Товстий лорі Nycticebus coucang Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові C

Товстий лорі

Nycticebus coucang

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Примати (Primates)
Родина:	Лорієві (Lorisidae)
Рід:	*Товстий лорі (Nycticebus)* É. Geoffroy, 1812

Типовий вид

Lacépède, 1800

Мапа поширення роду
червоний= N. pygmaeus; блакитний= N. bengalensis;
коричневий= N. bancanus, N. borneanus, N. coucang, N. javanicus, N. kayan & N. menagensis

Види

N. bancanus (, 1906)
N. bengalensis (Lacépède, 1800)
N. borneanus (, 1906)
N. coucang (Boddaert, 1785)
†?N. linglom Mein & Ginsburg, 1997
N. javanicus É. Geoffroy, 1812
N. kayan Munds, Nekaris & Ford, 2012
N. menagensis (Lydekker, 1893)
N. pygmaeus , 1907

Синоніми

* Tardigradus Boddaert 1784: ()

Loris É. Geoffroy 1796
Lori Lacépède 1799
Stenops Illiger 1811
Bradycebus É. Geoffroy and F. Cuvier 1820: (nomen nudum)
Bradylemur de Blainville 1839

Посилання

Вікісховище:	Nycticebus
Віківиди:	Nycticebus
EOL:	42022
ITIS:	572799
NCBI:	9469
Fossilworks:	143091

Товстий лорі (Nycticebus) — рід нічних мокроносих приматів родини лорієвих (Lorisidae).

Поширення

Товсті лорі живуть на північному сході Індії, в східній частині Бангладешу, в Індокитаї та Індонезії.

Опис

У товстих лорі, як і у всіх представників родини, практично відсутній хвіст. Вірніше, він є, але настільки маленький, що помітний тільки при обмацуванні. Розмір їх тіла варіює від 18 до 38 см завдовжки, а вага знаходиться в межах півтора кілограм. Це одні з небагатьох лорієвих, характер яких дозволяє утримувати їх у неволі.

Nycticebus pygmaeus — отруйний. На згині його ліктів розташовані залози, що виділяють особливу речовину, яка, змішуючись зі слиною, перетворюється на досить сильну отруту. У дикій природі вони використовують її для захисту малюків від хижаків: облизують шерсть дитинчати і вона стає отруйною. Крім того, за частого контакту секрету ліктьових залоз зі слиною, укуси цих тварин також отруйні.

Спосіб життя

Ведуть нічний спосіб життя, через що їм і потрібні такі великі очі. Живуть поодинці, рідше парами або нестабільними групками. Причому ділянка одного самця зазвичай включає кілька ділянок самок. Коли одна з них готова до запліднення, в її сечі з'являються спеціальні феромони, які і привертають самця.

Живляться товсті лорі комахами, пташиними яйцями, пташенятами і їх дрібними батьками, різними гризунами, фруктами і нектаром. Вони не конфліктують один з одним при добуванні їжі. Зазвичай зустрічі «сусідів» закінчуються демонстрацією різних поз або взаємним грумінгом. Цікаво, що для цієї мети у товстого лорі навіть є спеціальний інструмент — «косметичний» кіготь, розташований на другому пальці ніг, у той час як всі інші пальці забезпечені звичайними нігтями.

Розмноження

Вагітність триває трохи менше трьох місяців і закінчується народженням одного дитинчати. Новонароджений відразу ж хапається за хутро матері і не відпускає його найближчі 14 днів. Правда, вже через добу після появи на світ він може чіплятися і за гілки дерев, але воліє бути ближче до материнського соска.

Цікаво, що в дикій природі самці товстих лорі не беруть участь у вихованні своїх нащадків, а от у неволі деякі з них буквально забирають малюка у матері, носять його на собі і захищають, віддаючи їй лише в моменти годування.

Класифікація

(, 1906)
(Lacépède, 1800)
(, 1906)
Nycticebus coucang (Boddaert, 1785)
† Mein & Ginsburg, 1997
Nycticebus javanicus É. Geoffroy, 1812
Munds, Nekaris & Ford, 2012
Nycticebus menagensis (Lydekker, 1893)
, 1907

Див. також

Охорона товстих лорі

Примітки

Table 2 b: taxonomic names and synonyms used by several authors: genus, species, subspecies, populations (PDF). Loris and potto conservation database. loris-conservation.org. 4 лютого 2003. с. 3. Процитовано 30 квітня 2013.
Synonyms of Slow Lorises (Nycticebus). Encyclopedia of Life. eol.org. Процитовано 30 квітня 2013.
[* Kurt Gron. (18 березня 2009). Slow loris Nycticebus. Primate Info Net, University of Wisconsin-Madison. Процитовано 11 жовтня 2013. ]

Посилання

Alterman, L. (1995). Toxins and toothcombs: potential allospecific chemical defenses in Nycticebus and Perodicticus. У Alterman, L.; Doyle, G.A.; Izard, M.K (ред.). Creatures of the Dark: The Nocturnal Prosimians. New York, New York: Plenum Press. с. 413–424. ISBN . OCLC 33441731.
Ankel-Simons, F. (2007). Primate Anatomy (вид. 3rd). San Diego, California: Academic Press. ISBN .
Bearder, Simon K. (1987). Lorises, Bushbabies, and Tarsiers: Diverse Societies in Solitary Foragers. У Smuts, Barbara B.; Cheney, Dorothy L.; Seyfarth, Robert M.; Wrangham, Richard W.; Struhsaker, Thomas T. (ред.). Primate Societies. Chicago, Illinois: The University of Chicago Press. ISBN .

Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Table2b-1] Table 2 b: taxonomic names and synonyms used by several authors: genus, species, subspecies, populations (PDF). Loris and potto conservation database. loris-conservation.org. 4 лютого 2003. с. 3. Процитовано 30 квітня 2013.

[2] Synonyms of Slow Lorises (Nycticebus). Encyclopedia of Life. eol.org. Процитовано 30 квітня 2013.

[3] [* Kurt Gron. (18 березня 2009). Slow loris Nycticebus. Primate Info Net, University of Wisconsin-Madison. Процитовано 11 жовтня 2013. ]