Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 Основний Закон УСРР затверджений 11 м Всеукраїнським з

Конституція УСРР 1929

Конституція УСРР 1929

Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 — Основний Закон УСРР, затверджений 11-м Всеукраїнським з'їздом рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів 15 травня 1929. Складалася з 5 розділів, що містили 82 статті. Безпосередньою підставою для прийняття нової конституції стали радикальні зміни в державному будівництві після 1919: утворення СРСР, проголошення Автономної Молдавської СРР, адміністративно-територіальна реформа (перехід до округ) тощо. Конституція декларувала мету держави — «остаточно подолати буржуазію, знищити експлуатацію людини людиною та здійснити комунізм, коли не буде ні поділу на класи, ні державної влади».

Зміст

Українська республіка проголошувалася соціалістичною державою робітників і селян, де вся влада належить радам робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Констатувалися цілковита солідарність з усіма радянськими республіками, добровільність входження до СРСР. Акцентувалося, що УСРР входить до складу Союзу як суверенна держава та зберігає за собою право вільного виходу із нього. Конституція зараховувала землю, надра, ліси, води, фабрики, заводи, банки, залізничний, водний та повітряний транспорт і засоби зв'язку до соціалістичної державної власності, а зовнішню торгівлю визнавала державною монополією (ст. 4).

Політичні права громадян УСРР, що водночас вважались громадянами СРСР, отримували лише трудящі маси; експлуататорські класи позбавлялися таких прав повністю. Обирати й бути обраними до рад могли громадяни УСРР віком від 18-ти років: особи, які добували засоби до життя виробничою і суспільно корисною працею або вели хатнє господарство, що забезпечувало іншим можливість продуктивно працювати; червоноармійці та червонофлотці; громадяни, які належали до наведених вище категорій, але втратили працездатність; іноземці, котрі перебували на території УСРР і належали до робітничого класу або селянства і не застосовували найманої праці.

Конституція декларувала для трудящих політичні права й свободи (слова, друку, зібрань, мітингів, демонстрацій, спілок, віросповідань тощо), для націй — право на самовизначення, на створення національних, адміністративно-територіальних одиниць тощо. Вона проголошувала мови всіх національностей рівноправними і кожному громадянинові гарантувала можливість вживання рідної мови. Із соціально-економічних прав конституція гарантувала повну, всебічну та безплатну освіту, право на розвиток «пролетарськими шляхами української національної культури й культури національних меншостей». Праця визнавалась обов'язком усіх громадян, встановлювався також конституційний обов'язок оборони соціалістичної батьківщини і загальна військова повинність. Почесне право обороняти революцію зі зброєю в руках надавалося лише трудящим, а на нетрудові елементи покладалися інші військові обов'язки. Про права на відпочинок, охорону здоров'я, матеріальне забезпечення старих і непрацездатних та інші соціально-економічні права, як і про особисті права (недоторканність особи, житла, листування тощо), конституція не згадувала.

Організація радянської влади засновувалася на принципі «Вся влада радам». Верховним органом влади залишався Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, до виключного відання якого належало: затвердження, внесення змін і доповнень до конституції; остаточне затвердження Конституції Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки та внесення змін і доповнень до неї; зміни кордонів УСРР; встановлення кордонів Автономної Молдавської СРР; вибори ВУЦВК; вибори представників УСРР до Ради Національностей Верховної Ради СРСР. До компетенції Всеукраїнського з'їзду Рад належали й деякі контрольні функції: заслуховування і затвердження звітів про діяльність уряду і визначення загальних напрямів його роботи. Чергові з'їзди мали відбуватися раз на 2 роки, надзвичайні — скликала ВУЦВК за власною ініціативою або на вимогу місцевих рад, які охоплювали місцевості, де мешкало не менш як 1/3 виборців. Делегатів на Всеукраїнські з'їзди обирали Всемолдавський з'їзд та окружні з'їзди з розрахунку: 1 делегат на 10 тис. виборців — від міських і селищних рад, 1 делегат на 50 тис. виборців — від сільських рад.

ВУЦВК, згідно зі статтею 25 конституції, вважався верховним законодавчим, виконавчим і розпорядчим органом влади УСРР у періоди між Всеукраїнськими з'їздами рад і був відповідальним перед ними. Чергові сесії ВУЦВК мали скликатися не менш як 3 рази на рік, надзвичайні — збирала Президія ВУЦВК за власною ініціативою, за поданням РНК УСРР чи на вимогу 1/3 й більше членів ВУЦВК. До повноважень ВУЦВК належало: обрання голови, секретаря і членів Президії ВУЦВК; утворення РНК; загальне керівництво всіма галузями державного, господарського і культурного будівництва; затвердження бюджету УСРР; встановлення (відповідно до Конституції і законодавства СРСР) плану розвитку народного господарства республіки, державних та місцевих податків, зборів і неоподатковуваних прибутків; здійснення (у порядку, визначеному союзною конституцією) зовнішніх та внутрішніх позик УСРР, концесійних договорів; затвердження законодавчих актів Президії ВУЦВК, проектів кодексів, усіх законодавчих актів, що визначали загальні норми політичного, економічного та культурного життя УСРР або вносили докорінні зміни в практику державних органів республіки; припинення, скасування та зміна постанов Президії ВУЦВК, РНК, Всемолдавських і окружних з'їздів рад, Всемолдавського ЦВК та окружних виконкомів. Конституція вперше конституювала Президію ВУЦВК як вищий законодавчий, виконавчий і розпорядчий орган влади УСРР між сесіями ВУЦВК. Вона надавала президії повноваження припиняти та скасовувати постанови РНК УСРР й окремих народних комісаріатів, Всемолдавської ЦВК і окружних виконкомів, видавати декрети, постанови та розпорядження, розглядати й затверджувати проекти декретів і постанов, що вносила РНК УСРР. Усі законодавчі акти й постанови загальнореспубліканського значення, як і проекти кодексів, мали вноситися на розгляд та затвердження ВУЦВК. Президії ВУЦВК надавалося право законодавчої ініціативи у вищих органах СРСР, внесення (у порядку, визначеному Конституцією і законодавством СРСР) протестів на постанови Президії ЦВК СРСР, РНК СРСР, а також припинення в обумовлених законом випадках чинності актів союзних наркоматів та інших центральних установ СРСР.

РНК УСРР залишалася виконавчим та розпорядчим органом ВУЦВК, здійснювала загальне державне управління, мала право видавати законодавчі акти й постанови у межах прав, наданих ВУЦВК. До складу РНК, окрім голови, його заступників і народних комісарів, входили уповноважені загальносоюзних наркоматів та інші особи, яких визначив ВУЦВК. Відповідальність РНК перед Всеукраїнським з'їздом рад доповнювалась відповідальністю перед ВУЦВК та його президією.

Поряд з народними комісаріатами внутрішніх справ, юстиції, земельних справ, фінансів, торгівлі, праці, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення та Робітничо-селянською інспекцією у складі РНК діяли Українська рада народного господарства та ЦСУ УСРР. Останні разом з наркоматами торгівлі, фінансів, праці та Робітничо-селянською інспекцією одночасно були підпорядковані відповідним союзним наркоматам і органам.

На місцях влада належала радам робітничо-селянських і червоноармійських депутатів, районним і окружним з'їздам рад та виконкомам, яких вони обрали. Делегатів районних з'їздів обирали міські, сільські і селищні ради, а також військові частини армії та флоту; делегатів окружних — міські ради окружних міст і районні з'їзди за нормами й у порядку, встановленими ВУЦВК. Чергові з'їзди скликалися раз на рік, позачергові — за пропозицією вищих з'їздів рад або їхніх виконкомів, а також відповідними виконкомами за власною ініціативою чи на вимогу рад, які представляли не менше 1/3 виборців даного району. Виконкоми обиралися на з'їздах, діяли в період між ними і вважалися вищими органами радянської влади на відповідній території. Вони підпорядковувалися з'їздам, вищим виконкомам, ВУЦВК і РНК УСРР.

Конституція визначила герб, прапор і столицю республіки — місто Харків.

Конституція УСРР 1929 втратила чинність 30 січ. 1937 у зв'язку із затвердженням конституції УРСР 1937.

Примітки

Література

  • Конституція (Основний Закон) Української Соціалістичної Радянської Республіки. Х., 1933.
  • Таранов А. П. Історія Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки. К., 1957;
  • Кукушкин Ю. С., Чистяков О. И. Очерк истории Советской Конституции. М., 1980;
  • Мироненко О. М. Історія Конституції України. К., 1997.

Посилання

У Вікіджерелах є
Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (1929)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Konstituciya Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki 1929 Osnovnij Zakon USRR zatverdzhenij 11 m Vseukrayinskim z yizdom rad robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ 15 travnya 1929 Skladalasya z 5 rozdiliv sho mistili 82 statti Bezposerednoyu pidstavoyu dlya prijnyattya novoyi konstituciyi stali radikalni zmini v derzhavnomu budivnictvi pislya 1919 utvorennya SRSR progoloshennya Avtonomnoyi Moldavskoyi SRR administrativno teritorialna reforma perehid do okrug tosho Konstituciya deklaruvala metu derzhavi ostatochno podolati burzhuaziyu znishiti ekspluataciyu lyudini lyudinoyu ta zdijsniti komunizm koli ne bude ni podilu na klasi ni derzhavnoyi vladi ZmistUkrayinska respublika progoloshuvalasya socialistichnoyu derzhavoyu robitnikiv i selyan de vsya vlada nalezhit radam robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ Konstatuvalisya cilkovita solidarnist z usima radyanskimi respublikami dobrovilnist vhodzhennya do SRSR Akcentuvalosya sho USRR vhodit do skladu Soyuzu yak suverenna derzhava ta zberigaye za soboyu pravo vilnogo vihodu iz nogo Konstituciya zarahovuvala zemlyu nadra lisi vodi fabriki zavodi banki zaliznichnij vodnij ta povitryanij transport i zasobi zv yazku do socialistichnoyi derzhavnoyi vlasnosti a zovnishnyu torgivlyu viznavala derzhavnoyu monopoliyeyu st 4 Politichni prava gromadyan USRR sho vodnochas vvazhalis gromadyanami SRSR otrimuvali lishe trudyashi masi ekspluatatorski klasi pozbavlyalisya takih prav povnistyu Obirati j buti obranimi do rad mogli gromadyani USRR vikom vid 18 ti rokiv osobi yaki dobuvali zasobi do zhittya virobnichoyu i suspilno korisnoyu praceyu abo veli hatnye gospodarstvo sho zabezpechuvalo inshim mozhlivist produktivno pracyuvati chervonoarmijci ta chervonoflotci gromadyani yaki nalezhali do navedenih vishe kategorij ale vtratili pracezdatnist inozemci kotri perebuvali na teritoriyi USRR i nalezhali do robitnichogo klasu abo selyanstva i ne zastosovuvali najmanoyi praci Konstituciya deklaruvala dlya trudyashih politichni prava j svobodi slova druku zibran mitingiv demonstracij spilok virospovidan tosho dlya nacij pravo na samoviznachennya na stvorennya nacionalnih administrativno teritorialnih odinic tosho Vona progoloshuvala movi vsih nacionalnostej rivnopravnimi i kozhnomu gromadyaninovi garantuvala mozhlivist vzhivannya ridnoyi movi Iz socialno ekonomichnih prav konstituciya garantuvala povnu vsebichnu ta bezplatnu osvitu pravo na rozvitok proletarskimi shlyahami ukrayinskoyi nacionalnoyi kulturi j kulturi nacionalnih menshostej Pracya viznavalas obov yazkom usih gromadyan vstanovlyuvavsya takozh konstitucijnij obov yazok oboroni socialistichnoyi batkivshini i zagalna vijskova povinnist Pochesne pravo oboronyati revolyuciyu zi zbroyeyu v rukah nadavalosya lishe trudyashim a na netrudovi elementi pokladalisya inshi vijskovi obov yazki Pro prava na vidpochinok ohoronu zdorov ya materialne zabezpechennya starih i nepracezdatnih ta inshi socialno ekonomichni prava yak i pro osobisti prava nedotorkannist osobi zhitla listuvannya tosho konstituciya ne zgaduvala Organizaciya radyanskoyi vladi zasnovuvalasya na principi Vsya vlada radam Verhovnim organom vladi zalishavsya Vseukrayinskij z yizd rad robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ do viklyuchnogo vidannya yakogo nalezhalo zatverdzhennya vnesennya zmin i dopovnen do konstituciyi ostatochne zatverdzhennya Konstituciyi Avtonomnoyi Moldavskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki ta vnesennya zmin i dopovnen do neyi zmini kordoniv USRR vstanovlennya kordoniv Avtonomnoyi Moldavskoyi SRR vibori VUCVK vibori predstavnikiv USRR do Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR Do kompetenciyi Vseukrayinskogo z yizdu Rad nalezhali j deyaki kontrolni funkciyi zasluhovuvannya i zatverdzhennya zvitiv pro diyalnist uryadu i viznachennya zagalnih napryamiv jogo roboti Chergovi z yizdi mali vidbuvatisya raz na 2 roki nadzvichajni sklikala VUCVK za vlasnoyu iniciativoyu abo na vimogu miscevih rad yaki ohoplyuvali miscevosti de meshkalo ne mensh yak 1 3 viborciv Delegativ na Vseukrayinski z yizdi obirali Vsemoldavskij z yizd ta okruzhni z yizdi z rozrahunku 1 delegat na 10 tis viborciv vid miskih i selishnih rad 1 delegat na 50 tis viborciv vid silskih rad VUCVK zgidno zi statteyu 25 konstituciyi vvazhavsya verhovnim zakonodavchim vikonavchim i rozporyadchim organom vladi USRR u periodi mizh Vseukrayinskimi z yizdami rad i buv vidpovidalnim pered nimi Chergovi sesiyi VUCVK mali sklikatisya ne mensh yak 3 razi na rik nadzvichajni zbirala Prezidiya VUCVK za vlasnoyu iniciativoyu za podannyam RNK USRR chi na vimogu 1 3 j bilshe chleniv VUCVK Do povnovazhen VUCVK nalezhalo obrannya golovi sekretarya i chleniv Prezidiyi VUCVK utvorennya RNK zagalne kerivnictvo vsima galuzyami derzhavnogo gospodarskogo i kulturnogo budivnictva zatverdzhennya byudzhetu USRR vstanovlennya vidpovidno do Konstituciyi i zakonodavstva SRSR planu rozvitku narodnogo gospodarstva respubliki derzhavnih ta miscevih podatkiv zboriv i neopodatkovuvanih pributkiv zdijsnennya u poryadku viznachenomu soyuznoyu konstituciyeyu zovnishnih ta vnutrishnih pozik USRR koncesijnih dogovoriv zatverdzhennya zakonodavchih aktiv Prezidiyi VUCVK proektiv kodeksiv usih zakonodavchih aktiv sho viznachali zagalni normi politichnogo ekonomichnogo ta kulturnogo zhittya USRR abo vnosili dokorinni zmini v praktiku derzhavnih organiv respubliki pripinennya skasuvannya ta zmina postanov Prezidiyi VUCVK RNK Vsemoldavskih i okruzhnih z yizdiv rad Vsemoldavskogo CVK ta okruzhnih vikonkomiv Konstituciya vpershe konstituyuvala Prezidiyu VUCVK yak vishij zakonodavchij vikonavchij i rozporyadchij organ vladi USRR mizh sesiyami VUCVK Vona nadavala prezidiyi povnovazhennya pripinyati ta skasovuvati postanovi RNK USRR j okremih narodnih komisariativ Vsemoldavskoyi CVK i okruzhnih vikonkomiv vidavati dekreti postanovi ta rozporyadzhennya rozglyadati j zatverdzhuvati proekti dekretiv i postanov sho vnosila RNK USRR Usi zakonodavchi akti j postanovi zagalnorespublikanskogo znachennya yak i proekti kodeksiv mali vnositisya na rozglyad ta zatverdzhennya VUCVK Prezidiyi VUCVK nadavalosya pravo zakonodavchoyi iniciativi u vishih organah SRSR vnesennya u poryadku viznachenomu Konstituciyeyu i zakonodavstvom SRSR protestiv na postanovi Prezidiyi CVK SRSR RNK SRSR a takozh pripinennya v obumovlenih zakonom vipadkah chinnosti aktiv soyuznih narkomativ ta inshih centralnih ustanov SRSR RNK USRR zalishalasya vikonavchim ta rozporyadchim organom VUCVK zdijsnyuvala zagalne derzhavne upravlinnya mala pravo vidavati zakonodavchi akti j postanovi u mezhah prav nadanih VUCVK Do skladu RNK okrim golovi jogo zastupnikiv i narodnih komisariv vhodili upovnovazheni zagalnosoyuznih narkomativ ta inshi osobi yakih viznachiv VUCVK Vidpovidalnist RNK pered Vseukrayinskim z yizdom rad dopovnyuvalas vidpovidalnistyu pered VUCVK ta jogo prezidiyeyu Poryad z narodnimi komisariatami vnutrishnih sprav yusticiyi zemelnih sprav finansiv torgivli praci osviti ohoroni zdorov ya socialnogo zabezpechennya ta Robitnicho selyanskoyu inspekciyeyu u skladi RNK diyali Ukrayinska rada narodnogo gospodarstva ta CSU USRR Ostanni razom z narkomatami torgivli finansiv praci ta Robitnicho selyanskoyu inspekciyeyu odnochasno buli pidporyadkovani vidpovidnim soyuznim narkomatam i organam Na miscyah vlada nalezhala radam robitnicho selyanskih i chervonoarmijskih deputativ rajonnim i okruzhnim z yizdam rad ta vikonkomam yakih voni obrali Delegativ rajonnih z yizdiv obirali miski silski i selishni radi a takozh vijskovi chastini armiyi ta flotu delegativ okruzhnih miski radi okruzhnih mist i rajonni z yizdi za normami j u poryadku vstanovlenimi VUCVK Chergovi z yizdi sklikalisya raz na rik pozachergovi za propoziciyeyu vishih z yizdiv rad abo yihnih vikonkomiv a takozh vidpovidnimi vikonkomami za vlasnoyu iniciativoyu chi na vimogu rad yaki predstavlyali ne menshe 1 3 viborciv danogo rajonu Vikonkomi obiralisya na z yizdah diyali v period mizh nimi i vvazhalisya vishimi organami radyanskoyi vladi na vidpovidnij teritoriyi Voni pidporyadkovuvalisya z yizdam vishim vikonkomam VUCVK i RNK USRR Konstituciya viznachila gerb prapor i stolicyu respubliki misto Harkiv Konstituciya USRR 1929 vtratila chinnist 30 sich 1937 u zv yazku iz zatverdzhennyam konstituciyi URSR 1937 PrimitkiLiteraturaKonstituciya Osnovnij Zakon Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki H 1933 Taranov A P Istoriya Konstituciyi Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki K 1957 Kukushkin Yu S Chistyakov O I Ocherk istorii Sovetskoj Konstitucii M 1980 Mironenko O M Istoriya Konstituciyi Ukrayini K 1997 PosilannyaU Vikidzherelah ye Konstituciya Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki 1929 O M Mironenko Konstituciya Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki 1929 Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2008 T 5 ISBN 978 966 00 0855 4 Konstituciya USRR 1929 27 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Verhovna Rada Ukrayini Derzhavnij Gerb i Prapor USRR 1929r 11 chervnya 2012 u Wayback Machine Visti VUCVK 1929 143 23 chervnya stor 8 11 Harkivska biblioteka im V G Korolenka

Дата публікації:
Топ