Гли́на — пластична осадова гірська порода, що складається в основному з глинистих мінералів (каолініт, гідрослюди тощо). Тип глини виділяють за переважанням в ній того чи іншого глинистого мінералу. Глини становлять близько 50 % всіх осадових гірських порід земної кори.
Осадова гірська порода | ||||
---|---|---|---|---|
Загальні відомості | ||||
Мінеральний склад | Глинисті мінерали | |||
Ідентифікація | ||||
Використання | ||||
| ||||
Глина у Вікісховищі |
Глини — землисті незцементовані гірські породи, утворені частинками розміром менше 0,01 мм переважно глинистих, а також інших мінералів, що здатні з водою утворювати пластичну тістоподібну масу, яка при висиханні зберігає надану форму, а після випалювання набирає твердість каменю і міцність.
Види
За характером технологічних вимог промисловості серед глин виділяють чотири найважливіші групи: легкотопні, вогнетривкі та важкотопні; каоліни; адсорбційні (високодисперсні монтморилонітові).
Глина може бути білою, сірою, червоною, жовтою, блакитною або чорною. За розташуванням виділяють глину підстелення.
Склад
Містить багато силікатів алюмінію і марганцю з залізом, калієм, натрієм і органічними речовинами.
Містить понад 50 % часточок розміру менше 0,01 мм (у тому числі 25 % — менше 0,001 мм). Комплекс глинистих мінералів: каолініт, монтморилоніт та гідрослюда. При збільшенні кількості грубоуламкового матеріалу глини переходять в алеврити та піски. Головні хімічні компоненти глини: SiO2 (30—70 %), Al2О3 (10—40 %), Н2O (5—10 %), крім того присутні Fe2O3 (FeO), TiO2, CaO, MgO, К2O, Na2O, CO2 та інші. Глини становлять бл. 50 % всіх осадових гірських порід земної кори.
Фізичні властивості глин
При зволоженні пластична, при нагріванні (випалі) стає міцною і твердою. Глина може утримувати воду, що сприяє створенню водоносних шарів у ґрунті.
Розрізнюють дві групи властивостей глин:
1. які визначають характеристики міцності, тривкості, крихкості (густина, щільність, , пластичність, структурна в'язкість);
2. які визначають гідростійкість глин (пористість, водопроникність, розмокання, набухання, природна вологість).
Основною властивістю першої групи є пластичність — здатність твердих тіл змінювати форму і розміри під дією зовнішніх сил без розривів суцільності і зберігати залишкову деформацію після зняття сил.
Пластичність характеризується числом пластичності: Р = Wв — Wн, %,
де Wв — вологість на верхній межі, коли глина переходить з пластичного стану в рідкий, %;
Wн — вологість на нижній межі, коли глина втрачає пластичність, %.
Основними властивостями другої групи, що визначають гідростійкість глин, є розмокання та набухання.
Розмокання оцінюється часом повного руйнування зразка глини у воді tр при dm/dt = 0.
Питоме набухання (Н) характеризує зміну висоти зразка по відношенню до його первинного значення, в % (див. рис.). H = 100 (h1- ho)/ ho= 100 * Δh / ho, %, де h1 i ho — кінцева і початкова висота зразка
Комплексною оцінкою процесу промивки є промивність — здатність руд промиватися водою до повного розриву зв'язку зерен між собою і звільнення їх від глини.
За промивністю руди поділяють на 4 категорії, які характеризуються числом пластичності:
- легкопромивні Р < 3.
- середньопромивні Р = 3–15.
- важкопромивні Р = 15–20.
- сильно важкопромивні Р > 20.
Гранулометричний склад, фізико-механічні властивості глин
Гранулометричний склад глин залежить від літологічного складу порід і ступеня їх руйнування. Більш м'які породи (вапняки, пісковики, сланці) містять більше тонкого глинистого матеріалу, ніж тверді. Найбільш важкі для збагачення стародавні розсипи, що характеризуються значним вмістом тонких глинистих мінералів. Глинисті мінерали утворилися в процесі вивітрювання корінних порід. Вони мають складний хімічний склад, відповідно з яким класифікуються на групи: каолініту, галуазиту гідрослюди і монтморилоніту. Мінерали цих груп відрізняються за пластичними властивостями, а також за здатністю зв'язуватись з водою з утворюванням агрегатів. Більшою мірою «глинисті» властивості (пластичність, липкість та ін.) проявляються у порід групи монтморилоніту, в меншою — у порід групи каолініту, що пояснюється будовою кристалічної ґратки мінералів. Однак пластичні властивості глин визначаються не тільки ступенем дисперсності частинок, але й їх пластинчастою формою.
До фізико-механічних властивостей глин відносять: густину, пластичність, пористість, розмокання, набухання, , природну вологість, структурну в'язкість, опір зсуву.
- Міцність глинистого матеріалу залежить від його вологості: при збільшенні вологості міцність спочатку збільшується до максимуму, а потім зменшується.
- Пластичністю називають властивість матеріалу при постійному об'ємі змінювати форму і зберігати її без розриву суцільності. Пластичність характеризується числом пластичності, що визначається як різниця між вологовмістом глини при верхній і нижній межі пластичності. За числом пластичності глинисті породи характеризуються таким чином: супіски — до 7, суглинки — 7–17, глини — понад 17. Чим більше число пластичності, тим важче матеріал дезінтегрується.
- Граничне насичення глини водою визначається як максимальна молекулярна вологоємність. Вона знаходиться у тісній кореляційній залежності від інших властивостей глин і тому може бути прийнята одним з показників властивостей глин. Для супісків максимальна молекулярна вологоємність складає 9–13 %, для суглинків і глин — 25–35 %.
- Розмокання — здатність глин при всмоктуванні води втрачати зв'язність частинок і руйнуватися. Основний показник, що характеризує цю властивість — швидкість розмокання глини, яка залежить від вмісту в ній глинистих частинок і їх мінерального складу.
Порівняння природної вологості глини з вологістю, що відповідає межам її пластичності, дозволяє з деякою точністю оцінювати стан глини і її можливості руйнування при промивці.
- Липкість — одна з властивостей глин, що тісно зв'язана з пластичністю. Під липкістю розуміють здатність достатньо в'язкої рідини прилипати до твердої поверхні. Прилипання обумовлюється різними причинами: в одних випадках — в'язкістю проміжного прошарку між твердими тілами; в інших — дією молекулярних і електростатичних сил; в третіх — явищами зростання або зварювання. Липкість проявляється тільки при достатній вологості глини, вона обумовлюється наявністю колоїдного прошарку між твердою поверхнею і поверхнями глинистих матеріалів.
- Набухання глин. До найбільш характерних властивостей глин належить їх здатність до набухання у водному середовищі. Набухання пояснюється наявністю подвійного електричного шару (ПЕШ) на поверхні частинок, що занурені у воду. При достатньо близькій відстані поверхонь, що мають однаковий за знаком і будовою подвійний шар йонів, периферійні частинки обох йонних шарів взаємно перекриваються. Внаслідок того, що вони мають один знак, виникають сили взаємного електричного відштовхування, які розсовують частинки. Таким чином, чим більша поверхнева енергія частинок, тим більше набухання глин.
Використання
Глиняні таблички були використані як перше відоме письмове середовище, написи клинописом виконувались за допомогою тупої тростини, яка називається стилем (стилусом).
Вироби, виліплені з глини і випалені у вогні, називаються керамічними.
Зі звичайної глини виготовляють горщики для квітів, глечики, миски та інший посуд.
З білої глини виготовляють порцеляновий та фаянсовий посуд (горнятка, тарілки, чайники), реактивні двигуни, різноманітні технічні деталі. Такої глини є багато в Україні, Уралі, Сибіру. Є особлива глина, яка йде на виготовлення вогнетривкої цегли та посуду, який не тріскається навіть за дуже високої температури.
Глини жовтого, рожевого, червоного, сірого, зеленого кольорів залежно від їхніх властивостей використовуються для виготовлення цегли, черепиці, , домашніх прикрас (декоративних статуеток, вазонів для квітів), гончарного посуду.
Глини використовуються у медицині (як адсорбент), застосовують при виробництві паперу, фарб, гуми, мила, цементу, алюмінію.
У ливарному виробництві використовуються глини як зв'язувальний компонент формувальних сумішей для виготовлення ливарних форм; крім того, глини входять до складу ливарних фарб у вигляді глинистої суспензії, яка у зваженому стані підтримує протипригарний матеріал. У цій галузі промисловості застосовуються як вогнетривкі, так і тугоплавкі глини, а також бентонітові, які мають високу зв'язувальну властивість.
Вимоги промисловості до глин, які використовуються у ливарному виробництві, визначені ГОСТ 3226-93. Найпридатнішими для виготовлення ливарних фарб вважаються бентонітові глини. Для оцінення формувальних глин велике значення має вміст у них шкідливих домішок (S, CaO+MgO, NaO+KO і оксиди Fe).
Глина є одним з найстаріших будівельних матеріалів на Землі, поряд з каменем та деревом. Глина використовується для створення саману, кобу, , утрамбованих глиняних структур і будівельних елементів, , мазанки.
Використання та видобування глин у первісні та стародавні часи
Початок використання глини сягає глибокої давнини. Первісна людина не могла не звернути увагу на здатність вологого глинистого ґрунту сприймати й утримувати відбитки слідів і різних важких предметів. Це дозволило перейти до виготовлення з пластичного глинистого матеріалу різноманітних речей, спершу — ляльок і культових фігурок, пізніше — посудин, необхідних для зберігання рідини й готування їжі. Фрагменти (черепки) глиняного посуду є найбільш частими знахідками під час розкопок археологічних пам'яток епохи неоліту (починаючи з VII тис. до н. е.).
Деякі найдавніші гончарні осколки вилучені з центрального міста Хонсю, Японія. Вони пов'язані з культурою Дзьомон, а родовища, з яких було видобуто, датуються приблизно 14 000 р. до н. е.
Глиняні дощечки були першим відомим письмовим середовищем
Виробництво глиняного посуду
Тривалий час глиняний посуд висушували лише на повітрі (не обпалювали). Бажання прискорити цей процес за сталого виготовлення посуду привело до розміщення виробів біля багаття. Імовірно таким чином було відкрито властивості глин під дією вогню виявляти більш високі міцнісні якості. З часом було створено гончарні печі (горни), які забезпечували необхідний температурний режим і рівномірність обпалювання керамічних виробів.
Уже в період неоліту в розвинутих центрах гончарства використовували печі, що складалися з двох рукавів — вертикального й горизонтального. Такий горн зводили на крутому березі річки, або на схилах ярів чи пагорбів, використовуючи рельєф для утворення L–подібної порожнини. Горизонтальний рукав слугував паливником, а вертикальний забезпечував природне дуття (саме в ньому розміщували висушені глиняні горщики). В окремих випадках отвір вертикального рукава заповнювали поверх горщиків дрібною глиняною ламанню, протягом 5–6 годин підтримували у топці інтенсивний вогонь, після чого верх горна засипали піском, а отвір паливника замуровували глиною. У такому стані піч залишали на кілька днів (вважають, що температура в такому агрегаті могла перевищувати 1000 °С). Потім розкривали паливник, пізніше — верх горна й витягали керамічний посуд. Такі неолітичні печі були виявлені археологами в Месопотамії, Північній Африці, Східній Європі. Тут гончарна справа не тільки задовольняла важливі утилітарні потреби суспільства, а й уперше наблизилась до вишуканого художнього мистецтва, яскравим прикладом якого є численні керамічні вироби трипільської культури (Україна).
Розуміння якісної зміни властивостей гірських порід за їх вогневої обробки, набуте гончарями в процесі обпалення глин, було використане для термічного перетворення інших корисних копалин, зокрема під час створення скла (починаючи з IV тис. до н. е.). Не виключено, що досвід мурування печей для обпалювання глиняних виробів, а також тиглів для плавлення фаянсової поливи давні гірники-металурги могли використовувати для спроб витоплювання металів . При цьому слід зауважити, що перші свідоцтва плавлення міді (IX — VIII тис. до н. е.) передують знахідкам керамічних виробів (за термінологією археологів — це період докерамічного неоліту), тому гончарні печі не слід вважати прямим прототипом і необхідною умовою виникнення перших металургійних горнів (принаймні, у найдавніших осередках зародження металургії міді).
Використання глини в будівництві
Величезне значення для подальшого поступу людства мало використання глин з будівельною метою. У перших цивілізаційних центрах, що виникли на рівнинах поблизу басейнів великих річок (території Єгипту, Індії, Китаю, Месопотамії, України), не вистачало природного каменю, причому його ламання потребувало великих зусиль і гірничого досвіду, тому основним будівельним матеріалом були глини . Найбільші у світі ранньоземлеробські поселення, мешканці яких освоїли масштабну розробку глин і використовували глинобитні матеріали в будівництві, зафіксовані на території України (трипільська культура). Під час будівництва житла трипільці обмазували глиною дерев'яний каркас, висушували й обпалювали стіни. Площі трипільських поселень (V–III тис. до н. е.) зазвичай сягали кількох десятків гектарів, а в деяких випадках — до 250–400 га, що багаторазово перевищувало розміри відомих протоміст і поселень тогочасного світу (наприклад, площа протоміста Чатал-Гююк дорівнювала 13 га, легендарного Єрихону — 15 га).
Видатним винаходом людства було створення дрібнорозмірних будівельних елементів у вигляді формованого з глини сирцю. Найдавніші свідоцтва застосування невипаленої глиняної цегли походять з Центральної Анатолії. З такої великогабаритної цегли було збудоване селище Ашиклі-Гююк, огороджене оборонною стіною (перша половина IX тис. до н. е.), і згадуване протомісто Чатал-Гююк, причому сирцеве мурування датоване тут серединою VII тис. до н. е. Дещо пізніше виготовлення сирцевої цегли опанували в Давньому Єгипті і Месопотамії. Ймовірно саме тут у III тис. до н. е. почали виробляти випалену цеглу, яка ефективно протистояла волозі й мала високу довговічність. Значущість цієї події відображено навіть у Біблії: «І мовляли одно одному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в них цегла за камінь, а земляна смола (бітум) за вапну. І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес».
Припускають, що Вавилонською вежею називали зикурат Етеменанкі («будівля, де сходяться земля і небо»), підвалини якого збереглися до нашого часу. Руїни величезних зикуратів (від дієслова «zugaru» — «будувати високо») виявлено на території Іраку та Ірану, причому розміри фундаментів цих споруд іноді були більшими ніж 100 на 100 м, а обрахована висота — 50 м. Будівництво подібних храмів, а також самого міста Вавилона потребувало розробки величезних глиняних кар'єрів, про розміри яких можна тільки здогадуватися за залишеними «слідами» великого міста .
Цікаво, що під час будівництва найбільшої споруди в історії людства — Великої китайської стіни, загальна протяжність якої понад 5 тис. км, основним будівельним матеріалом (поряд із кам'яними плитами) були глина й глиняна цегла. Об'єми видобутку глини для зведення стіни становили тільки за часів царювання імператора Ши Хуан-ді (III ст. до н. е.) більше 30 млн м³. Зв'язок споруд-гігантів і гірничих розробок, що забезпечували їх глинами, характерна риса розвитку промислу будівельних матеріалів у давньому світі.
Видобуток глини
Уже в неоліті широке розповсюдження дістають ямний та кар'єрний способи розробки глин. Це зумовлено тим, що глиняні поклади виходять на земну поверхню або перебувають під тонкими шарами поверхневих ґрунтів, що не потребує значних обсягів розкривних робіт. За знаряддя праці правили дерев'яні та кістяні копачки, кам'яні сокири, пізніше — кайла й лопати. Способи видобутку глин майже не змінювалися протягом кількох тисячоліть.
Найдавнішим зображенням праці гірників, яке дійшло до нашого часу, є глиняна табличка VII ст. до н. е., знайдена в святилищі Посейдона поблизу Коринфа (Греція). На ній відтворено ямну розробку глини: ліворуч гірник підіймає кайло, щоб у наступну мить відбити шматок глини від стінки виробки, на дні ями хлопчик навколішки збирає грудки в кошик, праворуч — чоловік передає хлопцеві важку посудину з глиною; для повноти композиції посередині зображена амфора з водою. Цікаво, що на багатьох табличках із храму Посейдона, де були зображені різні ремесла, гірництво представлено видобутком глин (свідчення значної поширеності саме цих гірничих робіт).
Випалювання глини в найдавніші часи зафіксовано науковцями і в Україні, що свідчить про паралельне з іншими народами світу винайдення на території України першого штучного матеріалу — кераміки
Поширення в Україні
В Україні найцінніші в господарському відношенні глини є в межах Українського щита (Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Черкаська, Кіровоградська та Хмельницька область) та у Північно-Західному Донбасі. Родовища бентонітових глин експлуатують у Черкаській та Закарпатській областях. Полімінеральні глинисті породи поширені у осадових відкладах всієї України — їх використовують численні цегельні та цементні заводи.
Окремі родовища
Цікаві факти
- богиня Нюйва ліпила китайців з жовтої глини[].
- рідка (сильно розмочена) глина використовується гончарями для зліплювання глиняних деталей[]
- чим жирніша глина, тим гірше вона розмочується[].
Примітки
- М. М. Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки:55-56)
- Дванадцять місяців 1994: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку /Авт.-упоряд. Скуратівський В. Т.; Ілюстрації Козіної І. П., Мягкової О. В., Павлюк С. І. — К.: Веселка, 1993.- 192 с.
- ГОСТ 3226-93 Глины формовочные огнеупорные. Общие технические условия
- Scarre, C. 2005. The Human Past, Thames and Hudson: London, p.238
- Ebert, John David (31 серпня 2011). The New Media Invasion: Digital Technologies and the World They Unmake. McFarland. ISBN . оригіналу за 24 December 2017.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - . Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2019.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.
- Самилін В., Білецький В./ Спеціальні методи збагачення корисних копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 116 с.
- Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — .
Посилання
- Глини. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Глина в истории человечества [ 9 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Все почалося з глини... In the beginning was the clay… [ 26 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Група порід | Розмір уламків | Не зцементовані (пухкі) | Зцементовані | ||
---|---|---|---|---|---|
Обкатані | Не обкатані | Обкатані | Не обкатані | ||
Псефіти (Pf) | > 1024 мм | Бриловий валунник | Скупчення брил | Бриловий конгломерат | Брилова брекчія |
1024 - 256 мм | Валунник | Необкатаний валунник | Валунний конгломерат | Валунна брекчія | |
256 - 4 мм | Галечник | Щебінь | Конгломерат | Брекчія | |
4 - 2 мм | Гравійник | Жорства | Гравеліт | Жорствяник | |
Псаміти (Ps) | 2,0 - 0,063 мм | Пісок | Пісковик | ||
Алеврити (Al) | 0,063 - 0,004 мм | Алеврит | Алевроліт | ||
Пеліти (Pe) | < 0,004 мм | Глина | Аргіліт |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Глина |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gli na plastichna osadova girska poroda sho skladayetsya v osnovnomu z glinistih mineraliv kaolinit gidroslyudi tosho Tip glini vidilyayut za perevazhannyam v nij togo chi inshogo glinistogo mineralu Glini stanovlyat blizko 50 vsih osadovih girskih porid zemnoyi kori GlinaOsadova girska poroda Zagalni vidomostiMineralnij sklad Glinisti minerali Identifikaciya Vikoristannya Glina u Vikishovishi Glini v plastah osadovih porid Glina u podribnenomu viglyadi Glini zemlisti nezcementovani girski porodi utvoreni chastinkami rozmirom menshe 0 01 mm perevazhno glinistih a takozh inshih mineraliv sho zdatni z vodoyu utvoryuvati plastichnu tistopodibnu masu yaka pri visihanni zberigaye nadanu formu a pislya vipalyuvannya nabiraye tverdist kamenyu i micnist VidiZa harakterom tehnologichnih vimog promislovosti sered glin vidilyayut chotiri najvazhlivishi grupi legkotopni vognetrivki ta vazhkotopni kaolini adsorbcijni visokodispersni montmorilonitovi Glina mozhe buti biloyu siroyu chervonoyu zhovtoyu blakitnoyu abo chornoyu Za roztashuvannyam vidilyayut glinu pidstelennya SkladMistit bagato silikativ alyuminiyu i margancyu z zalizom kaliyem natriyem i organichnimi rechovinami Mistit ponad 50 chastochok rozmiru menshe 0 01 mm u tomu chisli 25 menshe 0 001 mm Kompleks glinistih mineraliv kaolinit montmorilonit ta gidroslyuda Pri zbilshenni kilkosti gruboulamkovogo materialu glini perehodyat v alevriti ta piski Golovni himichni komponenti glini SiO2 30 70 Al2O3 10 40 N2O 5 10 krim togo prisutni Fe2O3 FeO TiO2 CaO MgO K2O Na2O CO2 ta inshi Glini stanovlyat bl 50 vsih osadovih girskih porid zemnoyi kori Fizichni vlastivosti glinPri zvolozhenni plastichna pri nagrivanni vipali staye micnoyu i tverdoyu Glina mozhe utrimuvati vodu sho spriyaye stvorennyu vodonosnih shariv u grunti Rozriznyuyut dvi grupi vlastivostej glin 1 yaki viznachayut harakteristiki micnosti trivkosti krihkosti gustina shilnist plastichnist strukturna v yazkist 2 yaki viznachayut gidrostijkist glin poristist vodoproniknist rozmokannya nabuhannya prirodna vologist Osnovnoyu vlastivistyu pershoyi grupi ye plastichnist zdatnist tverdih til zminyuvati formu i rozmiri pid diyeyu zovnishnih sil bez rozriviv sucilnosti i zberigati zalishkovu deformaciyu pislya znyattya sil Plastichnist harakterizuyetsya chislom plastichnosti R Wv Wn de Wv vologist na verhnij mezhi koli glina perehodit z plastichnogo stanu v ridkij Wn vologist na nizhnij mezhi koli glina vtrachaye plastichnist Osnovnimi vlastivostyami drugoyi grupi sho viznachayut gidrostijkist glin ye rozmokannya ta nabuhannya Rozmokannya ocinyuyetsya chasom povnogo rujnuvannya zrazka glini u vodi tr pri dm dt 0 Shema nabuhannya glini Pitome nabuhannya N harakterizuye zminu visoti zrazka po vidnoshennyu do jogo pervinnogo znachennya v div ris H 100 h1 ho ho 100 Dh ho de h1 i ho kinceva i pochatkova visota zrazka Kompleksnoyu ocinkoyu procesu promivki ye promivnist zdatnist rud promivatisya vodoyu do povnogo rozrivu zv yazku zeren mizh soboyu i zvilnennya yih vid glini Za promivnistyu rudi podilyayut na 4 kategoriyi yaki harakterizuyutsya chislom plastichnosti legkopromivni R lt 3 serednopromivni R 3 15 vazhkopromivni R 15 20 silno vazhkopromivni R gt 20 Granulometrichnij sklad fiziko mehanichni vlastivosti glin Granulometrichnij sklad glin zalezhit vid litologichnogo skladu porid i stupenya yih rujnuvannya Bilsh m yaki porodi vapnyaki piskoviki slanci mistyat bilshe tonkogo glinistogo materialu nizh tverdi Najbilsh vazhki dlya zbagachennya starodavni rozsipi sho harakterizuyutsya znachnim vmistom tonkih glinistih mineraliv Glinisti minerali utvorilisya v procesi vivitryuvannya korinnih porid Voni mayut skladnij himichnij sklad vidpovidno z yakim klasifikuyutsya na grupi kaolinitu galuazitu gidroslyudi i montmorilonitu Minerali cih grup vidriznyayutsya za plastichnimi vlastivostyami a takozh za zdatnistyu zv yazuvatis z vodoyu z utvoryuvannyam agregativ Bilshoyu miroyu glinisti vlastivosti plastichnist lipkist ta in proyavlyayutsya u porid grupi montmorilonitu v menshoyu u porid grupi kaolinitu sho poyasnyuyetsya budovoyu kristalichnoyi gratki mineraliv Odnak plastichni vlastivosti glin viznachayutsya ne tilki stupenem dispersnosti chastinok ale j yih plastinchastoyu formoyu Do fiziko mehanichnih vlastivostej glin vidnosyat gustinu plastichnist poristist rozmokannya nabuhannya prirodnu vologist strukturnu v yazkist opir zsuvu Micnist glinistogo materialu zalezhit vid jogo vologosti pri zbilshenni vologosti micnist spochatku zbilshuyetsya do maksimumu a potim zmenshuyetsya Plastichnistyu nazivayut vlastivist materialu pri postijnomu ob yemi zminyuvati formu i zberigati yiyi bez rozrivu sucilnosti Plastichnist harakterizuyetsya chislom plastichnosti sho viznachayetsya yak riznicya mizh vologovmistom glini pri verhnij i nizhnij mezhi plastichnosti Za chislom plastichnosti glinisti porodi harakterizuyutsya takim chinom supiski do 7 suglinki 7 17 glini ponad 17 Chim bilshe chislo plastichnosti tim vazhche material dezintegruyetsya Granichne nasichennya glini vodoyu viznachayetsya yak maksimalna molekulyarna vologoyemnist Vona znahoditsya u tisnij korelyacijnij zalezhnosti vid inshih vlastivostej glin i tomu mozhe buti prijnyata odnim z pokaznikiv vlastivostej glin Dlya supiskiv maksimalna molekulyarna vologoyemnist skladaye 9 13 dlya suglinkiv i glin 25 35 Rozmokannya zdatnist glin pri vsmoktuvanni vodi vtrachati zv yaznist chastinok i rujnuvatisya Osnovnij pokaznik sho harakterizuye cyu vlastivist shvidkist rozmokannya glini yaka zalezhit vid vmistu v nij glinistih chastinok i yih mineralnogo skladu Porivnyannya prirodnoyi vologosti glini z vologistyu sho vidpovidaye mezham yiyi plastichnosti dozvolyaye z deyakoyu tochnistyu ocinyuvati stan glini i yiyi mozhlivosti rujnuvannya pri promivci Lipkist odna z vlastivostej glin sho tisno zv yazana z plastichnistyu Pid lipkistyu rozumiyut zdatnist dostatno v yazkoyi ridini prilipati do tverdoyi poverhni Prilipannya obumovlyuyetsya riznimi prichinami v odnih vipadkah v yazkistyu promizhnogo prosharku mizh tverdimi tilami v inshih diyeyu molekulyarnih i elektrostatichnih sil v tretih yavishami zrostannya abo zvaryuvannya Lipkist proyavlyayetsya tilki pri dostatnij vologosti glini vona obumovlyuyetsya nayavnistyu koloyidnogo prosharku mizh tverdoyu poverhneyu i poverhnyami glinistih materialiv Nabuhannya glin Do najbilsh harakternih vlastivostej glin nalezhit yih zdatnist do nabuhannya u vodnomu seredovishi Nabuhannya poyasnyuyetsya nayavnistyu podvijnogo elektrichnogo sharu PESh na poverhni chastinok sho zanureni u vodu Pri dostatno blizkij vidstani poverhon sho mayut odnakovij za znakom i budovoyu podvijnij shar joniv periferijni chastinki oboh jonnih shariv vzayemno perekrivayutsya Vnaslidok togo sho voni mayut odin znak vinikayut sili vzayemnogo elektrichnogo vidshtovhuvannya yaki rozsovuyut chastinki Takim chinom chim bilsha poverhneva energiya chastinok tim bilshe nabuhannya glin VikoristannyaGlinyani tablichki buli vikoristani yak pershe vidome pismove seredovishe napisi klinopisom vikonuvalis za dopomogoyu tupoyi trostini yaka nazivayetsya stilem stilusom Virobi vilipleni z glini i vipaleni u vogni nazivayutsya keramichnimi Zi zvichajnoyi glini vigotovlyayut gorshiki dlya kvitiv glechiki miski ta inshij posud Z biloyi glini vigotovlyayut porcelyanovij ta fayansovij posud gornyatka tarilki chajniki reaktivni dviguni riznomanitni tehnichni detali Takoyi glini ye bagato v Ukrayini Urali Sibiru Ye osobliva glina yaka jde na vigotovlennya vognetrivkoyi cegli ta posudu yakij ne triskayetsya navit za duzhe visokoyi temperaturi Glini zhovtogo rozhevogo chervonogo sirogo zelenogo koloriv zalezhno vid yihnih vlastivostej vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya cegli cherepici domashnih prikras dekorativnih statuetok vazoniv dlya kvitiv goncharnogo posudu Glini vikoristovuyutsya u medicini yak adsorbent zastosovuyut pri virobnictvi paperu farb gumi mila cementu alyuminiyu U livarnomu virobnictvi vikoristovuyutsya glini yak zv yazuvalnij komponent formuvalnih sumishej dlya vigotovlennya livarnih form krim togo glini vhodyat do skladu livarnih farb u viglyadi glinistoyi suspenziyi yaka u zvazhenomu stani pidtrimuye protiprigarnij material U cij galuzi promislovosti zastosovuyutsya yak vognetrivki tak i tugoplavki glini a takozh bentonitovi yaki mayut visoku zv yazuvalnu vlastivist Vimogi promislovosti do glin yaki vikoristovuyutsya u livarnomu virobnictvi viznacheni GOST 3226 93 Najpridatnishimi dlya vigotovlennya livarnih farb vvazhayutsya bentonitovi glini Dlya ocinennya formuvalnih glin velike znachennya maye vmist u nih shkidlivih domishok S CaO MgO NaO KO i oksidi Fe Glina ye odnim z najstarishih budivelnih materialiv na Zemli poryad z kamenem ta derevom Glina vikoristovuyetsya dlya stvorennya samanu kobu utrambovanih glinyanih struktur i budivelnih elementiv mazanki Vikoristannya ta vidobuvannya glin u pervisni ta starodavni chasiGlinyanij posud z neolitichnoyi kulturi Kitaj 3 tis do n e Najdavnishi virobi z glini v Fragmenti sosudu XIV storichchya znajdeni v procesi arheologichnih rozkopok na Poshtovij ploshi 2015 Keramika chornoliskoyi kulturi kubki ulamok glinyanogo hlibchika glinyane gruzilo cherepok iz harakternim risunkom Pochatok vikoristannya glini syagaye glibokoyi davnini Pervisna lyudina ne mogla ne zvernuti uvagu na zdatnist vologogo glinistogo gruntu sprijmati j utrimuvati vidbitki slidiv i riznih vazhkih predmetiv Ce dozvolilo perejti do vigotovlennya z plastichnogo glinistogo materialu riznomanitnih rechej spershu lyalok i kultovih figurok piznishe posudin neobhidnih dlya zberigannya ridini j gotuvannya yizhi Fragmenti cherepki glinyanogo posudu ye najbilsh chastimi znahidkami pid chas rozkopok arheologichnih pam yatok epohi neolitu pochinayuchi z VII tis do n e Deyaki najdavnishi goncharni oskolki vilucheni z centralnogo mista Honsyu Yaponiya Voni pov yazani z kulturoyu Dzomon a rodovisha z yakih bulo vidobuto datuyutsya priblizno 14 000 r do n e Glinyani doshechki buli pershim vidomim pismovim seredovishem Virobnictvo glinyanogo posudu Trivalij chas glinyanij posud visushuvali lishe na povitri ne obpalyuvali Bazhannya priskoriti cej proces za stalogo vigotovlennya posudu privelo do rozmishennya virobiv bilya bagattya Imovirno takim chinom bulo vidkrito vlastivosti glin pid diyeyu vognyu viyavlyati bilsh visoki micnisni yakosti Z chasom bulo stvoreno goncharni pechi gorni yaki zabezpechuvali neobhidnij temperaturnij rezhim i rivnomirnist obpalyuvannya keramichnih virobiv Uzhe v period neolitu v rozvinutih centrah goncharstva vikoristovuvali pechi sho skladalisya z dvoh rukaviv vertikalnogo j gorizontalnogo Takij gorn zvodili na krutomu berezi richki abo na shilah yariv chi pagorbiv vikoristovuyuchi relyef dlya utvorennya L podibnoyi porozhnini Gorizontalnij rukav sluguvav palivnikom a vertikalnij zabezpechuvav prirodne duttya same v nomu rozmishuvali visusheni glinyani gorshiki V okremih vipadkah otvir vertikalnogo rukava zapovnyuvali poverh gorshikiv dribnoyu glinyanoyu lamannyu protyagom 5 6 godin pidtrimuvali u topci intensivnij vogon pislya chogo verh gorna zasipali piskom a otvir palivnika zamurovuvali glinoyu U takomu stani pich zalishali na kilka dniv vvazhayut sho temperatura v takomu agregati mogla perevishuvati 1000 S Potim rozkrivali palivnik piznishe verh gorna j vityagali keramichnij posud Taki neolitichni pechi buli viyavleni arheologami v Mesopotamiyi Pivnichnij Africi Shidnij Yevropi Tut goncharna sprava ne tilki zadovolnyala vazhlivi utilitarni potrebi suspilstva a j upershe nablizilas do vishukanogo hudozhnogo mistectva yaskravim prikladom yakogo ye chislenni keramichni virobi tripilskoyi kulturi Ukrayina Rozuminnya yakisnoyi zmini vlastivostej girskih porid za yih vognevoyi obrobki nabute goncharyami v procesi obpalennya glin bulo vikoristane dlya termichnogo peretvorennya inshih korisnih kopalin zokrema pid chas stvorennya skla pochinayuchi z IV tis do n e Ne viklyucheno sho dosvid muruvannya pechej dlya obpalyuvannya glinyanih virobiv a takozh tigliv dlya plavlennya fayansovoyi polivi davni girniki metalurgi mogli vikoristovuvati dlya sprob vitoplyuvannya metaliv Pri comu slid zauvazhiti sho pershi svidoctva plavlennya midi IX VIII tis do n e pereduyut znahidkam keramichnih virobiv za terminologiyeyu arheologiv ce period dokeramichnogo neolitu tomu goncharni pechi ne slid vvazhati pryamim prototipom i neobhidnoyu umovoyu viniknennya pershih metalurgijnih gorniv prinajmni u najdavnishih oseredkah zarodzhennya metalurgiyi midi Vikoristannya glini v budivnictvi Velichezne znachennya dlya podalshogo postupu lyudstva malo vikoristannya glin z budivelnoyu metoyu U pershih civilizacijnih centrah sho vinikli na rivninah poblizu basejniv velikih richok teritoriyi Yegiptu Indiyi Kitayu Mesopotamiyi Ukrayini ne vistachalo prirodnogo kamenyu prichomu jogo lamannya potrebuvalo velikih zusil i girnichogo dosvidu tomu osnovnim budivelnim materialom buli glini Najbilshi u sviti rannozemlerobski poselennya meshkanci yakih osvoyili masshtabnu rozrobku glin i vikoristovuvali glinobitni materiali v budivnictvi zafiksovani na teritoriyi Ukrayini tripilska kultura Pid chas budivnictva zhitla tripilci obmazuvali glinoyu derev yanij karkas visushuvali j obpalyuvali stini Ploshi tripilskih poselen V III tis do n e zazvichaj syagali kilkoh desyatkiv gektariv a v deyakih vipadkah do 250 400 ga sho bagatorazovo perevishuvalo rozmiri vidomih protomist i poselen togochasnogo svitu napriklad plosha protomista Chatal Gyuyuk dorivnyuvala 13 ga legendarnogo Yerihonu 15 ga Vidatnim vinahodom lyudstva bulo stvorennya dribnorozmirnih budivelnih elementiv u viglyadi formovanogo z glini sircyu Najdavnishi svidoctva zastosuvannya nevipalenoyi glinyanoyi cegli pohodyat z Centralnoyi Anatoliyi Z takoyi velikogabaritnoyi cegli bulo zbudovane selishe Ashikli Gyuyuk ogorodzhene oboronnoyu stinoyu persha polovina IX tis do n e i zgaduvane protomisto Chatal Gyuyuk prichomu sirceve muruvannya datovane tut seredinoyu VII tis do n e Desho piznishe vigotovlennya sircevoyi cegli opanuvali v Davnomu Yegipti i Mesopotamiyi Jmovirno same tut u III tis do n e pochali viroblyati vipalenu ceglu yaka efektivno protistoyala volozi j mala visoku dovgovichnist Znachushist ciyeyi podiyi vidobrazheno navit u Bibliyi I movlyali odno odnomu Numo lishen robiti ceglu ta vipalyuvati I bula v nih cegla za kamin a zemlyana smola bitum za vapnu I movlyali Numo sporudzhuvati misto iz bashtoyu shob yiyi verh buv do nebes Pripuskayut sho Vavilonskoyu vezheyu nazivali zikurat Etemenanki budivlya de shodyatsya zemlya i nebo pidvalini yakogo zbereglisya do nashogo chasu Ruyini velicheznih zikurativ vid diyeslova zugaru buduvati visoko viyavleno na teritoriyi Iraku ta Iranu prichomu rozmiri fundamentiv cih sporud inodi buli bilshimi nizh 100 na 100 m a obrahovana visota 50 m Budivnictvo podibnih hramiv a takozh samogo mista Vavilona potrebuvalo rozrobki velicheznih glinyanih kar yeriv pro rozmiri yakih mozhna tilki zdogaduvatisya za zalishenimi slidami velikogo mista Cikavo sho pid chas budivnictva najbilshoyi sporudi v istoriyi lyudstva Velikoyi kitajskoyi stini zagalna protyazhnist yakoyi ponad 5 tis km osnovnim budivelnim materialom poryad iz kam yanimi plitami buli glina j glinyana cegla Ob yemi vidobutku glini dlya zvedennya stini stanovili tilki za chasiv caryuvannya imperatora Shi Huan di III st do n e bilshe 30 mln m Zv yazok sporud gigantiv i girnichih rozrobok sho zabezpechuvali yih glinami harakterna risa rozvitku promislu budivelnih materialiv u davnomu sviti Vidobutok glini Uzhe v neoliti shiroke rozpovsyudzhennya distayut yamnij ta kar yernij sposobi rozrobki glin Ce zumovleno tim sho glinyani pokladi vihodyat na zemnu poverhnyu abo perebuvayut pid tonkimi sharami poverhnevih gruntiv sho ne potrebuye znachnih obsyagiv rozkrivnih robit Za znaryaddya praci pravili derev yani ta kistyani kopachki kam yani sokiri piznishe kajla j lopati Sposobi vidobutku glin majzhe ne zminyuvalisya protyagom kilkoh tisyacholit Najdavnishim zobrazhennyam praci girnikiv yake dijshlo do nashogo chasu ye glinyana tablichka VII st do n e znajdena v svyatilishi Posejdona poblizu Korinfa Greciya Na nij vidtvoreno yamnu rozrobku glini livoruch girnik pidijmaye kajlo shob u nastupnu mit vidbiti shmatok glini vid stinki virobki na dni yami hlopchik navkolishki zbiraye grudki v koshik pravoruch cholovik peredaye hlopcevi vazhku posudinu z glinoyu dlya povnoti kompoziciyi poseredini zobrazhena amfora z vodoyu Cikavo sho na bagatoh tablichkah iz hramu Posejdona de buli zobrazheni rizni remesla girnictvo predstavleno vidobutkom glin svidchennya znachnoyi poshirenosti same cih girnichih robit Vipalyuvannya glini v najdavnishi chasi zafiksovano naukovcyami i v Ukrayini sho svidchit pro paralelne z inshimi narodami svitu vinajdennya na teritoriyi Ukrayini pershogo shtuchnogo materialu keramikiPoshirennya v UkrayiniV Ukrayini najcinnishi v gospodarskomu vidnoshenni glini ye v mezhah Ukrayinskogo shita Vinnicka Dnipropetrovska Zaporizka Cherkaska Kirovogradska ta Hmelnicka oblast ta u Pivnichno Zahidnomu Donbasi Rodovisha bentonitovih glin ekspluatuyut u Cherkaskij ta Zakarpatskij oblastyah Polimineralni glinisti porodi poshireni u osadovih vidkladah vsiyeyi Ukrayini yih vikoristovuyut chislenni cegelni ta cementni zavodi Okremi rodovishaChasovo Yarske rodovishe vognetrivkih glin Kirovogradske rodovishe vognetrivkih glin Veselivske rodovishe vognetrivkih glin Novorajske rodovishe vognetrivkih glin P yatihatske rodovishe vognetrivkih glinCikavi faktiboginya Nyujva lipila kitajciv z zhovtoyi glini dzherelo ridka silno rozmochena glina vikoristovuyetsya goncharyami dlya zliplyuvannya glinyanih detalej dzherelo chim zhirnisha glina tim girshe vona rozmochuyetsya dzherelo PrimitkiM M Skatkin Prirodoznavstvo pidruchnik dlya 4 klasu K Radyanska shkola 1967 s 256 storinki 55 56 Dvanadcyat misyaciv 1994 Nastilna kniga kalendar Dlya molodshogo shkilnogo viku Avt uporyad Skurativskij V T Ilyustraciyi Kozinoyi I P Myagkovoyi O V Pavlyuk S I K Veselka 1993 192 s ISBN 5 301 01434 X GOST 3226 93 Gliny formovochnye ogneupornye Obshie tehnicheskie usloviya Scarre C 2005 The Human Past Thames and Hudson London p 238 Ebert John David 31 serpnya 2011 The New Media Invasion Digital Technologies and the World They Unmake McFarland ISBN 9780786488186 originalu za 24 December 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 9 listopada 2019 Arhiv originalu za 24 listopada 2016 Procitovano 9 listopada 2019 Div takozhVibilni glini Vognetrivki glini Promivka Specialni metodi zbagachennya korisnih kopalin Goncharstvo Bentonit PlastilinLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Nakaz Pro zatverdzhennya Instrukciyi iz zastosuvannya Klasifikaciyi zapasiv i resursiv korisnih kopalin derzhavnogo fondu nadr do rodovish glinistih porid 17 grudnya 2004 Samilin V Bileckij V Specialni metodi zbagachennya korisnih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 116 s Budivelne materialoznavstvo Za red P V Krivenko K Lira K 2012 624 s ISBN 978 966 2609 04 2 PosilannyaGlini Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Glina v istorii chelovechestva 9 listopada 2019 u Wayback Machine Vse pochalosya z glini In the beginning was the clay 26 listopada 2019 u Wayback Machine Ulamkovi osadovi porodi Grupa porid Rozmir ulamkiv Ne zcementovani puhki Zcementovani Obkatani Ne obkatani Obkatani Ne obkatani Psefiti Pf gt 1024 mm Brilovij valunnik Skupchennya bril Brilovij konglomerat Brilova brekchiya 1024 256 mm Valunnik Neobkatanij valunnik Valunnij konglomerat Valunna brekchiya 256 4 mm Galechnik Shebin Konglomerat Brekchiya 4 2 mm Gravijnik Zhorstva Gravelit Zhorstvyanik Psamiti Ps 2 0 0 063 mm Pisok Piskovik Alevriti Al 0 063 0 004 mm Alevrit Alevrolit Peliti Pe lt 0 004 mm Glina Argilit Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Glina