Лу́бенці — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Михайлівській сільській громаді. Розташоване на правому березі річки Тясмин на північній околиці Холодного Яру в продовженні одного з його ярів під назвою Червоний Яр за 25 км на північний схід від міста Кам'янки. Населення 311 чоловік (на 2001 рік).
село Лубенці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Михайлівська сільська громада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | до 1729 |
Населення | 311 (на 2001 рік) |
Поштовий індекс | 20820 |
Телефонний код | +380 4732 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′39″ пн. ш. 32°14′09″ сх. д. / 49.19417° пн. ш. 32.23583° сх. д.Координати: 49°11′39″ пн. ш. 32°14′09″ сх. д. / 49.19417° пн. ш. 32.23583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 119 м |
Водойми | струмок Лубенька, річка Тясмин |
Відстань до обласного центру | 30,1 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Михайлівка |
Карта | |
Лубенці | |
Лубенці | |
Мапа | |
Географія
У селі бере початок струмок Лубенька.
Історія
У документальних джерелах село згадується з часів кріпаччини. Воно було власністю двох поміщиків С. М. Бронякевича і Р. П. Малчевського. Пізніше селом володіли нащадки Малчевського по жіночій лінії.
Перші документальні згадки про церкву датуються 1729 роком. Згадана вона з тим, що тогдішній місцевий священник отець Кузьма навідріз відмовився приймати унію. Кілька разів церкву відновляли — в 1778, 1834 роках. Проіснувала до 1941 року.
Мешканці села брали участь у визвольних війнах, осередки яких базувалися в Холодному Яру, зокрема в Хмельниччині і Коліївщині. В 1919—1920 роках в селі розташовувалась бойова сотня гайдамаків Холодного Яру під командуванням . До 1922 року на околицях села йшли жорстокі бої проти радянської влади.
Багато людей померло від голоду під час Голодомору в 1932—1933 роках. Понад десяти були репресовані окупаційною радянською владою, а село в документах НКВС значилось як неблагонадійне.
В роки радянсько-німецької війни 175 жителів села пішли на фронт, 88 з них загинули в боях, 25 нагороджені бойовими орденами і медалями. В селі споруджено два пам'ятника і два обеліска воїнам-визволителям та партизанам, які загинули у боротьбі з нацистами.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 689 чоловік, працював колгосп імені Жовтневої революції, який мав в користуванні 2,8 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,4 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалось на відгодівлі молодняка великої рогатої худоби. На той час в селі працювали восьмирічна школа, будинок культури, клуб, бібліотека з фондом 7 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.
Археологічні знахідки
Територія села була заселена ще за доісторичних часів. В музеї Лубенської школи зберігається крем'яне скребло часів неоліту, знайдена на околицях села.
У перехідний період від доби бронзи до залізної доби в XI—XVIII століттях до н. е. територія села була заселена племенами чорноліської культури, про що свідчить виявлене тут у 1952 році городище, у якому знайдені уламки глиняних горшків, вироби із кістки і кременю. Виявлені зразки бронзового виробництва. У цьому ж році виявлене ранньоскіфське поселення в урочищі Гайдамацька гора.
У 2006 році на території села виявлено залишки козацького зимівника 17 століття.
Сучасність
В селі діє середня школа, збудована за спецпроєктом наприкінці 90-х років 20 століття. В її приміщенні також розташовані поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, сільська рада, магазин, бібліотека. Станом на початок 2017 року школа не працює. В приміщенні школи діючими є тільки поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт і сільська рада.
У селі два господарники: СТОВ «Надія» і СТОВ «Молеф», працює клуб.
Джерела
Примітки
- maps.vlasenko.net(рос.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- Інформація про село на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з квітня 2019]
- Łubieńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 772. (пол.)
- Łubieńce, wieś nad Taśminą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 278. (пол.)
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lu benci selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Mihajlivskij silskij gromadi Roztashovane na pravomu berezi richki Tyasmin na pivnichnij okolici Holodnogo Yaru v prodovzhenni odnogo z jogo yariv pid nazvoyu Chervonij Yar za 25 km na pivnichnij shid vid mista Kam yanki Naselennya 311 cholovik na 2001 rik selo Lubenci Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Mihajlivska silska gromada Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane do 1729 Naselennya 311 na 2001 rik Poshtovij indeks 20820 Telefonnij kod 380 4732 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 11 39 pn sh 32 14 09 sh d 49 19417 pn sh 32 23583 sh d 49 19417 32 23583 Koordinati 49 11 39 pn sh 32 14 09 sh d 49 19417 pn sh 32 23583 sh d 49 19417 32 23583 Serednya visota nad rivnem morya 119 m Vodojmi strumok Lubenka richka Tyasmin Vidstan do oblasnogo centru 30 1 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 25 km Misceva vlada Adresa radi s Mihajlivka Karta Lubenci Lubenci MapaGeografiyaU seli bere pochatok strumok Lubenka IstoriyaU dokumentalnih dzherelah selo zgaduyetsya z chasiv kripachchini Vono bulo vlasnistyu dvoh pomishikiv S M Bronyakevicha i R P Malchevskogo Piznishe selom volodili nashadki Malchevskogo po zhinochij liniyi Pershi dokumentalni zgadki pro cerkvu datuyutsya 1729 rokom Zgadana vona z tim sho togdishnij miscevij svyashennik otec Kuzma navidriz vidmovivsya prijmati uniyu Kilka raziv cerkvu vidnovlyali v 1778 1834 rokah Proisnuvala do 1941 roku Meshkanci sela brali uchast u vizvolnih vijnah oseredki yakih bazuvalisya v Holodnomu Yaru zokrema v Hmelnichchini i Koliyivshini V 1919 1920 rokah v seli roztashovuvalas bojova sotnya gajdamakiv Holodnogo Yaru pid komanduvannyam Do 1922 roku na okolicyah sela jshli zhorstoki boyi proti radyanskoyi vladi Bagato lyudej pomerlo vid golodu pid chas Golodomoru v 1932 1933 rokah Ponad desyati buli represovani okupacijnoyu radyanskoyu vladoyu a selo v dokumentah NKVS znachilos yak neblagonadijne V roki radyansko nimeckoyi vijni 175 zhiteliv sela pishli na front 88 z nih zaginuli v boyah 25 nagorodzheni bojovimi ordenami i medalyami V seli sporudzheno dva pam yatnika i dva obeliska voyinam vizvolitelyam ta partizanam yaki zaginuli u borotbi z nacistami Stanom na 1972 rik v seli meshkalo 689 cholovik pracyuvav kolgosp imeni Zhovtnevoyi revolyuciyi yakij mav v koristuvanni 2 8 tisyach ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1 4 tisyach ga ornoyi zemli Gospodarstvo specializuvalos na vidgodivli molodnyaka velikoyi rogatoyi hudobi Na toj chas v seli pracyuvali vosmirichna shkola budinok kulturi klub biblioteka z fondom 7 tisyach knig feldshersko akusherskij punkt pologovij budinok Arheologichni znahidkiTeritoriya sela bula zaselena she za doistorichnih chasiv V muzeyi Lubenskoyi shkoli zberigayetsya krem yane skreblo chasiv neolitu znajdena na okolicyah sela U perehidnij period vid dobi bronzi do zaliznoyi dobi v XI XVIII stolittyah do n e teritoriya sela bula zaselena plemenami chornoliskoyi kulturi pro sho svidchit viyavlene tut u 1952 roci gorodishe u yakomu znajdeni ulamki glinyanih gorshkiv virobi iz kistki i kremenyu Viyavleni zrazki bronzovogo virobnictva U comu zh roci viyavlene rannoskifske poselennya v urochishi Gajdamacka gora U 2006 roci na teritoriyi sela viyavleno zalishki kozackogo zimivnika 17 stolittya SuchasnistV seli diye serednya shkola zbudovana za specproyektom naprikinci 90 h rokiv 20 stolittya V yiyi primishenni takozh roztashovani poshtove viddilennya feldshersko akusherskij punkt silska rada magazin biblioteka Stanom na pochatok 2017 roku shkola ne pracyuye V primishenni shkoli diyuchimi ye tilki poshtove viddilennya feldshersko akusherskij punkt i silska rada U seli dva gospodarniki STOV Nadiya i STOV Molef pracyuye klub DzherelaLubenci u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Primitkimaps vlasenko net ros Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaInformaciya pro selo na who is who com ua nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Lubience Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 772 pol Lubience wies nad Tasmina Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 278 pol Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi