У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воллес А льфред Ра ссел Во ллес також А льфред Ра ссел Уо ллес англ Al

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воллес.

А́льфред Ра́ссел Во́ллес, також А́льфред Ра́ссел Уо́ллес (англ. Alfred Russel Wallace; 8 січня 1823, — 7 листопада 1913, ) — британський натураліст, мандрівник, географ, біолог і антрополог.

Альфред Рассел Воллес англ. Alfred Russel Wallace
англ. Alfred Russel Wallace

Народився	8 січня 1823(1823-01-08) , Монмутшир, Уельс
Помер	7 листопада 1913(1913-11-07) (90 років) , Дорсет, Англія
Країна	Велика Британія
Діяльність	математик, біолог, мандрівник-дослідник, антрополог, зоолог, натураліст, активіст проти щеплень, орнітолог, ентомолог, географ, бджоляр, ботанік, world traveler, письменник, збирач зразків для зоологічних колекцій, ботанічний колекціонер
Alma mater	^d ^d
Галузь	натураліст, мандрівник, біогеограф, біолог і антрополог
Членство	Лондонське королівське товариство Королівське географічне товариство ^d
Відомий завдяки:	природний відбір, лінія Воллеса
Батько	^d^[1]
Мати	^d^[1]
У шлюбі з	^d
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1 червня 1893) Королівська медаль (1868) Медаль Засновників (1892) Медаль Дарвіна-Воллеса (1908) медаль Ліннея (1892) ^d член Королівського географічного товариства Член Ліннеївського товариства^[d] ^d ^d ^d (1885)
Автограф
Особ. сторінка	wallacefund.info
Альфред Рассел Воллес у Вікісховищі

Систематик живої природи

Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Wallace».

Сторінка на Віківидах

Зображення на Вікісховищі

Воллес був добре відомий завдяки тому, що він самостійно дійшов до розуміння теорії еволюції шляхом природного відбору й одночасним публікуванням разом з Чарльзом Дарвіном статті на цю тему в 1858 році. Воллес здійснив широкі польові дослідження: спочатку в басейні річки Амазонка, а згодом на Малайському архіпелазі, де встановив лінію Воллеса, що розділяє на дві окремі частини, з яких на одній тварини близькі до відповідних австралійських, а на другій — види здебільшого мають азійське походження. Його у XIX сторіччі вважали провідним фахівцем з географічного поширення тваринних видів та іноді називали «батьком біогеографії». Воллес був одним з видатних мислителів-еволюціоністів XIX століття і зробив, крім одночасного з Дарвіном відкриття природного відбору, внесок у розвиток еволюційної теорії. Наприклад, поняття про попереджувальне забарвлення (warning colouration) у тварин, яке сигналізує хижака про те, що тварина гірка на смак чи отруйна, та ефект Воллеса — гіпотеза про те, як природний відбір міг сприяти видоутворенню через підтримання розвитку бар'єра від схрещування.

Елегантне доведення кулястості Землі

Борець проти лженауки і всіляких забобонів, Воллес прочитав у січні 1870 року в науковому журналі оголошення Джона Хемдена, автора книги, яка доводила, що Земля — плоский диск. Він пропонував парі на 500 фунтів стерлінгів тому, хто візьметься наочно довести кулястість Землі і

продемонструє способом, зрозумілим кожній розумній людині, опуклу залізничну колію, річку, канал або озеро

Воллес для демонстрації кулястості Землі вибрав прямолінійний відрізок каналу завдовжки 6 миль. На кінцях відрізка стояли два мости. На одному з них Воллес встановив 50-кратний телескоп з нитками візира в окулярі. Посеред каналу, на відстані 3-х миль від кожного мосту, він поставив високу тичку з чорною кулею на ній. На інший місток він навісив дошку з горизонтальною чорною смужкою. Висота над водою телескопа, чорної кулі, чорної смуги була однаковою. Якщо Земля (і вода в каналі) плоска, чорна смуга і чорна куля повинні збігтися в окулярі телескопа. Якщо ж поверхня води опукла, повторює опуклість Землі, то чорна куля повинна опинитися вище смуги. Так і вийшло — розмір розбіжності добре збігався з розрахунковим, виведеним з відомого радіуса нашої планети.

Хемден відмовився подивитися в телескоп, надіславши свого секретаря, який запевнив присутніх, що обидві мітки розташовані на одному рівні. Розпочався багаторічний судовий процес, у результаті якого Хемдена змусили виплатити 500 фунтів.

Вшанування

Медаль Дарвіна-Воллеса — нагорода Лондонського Ліннеївського товариства, яку вручають за видатні досягнення в еволюційній біології названа на честь Альфреда Воллеса та Чарлза Дарвіна.

Першу золоту медаль було вручено Альфреду Воллесу у 1908 році.

Див. також

Правило де Кандоля-Воллеса

Примітки

Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
Smith, Charles H.. «Alfred Russel Wallace: Evolution of an Evolutionist Introduction». The Alfred Russel Wallace Page hosted by Western Kentucky University. Retrieved 2007-04-27. (англ.)
The Darwin-Wallace Medal (англ.). The Linnean Society of London. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 10 січня 2011.
. Wku.edu. 1 липня 1908. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 30 березня 2010. (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q7094076_citetype_Q33270056"_data-entity-id="Q19847326"><i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Leo_van_de_Pas|Pas&nbsp;L.&nbsp;v.]]</i>_Genealogics.org<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19847329]][[d:Track:Q19847326]]</div>-1] Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

[2] Smith, Charles H.. «Alfred Russel Wallace: Evolution of an Evolutionist Introduction». The Alfred Russel Wallace Page hosted by Western Kentucky University. Retrieved 2007-04-27. (англ.)

[3] The Darwin-Wallace Medal (англ.). The Linnean Society of London. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 10 січня 2011.

[4] . Wku.edu. 1 липня 1908. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 30 березня 2010. (англ.)

[1]