У теоретичній та експериментальній фізиці, а також у гуманітарних науках парадокс спостерігача пов'язаний із ситуацією, коли феномен, що піддається спостереженню, мимоволі підпадає під вплив через сам факт присутності спостерігача/дослідника
У лінгвістиці
У галузі соціолінгвістики термін парадокс спостерігача вперше був застосований , який заявив стосовно нього:
метою лінгвістичних досліджень суспільства має бути встановлення того, як люди розмовляють коли за ними не ведеться систематичне спостереження; досі ми могли отримувати ці дані лише завдяки систематичним спостереженням
Поняття пов'язане з неточностями, з якими стикаються соціолінгвісти, провадячи польові дослідження, під час яких збирання даних, пов'язаних із повсякденним спілкуванням ускладнюється самим фактом присутності дослідника. У той час, як дослідник намагається спостерігати повсякденну розмову, того, хто говорить на інтерв'ю, то останній, знаючи, що все, що він скаже буде використано у науковому дослідженні, швидше за все, промовлятиме у більш формальний, офіційний спосіб. Це створює дані, що не є репрезентативними відносно типового промовляння піддослідного і парадокс полягає у тому, що якби дослідник не був присутнім, то промовець використовував би повсякденну форму спілкування.
Хоторнський ефект
Цей варіант феномена названий на честь Заводу Хоторна (англ. Hawthorne Works), де інженери з продуктивності праці у 1920-х і 1930 рр. намагалися з'ясувати, чи призводять належні фізичні умови праці, такі як освітлення, до покращення її продуктивності. Інженери зазначили, що коли вони надавали кращі умови роботи на конвеєрі, ефективність зростала. Але коли умови праці були поверненні до початкових і спостерігали працівників, то їхня ефективність знову зросла. Інженери з'ясували, що саме спостереження за робітниками призвело до покращення їх продуктивності, а не зміни умов праці. Термін "Хоторнський ефект" був застосований у 1955 Генрі Ландсбергом. Багато дослідників вірять, що доведення існування Хоторнського ефекту перебільшено.[]
Подолання парадоксу
Лабов вірив, що стиль і спосіб, у який суб'єкт промовляє, визначається обсягом уваги до його манери говоріння. Відповідно до [en] Соціолінгвістичної теорії Лабова, "найуспішнішою [стратегією], щоби суб'єкт забув про неприродність ситуації буде згадування про вуличні ігри та ситуації, небезпечні для життя. Найнадійнішим способом викликати повсякденне мовлення буде випадкове відволікання на членів сім'ї та друзів поки запис включено". Згідно Лабова, коли суб'єкт переповідає дуже емоційні історії зі свого життя, то його, швидше за все, спіткає спогади про значні події з життя, і тому це більше відвертатиме уваги від манери говоріння, переводячи до повсякденного стилю.
У дослідженні Лабова , він ставив цілі "побачити, як люди використовують мову у контексті коли відсутнє явне спостереження" (p. 43). Він досягнув цього ставлячи кілька запитань робітникам Нью-Йорку, розроблених для того, аби отримати однакову відповідь - фразу, "Четвертий поверх". Він слідував за відповіддю працівника, ставлячи уточнювальне запитання, спрямоване на досягнення формальної відповіді. При отриманні відповіді, Лабов відходив від того, хто говорив і записував, що він чув. Тут ми бачимо приклад інтерв'ювання Лабовим своїх суб'єктів із систематичним використанням швидкого та анонімного спостереження у вивченні лінгвістичної структури різних розмовних спільнот. Згідно з Лабовим, його швидкий та анонімний підхід інтерв'ювання це швидше для переконання, що суб'єкт чинитиме опір спостереженню за його мовленням.
Примітки
- Labov, William (1972). Sociolinguistic Patterns. Philadelphia: University of Pennsylvania. с. 209. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U teoretichnij ta eksperimentalnij fizici a takozh u gumanitarnih naukah paradoks sposterigacha pov yazanij iz situaciyeyu koli fenomen sho piddayetsya sposterezhennyu mimovoli pidpadaye pid vpliv cherez sam fakt prisutnosti sposterigacha doslidnikaU lingvisticiU galuzi sociolingvistiki termin paradoks sposterigacha vpershe buv zastosovanij yakij zayaviv stosovno nogo metoyu lingvistichnih doslidzhen suspilstva maye buti vstanovlennya togo yak lyudi rozmovlyayut koli za nimi ne vedetsya sistematichne sposterezhennya dosi mi mogli otrimuvati ci dani lishe zavdyaki sistematichnim sposterezhennyam Ponyattya pov yazane z netochnostyami z yakimi stikayutsya sociolingvisti provadyachi polovi doslidzhennya pid chas yakih zbirannya danih pov yazanih iz povsyakdennim spilkuvannyam uskladnyuyetsya samim faktom prisutnosti doslidnika U toj chas yak doslidnik namagayetsya sposterigati povsyakdennu rozmovu togo hto govorit na interv yu to ostannij znayuchi sho vse sho vin skazhe bude vikoristano u naukovomu doslidzhenni shvidshe za vse promovlyatime u bilsh formalnij oficijnij sposib Ce stvoryuye dani sho ne ye reprezentativnimi vidnosno tipovogo promovlyannya piddoslidnogo i paradoks polyagaye u tomu sho yakbi doslidnik ne buv prisutnim to promovec vikoristovuvav bi povsyakdennu formu spilkuvannya Hotornskij efektDokladnishe Hotornskij efekt Cej variant fenomena nazvanij na chest Zavodu Hotorna angl Hawthorne Works de inzheneri z produktivnosti praci u 1920 h i 1930 rr namagalisya z yasuvati chi prizvodyat nalezhni fizichni umovi praci taki yak osvitlennya do pokrashennya yiyi produktivnosti Inzheneri zaznachili sho koli voni nadavali krashi umovi roboti na konveyeri efektivnist zrostala Ale koli umovi praci buli povernenni do pochatkovih i sposterigali pracivnikiv to yihnya efektivnist znovu zrosla Inzheneri z yasuvali sho same sposterezhennya za robitnikami prizvelo do pokrashennya yih produktivnosti a ne zmini umov praci Termin Hotornskij efekt buv zastosovanij u 1955 Genri Landsbergom Bagato doslidnikiv viryat sho dovedennya isnuvannya Hotornskogo efektu perebilsheno dzherelo Podolannya paradoksuLabov viriv sho stil i sposib u yakij sub yekt promovlyaye viznachayetsya obsyagom uvagi do jogo maneri govorinnya Vidpovidno do en Sociolingvistichnoyi teoriyi Labova najuspishnishoyu strategiyeyu shobi sub yekt zabuv pro neprirodnist situaciyi bude zgaduvannya pro vulichni igri ta situaciyi nebezpechni dlya zhittya Najnadijnishim sposobom viklikati povsyakdenne movlennya bude vipadkove vidvolikannya na chleniv sim yi ta druziv poki zapis vklyucheno Zgidno Labova koli sub yekt perepovidaye duzhe emocijni istoriyi zi svogo zhittya to jogo shvidshe za vse spitkaye spogadi pro znachni podiyi z zhittya i tomu ce bilshe vidvertatime uvagi vid maneri govorinnya perevodyachi do povsyakdennogo stilyu U doslidzhenni Labova vin staviv cili pobachiti yak lyudi vikoristovuyut movu u konteksti koli vidsutnye yavne sposterezhennya p 43 Vin dosyagnuv cogo stavlyachi kilka zapitan robitnikam Nyu Jorku rozroblenih dlya togo abi otrimati odnakovu vidpovid frazu Chetvertij poverh Vin sliduvav za vidpoviddyu pracivnika stavlyachi utochnyuvalne zapitannya spryamovane na dosyagnennya formalnoyi vidpovidi Pri otrimanni vidpovidi Labov vidhodiv vid togo hto govoriv i zapisuvav sho vin chuv Tut mi bachimo priklad interv yuvannya Labovim svoyih sub yektiv iz sistematichnim vikoristannyam shvidkogo ta anonimnogo sposterezhennya u vivchenni lingvistichnoyi strukturi riznih rozmovnih spilnot Zgidno z Labovim jogo shvidkij ta anonimnij pidhid interv yuvannya ce shvidshe dlya perekonannya sho sub yekt chinitime opir sposterezhennyu za jogo movlennyam PrimitkiLabov William 1972 Sociolinguistic Patterns Philadelphia University of Pennsylvania s 209 ISBN 0631177205