Тілло Адольф Андрійович

Адо́льф (Адольф-Вільгельм-Пауль) Андрі́йович Ті́лло (* 11 листопада 1846 — † 1918) — член Імператорського Російського географічного товариства, меценат.

Адольф Тілло

Біографія

Виховувався в 1-му Павловському військовому училищі в Петербурзі. Не закінчивши курсу навчання, перейшов на цивільну службу.

Від 1868 року працював у штаті канцелярії Оренбурзького генерал-губернатора, служив чиновником з особливих доручень, начальником повіту, повітовим суддею. Брав участь у походах губернатора на , річку Ембу, . 1869 року Тілло обрали членом-співробітником .

1871 року провів перший народний перепис азійських кочівників, писав про пустелі Азії.

1875 року Адольфа Тілло призначили радником Костромського губернського правління.

1885 року призначено естляндським віце-губернатором. Наприкінці того ж року Адольфа Андрійовича перевели в Саратов на посаду віце-губернатора.

Один із засновників і перший голова (обрано 24 грудня 1886 року) Саратовської ученої архівної комісії (СУАК). Багато сил приклав для організаційного становлення комісії, надавав їй постійну моральну та матеріальну підтримку. 1911 року подарував СУАК свій будинок.

1888 року під керівництвом Тілло вперше оглянуто та проведено дводенні розкопки руїн золотоординського міста .

Наприкінці 1888 року Адольфа Андрійовича перемістили на Кавказ — на посаду ставропольського віце-губернатора.

1894 року, згідно з проханням, звільнено зі служби в чині дійсного статського радника.

Нагороджено:

• орденом святого Станіслава 2-го ступеня (1878),
• орденом святої Анни 2-го ступеня (1881),
• орденом святого Володимира 4-го ступеня (1885).

Помер Тілло 1918 року. Його поховали на кладовищі (не зберігся).

Меценатство

Тілло був відомий як щедрий благодійник, який допомагав закладам науки, культури, освіти. Саратовському університету він подарував велику колекцію книг із власної бібліотеки.

Імператорському Російському географічному товариству пожертвував 5 тисяч карбованців на заснування премії в галузі фізичної та математичної географії Росії.

Саратовській ученій архівній комісії подарував свій будинок на Великій Кострижній вулиці, 50 (нині вулиця Сакко і Ванцетті, 40) разом з умеблюванням, щороку давав кошти на утримання та ремонт будинку.

Тілло подарував велику колекцію історико-художніх речей (твори живопису, старовинні гравюри, порцеляна, меблі та багато іншого).

Література

• Дмитрий Воронков. Забытый «дедушка» музея краеведения (Дом Тилло в Саратове) // Саратовский Взгляд. — 2006. — № 34 (16 ноября).^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

• (рос.)
• Відомі особистості. Тілло Адольф Андрійович^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)

Див. також

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тілло.