Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
о. Василь Білінський (у світі Василь Іванович Білінський; 4 травня 1909, с. Рукомиш, нині Бучацького району Тернопільської області — 27 серпня 1989, Прибин) — підпільний священник УГКЦ, душпастирював у с. Прибин Перемишлянського району. Похований на цвинтарі с. Прибин.
| о. Василь Білінський | |
|---|---|
 Могила о.Білінського на цвинтарі с. Прибин | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 4 травня 1909 с. Рукомиш, нині Бучацького району Тернопільської області, Україна |
| Смерть | 27 серпня 1989 (80 років) с. Прибин, нині Перемишлянського району Львівської області, Україна |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 1935 |
 Матеріали до статті на Вікісховищі | |
Життєпис
Отець Василь Білінський народився 4 травня 1909 року в селі Рукомиш, нині Бучацького району Тернопільської області в сім'ї священника Івана Білінського.
Вся родина о. Василя була духовно та патріотично активною. Його дід також був священником. Монаші обіти склала старша сестра отця, яка померла в 1968 році. Старший брат о. Василя вступив до лав ОУН. За часів німецької окупації він разом з частиною проводу перейшов у Холм і там заснував українську гімназію. Був убитий поляками під час польсько-українських погромів.
У 1935 році Василь Білінський здобув духовну освіту і був рукоположений єпископом Григорієм Хомишином на священника у безженному стані. До приходу радянської влади був парохом у кількох селах Бучацького району Тернопільської області.
1946 року о. Білінський відмовився підписати документи «псевдособору», тобто перейти у московське православ'я. За це його засудили на 10 років, які він відбув у концтаборі в Караганді разом з багатьма мучениками забороненої комуністичним режимом Української греко-католицької церкви.
Після першого ув'язнення
З концтабору о. Білінський повернувся в 1958 році, але прописку отримав у селі Піщаний Брід, Веселіновського району, Миколаївської області, де мешкала його родичка. О. Василь Білінський продовжив свою душпастирську працю, хоч повернувся з заслання із підірваним здоров'ям. Він майже одразу вирушив на Західну Україну.
Спочатку підпільно відправляв Служби Божі та сповідав вірних по львівських квартирах, а згодом, влаштувавшись на роботу в обласне Аптекоуправління, переїхав до села Любешка Перемишлянського району. За документом, який отримав на місці роботи, мав збирати та здавати до Львова лікарські рослини, але насправді в Любешці в той час перебували деякі монахи, котрі раніше належали до монастирів, зокрема Унівської лаври. Тут отець Василь замешкав деякий час у двох сестер-монахинь. У їхній хаті мав змогу щодня відправляти Службу Божу, хрестити дітей, шлюбувати молодят, сповідати. Ясна річ, все це діялося таємно, але часто невеличка сільська господа була вщент заповнена людьми з Любешки і сусіднього Тучного, які приходили на Літургію.
По деякім часі о. Василь замешкав в покинутій хаті родини П'ясецьких, яка стояла на краю села Прибин. Самі господарі на той час переїхали до Нових Стрілищ. Отця Василя часто забирали для служіння Літургій люди з Тучного, Любешки, Прибина та Генриківки Жидачівського району. Приїжджали по нього на підводах, зимою — саньми.
Навідувався до нього і Василь Кобрин, родом зі села Тучного, постійний член та останній голова Комітету захисту прав вірних УГКЦ, який існував з 1982 по 1992 роки. Деякий час о. Василь Білінський проживав у його батьків.
Згодом священик знову переїхав до Прибина, де замешкав у Володимира Мирки. Його хата стала духовним центром цілого села. Люди тішилися з того, що мають змогу молитися у своїй українській церкві і навіть власному храмі, двері котрого потай від чужих відчиняли для отця Білінського.
Щоб бути ближче до храму, о. Василь з часом перебрався проживати на квартиру до Анни Марусяк, яка була вдовою з двома дітьми. У неї отець перебував багато років, шлюбував її доньок та хрестив онуків. Під його впливом одна з онучок господині стала пізніше монахинею.
Проте, про присутність у селі священника доволі швидко довідалися у міліції та КДБ. У зв'язку з цим кадебісти час від часу навідувалися до Прибина.
Великодня Літургія під носом у КДБ
У 1974 році на другий день Великодня о. Василь Білінський служив Службу Божу в церкві в селі Прибин. Десятки людей з навколишніх сіл ледве вмістилися у храмі. Для греко-католиків це була надзвичайна духовна подія — Великодня Літургія у церкві. Для комуністичної влади, яка цю церкву колись замкнула, це також була подія надзвичайна. Надзвичайно зухвала. Міліція, кадебісти, загін пожежників, а також голови сільрад негайно прибули під церкву, щоб арештувати священика. Але люди підперли двері зсередини, щоб священика ніхто не хвилював, а Служба Божа закінчилася, як належить.
Після закінчення селяни створили тісне коло, радіусом у кілька метрів, всередині якого помістили отця Білінського. Таким чином вони вийшли усі з церкви і пішли ще не засадженими городами за село. За ними поволі їхали машини міліції, кадебістів та пожежна. Через потічки і видолинки, через межі і свіжозорані поля люди провадили священика. Їхні переслідувачі не могли далі їхати, тому їм довелося залишити машини і йти пішки. Але на дорозі за селом чекав сільський хлопчина на мотоциклі. Люди обережно пропустили його всередину. Тож поки міліціонери й кадебісти повернулися в село по залишені автомобілі, маленький мотоцикл бездоріжжям і лісовими стежками доправив отця Василя до с. Свірж.
Другий арешт
Під осінь 1974 року о. Василь Білінський йшов полем із Нових Стрілищ до Прибина, осільки автобуси до цього села у той час ще не їздили. За селом його наздогнала міліцейська машина і відвезла одразу до Жидачева. Міліціонери пояснили арешт тим, що у отця закінчився термін паспорта і вчасно не був продовжений. За порушення паспортного режиму о. Білінського на 15 діб ув'язнили, а тоді під конвоєм доправили на вокзал і посадили у поїзд до Миколаєва. Саме там, у Миколаївській області, Веселіновському районі, в селі Піщані Броди, де жила сестра о. Василя, йому треба було продовжити термін дії свого паспорта, після того як збере на місці необхідні документи.
Прибувши на місце, отець довго збирав різні довідки, бо всі тамтешні чиновники вже були попереджені львівськими органами КДБ про заборонену законом підпільну священичу діяльність громадянина Білінського. Нарешті, зібравши по деякому часі документи, о. Василь звернувся у Паспортний стіл. Проте виконувач обов'язків керівника капітан Маврищук відмовився приймати документи і вимагав хабар у розмірі 150 рублів.
О. Василь був змушений позичити гроші у сестри. Він прийшов у призначений час у Паспортний стіл, але тільки-но поклав на стіл загорнуті у папір всі 150 рублів, як Маврищук вийшов з кабінету і одразу ж впустив туди слідчого, прокурора, двох свідків та міліціонера. Отця закували в наручники і забрали в одеську тюрму за давання хабара.
31 жовтня 1974 року Веселіновський районний суд засудив отця Василя Білінського на три роки суворого режиму, які він мав відбути у виправничо-трудовій колонії. Це з урахуванням того, що засудженому на той час було вже 65 років, він мав другу групу інвалідності, артеріосклероз серця, завуження судин головного мозку, гіпертонію. Система виконала свій вирок невідкладно і безпощадно.
Фізичні і духовні випробування у в'язниці
В Караганді у п'ятдесятих отцю, як релігійному в'язню, також доводилося дуже важко, але там він мав хоча б побратимів у вірі й в терпінні. А тут, в тюрмі суворого режиму, яка знаходилась в селі Макартово, Софіївського району, Дніпропетровської області, сиділи тільки запеклі злочинці, вбивці, рецидивісти.
Пізніше отець розповідав Василеві Кобрину, що небезпечно було навіть виказати чимось, що ти священик. Від щоденного вияву блюзнірства, прокльонів, жорстокості і ненависті отець Білінський страждав невимовно. Як тільки його привезли, місцеві зеки відібрали виданий йому одяг та взуття, а віддали свій — найбрудніший і порваний. Черевики були зношені і також порвані.
Нічліг священик отримав аж на третьому рівні трьохповерхових нар, куди залізти йому, старому і хворому, було завжди важко. На 30 квадратних метрів припадало по 100 людей. Всіх доїдали блохи і воші, вікна в приміщеннях були цілий рік незасклені, бо літом всередині була нестерпна спека і сморід, взимі — зі стелі звисали бурульки, а замерзнути в сні не давали ті самі воші й блохи.
Зранку і ввечері кожному видавали по 125 грамів хліба, на обід — 200 грамів хліба і ріденькі щі. Але пайок отця Білінського найчастіше діставався сильнішим, тому він завжди голодував. На роботу — плести сітки — гонили у цех на 12–16 годин. В неділю був вихідний день: від шостої години ранку до десятої вечора всіх в'язнів виганяли на бетоноване подвір'я, по якому вони мали ходити-«перетасовуватися» цілий день. Це робилося цілий рік, а зимою навіть не могли ходити повільніше, бо можна було б у тому благенькому одязі замерзнути.
Ані молитися, ані служити Службу Божу священик не тільки не мав права. Як тільки починав шепотіти слова молитви, його били в'язні, знущалися над ним. Колись у таборах священики могли відправляти Літургію сидячи. Вставали вдосвіта, сідали на нарах, відправляли тихенько, а причащалися збереженою від вечері в одязі грудочкою хліба і розмоченими родзинками. Отець Білінський не міг навіть мріяти про родзинки і не мав дозволу сідати, доки не дали команди про підйом. Але він все-таки відправляв Службу Божу: як тільки випадав хоч якийсь вільний час, прихилявся змучено до стіни і, майже не ворушачи губами, відмовляв у собі всі слова Святої Літургії.
Громада стала на захист свого священика
Селяни з Прибина відразу після арешту кинулися шукати свого священника. У Жидачеві в міліцейському відділку бачитися з ним не дозволили нікому, а куди відправили — також сказати не хотіли. Зрештою, згадали про сестру отця Василя, але поїхавши до неї в село Піщаний Брід, Василь Кобрин та Анна Марусяк (господиня, у якої квартирував отець) довідалися про те, що о. Василь Білінський підступно та сплановано закинутий у тюрму.
По поверненні додому, пан Василь Кобрин написав листа до судді у Веселіново, щоб надіслав йому копію вироку. Представився племінником засудженого. На диво, той виконав прохання.
За порадою отця Григорія (мон. — Герман) Будзінського, який був знайомий з багатьма адвокатами й сам відбув ув'язнення за віру, Василь Кобрин вирішив оскаржувати рішення суду та домагатися перегляду справи. Юридичні консультації йому давала старенька адвокат, яка працювала з митрополитом Йосипом Сліпим. Для оскарження вироку очевидних причин було кілька: під час досудового розслідування ніхто не робив запиту про місце праці о. Білінського, тобто слідчі дії не проводились взагалі. По-друге, чому капітан Маврищук у Паспортному столі не покликав свідків та не склав акту першого разу, коли йому «пропонувалося» тільки 50 рублів? Очевидно, слідство та суд працювали тільки для того, щоб посадити за ґрати звинуваченого.
Навчений всього, що має робити, Василь Кобрин поїхав до Києва подавати скаргу верховному судді. Проте, коли після тривалого чекання у чергах поклав документи на стіл судді, той одразу зрозумів з них, що йдеться про засудженого підпільного священика і відмовився прийняти папери. Іншу папку документів та скаргу п. Василь Кобрин мав намір подати Першому секретареві Верховної Ради, бо той також мав право переглядати справи засуджених. Консультант секретаря прийняв документи та зазначив, що є велика імовірність, що Василя Білінського звільнять від ув'язнення по найближчій амністії, яка якраз передбачалася по статті 3 Кримінального Кодексу, в якій йшлося про хабарництво. П. Василь Кобрин повернувся додому, а через деякий час, наприкінці 1975 року київська комісія справді сприяла звільненню о. Білінського.
65-річний священик, з підірваним за молодості здоров'ям, до амністії у важких тюремних умовах перебував один рік і три місяці. За той час йому дозволили написати одного листа до Анни Марусяк з Прибина, а через 10 місяців — тюремне побачення.
Повернення до рідної сторони
По виході з тюрми о. Василь Білінський знову повернувся до Прибина і проживав у родині Анни Марусяк. Надалі хрестив підпільно дітей, вінчав молодят, хоронив і відправляв Служби Божі у місцевому храмі чи в хатах по сусідніх селах. Офіційно працював знову в Львівському аптекоуправлінні, а люди допомагали йому збирати різні трави.
У 1988 році українці святкували 1000 років від хрещення України-Русі Володимиром Великим. Селяни Прибина разом зі священиком вирішили гідно відзначити цю липневу дату. За ніч чоловіки зрізали великого дуба, зробили з нього високий місійний хрест та до ранку закопали біля церкви. Отець Василь запросив з Самбора 4 священники-редемптористи — Миколу Куця, Михаїла Волошина, Адама Гусака та Івана Білика, і разом з ними та в супроводі Тучнянського церковного хору відправили величну Святу Літургію. На святкування прибули також багато львів'ян та людей з довколишніх сіл.
Та хоч за тих часів поодинокі релігійні здвиги вже відбувалися у різних місцях, а статті Кримінального Кодексу, в яких йшлося про заборонені релігії були скасовані у лютому, наступного дня районні обласні атеїсти та парткерівники кинулися залякувати та «просвіщати» селян по гарячих слідах. Багатьох поштрафували за різні незначні, часто й вигадані проступки.
27 серпня 1989 року, коли боротьба за легалізацію Української греко-католицької церкви була майже завершена, і більше — вир подій і подвигів українців мав незабаром логічно втілитися у незалежності держави, на окраїні Перемишлянщини до небесного життя перейшов подвижник і мученик «катакомбної» церкви — отець Василь Білінський. У скрутних і небезпечних умовах існування УГКЦ він був світочем для вірних, а пам'ять про нього і досі живе у серцях людей.
Кожного разу коли відбувається пасхальна молитва на цвинтарі с. Прибин за усопших громада села найперше творить молитву за о. Василя Білінського на його могилі. Люди дякують Богові за дар Його життя та служіння для їхньої спільноти у важких часах переслідування.
Світлини
-
![image]()
О.Василь Білінський здійснює чин похорону в підпіллі -
![image]()
Похорон о.Василя Білінського, 1989 рік -
![image]()
Похорон о.Василя Білінського, 1989 рік -
![image]()
Похорон о.Василя Білінського, 1989 рік -
![image]()
Процесійний похід до храму, відродження УГКЦ у с.Прибин, 1990 рік
Джерела
- Герич А. Отець Білінський — свідок і мученик гнаної церкви // Перемишлянський край. — 2009. — № 87—88 (118—119) (6 лист.). — С. 5; № 89—90 (120—121) (13 лист.). — С. 5; № 5—6? (141—142) (22 груд.). — С. 5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
o Vasil Bilinskij u sviti Vasil Ivanovich Bilinskij 4 travnya 1909 s Rukomish nini Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 27 serpnya 1989 Pribin pidpilnij svyashennik UGKC dushpastiryuvav u s Pribin Peremishlyanskogo rajonu Pohovanij na cvintari s Pribin o Vasil BilinskijMogila o Bilinskogo na cvintari s PribinZagalna informaciyaNarodzhennya4 travnya 1909 1909 05 04 s Rukomish nini Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti UkrayinaSmert27 serpnya 1989 1989 08 27 80 rokiv s Pribin nini Peremishlyanskogo rajonu Lvivskoyi oblasti UkrayinaSluzhinnya v cerkviKonfesiyaUGKCRukopolozhennya1935Materiali do statti na Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilinskij ZhittyepisOtec Vasil Bilinskij narodivsya 4 travnya 1909 roku v seli Rukomish nini Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti v sim yi svyashennika Ivana Bilinskogo Vsya rodina o Vasilya bula duhovno ta patriotichno aktivnoyu Jogo did takozh buv svyashennikom Monashi obiti sklala starsha sestra otcya yaka pomerla v 1968 roci Starshij brat o Vasilya vstupiv do lav OUN Za chasiv nimeckoyi okupaciyi vin razom z chastinoyu provodu perejshov u Holm i tam zasnuvav ukrayinsku gimnaziyu Buv ubitij polyakami pid chas polsko ukrayinskih pogromiv U 1935 roci Vasil Bilinskij zdobuv duhovnu osvitu i buv rukopolozhenij yepiskopom Grigoriyem Homishinom na svyashennika u bezzhennomu stani Do prihodu radyanskoyi vladi buv parohom u kilkoh selah Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 1946 roku o Bilinskij vidmovivsya pidpisati dokumenti psevdosoboru tobto perejti u moskovske pravoslav ya Za ce jogo zasudili na 10 rokiv yaki vin vidbuv u konctabori v Karagandi razom z bagatma muchenikami zaboronenoyi komunistichnim rezhimom Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Pislya pershogo uv yaznennya Z konctaboru o Bilinskij povernuvsya v 1958 roci ale propisku otrimav u seli Pishanij Brid Veselinovskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti de meshkala jogo rodichka O Vasil Bilinskij prodovzhiv svoyu dushpastirsku pracyu hoch povernuvsya z zaslannya iz pidirvanim zdorov yam Vin majzhe odrazu virushiv na Zahidnu Ukrayinu Spochatku pidpilno vidpravlyav Sluzhbi Bozhi ta spovidav virnih po lvivskih kvartirah a zgodom vlashtuvavshis na robotu v oblasne Aptekoupravlinnya pereyihav do sela Lyubeshka Peremishlyanskogo rajonu Za dokumentom yakij otrimav na misci roboti mav zbirati ta zdavati do Lvova likarski roslini ale naspravdi v Lyubeshci v toj chas perebuvali deyaki monahi kotri ranishe nalezhali do monastiriv zokrema Univskoyi lavri Tut otec Vasil zameshkav deyakij chas u dvoh sester monahin U yihnij hati mav zmogu shodnya vidpravlyati Sluzhbu Bozhu hrestiti ditej shlyubuvati molodyat spovidati Yasna rich vse ce diyalosya tayemno ale chasto nevelichka silska gospoda bula vshent zapovnena lyudmi z Lyubeshki i susidnogo Tuchnogo yaki prihodili na Liturgiyu Po deyakim chasi o Vasil zameshkav v pokinutij hati rodini P yaseckih yaka stoyala na krayu sela Pribin Sami gospodari na toj chas pereyihali do Novih Strilish Otcya Vasilya chasto zabirali dlya sluzhinnya Liturgij lyudi z Tuchnogo Lyubeshki Pribina ta Genrikivki Zhidachivskogo rajonu Priyizhdzhali po nogo na pidvodah zimoyu sanmi Naviduvavsya do nogo i Vasil Kobrin rodom zi sela Tuchnogo postijnij chlen ta ostannij golova Komitetu zahistu prav virnih UGKC yakij isnuvav z 1982 po 1992 roki Deyakij chas o Vasil Bilinskij prozhivav u jogo batkiv Zgodom svyashenik znovu pereyihav do Pribina de zameshkav u Volodimira Mirki Jogo hata stala duhovnim centrom cilogo sela Lyudi tishilisya z togo sho mayut zmogu molitisya u svoyij ukrayinskij cerkvi i navit vlasnomu hrami dveri kotrogo potaj vid chuzhih vidchinyali dlya otcya Bilinskogo Shob buti blizhche do hramu o Vasil z chasom perebravsya prozhivati na kvartiru do Anni Marusyak yaka bula vdovoyu z dvoma ditmi U neyi otec perebuvav bagato rokiv shlyubuvav yiyi donok ta hrestiv onukiv Pid jogo vplivom odna z onuchok gospodini stala piznishe monahineyu Prote pro prisutnist u seli svyashennika dovoli shvidko dovidalisya u miliciyi ta KDB U zv yazku z cim kadebisti chas vid chasu naviduvalisya do Pribina Velikodnya Liturgiya pid nosom u KDBU 1974 roci na drugij den Velikodnya o Vasil Bilinskij sluzhiv Sluzhbu Bozhu v cerkvi v seli Pribin Desyatki lyudej z navkolishnih sil ledve vmistilisya u hrami Dlya greko katolikiv ce bula nadzvichajna duhovna podiya Velikodnya Liturgiya u cerkvi Dlya komunistichnoyi vladi yaka cyu cerkvu kolis zamknula ce takozh bula podiya nadzvichajna Nadzvichajno zuhvala Miliciya kadebisti zagin pozhezhnikiv a takozh golovi silrad negajno pribuli pid cerkvu shob areshtuvati svyashenika Ale lyudi pidperli dveri zseredini shob svyashenika nihto ne hvilyuvav a Sluzhba Bozha zakinchilasya yak nalezhit Pislya zakinchennya selyani stvorili tisne kolo radiusom u kilka metriv vseredini yakogo pomistili otcya Bilinskogo Takim chinom voni vijshli usi z cerkvi i pishli she ne zasadzhenimi gorodami za selo Za nimi povoli yihali mashini miliciyi kadebistiv ta pozhezhna Cherez potichki i vidolinki cherez mezhi i svizhozorani polya lyudi provadili svyashenika Yihni peresliduvachi ne mogli dali yihati tomu yim dovelosya zalishiti mashini i jti pishki Ale na dorozi za selom chekav silskij hlopchina na motocikli Lyudi oberezhno propustili jogo vseredinu Tozh poki milicioneri j kadebisti povernulisya v selo po zalisheni avtomobili malenkij motocikl bezdorizhzhyam i lisovimi stezhkami dopraviv otcya Vasilya do s Svirzh Drugij aresht Pid osin 1974 roku o Vasil Bilinskij jshov polem iz Novih Strilish do Pribina osilki avtobusi do cogo sela u toj chas she ne yizdili Za selom jogo nazdognala milicejska mashina i vidvezla odrazu do Zhidacheva Milicioneri poyasnili aresht tim sho u otcya zakinchivsya termin pasporta i vchasno ne buv prodovzhenij Za porushennya pasportnogo rezhimu o Bilinskogo na 15 dib uv yaznili a todi pid konvoyem dopravili na vokzal i posadili u poyizd do Mikolayeva Same tam u Mikolayivskij oblasti Veselinovskomu rajoni v seli Pishani Brodi de zhila sestra o Vasilya jomu treba bulo prodovzhiti termin diyi svogo pasporta pislya togo yak zbere na misci neobhidni dokumenti Pribuvshi na misce otec dovgo zbirav rizni dovidki bo vsi tamteshni chinovniki vzhe buli poperedzheni lvivskimi organami KDB pro zaboronenu zakonom pidpilnu svyashenichu diyalnist gromadyanina Bilinskogo Nareshti zibravshi po deyakomu chasi dokumenti o Vasil zvernuvsya u Pasportnij stil Prote vikonuvach obov yazkiv kerivnika kapitan Mavrishuk vidmovivsya prijmati dokumenti i vimagav habar u rozmiri 150 rubliv O Vasil buv zmushenij pozichiti groshi u sestri Vin prijshov u priznachenij chas u Pasportnij stil ale tilki no poklav na stil zagornuti u papir vsi 150 rubliv yak Mavrishuk vijshov z kabinetu i odrazu zh vpustiv tudi slidchogo prokurora dvoh svidkiv ta milicionera Otcya zakuvali v naruchniki i zabrali v odesku tyurmu za davannya habara 31 zhovtnya 1974 roku Veselinovskij rajonnij sud zasudiv otcya Vasilya Bilinskogo na tri roki suvorogo rezhimu yaki vin mav vidbuti u vipravnicho trudovij koloniyi Ce z urahuvannyam togo sho zasudzhenomu na toj chas bulo vzhe 65 rokiv vin mav drugu grupu invalidnosti arterioskleroz sercya zavuzhennya sudin golovnogo mozku gipertoniyu Sistema vikonala svij virok nevidkladno i bezposhadno Fizichni i duhovni viprobuvannya u v yaznici V Karagandi u p yatdesyatih otcyu yak religijnomu v yaznyu takozh dovodilosya duzhe vazhko ale tam vin mav hocha b pobratimiv u viri j v terpinni A tut v tyurmi suvorogo rezhimu yaka znahodilas v seli Makartovo Sofiyivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti sidili tilki zapekli zlochinci vbivci recidivisti Piznishe otec rozpovidav Vasilevi Kobrinu sho nebezpechno bulo navit vikazati chimos sho ti svyashenik Vid shodennogo viyavu blyuznirstva prokloniv zhorstokosti i nenavisti otec Bilinskij strazhdav nevimovno Yak tilki jogo privezli miscevi zeki vidibrali vidanij jomu odyag ta vzuttya a viddali svij najbrudnishij i porvanij Chereviki buli znosheni i takozh porvani Nichlig svyashenik otrimav azh na tretomu rivni trohpoverhovih nar kudi zalizti jomu staromu i hvoromu bulo zavzhdi vazhko Na 30 kvadratnih metriv pripadalo po 100 lyudej Vsih doyidali blohi i voshi vikna v primishennyah buli cilij rik nezaskleni bo litom vseredini bula nesterpna speka i smorid vzimi zi steli zvisali burulki a zamerznuti v sni ne davali ti sami voshi j blohi Zranku i vvecheri kozhnomu vidavali po 125 gramiv hliba na obid 200 gramiv hliba i ridenki shi Ale pajok otcya Bilinskogo najchastishe distavavsya silnishim tomu vin zavzhdi goloduvav Na robotu plesti sitki gonili u ceh na 12 16 godin V nedilyu buv vihidnij den vid shostoyi godini ranku do desyatoyi vechora vsih v yazniv viganyali na betonovane podvir ya po yakomu voni mali hoditi peretasovuvatisya cilij den Ce robilosya cilij rik a zimoyu navit ne mogli hoditi povilnishe bo mozhna bulo b u tomu blagenkomu odyazi zamerznuti Ani molitisya ani sluzhiti Sluzhbu Bozhu svyashenik ne tilki ne mav prava Yak tilki pochinav shepotiti slova molitvi jogo bili v yazni znushalisya nad nim Kolis u taborah svyasheniki mogli vidpravlyati Liturgiyu sidyachi Vstavali vdosvita sidali na narah vidpravlyali tihenko a prichashalisya zberezhenoyu vid vecheri v odyazi grudochkoyu hliba i rozmochenimi rodzinkami Otec Bilinskij ne mig navit mriyati pro rodzinki i ne mav dozvolu sidati doki ne dali komandi pro pidjom Ale vin vse taki vidpravlyav Sluzhbu Bozhu yak tilki vipadav hoch yakijs vilnij chas prihilyavsya zmucheno do stini i majzhe ne vorushachi gubami vidmovlyav u sobi vsi slova Svyatoyi Liturgiyi Gromada stala na zahist svogo svyashenikaSelyani z Pribina vidrazu pislya areshtu kinulisya shukati svogo svyashennika U Zhidachevi v milicejskomu viddilku bachitisya z nim ne dozvolili nikomu a kudi vidpravili takozh skazati ne hotili Zreshtoyu zgadali pro sestru otcya Vasilya ale poyihavshi do neyi v selo Pishanij Brid Vasil Kobrin ta Anna Marusyak gospodinya u yakoyi kvartiruvav otec dovidalisya pro te sho o Vasil Bilinskij pidstupno ta splanovano zakinutij u tyurmu Po povernenni dodomu pan Vasil Kobrin napisav lista do suddi u Veselinovo shob nadislav jomu kopiyu viroku Predstavivsya pleminnikom zasudzhenogo Na divo toj vikonav prohannya Za poradoyu otcya Grigoriya mon German Budzinskogo yakij buv znajomij z bagatma advokatami j sam vidbuv uv yaznennya za viru Vasil Kobrin virishiv oskarzhuvati rishennya sudu ta domagatisya pereglyadu spravi Yuridichni konsultaciyi jomu davala starenka advokat yaka pracyuvala z mitropolitom Josipom Slipim Dlya oskarzhennya viroku ochevidnih prichin bulo kilka pid chas dosudovogo rozsliduvannya nihto ne robiv zapitu pro misce praci o Bilinskogo tobto slidchi diyi ne provodilis vzagali Po druge chomu kapitan Mavrishuk u Pasportnomu stoli ne poklikav svidkiv ta ne sklav aktu pershogo razu koli jomu proponuvalosya tilki 50 rubliv Ochevidno slidstvo ta sud pracyuvali tilki dlya togo shob posaditi za grati zvinuvachenogo Navchenij vsogo sho maye robiti Vasil Kobrin poyihav do Kiyeva podavati skargu verhovnomu suddi Prote koli pislya trivalogo chekannya u chergah poklav dokumenti na stil suddi toj odrazu zrozumiv z nih sho jdetsya pro zasudzhenogo pidpilnogo svyashenika i vidmovivsya prijnyati paperi Inshu papku dokumentiv ta skargu p Vasil Kobrin mav namir podati Pershomu sekretarevi Verhovnoyi Radi bo toj takozh mav pravo pereglyadati spravi zasudzhenih Konsultant sekretarya prijnyav dokumenti ta zaznachiv sho ye velika imovirnist sho Vasilya Bilinskogo zvilnyat vid uv yaznennya po najblizhchij amnistiyi yaka yakraz peredbachalasya po statti 3 Kriminalnogo Kodeksu v yakij jshlosya pro habarnictvo P Vasil Kobrin povernuvsya dodomu a cherez deyakij chas naprikinci 1975 roku kiyivska komisiya spravdi spriyala zvilnennyu o Bilinskogo 65 richnij svyashenik z pidirvanim za molodosti zdorov yam do amnistiyi u vazhkih tyuremnih umovah perebuvav odin rik i tri misyaci Za toj chas jomu dozvolili napisati odnogo lista do Anni Marusyak z Pribina a cherez 10 misyaciv tyuremne pobachennya Povernennya do ridnoyi storoni Po vihodi z tyurmi o Vasil Bilinskij znovu povernuvsya do Pribina i prozhivav u rodini Anni Marusyak Nadali hrestiv pidpilno ditej vinchav molodyat horoniv i vidpravlyav Sluzhbi Bozhi u miscevomu hrami chi v hatah po susidnih selah Oficijno pracyuvav znovu v Lvivskomu aptekoupravlinni a lyudi dopomagali jomu zbirati rizni travi U 1988 roci ukrayinci svyatkuvali 1000 rokiv vid hreshennya Ukrayini Rusi Volodimirom Velikim Selyani Pribina razom zi svyashenikom virishili gidno vidznachiti cyu lipnevu datu Za nich choloviki zrizali velikogo duba zrobili z nogo visokij misijnij hrest ta do ranku zakopali bilya cerkvi Otec Vasil zaprosiv z Sambora 4 svyashenniki redemptoristi Mikolu Kucya Mihayila Voloshina Adama Gusaka ta Ivana Bilika i razom z nimi ta v suprovodi Tuchnyanskogo cerkovnogo horu vidpravili velichnu Svyatu Liturgiyu Na svyatkuvannya pribuli takozh bagato lviv yan ta lyudej z dovkolishnih sil Ta hoch za tih chasiv poodinoki religijni zdvigi vzhe vidbuvalisya u riznih miscyah a statti Kriminalnogo Kodeksu v yakih jshlosya pro zaboroneni religiyi buli skasovani u lyutomu nastupnogo dnya rajonni oblasni ateyisti ta partkerivniki kinulisya zalyakuvati ta prosvishati selyan po garyachih slidah Bagatoh poshtrafuvali za rizni neznachni chasto j vigadani prostupki 27 serpnya 1989 roku koli borotba za legalizaciyu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi bula majzhe zavershena i bilshe vir podij i podvigiv ukrayinciv mav nezabarom logichno vtilitisya u nezalezhnosti derzhavi na okrayini Peremishlyanshini do nebesnogo zhittya perejshov podvizhnik i muchenik katakombnoyi cerkvi otec Vasil Bilinskij U skrutnih i nebezpechnih umovah isnuvannya UGKC vin buv svitochem dlya virnih a pam yat pro nogo i dosi zhive u sercyah lyudej Kozhnogo razu koli vidbuvayetsya pashalna molitva na cvintari s Pribin za usopshih gromada sela najpershe tvorit molitvu za o Vasilya Bilinskogo na jogo mogili Lyudi dyakuyut Bogovi za dar Jogo zhittya ta sluzhinnya dlya yihnoyi spilnoti u vazhkih chasah peresliduvannya SvitliniO Vasil Bilinskij zdijsnyuye chin pohoronu v pidpilli Pohoron o Vasilya Bilinskogo 1989 rik Pohoron o Vasilya Bilinskogo 1989 rik Pohoron o Vasilya Bilinskogo 1989 rik Procesijnij pohid do hramu vidrodzhennya UGKC u s Pribin 1990 rikDzherelaGerich A Otec Bilinskij svidok i muchenik gnanoyi cerkvi Peremishlyanskij kraj 2009 87 88 118 119 6 list S 5 89 90 120 121 13 list S 5 5 6 141 142 22 grud S 5