Дідуля Віктор Миколайович

Ві́ктор Микола́йович Дідуля (нар. 23 березня 1937, Владивосток, Російська РФСР, СРСР — пом. 1 лютого 2019) — радянський волейболіст, що виступав на позиції нападника, суддя всесоюзної категорії, заслужений тренер УРСР.

Віктор Дідуля
Віктор Миколайович Дідуля Загальна інформаціяГромадянство СРСР→
 УкраїнаНародження23 березня 1937(1937-03-23)
Владивосток, Російська РФСР, СРСРСмерть1 лютого 2019(2019-02-01)
УкраїнаAlma materПівденноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина УшинськогоСпортВид спортуВолейболСпортивне звання

Майстер спорту СРСР

Клуб1954—1959 «Буревісник» (Одеса)Участь і здобутки

Нагороди
Медаль «За трудову доблесть» Заслужений тренер України

Біографія

Ігрова кар'єра

Віктор Дідуля народився 23 березня 1937 року у Владивостоці, Російська РФСР, СРСР.

Протягом 5 років виступав за «Науку» з Одеси (згодом клуб перейменували на «Буревісник»). 1957 року став бронзовим призером , а також у ці роки він тричі здобував звання чемпіона УРСР. 1958 року у складі «Буревісника» також став срібним призером турніру найкращих студентських команд Європи, що проходив у Кракові (Польща).

1956 року у складі збірної Одеської області виграв І літню Спартакіаду УРСР.

Освіта

1964 року закінчив заочне відділення факультету фізвиховання Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського.

Тренерсько-викладацька кар'єра

У період 1959—1964 рр. зосередився на тренерсько-викладацькій діяльності, працюючи викладачем фізкультури і тренером чоловічої збірної Одеського медичного інституту. Збірна під його керівництвом ставала багаторазовим переможцем Спартакіади медичних вузів УРСР і СРСР.

З 1964 по 1972 рік працював завідувачем навчально-спортивним відділом дорожньої ради ДСТ «Локомотив» Одесько-Кишинівської залізниці. Згодом став головою райради ДСТ «Локомотив» міста Одеса.

З 1973 по 1974 рік тренував національну збірну Лівану.

З 1975 по 1985 рік працював другим тренером у «МедІні». З одеською командою виграв Кубок володарів кубків, став срібним і двічі бронзовим призером , а також двічі ставав володарем .

Завершивши роботу в «МедІні», Віктор Дідуля став директором спеціалізованої спортивної школи з волейболу обласної ради ДСТ «Буревісник», яку очолював протягом 8 років (1986—1994 рр.).

Помер 1 лютого 2019 року після важкої хвороби.

Нагороди і досягнення

• Медаль «За трудову доблесть»
• Заслужений тренер Української РСР.

Гравець

Командні

«Буревісник» (Одеса)

• • Бронзовий призер (1):

• Чемпіонат УРСР
  • Чемпіон (3): 1954, 1955, 1957

Тренер

«МедІн»

• • Срібний призер (1):
  • Бронзовий призер (2): ,

• Володар (2): 1981, 1983

• Кубок володарів кубків
• Володар (1): 1983

Примітки

1. Ушел из жизни Виктор ДИДУЛЯ… [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
2. . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.

Література

• За заг. редакцією С. С. Єрмакова. 80 років волейболу України. Літопис-хронологія 1925-2005 р.р. — Київ : ФВУ, 2005. — 96 с. — 1000 прим. — .
• Туровський В. В., Трофимов В.О. 90 років волейболу України. Том 1. — Київ : Новий Час, 2015. — 160 с. — 2000 прим. — .
• Кацапчук В. Д., Ющенко О.В. Український волейбол. Здобутки та сьогодення. — Київ : Євроград Груп, 2009. — 224 с. — 2000 прим. — .
• Ермаков С. С. Волейбол Харькова: 1925-2000 гг. факты и комментарии. — Харьков : ХГАДИ, 2004. — 300 с. — 1000 прим. — . (рос.)