Ку́на — грошова одиниця Київської Русі та слов'янських народів.
Назва походить від шкурки куниці, тому прихильники теорії «шкіряних грошей» помилково бачили в куні винятково хутра, що виконували в Київській Русі функції монети. Сучасна наука припускає можливість локального вживання шкурок хутрових звірів замість грошей, однак куна, як свідчать письмові джерела, була переважно металевою монетою. Куною називали і диргеми, і західноєвропейські динарії, і руські срібники. Перелічені монети часто зустрічаються в скарбах, знайдених на території України.
У грошовій системі Київської Русі куни були поширені поряд із ногатами, різанами та віверицями. Куни рахували на лічильні гривні; в ХІ столітті на таку гривню йшло 25 кун, а у 12 ст. — 50. Вагова гривня срібла (бл. 200 г) у 12 ст. за цінністю металу дорівнювала 4 гривням кун. На початку XII століття з грошового обігу Київської Русі майже повністю зникла карбована монета. Термін «куни» до середини XIII століття часто вживався і для означення слова «гроші», замінюючи термін «сребро» (срібло). Лічильна система кун проіснувала до початку карбування монет у Північно-Східній Русі наприкінці XIV — початку XV століть.
Від слов'янської «куни» походить фризька назва монет «cona».
Див. також
Примітки
- Куна // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.) посилання [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.— Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 96-97. (рос.)
Посилання
- Куна [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kuna Ku na groshova odinicya Kiyivskoyi Rusi ta slov yanskih narodiv Nazva pohodit vid shkurki kunici tomu prihilniki teoriyi shkiryanih groshej pomilkovo bachili v kuni vinyatkovo hutra sho vikonuvali v Kiyivskij Rusi funkciyi moneti Suchasna nauka pripuskaye mozhlivist lokalnogo vzhivannya shkurok hutrovih zviriv zamist groshej odnak kuna yak svidchat pismovi dzherela bula perevazhno metalevoyu monetoyu Kunoyu nazivali i dirgemi i zahidnoyevropejski dinariyi i ruski sribniki Perelicheni moneti chasto zustrichayutsya v skarbah znajdenih na teritoriyi Ukrayini U groshovij sistemi Kiyivskoyi Rusi kuni buli poshireni poryad iz nogatami rizanami ta vivericyami Kuni rahuvali na lichilni grivni v HI stolitti na taku grivnyu jshlo 25 kun a u 12 st 50 Vagova grivnya sribla bl 200 g u 12 st za cinnistyu metalu dorivnyuvala 4 grivnyam kun Na pochatku XII stolittya z groshovogo obigu Kiyivskoyi Rusi majzhe povnistyu znikla karbovana moneta Termin kuni do seredini XIII stolittya chasto vzhivavsya i dlya oznachennya slova groshi zaminyuyuchi termin srebro sriblo Lichilna sistema kun proisnuvala do pochatku karbuvannya monet u Pivnichno Shidnij Rusi naprikinci XIV pochatku XV stolit Vid slov yanskoyi kuni pohodit frizka nazva monet cona Div takozhHorvatska kunaPrimitkiKuna Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros posilannya 4 listopada 2013 u Wayback Machine DzherelaGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 96 97 ros PosilannyaKuna 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi