Сезам печера в Криму Печера СезамХарактеристикиГлибина206 мДослідженняКатегорія складності2АРозташуванняКраїна УкраїнаМі

Сезам - печера в Криму.

Печера Сезам
Характеристики
Глибина	206 м
Дослідження
Категорія складності	2А
Розташування

Країна	Україна
Місцевість	Карабі-яйла, Крим, Україна

Основні характеристики

глибина 206 м

категорія труднощі 2а

вертикальний тип

Відкриття та дослідження

Печеру Сезам було відкрито в 1986 р. литовським спелеологом Раймондасом Данюнасом. Того року вона була пройдена до Старого дна, а в наступному році був знайдений надзвичайно вузький меандр, який закінчується колодязем глибиною 78 м (Великим колодязем). До експедиції в липні 2006 р. (керівник Раймондас Данюнас) глибина печери вважалася — 150 м (результати отримані після гідронівелювання). Після 20-річної перерви в дослідженнях печера Сезам стала на 20 м глибше і на 50 м довше.

Литовські експедиції 2006-2007 років

експедиція в червні/липні 2006 р.
експедиція в жовтні 2006 р.
експедиція в липні 2007 р.
експедиція в серпні 2007 р.
експедиція в жовтні 2007 р.
експедиція в листопаді 2007 р.

У жовтні 2006 р. під час другої експедиції в Сезам були розширені найбільші вузькості, так що зараз до «Невірного дна» може пройти практично кожен. І в 2007 р. Сезам не втратив популярності та уваги литовських спелеологів: чотири з п'яти експедицій на Карабі-яйлу були присвячені саме Сезаму. Дві з них — для топозйомки і гідронівелювання. Але дно печери все ще не досягнуто! Найближчі цілі все ті ж: пошуки продовження печери (розширення), топозйомка нових частин, а також все ще не перевірене вікно у Великому колодязі. В даний час глибина печери 206 м.

Див. також

У Криму крім цієї є ще печери Сезам-Кая (кадастровий № 179-3, , протяжністю 160,0 м і глибиною 50,0 м) і Дитя Сезаму (кадастровий № 715-2, , протяжністю 31,0 м і глибиною 22,0 м).

Ресурси Інтернету

Перечень классифицированных пещер 1989 год
[1]

Література

Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Виноски

. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.
. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2014.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.
. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[1] . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.

[2] . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2014.

[3] . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.

[4] . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.

[5] . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.

[6] . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 вересня 2014.

[7] . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()