Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пшедецький замок (пол. Zamek w Przedczu) — замок, розташований у місті Пшедеч Кольського повіту Великопольського воєводства у Польщі. До нашого часу від замку збереглася вежа, приземна частина оборонних мурів і середньовічні підземелля у неоготичному костелі XIX століття, в якому у наш час розміщується будинок культури.
| Пшедецький замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Замкова вежа | ||||
52°19′55″ пн. ш. 18°53′57″ сх. д. / 52.33194° пн. ш. 18.89917° сх. д.Координати: 52°19′55″ пн. ш. 18°53′57″ сх. д. / 52.33194° пн. ш. 18.89917° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Статус спадщини | культурна спадщина Польщі | |||
| Країна |  Польща | |||
| Розташування | м. Пшедеч, Кольський повіт, Великопольське воєводство | |||
| Архітектурний стиль | неоготика | |||
| Адреса | вул. Замкова, 5 | |||
  Пшедецький замок (Польща) | ||||
 Пшедецький замок у Вікісховищі | ||||
Історія
До того, як було побудовано замок, на його місці знаходилося дерев'яно-земляне оборонне городище, яке під час польсько-тевтонської війни навесні 1329 року здобув кульмерландський комтур Ото фон Лаутерберг. Під час облоги загинуло багато захисників городища. Вкотре тевтонські лицарі здобули городище у 1332 році, окупувавши його, разом із усією Куявією на одинадцять років. Польський король Казимир Великий повернув Куявію, разом з Пшедечем, у 1343 році за мирним договором у Каліші.
Близько 1350 року Казимир Великий наказав збудувати у Пшедечі мурований замок, який би краще захищав місто та Куявію загалом від загрози з боку тевтонських лицарів. Найдавнішим мурованим елементом, ймовірно, була циліндрична вежа-бергфрід діаметром 7,50 метрів, яка слугувала кінцевою точкою оборони і не виконувала житлових функцій. У її нижній частині збереглося в'язничне підземелля. Довжина замкових мурів, побудованих з цегли на прямокутному плані на кам'яному фундаменті, становила близько 52 метри на приблизно 30 метрів. Мури, ймовірно, мали висоту 11 метрів і були увінчані кренеляжем. До вежі та довшої секції оборонних мурів примикав житловий будинок, який називали Кам'яницею розмірами 11,47 х 28,42 метри (на місці нинішнього Будинку культури). У північно-західному куті муру знаходилася надбрамна вежа, побудована на чотирикутникому плані, до якої вів перекинутий через рів підйомний міст. У 1383 році, під час громадянської війни Грималітів із Наленчами, замок у Пшедчі захопив без бою мазовецький князь Земовит IV, який віддав його своєму прихильнику Бартошу з Везенбурга. У 1398 році замок і місто викупив польський король Владислав Ягайло.
У 1551—1554 роках замок перебудував староста Войцех Коричинський. Він відремонтував замок і наказав пробити нову браму у західному мурі, поруч із давньою вежею, укріпивши її передбрам'ям. Також було надбудовано ренесансний аттик до круглої вежі. Вважається, що після реконструкції у XVI столітті вежу було оштукатурено, що знайшло відображення у її назві — Біла вежа, на противагу прямокутній цегляній Червоній вежі, в якій до реконструкції містилася стара замкова брама. Давня надбрамна вежа була доповнена двома поверхами фахверкової конструкції, в яких розміщувалися комори та стрільниці. Біля підніжжя замкового пагорбу знаходилися господарські споруди підзамча, які називалися Пригородком, вони включали кузню, конюшню на 48 коней, возовню, обору, броварню, канцелярію, тощо. Замок не був зруйнований під час Шведського потопу, однак, оскільки він був не комфортним для старост, він зазнавав дедалі більшої руйнації. У 1766 та 1789 роках замок описували вже як дуже зруйнований. У другій половині XVIII століття на Пригородку біля підніжжя замку побудували покритий кахлем одноповерховий палац старости Якуба Зигмунта Кретковського.
Руїни замку було частково розібрано до 1820 року, а будівлю Кам'яниці перетворено на костел євангелістів. Від давнього замку збереглася вежа, яку після 1860 року була замінено на дзвіницю, склепінчасті підвали та призем'я оборонних мурів. До 1960 року в давньому костелі розміщувався склад збіжжя. У листопаді 1967 року об'єкт було внесено до реєстру пам'яток. Завдяки діяльності Соціального комітету з охорони пам'яток та відбудови замку у 1973 році було розпочато ремонт замку. 11 грудня 1977 року в замку почав функціонувати культурний центр міста та гміни, який працює тут донині.
Світлини
Примітки
- Łbik Lech, Zamek w Przedczu na Kujawach [в:] Materiały do Dziejów Kultury i Sztuki Bydgoszczy i Regionu - 2001, т. 6, с. 123-144
- Łoziński, Jerzy Z. (1967). Atlas zabytków architektury w Polsce. Polonia. с. 19—20. OCLC 3251312.
Література
- Pietrzak Jan, Zamki i dwory obronne w dobrach państwowych prowincji wielkopolskiej. Studium z dziejów państwowych siedzib obronnych na przełomie średniowiecza i nowożytności, Łódź 2003.
- Leszek Kajzer, Stanisław Kołodziejski, Jan Salm: Leksykon zamków w Polsce, Warszawa, Arkady, 2012, с. 86-88.
- Kajzer Leszek, Wieże zamków prowincji wielkopolskiej [в:] Archaeologia Historica Polona, Том 12, 2002.
- Posadzy W., Studium historyczno-urbanistyczne miasta Przedcza, Poznań 1962 - maszynopis w Archiwum Wojewódzkiego Oddziału Służby Ochrony Zabytków w Poznaniu, Delegatura w Koninie, с. 4, 8-9, 13-14, 15.
- Nawrocki Z., Przedecz- zamek. Dokumentacja historyczno-konserwatorska, Toruń 1967 - maszynopis w Archiwum Wojewódzkiego Oddziału Służby Ochrony Zabytków w Poznaniu, Delegatura w Koninie.
- Sławiński Ireneusz, Zamek Przedecz- później kościół ewangelicki. Inwentaryzacja budowlano-konserwatorska i badania architektoniczne, Toruń 1967- maszynopis w zbiorach Regionalnego Ośrodka Studiów i Ochrony Środowiska Kulturowego w Toruniu.
- Przedecz, powiat Włocławek. Kościół ewangelicki - dawny zamek piastowski. Inwentaryzacja budowlano-konserwatorska odkrywek architektonicznych, ч. 1-2, Toruń 1973-1974- maszynopis w zbiorach Regionalnego Ośrodka Studiów i Ochrony Środowiska Kulturowego w Toruniu.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pshedeckij zamok pol Zamek w Przedczu zamok roztashovanij u misti Pshedech Kolskogo povitu Velikopolskogo voyevodstva u Polshi Do nashogo chasu vid zamku zbereglasya vezha prizemna chastina oboronnih muriv i serednovichni pidzemellya u neogotichnomu kosteli XIX stolittya v yakomu u nash chas rozmishuyetsya budinok kulturi Pshedeckij zamokZamkova vezha52 19 55 pn sh 18 53 57 sh d 52 33194 pn sh 18 89917 sh d 52 33194 18 89917 Koordinati 52 19 55 pn sh 18 53 57 sh d 52 33194 pn sh 18 89917 sh d 52 33194 18 89917TipzamokStatus spadshinikulturna spadshina PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 Roztashuvannyam Pshedech Kolskij povit Velikopolske voyevodstvoArhitekturnij stilneogotikaAdresavul Zamkova 5Pshedeckij zamok Polsha Pshedeckij zamok u VikishovishiIstoriyaDo togo yak bulo pobudovano zamok na jogo misci znahodilosya derev yano zemlyane oboronne gorodishe yake pid chas polsko tevtonskoyi vijni navesni 1329 roku zdobuv kulmerlandskij komtur Oto fon Lauterberg Pid chas oblogi zaginulo bagato zahisnikiv gorodisha Vkotre tevtonski licari zdobuli gorodishe u 1332 roci okupuvavshi jogo razom iz usiyeyu Kuyaviyeyu na odinadcyat rokiv Polskij korol Kazimir Velikij povernuv Kuyaviyu razom z Pshedechem u 1343 roci za mirnim dogovorom u Kalishi Blizko 1350 roku Kazimir Velikij nakazav zbuduvati u Pshedechi murovanij zamok yakij bi krashe zahishav misto ta Kuyaviyu zagalom vid zagrozi z boku tevtonskih licariv Najdavnishim murovanim elementom jmovirno bula cilindrichna vezha bergfrid diametrom 7 50 metriv yaka sluguvala kincevoyu tochkoyu oboroni i ne vikonuvala zhitlovih funkcij U yiyi nizhnij chastini zbereglosya v yaznichne pidzemellya Dovzhina zamkovih muriv pobudovanih z cegli na pryamokutnomu plani na kam yanomu fundamenti stanovila blizko 52 metri na priblizno 30 metriv Muri jmovirno mali visotu 11 metriv i buli uvinchani krenelyazhem Do vezhi ta dovshoyi sekciyi oboronnih muriv primikav zhitlovij budinok yakij nazivali Kam yaniceyu rozmirami 11 47 h 28 42 metri na misci ninishnogo Budinku kulturi U pivnichno zahidnomu kuti muru znahodilasya nadbramna vezha pobudovana na chotirikutnikomu plani do yakoyi viv perekinutij cherez riv pidjomnij mist U 1383 roci pid chas gromadyanskoyi vijni Grimalitiv iz Nalenchami zamok u Pshedchi zahopiv bez boyu mazoveckij knyaz Zemovit IV yakij viddav jogo svoyemu prihilniku Bartoshu z Vezenburga U 1398 roci zamok i misto vikupiv polskij korol Vladislav Yagajlo U 1551 1554 rokah zamok perebuduvav starosta Vojceh Korichinskij Vin vidremontuvav zamok i nakazav probiti novu bramu u zahidnomu muri poruch iz davnoyu vezheyu ukripivshi yiyi peredbram yam Takozh bulo nadbudovano renesansnij attik do krugloyi vezhi Vvazhayetsya sho pislya rekonstrukciyi u XVI stolitti vezhu bulo oshtukatureno sho znajshlo vidobrazhennya u yiyi nazvi Bila vezha na protivagu pryamokutnij ceglyanij Chervonij vezhi v yakij do rekonstrukciyi mistilasya stara zamkova brama Davnya nadbramna vezha bula dopovnena dvoma poverhami fahverkovoyi konstrukciyi v yakih rozmishuvalisya komori ta strilnici Bilya pidnizhzhya zamkovogo pagorbu znahodilisya gospodarski sporudi pidzamcha yaki nazivalisya Prigorodkom voni vklyuchali kuznyu konyushnyu na 48 konej vozovnyu oboru brovarnyu kancelyariyu tosho Zamok ne buv zrujnovanij pid chas Shvedskogo potopu odnak oskilki vin buv ne komfortnim dlya starost vin zaznavav dedali bilshoyi rujnaciyi U 1766 ta 1789 rokah zamok opisuvali vzhe yak duzhe zrujnovanij U drugij polovini XVIII stolittya na Prigorodku bilya pidnizhzhya zamku pobuduvali pokritij kahlem odnopoverhovij palac starosti Yakuba Zigmunta Kretkovskogo Ruyini zamku bulo chastkovo rozibrano do 1820 roku a budivlyu Kam yanici peretvoreno na kostel yevangelistiv Vid davnogo zamku zbereglasya vezha yaku pislya 1860 roku bula zamineno na dzvinicyu sklepinchasti pidvali ta prizem ya oboronnih muriv Do 1960 roku v davnomu kosteli rozmishuvavsya sklad zbizhzhya U listopadi 1967 roku ob yekt bulo vneseno do reyestru pam yatok Zavdyaki diyalnosti Socialnogo komitetu z ohoroni pam yatok ta vidbudovi zamku u 1973 roci bulo rozpochato remont zamku 11 grudnya 1977 roku v zamku pochav funkcionuvati kulturnij centr mista ta gmini yakij pracyuye tut donini SvitliniPrimitkiLbik Lech Zamek w Przedczu na Kujawach v Materialy do Dziejow Kultury i Sztuki Bydgoszczy i Regionu 2001 t 6 s 123 144 Lozinski Jerzy Z 1967 Atlas zabytkow architektury w Polsce Polonia s 19 20 OCLC 3251312 LiteraturaPietrzak Jan Zamki i dwory obronne w dobrach panstwowych prowincji wielkopolskiej Studium z dziejow panstwowych siedzib obronnych na przelomie sredniowiecza i nowozytnosci Lodz 2003 Leszek Kajzer Stanislaw Kolodziejski Jan Salm Leksykon zamkow w Polsce Warszawa Arkady 2012 s 86 88 Kajzer Leszek Wieze zamkow prowincji wielkopolskiej v Archaeologia Historica Polona Tom 12 2002 Posadzy W Studium historyczno urbanistyczne miasta Przedcza Poznan 1962 maszynopis w Archiwum Wojewodzkiego Oddzialu Sluzby Ochrony Zabytkow w Poznaniu Delegatura w Koninie s 4 8 9 13 14 15 Nawrocki Z Przedecz zamek Dokumentacja historyczno konserwatorska Torun 1967 maszynopis w Archiwum Wojewodzkiego Oddzialu Sluzby Ochrony Zabytkow w Poznaniu Delegatura w Koninie Slawinski Ireneusz Zamek Przedecz pozniej kosciol ewangelicki Inwentaryzacja budowlano konserwatorska i badania architektoniczne Torun 1967 maszynopis w zbiorach Regionalnego Osrodka Studiow i Ochrony Srodowiska Kulturowego w Toruniu Przedecz powiat Wloclawek Kosciol ewangelicki dawny zamek piastowski Inwentaryzacja budowlano konserwatorska odkrywek architektonicznych ch 1 2 Torun 1973 1974 maszynopis w zbiorach Regionalnego Osrodka Studiow i Ochrony Srodowiska Kulturowego w Toruniu