«Наше Слово» — українська газета, тижневик, котру видає УСКТ у Польщі, Варшава.
Наше слово, 14 лютого 2016 р. | ||||
Країна | Республіка Польща[1] | |||
---|---|---|---|---|
Тип | періодичне видання | |||
Мова | українська | |||
Видавець | Об'єднання українців у Польщі Українське суспільно-культурне товариство | |||
Формат | тижневик | |||
| ||||
Засновано | 15 червня 1956 | |||
Власник | «Українське Суспільно-Культурне Товариство» (1956—1990) «Об'єднання українців у Польщі» (1990 — дотепер) | |||
Головний редактор | Христина Заник | |||
Головний офіс | Варшава | |||
ISSN | 0027-8254 | |||
| ||||
Офіційний сайт | ||||
Газета має додатки: літературно-науковий популярний місячник «Наша Культура», дитячий місячник «Світанок», тижнева «Лемківська Сторінка». Газета має представництво в Інтернеті.
Історія виникнення
«Наше слово» появилося на хвилі т.зв. політичної відлиги середини 50-х років XX століття останнім з групи часописів, призначених для національних меншин. Перше число вийшло з друку 15 червня 1956 року, тобто напередодні установчого з'їзду Українського суспільно-культурного товариства. Після утворення організації воно стало пресовим органом Головного правління цієї організації. До жовтня 1956 року виходило двічі на місяць, відтак щотижня. Першим головним редактором був призначений Микола Щирба (1956–1958) — комуністичний діяч міжвоєнного періоду (Комуністичної партії Західної України). Протягом перших місяців свого існування одноразовий тираж тижневика дорівнював понад 17 тис. примірників, причому у вигляді передплати було розповсюджувано близько 70% усього накладу.
Тижневик, за наміром тодішньої влади, мав передусім виконувати роль своєрідного транслятора між владою й українським населенням, зокрема пояснювати політику держави по відношенню до української людності, насильно депортованої у 1947 р. в рамках т.зв. операції «Вісла» з етнічних південно-східних земель на північно-західні окраїни Польщі. За задумом влади тижневик мав сприяти економічній та суспільній стабілізації розпорошеного українського населення, заохочувати, при незначній фінансовій підтримці, розвивати рідну культуру й освіту, а також поширювати інформацію про громадсько-політичне та культурне життя Радянської України. Однак в дійсності «Наше слово» у цьому періоді перетворилося на відкриту трибуну скарг і нарікань українського населення на ситуацію, в якій воно опинилося, на прояви національної дискримінації, на асиміляційну загрозу, врешті було воно своєрідною збірною заявою переселенців, які вимагали повернути їх на рідні землі. Водночас тижневик відігравав дуже важливу роль єдиного і незаступного зв'язкового між розсіяними по всій країні українськими громадами.
Протягом першого року свого існування тижневик збагатився кількома постійними тематичними сторінками, зокрема, для дітей -«Дитяче слово», для літераторів — «Літературна сторінка», для етнічної групи лемків — «Лемківське слово», а також окремими рубриками. У 1958 р. у формі додатку до тижневика почала виходити «Наша культура» — літературний і популярно-науковий щомісячник, який відіграв роль організатора й модератора української творчої інтелігенції, особливо у сфері літератури, історії, мовної проблематики, мистецтва, культури; був також (з огляду на тогочасну ліберальність цензури) у міру затишним місцем для публікацій чималої групи видатних творців тодішньої Радянської України, а також Чехословаччини й Румунії. У середині 60-х років з «Нашого слова» виокремився черговий щомісячний додаток, а саме «Світанок» — газетка для українських дітей, яка їх не лише розважала, а передусім учила рідної мови, часто-густо переймаючи на себе роль першого і найчастіше єдиного вчителя.
У тижневику, зокрема на початку його існування, появлялися й інші тематичні сторінки (часто силоміць наказувані редакції) — сільськогосподарська, молодіжна, жіноча, але вони не були популярними серед читачів і згодом були ліквідовані. Незвичайною дивовижністю відзначалася проте рубрика матримоніальних оголошень, яка за час свого понад чверть столітнього існування безперебійно була небувало популярною серед читачів та читачок, виконуючи подекуди роль своєрідного свата для тисячі загублених у польському морі українських душ, приводячи кількасот з них до шлюбу, причому найчастіше із закордонним партнером українського походження.
Тижневик «Наше слово», з огляду на свій зміст, ніколи, на відміну від часописів інших національних меншин, які до країн свого походження офіційно доходили, не отримав згоди на розповсюджування у Радянському Союзі, особливо в Україні. Проте, всупереч забороні, тижневик шляхом передплати рідними чи знайомими у Польщі або на Заході потрапляв як в Україну, так і до інших радянських республік, де проживали депортовані у період сталінізму українці. У середині 60-х років майже 50% накладу тижневика, одноразовий тираж якого перевищував 21 тисячу примірників, йшов до читачів на схід від Польщі. Факт великого зацікавлення тижневиком невимовно тішив редакцію, хоч, з другого боку, з огляду на затримку на кордоні часто придавав редакції чимало політико-цензурних проблем, внаслідок чого неодноразово в митно-контрольних установах на кордоні висилку затримували, а відтак конфіскували. За це, звичайно, різко картала влада як шляхом загострення цензури, так і забороною друкувати матеріали деяких авторів. Слід відзначити, що тижневик мав численних читачів також серед західної діаспори на усіх континентах.
Своє критичне ставлення до тижневика влада відкрито продемонструвала у першій половині 80-х років, коли «Наше слово» опинилося в серйозних поліграфічних клопотах, свідомо відмовившись від надання допомоги редакції вирішити це складне питання. Наслідком цього було припинення випуску «Нашої культури» та «Світанку», урешті протягом кількох місяців не виходив також сам тижневик. В середині 90-х років відновлено випуск додатку для дітей, натомість «Нашої культури» воскресити так і не вдалося.
Після позачергового з'їзду у лютому 1990 р. Українського суспільно-культурного товариства і перетворення організації в Об'єднання українців у Польщі тижневик «Наше слово» припинив виконувати роль пресового органу нової структури, приймаючи формулу українського тижневика. Натомість Об'єднання українців у Польщі перейняло на себе роль видавця.
Головні редактори
Черговими головними редакторами «Нашого слова» були: (1958–1963 і 1971–1980), (1980–1991 і 2002–2006), (1993–1994), (1995–2002). Від серпня 2007 року роботою редакції керує . Протягом певних періодів (навіть кількарічних) посада головного редактора не була заміщена. З лютого 2017 року редакційний колектив очолює .
Примітки
- The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0027-8254
Посилання
- «Наше Слово»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nashe slovo gazeta Nashe Slovo ukrayinska gazeta tizhnevik kotru vidaye USKT u Polshi Varshava Nashe slovoNashe slovo 14 lyutogo 2016 r Krayina Respublika Polsha 1 Tip periodichne vidannyaMova ukrayinskaVidavec Ob yednannya ukrayinciv u Polshi Ukrayinske suspilno kulturne tovaristvoFormat tizhnevikZasnovano 15 chervnya 1956Vlasnik Ukrayinske Suspilno Kulturne Tovaristvo 1956 1990 Ob yednannya ukrayinciv u Polshi 1990 doteper Golovnij redaktor Hristina ZanikGolovnij ofis VarshavaISSN 0027 8254Oficijnij sajt Gazeta maye dodatki literaturno naukovij populyarnij misyachnik Nasha Kultura dityachij misyachnik Svitanok tizhneva Lemkivska Storinka Gazeta maye predstavnictvo v Interneti Istoriya viniknennya Nashe slovo poyavilosya na hvili t zv politichnoyi vidligi seredini 50 h rokiv XX stolittya ostannim z grupi chasopisiv priznachenih dlya nacionalnih menshin Pershe chislo vijshlo z druku 15 chervnya 1956 roku tobto naperedodni ustanovchogo z yizdu Ukrayinskogo suspilno kulturnogo tovaristva Pislya utvorennya organizaciyi vono stalo presovim organom Golovnogo pravlinnya ciyeyi organizaciyi Do zhovtnya 1956 roku vihodilo dvichi na misyac vidtak shotizhnya Pershim golovnim redaktorom buv priznachenij Mikola Shirba 1956 1958 komunistichnij diyach mizhvoyennogo periodu Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini Protyagom pershih misyaciv svogo isnuvannya odnorazovij tirazh tizhnevika dorivnyuvav ponad 17 tis primirnikiv prichomu u viglyadi peredplati bulo rozpovsyudzhuvano blizko 70 usogo nakladu Tizhnevik za namirom todishnoyi vladi mav peredusim vikonuvati rol svoyeridnogo translyatora mizh vladoyu j ukrayinskim naselennyam zokrema poyasnyuvati politiku derzhavi po vidnoshennyu do ukrayinskoyi lyudnosti nasilno deportovanoyi u 1947 r v ramkah t zv operaciyi Visla z etnichnih pivdenno shidnih zemel na pivnichno zahidni okrayini Polshi Za zadumom vladi tizhnevik mav spriyati ekonomichnij ta suspilnij stabilizaciyi rozporoshenogo ukrayinskogo naselennya zaohochuvati pri neznachnij finansovij pidtrimci rozvivati ridnu kulturu j osvitu a takozh poshiryuvati informaciyu pro gromadsko politichne ta kulturne zhittya Radyanskoyi Ukrayini Odnak v dijsnosti Nashe slovo u comu periodi peretvorilosya na vidkritu tribunu skarg i narikan ukrayinskogo naselennya na situaciyu v yakij vono opinilosya na proyavi nacionalnoyi diskriminaciyi na asimilyacijnu zagrozu vreshti bulo vono svoyeridnoyu zbirnoyu zayavoyu pereselenciv yaki vimagali povernuti yih na ridni zemli Vodnochas tizhnevik vidigravav duzhe vazhlivu rol yedinogo i nezastupnogo zv yazkovogo mizh rozsiyanimi po vsij krayini ukrayinskimi gromadami Protyagom pershogo roku svogo isnuvannya tizhnevik zbagativsya kilkoma postijnimi tematichnimi storinkami zokrema dlya ditej Dityache slovo dlya literatoriv Literaturna storinka dlya etnichnoyi grupi lemkiv Lemkivske slovo a takozh okremimi rubrikami U 1958 r u formi dodatku do tizhnevika pochala vihoditi Nasha kultura literaturnij i populyarno naukovij shomisyachnik yakij vidigrav rol organizatora j moderatora ukrayinskoyi tvorchoyi inteligenciyi osoblivo u sferi literaturi istoriyi movnoyi problematiki mistectva kulturi buv takozh z oglyadu na togochasnu liberalnist cenzuri u miru zatishnim miscem dlya publikacij chimaloyi grupi vidatnih tvorciv todishnoyi Radyanskoyi Ukrayini a takozh Chehoslovachchini j Rumuniyi U seredini 60 h rokiv z Nashogo slova viokremivsya chergovij shomisyachnij dodatok a same Svitanok gazetka dlya ukrayinskih ditej yaka yih ne lishe rozvazhala a peredusim uchila ridnoyi movi chasto gusto perejmayuchi na sebe rol pershogo i najchastishe yedinogo vchitelya U tizhneviku zokrema na pochatku jogo isnuvannya poyavlyalisya j inshi tematichni storinki chasto silomic nakazuvani redakciyi silskogospodarska molodizhna zhinocha ale voni ne buli populyarnimi sered chitachiv i zgodom buli likvidovani Nezvichajnoyu divovizhnistyu vidznachalasya prote rubrika matrimonialnih ogoloshen yaka za chas svogo ponad chvert stolitnogo isnuvannya bezperebijno bula nebuvalo populyarnoyu sered chitachiv ta chitachok vikonuyuchi podekudi rol svoyeridnogo svata dlya tisyachi zagublenih u polskomu mori ukrayinskih dush privodyachi kilkasot z nih do shlyubu prichomu najchastishe iz zakordonnim partnerom ukrayinskogo pohodzhennya Tizhnevik Nashe slovo z oglyadu na svij zmist nikoli na vidminu vid chasopisiv inshih nacionalnih menshin yaki do krayin svogo pohodzhennya oficijno dohodili ne otrimav zgodi na rozpovsyudzhuvannya u Radyanskomu Soyuzi osoblivo v Ukrayini Prote vsuperech zaboroni tizhnevik shlyahom peredplati ridnimi chi znajomimi u Polshi abo na Zahodi potraplyav yak v Ukrayinu tak i do inshih radyanskih respublik de prozhivali deportovani u period stalinizmu ukrayinci U seredini 60 h rokiv majzhe 50 nakladu tizhnevika odnorazovij tirazh yakogo perevishuvav 21 tisyachu primirnikiv jshov do chitachiv na shid vid Polshi Fakt velikogo zacikavlennya tizhnevikom nevimovno tishiv redakciyu hoch z drugogo boku z oglyadu na zatrimku na kordoni chasto pridavav redakciyi chimalo politiko cenzurnih problem vnaslidok chogo neodnorazovo v mitno kontrolnih ustanovah na kordoni visilku zatrimuvali a vidtak konfiskuvali Za ce zvichajno rizko kartala vlada yak shlyahom zagostrennya cenzuri tak i zaboronoyu drukuvati materiali deyakih avtoriv Slid vidznachiti sho tizhnevik mav chislennih chitachiv takozh sered zahidnoyi diaspori na usih kontinentah Svoye kritichne stavlennya do tizhnevika vlada vidkrito prodemonstruvala u pershij polovini 80 h rokiv koli Nashe slovo opinilosya v serjoznih poligrafichnih klopotah svidomo vidmovivshis vid nadannya dopomogi redakciyi virishiti ce skladne pitannya Naslidkom cogo bulo pripinennya vipusku Nashoyi kulturi ta Svitanku ureshti protyagom kilkoh misyaciv ne vihodiv takozh sam tizhnevik V seredini 90 h rokiv vidnovleno vipusk dodatku dlya ditej natomist Nashoyi kulturi voskresiti tak i ne vdalosya Pislya pozachergovogo z yizdu u lyutomu 1990 r Ukrayinskogo suspilno kulturnogo tovaristva i peretvorennya organizaciyi v Ob yednannya ukrayinciv u Polshi tizhnevik Nashe slovo pripiniv vikonuvati rol presovogo organu novoyi strukturi prijmayuchi formulu ukrayinskogo tizhnevika Natomist Ob yednannya ukrayinciv u Polshi perejnyalo na sebe rol vidavcya Golovni redaktoriChergovimi golovnimi redaktorami Nashogo slova buli 1958 1963 i 1971 1980 1980 1991 i 2002 2006 1993 1994 1995 2002 Vid serpnya 2007 roku robotoyu redakciyi keruye Protyagom pevnih periodiv navit kilkarichnih posada golovnogo redaktora ne bula zamishena Z lyutogo 2017 roku redakcijnij kolektiv ocholyuye PrimitkiThe ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 0027 8254 d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099Posilannya Nashe Slovo