Княжа вежа в Седленцині

Княжа вежа в Седленцині (пол. Wieża książęca w Siedlęcinie, нім. Wohnturm in Boberröhrsdorf) — житлова вежа яворського князя Генрика I, яка згодом стала лицарською резиденцією. Вежа розташована у селі Седленцин у Єленьоґурському повіті Нижньосілезького воєводства в Польщі та лежить на туристичному Шляху П'ястівських Замків.

Княжа вежа в Седленцині
Вежа з прилеглим будинком
Координати: 50°56′06″ пн. ш. 15°41′08″ сх. д. / 50.93500° пн. ш. 15.68556° сх. д. / 50.93500; 15.68556
Статус	історична пам'ятка
Статус спадщини	культурна спадщина Польщі
Країна	Польща : ISO3166-1 alpha-3:POL; ISO3166-1 цифровий:616;
Розташування	c. Седленцин, Гміна Єжув-Судецький, Єленьоґурський повіт, Нижньосілезьке воєводство
Архітектурний стиль	Готика
Сайт	wiezasiedlecin.pl
Княжа вежа в Седленцині (Польща)
Княжа вежа в Седленцині у Вікісховищі

Історія

Будівництво готичної вежі, ймовірно, було розпочато близько 1314 року за вказівкою яворського князя Генрика I. Спочатку вежа мала чотири поверхи, з яких два нижніх виконували функції господарських приміщень, а третій та четвертий — житлових.

Близько 1346 року було здійснено настінну поліхромію у великій залі на третьому поверсі. Картини було виконано за допомогою техніки альсекко — фарбу наносили на висушену штукатурку. Їх тематика є особливою, адже пов'язана із легендами про лицаряЛанселота. У серпні 2006 року розпочалася комплексна реновація фресок.

Вежу в 1368 році продала вдова Болеслава II Малого, герцогиня Агнєшка. Новим власником став лицар Єншин фон Редерн, родина якого володіла вежею до середини XV століття. У 1575 році вежу було перебудовано, саме тоді до неї було добудовано верхній поверх. З 1732 по 1945 роки будівля належала родині Шафґочів.

Сучасний стан

Донедавна вежа не перебувала під жодним захистом. З 2001 року вона перебуває у власності фундації "Zamek Chudów".

Будівля відкрита для відвідування туристами.

У 2006 році у вежі здійснювалася консервація середньовічних настінних розписів, натомість у 2007 році консерваційні роботи охопили решту стін першого та другого поверхів вежі, а також камін, підлоги та стелі на цих поверхах. У 2008 році було відремонтовано вхідний портал (та два інші портали всередині вежі), а також дерев’яні середньовічні двері, що ведуть до вежі, ренесансні двері на першому поверсі та стелю над правою кімнатою першого поверху. Було відновлено також підлогу в лівій залі на першому поверсі. У 2009 році були проведено подальші роботи, що мали на меті зміцнення конструкції даху над з'єднанням між середньовічною вежею та розташованим перед нею пізньобароковим будинком.

У 2008–2012 роках поблизу вежі проводилися археологічні розкопки. У 2011 році на першому поверсі вежі було відкрито виставку, на якій були представлені їх результати (у подальшому її розширювали за рахунок нових знахідок).

Фотогалерея

• Вежа та прилеглий будинок
• Вежа та прилеглий будинок
• Вхід до вежі
• Інтер'єр вежі
• Настінні розписи у вежі - малюнок Ланселот під яблунею
• Настінні готичні розписи у вежі
• Вежа у 2014 році

Примітки

1. Kajzer, Leszek.; Salm, Jan. (2001). (польською) (вид. Wyd. 1). Warszawa: Arkady. с. 450—452. ISBN . OCLC 48162155. Архів оригіналу за 15 Червня 2020. Процитовано 30 Квітня 2020.
2. . Wieża Książęca w Siedlęcinie (польською) . Архів оригіналу за 26 Квітня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
3. Chorowska, Małgorzata. (2003). Rezydencje średniowieczne na Śląsku : zamki, pałace, wieże mieszkalne (польською) . Wrocław: Oficyna Wydawnicza Politechniki Wrocławskiej. с. 122. ISBN . OCLC 52831522.
4. Łuczyński, Romuald M. (2008). Zamki, dwory i pałace w Sudetach (польською) . Legnica: Stowarzyszenie Współnota Akademicka. с. 338—343. ISBN . OCLC 612761974.
5. Witkowski, Jacek, (1956- )., (2002). Szlachetna a wielce żałosna opowieść o Panu Lancelocie z Jeziora : dekoracja malarska wielkiej sali wieży mieszkalnej w Siedlęcinie (польською) (вид. Wyd. 2). Wrocław: Wydaw. Uniwersytetu Wrocławskiego. с. 45. ISBN . OCLC 495281045.