130-й піхотний Херсонський полк

130-й піхотний Херсонський Його Імператорської Високості Великого Князя Андрія Володимировича полк - (рос. 130-й пехотный Херсонский Его Императорского Высочества великого князя Андрея Владимировича полк) - піхотний підрозділ Російської імператорської армії. Переважна більшість військовослужбовців полку були вихідцями з України. Полк належав до 33-ї піхотної дивізії, ХХІ армійського корпусу, Київського військового округу. Місце базування - м. Київ (до 6.12.1895-після 1.04.1914 р.). Старшинство - 29.10.1811. Полкове свято - день Вознесіння Господнього.

Полковий нагрудний знак.

Історія підрозділу

130-й Херсонський піхотний полк веде свій родовід від Віленського піхотного полку, який був сформований в Москві у 1811 році. Віленський полк брав участь у вигнанні французьких військ з Росії у 1812 році та Закордонному поході російської армії (1813-1814 рр.). Відзначився полк у Східній війні під час оборони Севастополя (1854-55 рр.). У1863 р. з двох батальйонів полку сформували Херсонський піхотний полк, який з 1872 р. дислокується в Києві. Коли російська імператорська армія припинила своє існування з кадрів полку було сформовано підрозділи армії УНР та Української держави, зокрема 20-й піхотний Радомисльський полк ..

Участь у військових конфліктах

1877-188 - Російсько-турецька війна. 24.08.1877 р. полк брав участь в бою при Аблово. 1905-1909 - брав участь у придушенні революційних подій в Закавказзі. 1914-1917 - Перша світова війна.

Шефи

Шеф полку - великий князь Андрій Володимирович (1879-1956).

З 2 травня 1879 до 1917 року шефом полку був Великий Князь Андрій Володимирович Романов, племінник імператора Олександра ІІІ.

Командири

1.11.1895-1.10.1899 рр. - полковник Стахієв Петро Олександрович;
6.10.1899-24.12.1900 рр. - полковник Еверт Олексій Єрмолаєвич;
16.01.1901-26.01.1902 рр. - полковник Верещагін Олександр Васильович;
11.03.1902-24.12.1903 рр. - полковник фон Клодт Едуард Карлович;
12.01.1904-14.12.1906 рр. - полковник (з 12.09.1906 р. - генерал-майор) Крилов Костянтин Олександрович;
11.10.1912-15.07.1914 рр. - полковник Гаврилов Віктор Іванович;
у 1915 р. - полковник Зайченко Захарій Іванович;

Нагороди та відзнаки

1. Георгіївське полкове знамено з написами: " За Севастополь в 1854 та 1855 роках та за Аблову 24 Серпня 1877 року" (пожалуване 3-му батальйону в складі Віленського піхотного полку).
2. Барабанний бій "Похід" пожалуваний 13.04.1813 р. Віленському піхотному полку за російсько-французьку війну.
3. Знаки на головні убори з написом "За Севастополь з 13 Вересня 1854 по 27 Серпня 1855 року" (пожалувані 30.08.1856 р. 5-му та 6-му батальйонам Віленського піхотного полку).
4.Георгієвські труби з написом: "За Аблову 24 серпня 1877 року". Пожалувані 12.10.1878 р.
Полковий нагрудний знак було затверджено 3 листопада 1910 року. Він відображав полкову історію за сторічний період 1811-1911 рр. В центрі знаку розмішувався вензель шефа полку - великого князя Андрія Володимировича, а між променями хреста, вензелі правлячих імператорів за яких існував полк, від Олександра І до Миколи ІІ.

Факти з історії

Казарми полку в Києві розташовувались на вулиці Бульварно-Кудрявській 11. Нині збережені і використовуються ЗСУ. Тривалий час полковим лікарем був відомий київський медик К. Коссобудзький, близький товариш родини Булгакових.

Посилання та інформаційні джерела

1. Військова слава України 18 - поч. 20 сторіччя : за матеріалами приватної колекції родини Шереметьєвих / [упоряд.: О.Є. Шереметьєв, Я.Ю. Тинченко]. – Київ, 2007. –c. 83.
2. Там само - с. 89
3. . Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 29 січня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
4. . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 29 січня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
5. Там само.