«Паризьке кафе» (фр. Café de Paris) — французький чорно-білий кримінальний фільм-трилер 1938 року, поставлений режисерами Жоржем Лакомбом та Івом Мірандом.
Паризьке кафе | |
---|---|
фр. Café de Paris | |
Оригінальний французький постер до фільму | |
Жанр | кримінальний трилер |
Режисери | Жорж Лакомб Ів Міранд |
Продюсер |
|
Сценаристи | |
У головних ролях | |
Оператори | Крістіан Матра |
Композитори |
|
Кінокомпанія | Régina |
Дистриб'ютори | Filmsonor (Франція) Regina Distribution (Світ) |
Тривалість | 91 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 1938 |
Дата виходу | 23 вересня 1938 (Франція) |
IMDb | ID 0144126 |
Рейтинг | IMDb: |
Додаткові характеристики | |
---|---|
Формат плівки | 35 мм |
Співвідношення | 1,37 : 1 |
Колір | чорно-білий |
Звук | моно |
Сюжет
У різдвяний вечір клієнти — посли, депутати, письменники, аферисти, люди величні та сумнівні, великосвітські утриманки, міщани напідпитку тощо — повністю заповнюють «Паризьке кафе», один з найвишуканіших закладів столиці. Опівночі світло в залі гасне. Коли вогні запалюються знову, Ламбера, редактора скандальної газетки, знаходять зарізаним. Багато хто з тих, хто знаходиться в цей час у залі, ненавидить його й могли би бажати йому смерті. Наприклад, його сусіди, торговці зброєю: Ламбер збирався видати їх поліції, проте не зміг залагодити з ними фінансове питання, незважаючи па зацікавлене сприяння маркіза де Переллі. Або ж інший відвідувач, Ле Рек, який, попросивши у Ламбера руки його доньки та отримавши відмову, погрожував йому незадовго до вбивства. Або ж його власна дружина Женев'єва Ламбер, що вечеряла цього вечора інкогніто зі своїм коханцем Луї Флері, який обожнює її вже близько року: соромлячись чоловіка, вона так і не відкрила Флері свого справжнього імені. Коли погасили світло, Женев'єва зникла; за нею був посланий поліцейський, від якого вона й дізналася про вбивство чоловіка.
Бачачи, що головним підозрюваним став Флері, Женев'єва зізнається у вбивстві, щоб його врятувати. Деякий час потому він чинить так само. Але на слідчому експерименті з'ясовується, що через стару фронтову рану він не здатен завдати того смертельного удару, яким був убитий Ламбер. Відвідувачка кафе згадує, що, поки в залі знову не запалили світло, в оркестрі не було чутно піаніста і слідство береться за нього. Піаніст зізнається, що його сестра працювала секретаркою у Ламбера і завагітніла від нього. Вона хотіла розлучитися з Ламбером, але того нещасливого ранку наклала на себе руки. Піаніст хотів помститися за її смерть. Справа закрита. За декілька хвилин до цього підозрювані відвідувачі кафе сварилися між собою. Тепер, немов чарами, сварки вмить припиняються та поступаються місцем звичним люб'язностям.
У ролях
• | … | Женев'єва Ламбер |
• | … | Луї Флері |
• | … | Одетт |
• | … | комісар |
• П'єр Брассер | … | Ле Рек |
• | … | журналіст |
• | … | Ламбер |
• Андре Роанн | … | Мованс, шахрай |
• Флоранс Марлі | … | Естель |
• | … | пані в умивальнику |
• | … | мадемуазель Орійяк |
• | … | начальник служби безпеки |
• | … | інспектор |
• | … | маркіз де Переллі |
• | … | заступник |
• | … | драматург |
• | … | директор |
• Александр Ріньйо | … | Ревійяк |
• | … | піаніст |
• | … | шахрай |
• | … | шахрай |
• Філіпп Рішар | … | друг драматурга |
Знімальна група
- Автор сценарію — Жорж Лакомб, Робер Верне, Ів Міранд
- Режисери-постановники — Жорж Лакомб, Ів Міранд
- Продюсер — Арис Ніссотті, П'єр О'Коннелл
- Оператор — Крістіан Матра
- Композитори — Жорж Ван Парі, Арман Бернар
- Монтаж — Марта Понсен
- Художник-постановник — Моріс Шалон, Жак Краусс
- Асистент режисера — Робер Верне
Про фільм
Французький дослідник кіно Жак Лурселль називає фільм одним «з найблискучіших зразків французького кіно 30-х рр.», який став «став першою частиною своєрідної трилогії сатиричних стрічок, куди входять також фільми „За фасадом“ (Derrière la façade) та „Париж―Нью-Йорк“ (Paris — New York), 1940». На думку Лурселля це — «найдосконаліший і класичний фільм у цій трилогії; він побудований на єдності часу, місця і […] костюма (строга вечірня сукня), а також на великому розмаїтті взаємопов'язаних вчинків, що дозволяють кількома рисами описати цілий набір соціальних типів».
Примітки
- Café de Paris (1938) на сайті uniFrance Films
- Жак Лурселль, 2009.
Джерела
- Лурселль, Жак. Café de Paris / Парижское кафе // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 407—408. — 3000 прим. — .(рос.)
Посилання
- Паризьке кафе на сайті IMDb (англ.) (станом на 16.11.2017)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parizke kafe fr Cafe de Paris francuzkij chorno bilij kriminalnij film triler 1938 roku postavlenij rezhiserami Zhorzhem Lakombom ta Ivom Mirandom Parizke kafefr Cafe de ParisOriginalnij francuzkij poster do filmuZhanr kriminalnij trilerRezhiseri Zhorzh Lakomb Iv MirandProdyuser Aris NissottiP yer O KonnellScenaristi Zhorzh LakombRober VerneIv MirandU golovnih rolyahOperatori Kristian MatraKompozitori Zhorzh Van PariArman BernarKinokompaniya ReginaDistrib yutori Filmsonor Franciya Regina Distribution Svit Trivalist 91 hv Mova francuzkaKrayina FranciyaRik 1938Data vihodu 23 veresnya 1938 Franciya IMDb ID 0144126Rejting IMDb Dodatkovi harakteristikiFormat plivki 35 mmSpivvidnoshennya 1 37 1Kolir chorno bilijZvuk monoSyuzhetU rizdvyanij vechir kliyenti posli deputati pismenniki aferisti lyudi velichni ta sumnivni velikosvitski utrimanki mishani napidpitku tosho povnistyu zapovnyuyut Parizke kafe odin z najvishukanishih zakladiv stolici Opivnochi svitlo v zali gasne Koli vogni zapalyuyutsya znovu Lambera redaktora skandalnoyi gazetki znahodyat zarizanim Bagato hto z tih hto znahoditsya v cej chas u zali nenavidit jogo j mogli bi bazhati jomu smerti Napriklad jogo susidi torgovci zbroyeyu Lamber zbiravsya vidati yih policiyi prote ne zmig zalagoditi z nimi finansove pitannya nezvazhayuchi pa zacikavlene spriyannya markiza de Perelli Abo zh inshij vidviduvach Le Rek yakij poprosivshi u Lambera ruki jogo donki ta otrimavshi vidmovu pogrozhuvav jomu nezadovgo do vbivstva Abo zh jogo vlasna druzhina Zhenev yeva Lamber sho vecheryala cogo vechora inkognito zi svoyim kohancem Luyi Fleri yakij obozhnyuye yiyi vzhe blizko roku soromlyachis cholovika vona tak i ne vidkrila Fleri svogo spravzhnogo imeni Koli pogasili svitlo Zhenev yeva znikla za neyu buv poslanij policejskij vid yakogo vona j diznalasya pro vbivstvo cholovika Bachachi sho golovnim pidozryuvanim stav Fleri Zhenev yeva ziznayetsya u vbivstvi shob jogo vryatuvati Deyakij chas potomu vin chinit tak samo Ale na slidchomu eksperimenti z yasovuyetsya sho cherez staru frontovu ranu vin ne zdaten zavdati togo smertelnogo udaru yakim buv ubitij Lamber Vidviduvachka kafe zgaduye sho poki v zali znovu ne zapalili svitlo v orkestri ne bulo chutno pianista i slidstvo beretsya za nogo Pianist ziznayetsya sho jogo sestra pracyuvala sekretarkoyu u Lambera i zavagitnila vid nogo Vona hotila rozluchitisya z Lamberom ale togo neshaslivogo ranku naklala na sebe ruki Pianist hotiv pomstitisya za yiyi smert Sprava zakrita Za dekilka hvilin do cogo pidozryuvani vidviduvachi kafe svarilisya mizh soboyu Teper nemov charami svarki vmit pripinyayutsya ta postupayutsya miscem zvichnim lyub yaznostyam U rolyah Zhenev yeva Lamber Luyi Fleri Odett komisar P yer Brasser Le Rek zhurnalist Lamber Andre Roann Movans shahraj Florans Marli Estel pani v umivalniku mademuazel Orijyak nachalnik sluzhbi bezpeki inspektor markiz de Perelli zastupnik dramaturg direktor Aleksandr Rinjo Revijyak pianist shahraj shahraj Filipp Rishar drug dramaturgaZnimalna grupaAvtor scenariyu Zhorzh Lakomb Rober Verne Iv Mirand Rezhiseri postanovniki Zhorzh Lakomb Iv Mirand Prodyuser Aris Nissotti P yer O Konnell Operator Kristian Matra Kompozitori Zhorzh Van Pari Arman Bernar Montazh Marta Ponsen Hudozhnik postanovnik Moris Shalon Zhak Krauss Asistent rezhisera Rober VernePro filmFrancuzkij doslidnik kino Zhak Lursell nazivaye film odnim z najbliskuchishih zrazkiv francuzkogo kino 30 h rr yakij stav stav pershoyu chastinoyu svoyeridnoyi trilogiyi satirichnih strichok kudi vhodyat takozh filmi Za fasadom Derriere la facade ta Parizh Nyu Jork Paris New York 1940 Na dumku Lursellya ce najdoskonalishij i klasichnij film u cij trilogiyi vin pobudovanij na yednosti chasu miscya i kostyuma stroga vechirnya suknya a takozh na velikomu rozmayitti vzayemopov yazanih vchinkiv sho dozvolyayut kilkoma risami opisati cilij nabir socialnih tipiv PrimitkiCafe de Paris 1938 na sajti uniFrance Films Zhak Lursell 2009 DzherelaLursell Zhak Cafe de Paris Parizhskoe kafe Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 1 S 407 408 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros PosilannyaParizke kafe na sajti IMDb angl stanom na 16 11 2017