronshtadtom i nimeckim mistom Lyubek na palubnomu botu sho buv u jogo komanduvanni Za dva roki vin dobre vivchiv farvateri Finskoyi zatoki i Baltijskogo morya Makenzi otrimuye priznachennya na sudno brandvahti Ulriksdil sho nis sluzhbu na Kronshtadtskomu rejdi U 1767 r Tomasa spisuyut na bereg i napravlyayut dlya podalshoyi sluzhbi do Arhangelska Vzimku 1767 r Makenzi na sanyah vidpravivsya do cogo mista Pislya pributtya do Arhangelska Makenzi vzyav uchast u sposterezhenni za budivnictvom 22 garmatnogo pinka transportne sudno Venera Pink buv zakladenij 12 listopada 1766 r korabelnim majstrom Semenovim Pink mav dovzhinu 40 m shirinu 15 m dvi shogli z kosimi vitrilami j odnu palubu pid yakoyu rozmishuvalisya vantazhni tryumi Do travnya 1768 r pink buv dobudovanij ozbroyenij i pidgotovlenij do pohodu Pink projshov protoki z Nimeckogo morya v Baltijske Shlyah zavdovzhki v 2000 mil buv projdenij dovoli shvidko Pri serednij shvidkosti 8 9 vuzliv bulo potribno blizko 30 dib Vitrimavshi shtormi i buri pink pribuv do Kronshtadta i Makenzi prodovzhiv sluzhbu na nomu U zhovtni 1768 r pochalasya rosijskij turecka vijna Michman Makenzi podav raport pro perevedennya jogo na eskadru sho gotuvalasya v Seredzemnomu mori Ale persha eskadra bula vzhe povnistyu ukomplektovana oficerami i jogo priznachili v drugu eskadru na flagmanskij korabel Ne chipaj mene ros Ne tron menya do kontr admirala Dzhona Elfinstona z pidvishennyam z 30 lipnya 1769 r do chinu lejtenanta 23 grudnya flagmanskij korabel pribuv u Portsmut Tam jogo pereveli na korabel Svyatoslav yakij buv zalishenij u Portsmuti dlya remontu pershoyu eskadroyu Makenzi priznachili zaviduvati fokmachtoyu Dali buv vidpravlenij do beregiv Greciyi Brav uchast u boyah z turkami Pislya ukladennya mirnogo dogovoru z Turechchinoyu rosijskij flot zakinchiv svoyu misiyu ta pislya povernennya z Seredzemnogo morya Makenzi yak pishetsya v jogo posluzhnomu spisku znahodivsya v ozbroyenni riznih sudiv dlya torzhestva za sho buv nagorodzhenij zolotoyu tabakerkoyu z diamantom 15 grudnya 1775 roku jogo pereveli v kapitani 2 go rangu a nezabarom do Arhangelska dlya prijomu znov pobudovanih 66 garmatnih fregativ i yihnogo perekidannya do Kronshtadtu 21 kvitnya 1777 roku jomu prisvoyili zvannya polkovnika priznachivshi komandirom 66 garmatnogo korablya Deris U travni 1780 roku eskadra Palibina do skladu yakoyi vhodiv korabel Deris vijshla do Lisabona dlya nesennya dozornoyi j ohoronnoyi sluzhbi i povinna bula povernutisya do Kronshtadta v zhovtni misyaci pislya zavershennya litno osinnoyi kampaniyi Useredini zhovtnya eskadra vijshla z Lisabona ale vimushena bula povernutisya do Lisabona i tam zimuvati Prote korabel Deris uvijshov do protoki i 4 listopada 1780 roku kinuv yakir v anglijskomu portu Portsmut Prichinu vhodu v anglijskij port Makenzi poyasnyuvav neobhidnistyu remontu korablya Ale anglijski gazeti pisali sho korabel dostaviv do Angliyi veliku kilkist groshej i zvilnenih z polonu anglijciv 25 chervnya 1781 roku Deris pribuv do Kronshtadta Admiraltejstv kolegiya rozglyadala ce porushennya instrukciyi i 5 kvitnya 1782 roku virishila Trimati Makenzi pid pidozroyu doki vin ne spokutuvatime svoyu provinu starannoyu sluzhboyu a tomu takim nadijnim yakim vin ranishe vvazhavsya a takozh vidminnim i takim sho znaye morsku spravu vvazhatisya vzhe ne mozhe Nezvazhayuchi na take rishennya admiraltejstv kolegiyi Katerina II virishila po svoyemu Yij potribni buli dosvidcheni morski oficeri Zgidno z ukazom vid 28 chervnya 1782 roku Makenzi otrimav general majorskij rang kapitana Ukazom Katerini II vid 12 sichnya 1783 r Makenzi buv provedenij v kontr admirali i skerovanij do komanduvacha Chornomorskim flotom Fedota Klokachova U berezni 1783 r vin pribuv do Kerchi de prijnyav vid Kozlyaninova komanduvannya Azovskoyu flotiliyeyu Zasnuvannya Sevastopolya 1783 roku za nakazom grafa Potomkina zasnuvav misto Sevastopol yake spershu malo nazvu Ahtiar Pislya togo yak Klokachov otrimav zvistku pro aneksiyu Krimu Rosijskoyu imperiyeyu vin za vkazivkoyu Potomkina vijshov v mori z dvoma zagonami korabliv Eskadra vijshla z Kerchi 24 kvitnya a 2 travnya vvijshla v Ahtiarskuyu gavan Tut nalezhalo zasnovuvati novij port na Chornomu mori 3 travnya Klokachov i Makenzi na boti Bityug zrobili obhid Ahtiarskoyi buhti U donesenni morskomu ministrovi Klokachov pisav Pri comu nepriminu ya Vashij Yasnovelmozhnosti donesti sho pri samomu vhodi v Ahtiarskuyu gavan divuvavsya ya horoshiyu yiyi z morya polozhennyam uvijshovshi i oglyanuvshi mozhu skazati sho u vsij Yevropi nemaye podibnoyi gavani polozhennyam velichinoyu glibinoyu Mozhna v nij mati flot do 100 vijskovih sudiv Do vsogo togo zh priroda taki vlashtuvala limani sho sami po sobi vidokremleni na rizni gavani to est vijskovu i kupecku Koli admirali zijshli na ploskij mis roztashovanij za pershoyu zatokoyu vid vhodu v buhtu to voni vidrazu zh virishili tut zakladati port Z cogo misu bulo dobre vidno vhid v buhtu i vsya buhta sho tyagnetsya do ruyin Inkermanu Matrosi vzyalisya do osvoyennya beregiv Ahtiarskoyi buhti Dlya oriyentaciyi na miscevosti u tatar diznalisya pro nazvi zatok Pershu pri vhodi v buhtu tatari nazivali Kadi liman zatoka suddi Spochatku cyu zatoku nazivali po tatarski ale koli na jogo berezi obladnali skladi dlya korabelnoyi artileriyi sho znimayetsya pri vhodi v buhtu na zimivlyu i remont to zatoku stali nazivati Artilerijskoyu Nastupnu zatoku sho protyagnulasya dovgim rukavom na pivden tatari nazivali Vivchar liman zalivshi pastuhiv a rosiyani vidrazu zh nazvali jogo po svoyemu Pivdennij Nastupna zatoka de rozmistilisya linijni korabli otrimala nazvu Korabelnij Zatoku de ekipazh korabliv pri zimivli v 1782 1783 rr obladnav kilenbanok pristan dlya remontu pidvodnoyi chastini korabliv stali nazivati ne inakshe yak Kilenbuhta Pivnichni beregi buhti otrimali nazvu Pivnichna Vice admiral Klokachov 8 travnya vidbuv do Hersona peredavshi korabli i kerivnictvo budivnictvom portu ta forteci pid komandu Makenzi yakij vidtak stav pershim komandirom eskadri portu i forteci Nastupnogo dnya Makenzi perenis svij prapor na fregat Krim bo na Hotini utvorilasya tekti v pidvodnij chastini i vin vimagav terminovogo remontu Zibravshi vsih komandiriv korabliv vin povidomiv yih sho prijnyav komanduvannya eskadroyu i budivelnika portu i na zakinchennya skazav Panove Tut mi zimuvatimemo Starajtesya kozhen dlya sebe sho nebud zbuduvati Ya dopomagatimu lisom skilki mozhna pridiliti Inshe yak sami znayete tak i robit Ciyeyu vkazivkoyu vin davav svobodu dij vsim komandiram v spravi budivnictva zhitlovih i gospodarskih primishen dlya chleniv ekipazhiv Pochalisya roboti iz zakladki vijskovogo portu Makenzi obijshov zahidnij bereg buhti Vivchar liman i namitiv miscya stoyanki korabliv Pershim pri vhodi v cyu buhtu postavili flagmanskij fregat Krim Za nim stala reshta fregativ potim shhuni a bot poryad z flagmanskim fregatom yak transportne sudno Z ekipazhiv sformuvali zagoni zemlekopiv lisorubiv kamenyariv i vantazhnikiv V okolicyah gavani znajshli stari kamenolomni i tam kamnetesi pochali zdobuvati budivelnij kamin Chastinu kamenya brali z ruyin starodavnogo Hersonesa pidrivayuchi budivli yaki na toj chas she dobre zbereglisya zaradi budivelnih materialiv Tam de selilisya bagati lyudi oficeri kupci pidryadchiki duhivnictvo tam zrostali kam yani palaci i budinki mostilisya kamenem vulici i trotuari A ti chiyimi rukami i potim shikuvalosya misto zhili v pospishno pobudovanih mazankah v zemlyankah a to i prosto v pecherah bez zhodnih elementarnih zruchnostej Misto rosla i prijmala zovnishnist bud yakogo provincijnogo mista i dilivsya na aristokratichnij centr i okolichni slobidki Tak z yavilasya slobidka Korabelna de selilisya vidstavni matrosi Artilerijska misce meshkannya robochih artskladov Karantinna robochi i sluzhbovci karantinnogo posta tosho U notatkah uchasnika podij majbutnogo admirala Dmitra Senyavina zgaduyetsya Priznachivshi miscya pid budovi dostavivshi tudi potribnu kilkist vsyakogo rodu rechej i materialiv 3 go chisla chervnya misyacya admiral Makkenzi zaklav 4 budivli Pershu kaplicyu v im ya Mikoli Chudotvorcya Inshu budinok dlya sebe tretyu pristan duzhe horoshu proti budinku svogo chetverte kuznyu v admiraltejstvi Budivli ci vsi kam yani privedeni do kincya velmi skoro i majzhe nejmovirno Kaplicya osvyachena 6 go serpnya kuznya bula gotova za 3 tizhni pristan zroblena z nevelikim protyagom misyac a v budinok perejshov admiral i dav bal na novosillya 1 go listopada Odnochasno z budivnictvom mista pochalosya mezhuvannya zemel Morskomu vidomstvu bula vidilena obshirna dilyanka zemli de Makenzi organizuvav virobnictvo cegli zagotivlyu lisu i drov vipalyuvannya vugillya sinokosinnya dlya godivli hudobi Tam zhe vin pobuduvav sobi dachu Cyu teritoriyu vidrazu zh nazvali Mekenziyevi Gori 1785 na Makenzi zaveli kriminalnu spravu pro nedozvolene vitrachannya derzhavnih koshtiv Spravu ne bulo dovedeno do kincya cherez smert kontr admirala V okolicyah Sevastopolya ye zaliznichna stanciya Mekenziyevi Gori U arhivah i knigoshovishah istoriki she ne znajshli portret Makenzi PosilannyaVijskova enciklopediya Sankt Peterburg 1914 Naznachiv mesta pod stroeniya dostaviv tuda nadobnoe kolichestvo vsyakogo roda veshej i materialov admiral Makkenzi 3 go chisla iyunya mesyaca zalozhil 4 zdaniya Pervoe chasovnyu vo imya Nikolaya chudotvorca Drugoe dom dlya sebya trete pristan ochen horoshuyu protiv doma svoego chetvertoe kuznicu v admiraltejstve Zdaniya eti vse kamennye privedeny k koncu vesma skoro i pochti neveroyatno Chasovnya osvyashena 6 go avgusta kuznica byla gotova v 3 nedeli pristan sdelana s nebolshim v mesyac a v dom pereshel admiral i dal bal na novoselie 1 go noyabrya Vot otkuda nachalo goroda Sevastopolya CGAVMF SSSR f 315 op 1 d 443 ark 22 avtograf DzherelaFoma Fomich Mekenzi ISBN 966 95781 5 9 c V S Usolcev g Sevastopol 2001 g 1 12 kvitnya 2013 u Wayback Machine