Гутурама світлогорла | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець світлогорлої гутурами (Презіденті-Фігейреду, штат Амазонас, Бразилія) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Euphonia chrysopasta Sclater & Salvin, 1869 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Гутура́ма світлогорла (Euphonia chrysopasta) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї.
Опис
Довжина птаха становить 9-12 см, вага 11-16,2 г. У самців верхня частина тіла бурувато-оливково-зелена, крила і хвіст більш темні, чорнуваті, нижня частина тіла жовта, на обличчі білувата пляма. У самиць горло, боки і живіт сіруваті. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорнуваті.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- E. c. chrysopasta Sclater, PL & Salvin, 1869 — південно-східна Колумюія, схід Еквадору і Перу, північ Болівії і захід Бразильської Амазонії;
- E. c. nitida (Penard, TE, 1923) — східна Колумбія, південна Венесуела, Гвіана, північна і центральна Бразильська Амазонія.
Поширення і екологія
Світлогорлі гутурами мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть в амазонській сельві, [en] (тропічних лісах у заплавах Амазонки і її притоків), на узліссях і на плантаціях. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться ягодами і плодами, доповнюють свій раціон дрібними комахами та іншими безхребетними. Гніздяться у серпні-листопаді. Гніздо кулеподібне, будується самицею і самцем. Воно складається з зовнішньої частини, сплетеної з гілочок і рослинних волокон і внутрішної, встеленої мохом, пухом або іншим м'яким матеріалом. В кладці від 2 до 5 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 11 червня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guturama svitlogorla Samec svitlogorloyi guturami Prezidenti Figejredu shtat Amazonas Braziliya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Rid Guturama Euphonia Vid Guturama svitlogorla Binomialna nazva Euphonia chrysopasta Sclater amp Salvin 1869 Areal vidu Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Euphonia chrysopasta Vikividi Euphonia chrysopasta ITIS 560014 MSOP 22722753 NCBI 1118555 Gutura ma svitlogorla Euphonia chrysopasta vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae Meshkaye v Amazoniyi ta na Gvianskomu nagir yi OpisDovzhina ptaha stanovit 9 12 sm vaga 11 16 2 g U samciv verhnya chastina tila buruvato olivkovo zelena krila i hvist bilsh temni chornuvati nizhnya chastina tila zhovta na oblichchi biluvata plyama U samic gorlo boki i zhivit siruvati Ochi temno kari dzob i lapi chornuvati PidvidiVidilyayut dva pidvidi E c chrysopasta Sclater PL amp Salvin 1869 pivdenno shidna Kolumyuiya shid Ekvadoru i Peru pivnich Boliviyi i zahid Brazilskoyi Amazoniyi E c nitida Penard TE 1923 shidna Kolumbiya pivdenna Venesuela Gviana pivnichna i centralna Brazilska Amazoniya Poshirennya i ekologiyaSvitlogorli guturami meshkayut v Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Braziliyi Venesueli Gayani Surinami i Francuzkij Gviani Voni zhivut v amazonskij selvi en tropichnih lisah u zaplavah Amazonki i yiyi pritokiv na uzlissyah i na plantaciyah Zustrichayutsya parami abo nevelikimi simejnimi zgrajkami perevazhno na visoti do 1000 m nad rivnem morya Zhivlyatsya yagodami i plodami dopovnyuyut svij racion dribnimi komahami ta inshimi bezhrebetnimi Gnizdyatsya u serpni listopadi Gnizdo kulepodibne buduyetsya samiceyu i samcem Vono skladayetsya z zovnishnoyi chastini spletenoyi z gilochok i roslinnih volokon i vnutrishnoyi vstelenoyi mohom puhom abo inshim m yakim materialom V kladci vid 2 do 5 yayec Inkubacijnij period trivaye priblizno 2 tizhni Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 3 tizhni pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she deyakij chas Nasidzhuye lishe samicya za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 11 chervnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi