Petinomys fuscocapillus — це вивірка-летяга, поширена в Шрі-Ланці та Західних Гатах Південної Індії. Траванкорські вивірки-летяги вважалися вимерлими, але були знову відкриті в 1989 році після 100-річної перерви в Кералі. Вид знову відкрили на Шрі-Ланці через 78 років. Повідомлялося про тварин лише у вологих і проміжних зонах острова, їх було кілька помічених у лісовому заповіднику Сінгараджа.
Petinomys fuscocapillus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
Рід: | Petinomys |
Вид: | P. fuscocapillus |
Біноміальна назва | |
Petinomys fuscocapillus (Jerdon, 1847) | |
Синоніми | |
Sciuropterus layardi Kelaart, 1850 |
Характеристики
Довжина голови й тіла траванкорської білки-летяги становить від 32 до 34 сантиметрів, а довжина хвоста – від 25 до 29 сантиметрів. Вага близько 700 грам. Колір спини та голови від рудого до коричневого або темно-коричневого, живіт, а також підборіддя та щоки червонувато-білі.
Як і всі карликові вивірки-летяги, вона має волохату ковзну мембрану, яка з'єднує зап'ястя та щиколотки та розширена складкою шкіри між задніми лапами та основою хвоста. Ковзаюча шкіра м'язиста і укріплена на краю; її можна відповідно натягувати та розслабляти, щоб контролювати напрямок ковзання.
Спосіб життя
Траванкорська вивірка-летяга зустрічається в лісових районах, особливо на великих висотах, і відома в різних місцях існування та типах лісів, таких як листяні ліси, змішані ліси та вічнозелені ліси. Рідше він також спостерігається в плантаціях поблизу лісових масивів, а також може траплятися поблизу населених пунктів.
Даних про спосіб життя білки-летяги мало. Його спосіб життя відповідає способу життя інших білок-летяг; Він живе як одиночна істота, що мешкає на деревах, на висоті від 15 до 20 метрів і веде переважно нічний спосіб життя. Харчується рослинами, іноді на сусідніх плантаціях. Будує гнізда в дуплах дерев і більшу частину часу проводить в пологах лісу. У Західних Гатах цей вид живе разом з індійською гігантською вивіркою-летягою (Petaurista philippensis) і є відносно рідкісним.
Примітки
- Kennerley, R. (2016). Petinomys fuscocapillus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T16734A22241374. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T16734A22241374.en. Процитовано 12.11.2021.
- Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012; P. 123–124.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petinomys fuscocapillus ce vivirka letyaga poshirena v Shri Lanci ta Zahidnih Gatah Pivdennoyi Indiyi Travankorski vivirki letyagi vvazhalisya vimerlimi ale buli znovu vidkriti v 1989 roci pislya 100 richnoyi perervi v Kerali Vid znovu vidkrili na Shri Lanci cherez 78 rokiv Povidomlyalosya pro tvarin lishe u vologih i promizhnih zonah ostrova yih bulo kilka pomichenih u lisovomu zapovidniku Singaradzha Petinomys fuscocapillus Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Petinomys Vid P fuscocapillus Binomialna nazva Petinomys fuscocapillus Jerdon 1847 Sinonimi Sciuropterus layardi Kelaart 1850 Sciuropterus fuscocapillus Jerdon 1847HarakteristikiDovzhina golovi j tila travankorskoyi bilki letyagi stanovit vid 32 do 34 santimetriv a dovzhina hvosta vid 25 do 29 santimetriv Vaga blizko 700 gram Kolir spini ta golovi vid rudogo do korichnevogo abo temno korichnevogo zhivit a takozh pidboriddya ta shoki chervonuvato bili Yak i vsi karlikovi vivirki letyagi vona maye volohatu kovznu membranu yaka z yednuye zap yastya ta shikolotki ta rozshirena skladkoyu shkiri mizh zadnimi lapami ta osnovoyu hvosta Kovzayucha shkira m yazista i ukriplena na krayu yiyi mozhna vidpovidno natyaguvati ta rozslablyati shob kontrolyuvati napryamok kovzannya Sposib zhittyaTravankorska vivirka letyaga zustrichayetsya v lisovih rajonah osoblivo na velikih visotah i vidoma v riznih miscyah isnuvannya ta tipah lisiv takih yak listyani lisi zmishani lisi ta vichnozeleni lisi Ridshe vin takozh sposterigayetsya v plantaciyah poblizu lisovih masiviv a takozh mozhe traplyatisya poblizu naselenih punktiv Danih pro sposib zhittya bilki letyagi malo Jogo sposib zhittya vidpovidaye sposobu zhittya inshih bilok letyag Vin zhive yak odinochna istota sho meshkaye na derevah na visoti vid 15 do 20 metriv i vede perevazhno nichnij sposib zhittya Harchuyetsya roslinami inodi na susidnih plantaciyah Buduye gnizda v duplah derev i bilshu chastinu chasu provodit v pologah lisu U Zahidnih Gatah cej vid zhive razom z indijskoyu gigantskoyu vivirkoyu letyagoyu Petaurista philippensis i ye vidnosno ridkisnim PrimitkiKennerley R 2016 Petinomys fuscocapillus IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T16734A22241374 doi 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T16734A22241374 en Procitovano 12 11 2021 Richard W Thorington Jr John L Koprowski Michael A Steele Squirrels of the World Johns Hopkins University Press Baltimore MD 2012 P 123 124 ISBN 978 1 4214 0469 1