Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абольянц Аристарх Аванесович — полковник російської імператорської армії, очільник Бердянського повстання, начальник штабу 2-го Офіцерського полку Добровольчої армії, емігрант, член Російської загально-військової спілки, спілки дроздовців-емігрантів.
| Абольянц Аристарх Аванесович | |
|---|---|
| Абольянц Арстах Аванесович | |
| Ім'я при народженні | Аальянц Аристогес Аванесович |
| Народження | 22 вересня (4 жовтня) 1890 |
| Смерть | 11 вересня 1964 (73 роки) Марсель |
| Країна |  Російська імперія |
| Приналежність | Російська імператорська армія Добровольча армія |
| Рід військ | інфантерія |
| Роки служби | невідомо —1920 |
| Звання |  Полковник |
| Формування | 46-й запасний піхотний полк 2-й Офіцерський полк Добровольчої армії |
| Війни / битви | Перша світова війна Бердянське повстання Громадянська війна в Росії |
Біографія
Відомості про місце народження, батьків, родину — відсутні.
У кінці 1916 р. направлений у штаб Одеського військового округу, як військовик, що знає турецьку мову. Службу проходив у 46-му запасному піхотному полку. Влітку 1917 р. на загальному зборі офіцерів кавказького походження прийнято рішення не продовжувати свою участь у війні, а поїхати додому. Однак А. А. Абольянц в катерогичній формі відмовився покидати армію, вважаючи що боротьбу треба продовжувати, але вже в самій Росії.
У серпні 1917 р. частина 46-го запасного піхотного полку була переведена в місто Бердянськ. Після більшовицького перевороту 1917 р. полк був розпущений, а офіцери заарешовані більшовиками Бердяська.
Враховуючи настрої місцевої громади, а також рішенням Бердянської Ради через два дні офіцери разом з Абольянцем були випущені «під чесне слово». Після звільнення полковник починає готувати повстання в місті разом з керівником «Спілки скалічених воїнів» — унтер-офіцером Панасенко. Полковник був підтриманий соціал-революціонерами, соціал-демократами та колишніми членами міської думи.
З початком повстання очолює його. Організовує загальноміську мобілізацію офіцерів та учнів старший класів Бердянської чоловічої гімназії. Разом з І. Ю. Поповичем-Ліповацем організовує міліційні загони міської самооборони в кількості 3-х батальйонів та одного напів-ескадрону кавалерії. На 2-й день повстання дає наказ про арешт більшовицької Ради.
Вів переговори з матросами-більшовиками, які на шаландах почали обстріл міста. Під час бомбардування був поранений та контужений. На наступний день вступає в перемовини з М. Г. Дроздовським та запрошує його загін в місто. Разом з дроздовцями в приміщені чоловічої гімназії організовує «Бюро запису в добровольці». По завершенню повстання та отримання інформації про те, що в місто йдуть австро-угорці — залишає місто разом з загоном Дроздовського.
З травня 1918 р. на Дону бере участь в боях проти більшовиків у складі 2-го Офіцерського (Дроздовського) полку Добровольчої армії.
Еміграція
З 1920 р. в еміграції у Франції. Працює регіональним представником журналу «Вартовий» в Марселі, керує Дроздовським об'єднанням. З середини 20-х рр. — представник Російського національного об'єднання Франції. Під час Другої світової війни проживав на території Вішистської Франції.
У 1960 р. стає секретарем, а потім головою ревізійної комісії марсельського відділу Спілки російських військових інвалідів.
Смерть
Помер 11 вересня 1964 р. у Франції в м. Марсель. Похований на кладовищі Прадо.
Література
- Билай Ю. В. Деятельность Бердянского Отдела контрразведки Добровольческой Армии // Сборник научных трудов 56-й научной студенческой конференции ТГПИ им. А. П. Чехова. — Таганрог: ТГПИ 2013. С. 89-90
- Абинякин Р. М. Офицерский корпус Добровольческой армии: социальный состав, мировоззрение. 1917—1920 гг. / Издание второе (по 1 января 1907 года). — Орел: Издатель А. Воробьев, 2005. — 204 с.
- Цветков В. Ж. Специфика формирования и деятельности надпартийных и межпартийных политических объединений и подпольных организаций Белого движения в 1917—1918 гг.. — Издатель А. Воробьев, 2005. — 204 с.
- Дроздовский М. Г. Дневник / М. Г. Дроздовский — М.: Голос, 1996. — С. 5-74.
- Деятельность Таганрогского центра Добровольческой армии. 1918—1919 гг. //Белый архив. Кн. 2—3. Париж, 1928. С. 134—136
- Цветков В. Ж. Специфика формирования и деятельности надпартийных и межпартийных политических объединений и подпольных организаций Белого движения в 1917—1918 гг.. — Издатель А. Воробьев, 2005. — 204 с.
- Чоп В. М., Лиман І. І. «Вольный Бердянск»: місто в період анархістського соціального експерименту (1918—1921 роки) / В. М. Чоп, І. І. Лиман — З.: РА «Тандем — У», 2007. — 478 с.
- Русская мысль. — Париж, 1963, 21.09. № 2050; № 2061
- Часовой. — Париж — Брюссель, 1963, № 449
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abolyanc Aristarh Avanesovich polkovnik rosijskoyi imperatorskoyi armiyi ochilnik Berdyanskogo povstannya nachalnik shtabu 2 go Oficerskogo polku Dobrovolchoyi armiyi emigrant chlen Rosijskoyi zagalno vijskovoyi spilki spilki drozdovciv emigrantiv Abolyanc Aristarh AvanesovichAbolyanc Arstah AvanesovichIm ya pri narodzhenniAalyanc Aristoges AvanesovichNarodzhennya22 veresnya 4 zhovtnya 1890Smert11 veresnya 1964 1964 09 11 73 roki MarselKrayinaRosijska imperiyaPrinalezhnistRosijska imperatorska armiya Dobrovolcha armiyaRid vijskinfanteriyaRoki sluzhbinevidomo 1920Zvannya PolkovnikFormuvannya46 j zapasnij pihotnij polk 2 j Oficerskij polk Dobrovolchoyi armiyiVijni bitviPersha svitova vijna Berdyanske povstannya Gromadyanska vijna v RosiyiBiografiyaVidomosti pro misce narodzhennya batkiv rodinu vidsutni Persha svitova vijnaU kinci 1916 r napravlenij u shtab Odeskogo vijskovogo okrugu yak vijskovik sho znaye turecku movu Sluzhbu prohodiv u 46 mu zapasnomu pihotnomu polku Vlitku 1917 r na zagalnomu zbori oficeriv kavkazkogo pohodzhennya prijnyato rishennya ne prodovzhuvati svoyu uchast u vijni a poyihati dodomu Odnak A A Abolyanc v katerogichnij formi vidmovivsya pokidati armiyu vvazhayuchi sho borotbu treba prodovzhuvati ale vzhe v samij Rosiyi U serpni 1917 r chastina 46 go zapasnogo pihotnogo polku bula perevedena v misto Berdyansk Pislya bilshovickogo perevorotu 1917 r polk buv rozpushenij a oficeri zaareshovani bilshovikami Berdyaska Vrahovuyuchi nastroyi miscevoyi gromadi a takozh rishennyam Berdyanskoyi Radi cherez dva dni oficeri razom z Abolyancem buli vipusheni pid chesne slovo Pislya zvilnennya polkovnik pochinaye gotuvati povstannya v misti razom z kerivnikom Spilki skalichenih voyiniv unter oficerom Panasenko Polkovnik buv pidtrimanij social revolyucionerami social demokratami ta kolishnimi chlenami miskoyi dumi Berdyanske povstannyaZ pochatkom povstannya ocholyuye jogo Organizovuye zagalnomisku mobilizaciyu oficeriv ta uchniv starshij klasiv Berdyanskoyi cholovichoyi gimnaziyi Razom z I Yu Popovichem Lipovacem organizovuye milicijni zagoni miskoyi samooboroni v kilkosti 3 h bataljoniv ta odnogo napiv eskadronu kavaleriyi Na 2 j den povstannya daye nakaz pro aresht bilshovickoyi Radi Viv peregovori z matrosami bilshovikami yaki na shalandah pochali obstril mista Pid chas bombarduvannya buv poranenij ta kontuzhenij Na nastupnij den vstupaye v peremovini z M G Drozdovskim ta zaproshuye jogo zagin v misto Razom z drozdovcyami v primisheni cholovichoyi gimnaziyi organizovuye Byuro zapisu v dobrovolci Po zavershennyu povstannya ta otrimannya informaciyi pro te sho v misto jdut avstro ugorci zalishaye misto razom z zagonom Drozdovskogo Gromadyanska vijna v RosiyiZ travnya 1918 r na Donu bere uchast v boyah proti bilshovikiv u skladi 2 go Oficerskogo Drozdovskogo polku Dobrovolchoyi armiyi EmigraciyaZ 1920 r v emigraciyi u Franciyi Pracyuye regionalnim predstavnikom zhurnalu Vartovij v Marseli keruye Drozdovskim ob yednannyam Z seredini 20 h rr predstavnik Rosijskogo nacionalnogo ob yednannya Franciyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni prozhivav na teritoriyi Vishistskoyi Franciyi U 1960 r staye sekretarem a potim golovoyu revizijnoyi komisiyi marselskogo viddilu Spilki rosijskih vijskovih invalidiv SmertPomer 11 veresnya 1964 r u Franciyi v m Marsel Pohovanij na kladovishi Prado LiteraturaBilaj Yu V Deyatelnost Berdyanskogo Otdela kontrrazvedki Dobrovolcheskoj Armii Sbornik nauchnyh trudov 56 j nauchnoj studencheskoj konferencii TGPI im A P Chehova Taganrog TGPI 2013 S 89 90 Abinyakin R M Oficerskij korpus Dobrovolcheskoj armii socialnyj sostav mirovozzrenie 1917 1920 gg Izdanie vtoroe po 1 yanvarya 1907 goda Orel Izdatel A Vorobev 2005 204 s Cvetkov V Zh Specifika formirovaniya i deyatelnosti nadpartijnyh i mezhpartijnyh politicheskih obedinenij i podpolnyh organizacij Belogo dvizheniya v 1917 1918 gg Izdatel A Vorobev 2005 204 s Drozdovskij M G Dnevnik M G Drozdovskij M Golos 1996 S 5 74 Deyatelnost Taganrogskogo centra Dobrovolcheskoj armii 1918 1919 gg Belyj arhiv Kn 2 3 Parizh 1928 S 134 136 Cvetkov V Zh Specifika formirovaniya i deyatelnosti nadpartijnyh i mezhpartijnyh politicheskih obedinenij i podpolnyh organizacij Belogo dvizheniya v 1917 1918 gg Izdatel A Vorobev 2005 204 s Chop V M Liman I I Volnyj Berdyansk misto v period anarhistskogo socialnogo eksperimentu 1918 1921 roki V M Chop I I Liman Z RA Tandem U 2007 478 s Russkaya mysl Parizh 1963 21 09 2050 2061 Chasovoj Parizh Bryussel 1963 449