Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соснівський район до 1946 року Людвипільський колишній район у складі Ровенської області Української Радянської Соціаліс

Людвипільський район

Людвипільський район

Соснівський район (до 1946 року — Людвипільський) — колишній район у складі Ровенської області Української Радянської Соціалістичної Республіки. Адміністративним центром було смт (до 1959 року — село) Соснове (до 1946 року — Людвипіль).

Соснівський район
Основні дані
Країна: image УСРР (image СРСР)
Округа/Область: Ровенська область
Утворений: 1 січня 1940 року
Ліквідований: 30 грудня 1962 року
Населення: 33 377 (1959)
Площа: 800 км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Соснове
Кількість сільських рад: 23 (1946)
Кількість міст: —
Районна влада
Ця стаття про колишній район Рівненської області. Про район міста Черкаси див. Соснівський район.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Соснівський район (значення).

Історія

Людвипільський район з центром у селі Людвипіль у складі Ровенської області утворений відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР від 1 січня 1940 року. На початку 1941 року в Людвипільському районі працювало 165 учителів перших — сьомих класів.

1 вересня 1941 року німецька влада включила серед інших Людвипільський район до складу новоствореного Костопільського ґебіту генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна. Площа району тоді становила 898 км², населення — 39 592 осіб. Під час Другої світової війни в районі було активним підпілля ОУН, яке на початку лютого 1943 року мало сутички з партизанським загоном Сидора Ковпака, що проходив рейдом територією району. За повідомленнями українського націоналістичного підпілля в районі також діяли більшовицькі та польські банди, які нападали на села, спалювали господарства, грабували та вбивали людей. Після зайняття Людвиполя радянськими військами районні установи тимчасово (до 10 квітня 1945 року) розміщувалися в селі [pl], оскільки районний центр внаслідок бойових дій був сильно спустошений.

7 березня 1946 року село Людвипіль перейменоване на Соснове, а 20 березня того ж року Людвипільський район — на Соснівський. У 1950 році почалася кампанія з виключення з колгоспів «бандпособницьких» родин, станом на 20 червня 1950 року в Соснівському районі було виключено 25 родин (такі виключені родини надалі підлягали виселенню за межі УРСР). Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 18 жовтня 1950 року в Соснівськомурайоні було ліквідовано Антолинську та Кудрянську сільські ради. У 1959 році Соснове отримало статус селища міського типу. Указом Президії ВР УРСР від 21 січня 1959 року «Про ліквідацію деяких районів Ровенської області» територія Межиріцького та Тучинського районів частково серед інших була приєднана до Соснівського району. Згідно з указом Президії Верховної Ради Української РСР від 30 грудня 1962 року «Про укрупнення сільських районів Української РСР» Соснівський район увійшов до складу сусіднього Березнівського району.

Адміністративний поділ

Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року:

Населення

У часи німецької окупації населення району становило 39 592 осіб. У 1945 році поляки становили 28 % населення району. На кінець 1945 року у рамках польсько-українського обміну населенням з Польщі до Людвипільського району за планом мали переселити 3576 осіб. За переписом УРСР 1959 року чисельність населення району становила 33 377 осіб, з них 14 997 — чоловіків та 18 380 — жінок.

Примітки

  1. . http://oblrada.rv.ua/. Рівненська обласна рада. Архів оригіналу за 8.06.2017. Процитовано 11 листопада 2019.
  2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 435, 463-464.
  3. Указ Президії Верховної Ради УPCP «Про впорядкування існуючих назв районів і районних центрів Ровенської області». 20 березня 1946 р. Президія Верховної Ради Української РСР.
  4. Лящук В. О., Масний О. С. Соснове // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 132, 136-137. — 15 000 прим.
  5. Kreisgebiet Kostopol. www.territorial.de. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945. Процитовано 11 листопада 2019. (нім.)
  6. Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 257. — .
  7. Гогун О. С. Як "народні месники" мстилися народу: комуністичний партизанський терор в роки радянсько-німецької війни // Український визвольний рух: наук. зб.. — 2005. — № 4. — С. 66. Процитовано 11 листопада 2019.
  8. Указ Президії Верховної Ради УPCP «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назва сільських рад і населених пунктів Ровенської області». 7 березня 1946 р. Президія Верховної Ради Української РСР.
  9. Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 15. — (Реабілітовані історією)
  10. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 18.10.1950 «Про ліквідацію Йосипівської сільської Ради Корецького району, Довганецької та Малоселищанської сільських Рад Костопільського району, Антолинської та Кудрянської сільських Рад Соснівського району Ровенської області». — Відомості Верховної Ради УРСР, 1950, № 4, с. 25
  11. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/9 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію деяких районів Ровенської області». Президія Верховної Ради Української РСР.
  12. Вертелецька Н. В. Динаміка етнонаціональної структури населення Рівненщини у повоєнний період (1944-1953 рр.) // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — 2011. — С. 455. — ISSN 2309-8074. Процитовано 11 листопада 2019.
  13. Збірник праць кафедри української преси. — Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2000. — Т. 3. — С. 182.
  14. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sosnivskij rajon do 1946 roku Lyudvipilskij kolishnij rajon u skladi Rovenskoyi oblasti Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Administrativnim centrom bulo smt do 1959 roku selo Sosnove do 1946 roku Lyudvipil Sosnivskij rajon Osnovni dani Krayina USRR SRSR Okruga Oblast Rovenska oblast Utvorenij 1 sichnya 1940 roku Likvidovanij 30 grudnya 1962 roku Naselennya 33 377 1959 Plosha 800 km Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Sosnove Kilkist silskih rad 23 1946 Kilkist mist Rajonna vlada Cya stattya pro kolishnij rajon Rivnenskoyi oblasti Pro rajon mista Cherkasi div Sosnivskij rajon U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sosnivskij rajon znachennya IstoriyaLyudvipilskij rajon z centrom u seli Lyudvipil u skladi Rovenskoyi oblasti utvorenij vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 1 sichnya 1940 roku Na pochatku 1941 roku v Lyudvipilskomu rajoni pracyuvalo 165 uchiteliv pershih somih klasiv 1 veresnya 1941 roku nimecka vlada vklyuchila sered inshih Lyudvipilskij rajon do skladu novostvorenogo Kostopilskogo gebitu generalnoyi okrugi Volin Podillya Rajhskomisariatu Ukrayina Plosha rajonu todi stanovila 898 km naselennya 39 592 osib Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v rajoni bulo aktivnim pidpillya OUN yake na pochatku lyutogo 1943 roku malo sutichki z partizanskim zagonom Sidora Kovpaka sho prohodiv rejdom teritoriyeyu rajonu Za povidomlennyami ukrayinskogo nacionalistichnogo pidpillya v rajoni takozh diyali bilshovicki ta polski bandi yaki napadali na sela spalyuvali gospodarstva grabuvali ta vbivali lyudej Pislya zajnyattya Lyudvipolya radyanskimi vijskami rajonni ustanovi timchasovo do 10 kvitnya 1945 roku rozmishuvalisya v seli pl oskilki rajonnij centr vnaslidok bojovih dij buv silno spustoshenij 7 bereznya 1946 roku selo Lyudvipil perejmenovane na Sosnove a 20 bereznya togo zh roku Lyudvipilskij rajon na Sosnivskij U 1950 roci pochalasya kampaniya z viklyuchennya z kolgospiv bandposobnickih rodin stanom na 20 chervnya 1950 roku v Sosnivskomu rajoni bulo viklyucheno 25 rodin taki viklyucheni rodini nadali pidlyagali viselennyu za mezhi URSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 18 zhovtnya 1950 roku v Sosnivskomurajoni bulo likvidovano Antolinsku ta Kudryansku silski radi U 1959 roci Sosnove otrimalo status selisha miskogo tipu Ukazom Prezidiyi VR URSR vid 21 sichnya 1959 roku Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Rovenskoyi oblasti teritoriya Mezhirickogo ta Tuchinskogo rajoniv chastkovo sered inshih bula priyednana do Sosnivskogo rajonu Zgidno z ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 30 grudnya 1962 roku Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Sosnivskij rajon uvijshov do skladu susidnogo Bereznivskogo rajonu Administrativnij podilAdministrativnij podil stanom na 1 veresnya 1946 roku Antolinska silska rada selo Antolin hutir Bereznyaki hutir Lugovij hutir Marulchin hutir Pereritka hutir Peresiki hutir Studne Bistricka silska rada selo Bistrichi hutir Bistrichi Bilchakivska silska rada selo Bilchaki hutir Kachani Vedmedivska silska rada selo Vedmedivka selo Grushivska Guta hutir Perekopi Velikoselishanska silska rada selo Veliki Selisha hutir Glinisha hutir Kurin hutir Papirnya Glibochecka silska rada selo Glibochok hutir Glibochanka hutir Zastav ya hutir Josipivka Grushivska silska rada selo Grushivka hutir Gorodishe hutir Kam yanka Gubkivska silska rada selo Gubkiv Dermankivska silska rada selo Dermanka hutir Granne Druhivska silska rada selo Druhiv hutir Berezina hutir Borolivka hutir Serogivka Kolodyazna silska rada selo Kolodyazne hutir Kornelin Kudryanska silska rada selo Kudryanske hutir Kudryanka hutir Hvoyinka Levachivska silska rada selo Levachi hutir Kolichiv hutir Korecka Guta hutir Markova Guta hutir Nova Guta Marininska silska rada selo Marinin hutir Majdan Pogorilivska silska rada selo Pogorilivka hutir Mokre Morozivka hutir Rudnya Pogorilivska Prislucka silska rada selo Prisluch hutir Minyatin Sovpivska silska rada selo Sovpa hutir Rudnya Sosnivska silska rada selo Sosnove hutir Porom Ustenska silska rada selo Ustenske hutir Frankopil Ustivska silska rada selo Ustya hutir Nakaziv hutir Sukonne hutir Shopi Hmelivska silska rada selo Hmelivka hutir Vorob yivka hutir Dovga Niva hutir Maksimilyanivka Hotinska silska rada selo Hotin Yackovicka silska rada selo Yackovichi hutir Mala Yakubivka hutir PotashnyaNaselennyaU chasi nimeckoyi okupaciyi naselennya rajonu stanovilo 39 592 osib U 1945 roci polyaki stanovili 28 naselennya rajonu Na kinec 1945 roku u ramkah polsko ukrayinskogo obminu naselennyam z Polshi do Lyudvipilskogo rajonu za planom mali pereseliti 3576 osib Za perepisom URSR 1959 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 33 377 osib z nih 14 997 cholovikiv ta 18 380 zhinok Primitki http oblrada rv ua Rivnenska oblasna rada Arhiv originalu za 8 06 2017 Procitovano 11 listopada 2019 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 435 463 464 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi UPCP Pro vporyadkuvannya isnuyuchih nazv rajoniv i rajonnih centriv Rovenskoyi oblasti 20 bereznya 1946 r Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Lyashuk V O Masnij O S Sosnove Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 132 136 137 15 000 prim Kreisgebiet Kostopol www territorial de Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 Procitovano 11 listopada 2019 nim Olijnik Yu V Zavalnyuk O M Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Mizhnarodna gromadska organizaciya Mizhnarodnij fond Vzayemorozuminnya i tolerantnist Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Hmelnickij Poligrafist 2 2012 S 257 ISBN 978 966 1502 55 9 Gogun O S Yak narodni mesniki mstilisya narodu komunistichnij partizanskij teror v roki radyansko nimeckoyi vijni Ukrayinskij vizvolnij ruh nauk zb 2005 4 S 66 Procitovano 11 listopada 2019 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi UPCP Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazva silskih rad i naselenih punktiv Rovenskoyi oblasti 7 bereznya 1946 r Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Iz krinici pechali Rivne Azaliya 1996 T 3 S 15 Reabilitovani istoriyeyu Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 18 10 1950 Pro likvidaciyu Josipivskoyi silskoyi Radi Koreckogo rajonu Dovganeckoyi ta Maloselishanskoyi silskih Rad Kostopilskogo rajonu Antolinskoyi ta Kudryanskoyi silskih Rad Sosnivskogo rajonu Rovenskoyi oblasti Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1950 4 s 25 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 55 9 vid 21 sichnya 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Rovenskoyi oblasti Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Vertelecka N V Dinamika etnonacionalnoyi strukturi naselennya Rivnenshini u povoyennij period 1944 1953 rr Visnik Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka 2011 S 455 ISSN 2309 8074 Procitovano 11 listopada 2019 Zbirnik prac kafedri ukrayinskoyi presi Vidavnichij centr Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 2000 T 3 S 182 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1959 g Chislennost nalichnogo naseleniya gorodov i drugih poselenij rajonov rajonnyh centrov i krupnyh selskih naselennyh mest na 15 yanvarya 1959 goda po regionam soyuznyh respublik krome RSFSR www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Procitovano 11 listopada 2019 ros

Дата публікації:
Топ