Сто́вбина Доли́на — село в Україні, у Новосанжарській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 397 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Стовбино-Долинська сільська рада.
село Стовбина Долина | |
---|---|
Вхід до гордості Новосанжарського району - мотобольного стадіону "Колос" | |
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Полтавський район |
Громада | Новосанжарська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA53080310410045241 |
Основні дані | |
Населення | 397 |
Площа | 2,702 км² |
Густота населення | 146,93 осіб/км² |
Поштовий індекс | 39312 |
Телефонний код | +380 5344 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°25′26″ пн. ш. 34°13′45″ сх. д. / 49.42389° пн. ш. 34.22917° сх. д.Координати: 49°25′26″ пн. ш. 34°13′45″ сх. д. / 49.42389° пн. ш. 34.22917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 91 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 39300, Полтавська обл., Полтавський р-н, селище Нові Санжари, вул. Центральна, буд. 23 |
Карта | |
Стовбина Долина | |
Стовбина Долина | |
Мапа | |
Стовбина Долина у Вікісховищі |
Село постраждало внаслідок Голодомому-Геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947. Комуністи позбавили селян конституційного права на вільне пересування.
Географія
Село Стовбина Долина знаходиться за 2 км від правого берега річки Полузір'я, на відстані 1 км від села Коби. Селом протікає пересихаюяий струмок з загатою.
Історія
За переказами, село утворене наприкінці ХУІІІ століття. Першим поселенцем був козак Стовба. 1910 в Стовбиній Долині і прилеглих 24 хуторах було 894 двори, 7582 жителі. У 1912 році при Покровській церкві діяла парафіяльна школа.В церкві правили:священник Афанасій Петрович Костенко,диякон Яків Андрійович Правдиковський,псаломщик Петро Дмитрович Орловський,церковний староста Федір Юхимович Писаренко.
З 1917 - у складі УНР. До 1923 року Стовбина Долина входила до Великокобелячківської волості Кобеляцького повіту Полтавської губернії СССР. 1923 Стовбино-Долинська сільська рада належала до Новосанжарського району Полтавської округи Полтавської губернії. До неї входили населені пункти Стовбина Долина, Голуби, Давиденки, Грекопавлівка, Коби, Знам"янка . У 1967 році Давиденки, Голуби і Знам"янка об"єднані в одне село Давидівка. На початку 60-х Стовбино-Долинська сільська рада деякий час входила до Решетилівського та Полтавського районів, з 1965-го — в складі Новосанжарського.
Селяни чинили опір новітньому кріпацтву - колгоспам. Але через упокорення голодом більшість вимушено було піддатися комуністам. Вони створили дев'ять колгоспів на території сільської ради. Їх очолювали Костенко Кіндрат Сидорович, Гелеверя Пантелеймон Іванович, Таран Тихіш Павлович, Хабло Денис Семенович, Коба Павло Наумович, Лелюх Степан Михайлович, Чвала Семен Павлович, Давиденко Марко Пилипович, Федько Олексій Васильович. В різний час колгосп у Стовбиній Долині очолювали Кіндрат Сидорович Костенко, Костянтин Йосипович Вісич, Федір Павлович Мих, Іван Петрович Петрушко, Дмитро Панасович Коркішко, Василь Лукич Подолян, Іван Кузьмич Савченко, Олександр Якович В"язовський, Володимир Іванович Кондратенко, Пархоменко Микола Михайлович, Сліпко Ілля Олексійович, Олешко Володимир Миколайович, Лебідь Василь Іванович, Сутковий Юрій Дмитрович, Пов"якало Василь Ілліч, Анатолій Максимович Мірошниченко та інші.
Колгоспи були модераторами голодоморних акцій комуністів, жертвами яких стали переважно діти та старі.
В роки Німецько-радянської війни виїхали на роботи до Німеччини із Стовбино Долини — 4, Кобів — 23, Грекопавлівки — 9, Давидівки — 18, Голубів — 12 чоловік. Розстріляно чотирьох жителів. Комуністи спалили 81 хату. На фронтах вони ж довели до смерті 295 жителів сільської ради.
У 1960-ті роки розшукали рідних загиблого під час Другої Світової війни на території села молодшого лейтенанта Кияма Залалетдінова з Татарстану, їздили до них в Казань, приймали на своїй землі татарських гостей. Організатор пошукової робити - Река Катерина Трохимівна яка на той час працювала піонервожатою, а пізніше вчителем молодших класів в Стовбинодолинській школі. На території сільської ради — пам'ятник полеглим односельцям, цілих п"ять обелісків, братська могила.
1976 створено мотобольну команду, яка брала участь у чемпіонатах України, в розіграші кубка Юрія Гагаріна. «Колос» — чемпіон області з мотоболу в 1989 році, чотириразовий чемпіон України, двічі завойовував срібні, один раз бронзові медалі всесоюзного чемпіонату серед команд першої ліги, у 1990 році виграв кубок Юрія Гагаріна. Проводились у Стовбиній Долині і міжнародні матчі — із збірними Англії (1982 рік) та Болгарії (1988 рік). Серед гравців «Колоса» — майстри спорту Віктор Василенко, Василь Коба, Микола, Василь та Іван Зімовці. Віктор Коба і Григорій Зимівець — судді національної категорії.
Після звільнення від СССР
У 2000 році проведено повну реорганізацію місцевого сільськогосподарського кооперативу «Світанок». Землі розпайовано між членами господарства. Середній розмір земельної частки (паю) — 4,6 га. Землі орендують ФГ "Писаренка В. І. (керівник Писаренко Віталій Іванович)- 748 га ПАФ «Агро технологія» (Володимир Олексійович Хопта) — 656 га ,ПАФ «Урожай» — 270 га, СФГ «Урожай» — 42 га (керівник Петро Максимович Кобеляцький), ЗАТ «Украгротехніка»(Анатолій Володимирович Тищенко)- 355 га,. Одноосібників — 124 чол. На території сільської ради функціонують фермерські господарства «Шарай» (Володимир Андрійович Шарай)-49 га «Миска» (Володимир Григорович Миска)- 86 га «Зімовець»(Олександр Якович Зімовець) −41 га"Маслак" (Микола Іванович Маслак)- 26 га, «Давиденко» (Олексій Іванович Давиденко)-29 га .
СтовбинаДолина газифікована на 80 відсотків. Дільниця Знам"янка — повністю. Газифікація продовжується. Водопровідна мережа є у Стовбиній Долині і Грекопавлівці.
У 2000 році в Стовбиній Долині на кошти спонсорів та при підтримці райдержадміністрації споруджено церкву Покрови Пресвятої Бородиці. Її освятив патріарх Філарет. У 2002 році на цвинтарі в Давидівці побудовано ритуальний майданчик. В селі був пам'ятник комуністичному ідолу В. І. Леніну. В 2015 році після подій Майдану, пам'ятник демонтовано згідно з указом про декомунізацію. Стовбина Долина і прилеглі до неї села сільської ради сильно постраждали від голодоморів що в різні роки організовувала совєтська влада. Так до голодомору 32-33 років в місцевості села яку називають Чорняки та в прилеглій місцевості біля ставків Примороськи-1 та Примороськи- 2 було 64 двори в яких проживали люди. Після голодомору в них не лишилось нікого з живих і будівлі в цих дворах були пізніше розібрані на матеріали для будівництва свинарників та коровників у колгоспі. В селі через дорогу від церки, є пам'ятний знак жертвам голодомору.
Стовбино-Долинськенавчально-виховне об'єднання включає в себе загальноосвітню школу першого-третього ступенів і дитсадок. В колишньому приміщенні ФАП , побудованому у 1905 році, розміщується лікарська амбулаторія сімейної медицини, де є стоматологічний кабінет і лабораторія. Працюють тут сім чоловік. В селі є будинок культури, відділення зв"язку, АТС, стадіон, діє футбольна команда. Торговельне обслуговування населення здійснюють три продовольчих магазини та приватний підприємець. Стовбина Долина має автобусне сполучення з районним та обласним центрами.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Новосанжарської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Новосанжарського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області.
Місцева влада
В різний час сільську раду очолювали :
- Степан Петрович Біжко,
- Олександр Гаврилович Афанасьєв,
- Василь Павлович Давиденко,
- Трохим Петрович Кириленко,
- Олександр Григорович Канюка,
- Василь Іванович Лебідь,
- Любов Юхимівна Коба,
- Григорій Степанович Лелюх,
- Володимир Антонович Коба.
Нині сільським головою працює Любов Олексіївна Нестор.
Відомі односельчани
- Михайло Іванович Галунов — кандидат юридичних наук, професор Кременчуцького технічного університету;
- Вадим Михайлович Давиденко — кандидат геологічних наук, директор Новосибірського геолого-розвідувального технікуму;
- Григорій Іванович Коба — кандидат наук, викладач Харківського інституту залізничного транспорту;
- Іван Іванович Коба — кандидат фізико-технічних наук, співробітник Харківського науково-дослідного інституту імені І. Курчатова;
- Яків Іванович Коба — заступник директора по науково-дослідній роботі харківського заводу імені Малишева;
- Володимир Кіндратович Писаренко — кандидат наук, викладач Московського геологорозвідувального інституту;
- Олександр Прокопович Скубій — кандидат юридичних наук, був депутатом Російської Державної Думи;
- Віталій Вікторович Скобельський — журналіст і письменник, член правління обласної організації Національної Спілки журналістів України та Міжрегіональної спілки письменників. Автор кількох художніх та документально-публіцистичних книг. Лауреат обласної журналістської премії імені Олексія Яценка та премії Спілки літераторів Полтавщини за найкращий гумористичний твір року. Лауреат премії імені Самійла Величка. Працював кореспондентом редакції новосанжарської районної газети "Червоний прапор", редактором Полтавського районного радіо, заступником редактора Полтавської районної газети "Вісті", директором департаменту преси інформаційно-видавничого агентства "Астрея". За часів роботи редактором газети "Полтавський вісник" видання було удостоєне звання "Краща міська газета України". Працював також власним кореспондентом по Полтавсткій області газети Верховної Ради "Голос України" і журналу "Віче". Викладач кафедри журналістики Полтавського інституту економіки і права. Експерт Військово-козацького департаменту Української академії наук, полковник козацтва. Нагороджений "Золотою медаллю української журналістики".
- Андрій Олександрович Река — працював на різних посадах у своєму селі, очолював колгосп у Супротивній Балці, після навчання у ВПШ — на керівних посадах у Чутовому, з 1998 по 2002 рік — голова Новосанжарської райдержадміністрації, депутат обласної ради, нагороджений орденами Святого Рівноапостольного Князя Володимира та Миколи Чудотворця. Депутат обласної ради. Нині — народний депутат України, фракція "Фронт змін".
- Ісаков Рустам Ісроілович - доктор медичних наук, доцент кафедри психіатрії, наркології та медичночної психології "Полтавського державного медичного університету".
Відомі у селі люди
- Варвара Савівна Голуб — трактористкою працювала впродовж кількох десятиліть, відзначена орденом Трудового Червоного Прапора, першою в районі — медаллю «Ветеран праці».
- Антон Іванович Коба — незмінний бригадир кобівської бригади, на цій посаді працював майже півстоліття.
- Володимир Антонович Коба — тривалий час очолював сільську раду, один з активних організатор фізкультурно-спортивної роботи.
- Василь Кіндратович Копилець — учасник громадянської і Німецько-радянської воєн, в повоєнну пору багато років віддав педагогічній праці, нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора.
- Анастасія Петрівна Писаренко — учасниця Німецько-радянської війни, нагороджена орденами Вітчизняної війни, Червоної Зірки, багато років очолювала фельдшерсько-акушерський пункт.
- Василь Олексійович Писаренко — тривалий час очолював школу, палкий прихильник спорту, зокрема шахів. На його честь у селі щорічно проводиться міжрайонний шаховий турнір.
- Олександр Петрович Писаренко — учасник бойових дій, нагороджений орденами Вітчизняної війни (трьома), Богдана Хмельницького, Червоної Зірки.
- Григорій Карпович Руденко — голова Грекопавлівського колгоспу після визволення. За його власні кошти було побудовано танк.
- Олексій Григорович Сліпко — новатор сільськогосподарського виробництва, ініціатор вирощування цукрових буряків без затрат ручної праці, нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, «Знак Пошани».
Галерея
- Мотобольний стадіон "Колос"
- Мотобольна команда КОЛОС готують обладнання до тренування
- Пам'ятник пам'яті загиблим у ДСВ
- Стовбинодолинський НВК І-ІІ ступенів.
- Сільська рада
- Зупинка
- Будинок культури
- Кафе-магазин "Чумацький стан"
- Амбулаторія сімейної медицини
- Магазин
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці
- Ставок "Центральний"
- Дитячий садочок
Посилання
- Погода в селі Стовбина Долина
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sto vbina Doli na selo v Ukrayini u Novosanzharskij selishnij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 397 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Stovbino Dolinska silska rada selo Stovbina Dolina Vhid do gordosti Novosanzharskogo rajonu motobolnogo stadionu Kolos Vhid do gordosti Novosanzharskogo rajonu motobolnogo stadionu Kolos Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Poltavskij rajon Gromada Novosanzharska selishna gromada Kod KATOTTG UA53080310410045241 Osnovni dani Naselennya 397 Plosha 2 702 km Gustota naselennya 146 93 osib km Poshtovij indeks 39312 Telefonnij kod 380 5344 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 25 26 pn sh 34 13 45 sh d 49 42389 pn sh 34 22917 sh d 49 42389 34 22917 Koordinati 49 25 26 pn sh 34 13 45 sh d 49 42389 pn sh 34 22917 sh d 49 42389 34 22917 Serednya visota nad rivnem morya 91 m Misceva vlada Adresa radi 39300 Poltavska obl Poltavskij r n selishe Novi Sanzhari vul Centralna bud 23 Karta Stovbina Dolina Stovbina Dolina Mapa Stovbina Dolina u Vikishovishi Selo postrazhdalo vnaslidok Golodomomu Genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR 1932 1933 ta 1946 1947 Komunisti pozbavili selyan konstitucijnogo prava na vilne peresuvannya GeografiyaSelo Stovbina Dolina znahoditsya za 2 km vid pravogo berega richki Poluzir ya na vidstani 1 km vid sela Kobi Selom protikaye peresihayuyaij strumok z zagatoyu IstoriyaZa perekazami selo utvorene naprikinci HUIII stolittya Pershim poselencem buv kozak Stovba 1910 v Stovbinij Dolini i prileglih 24 hutorah bulo 894 dvori 7582 zhiteli U 1912 roci pri Pokrovskij cerkvi diyala parafiyalna shkola V cerkvi pravili svyashennik Afanasij Petrovich Kostenko diyakon Yakiv Andrijovich Pravdikovskij psalomshik Petro Dmitrovich Orlovskij cerkovnij starosta Fedir Yuhimovich Pisarenko Z 1917 u skladi UNR Do 1923 roku Stovbina Dolina vhodila do Velikokobelyachkivskoyi volosti Kobelyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi SSSR 1923 Stovbino Dolinska silska rada nalezhala do Novosanzharskogo rajonu Poltavskoyi okrugi Poltavskoyi guberniyi Do neyi vhodili naseleni punkti Stovbina Dolina Golubi Davidenki Grekopavlivka Kobi Znam yanka U 1967 roci Davidenki Golubi i Znam yanka ob yednani v odne selo Davidivka Na pochatku 60 h Stovbino Dolinska silska rada deyakij chas vhodila do Reshetilivskogo ta Poltavskogo rajoniv z 1965 go v skladi Novosanzharskogo Selyani chinili opir novitnomu kripactvu kolgospam Ale cherez upokorennya golodom bilshist vimusheno bulo piddatisya komunistam Voni stvorili dev yat kolgospiv na teritoriyi silskoyi radi Yih ocholyuvali Kostenko Kindrat Sidorovich Geleverya Pantelejmon Ivanovich Taran Tihish Pavlovich Hablo Denis Semenovich Koba Pavlo Naumovich Lelyuh Stepan Mihajlovich Chvala Semen Pavlovich Davidenko Marko Pilipovich Fedko Oleksij Vasilovich V riznij chas kolgosp u Stovbinij Dolini ocholyuvali Kindrat Sidorovich Kostenko Kostyantin Josipovich Visich Fedir Pavlovich Mih Ivan Petrovich Petrushko Dmitro Panasovich Korkishko Vasil Lukich Podolyan Ivan Kuzmich Savchenko Oleksandr Yakovich V yazovskij Volodimir Ivanovich Kondratenko Parhomenko Mikola Mihajlovich Slipko Illya Oleksijovich Oleshko Volodimir Mikolajovich Lebid Vasil Ivanovich Sutkovij Yurij Dmitrovich Pov yakalo Vasil Illich Anatolij Maksimovich Miroshnichenko ta inshi Kolgospi buli moderatorami golodomornih akcij komunistiv zhertvami yakih stali perevazhno diti ta stari V roki Nimecko radyanskoyi vijni viyihali na roboti do Nimechchini iz Stovbino Dolini 4 Kobiv 23 Grekopavlivki 9 Davidivki 18 Golubiv 12 cholovik Rozstrilyano chotiroh zhiteliv Komunisti spalili 81 hatu Na frontah voni zh doveli do smerti 295 zhiteliv silskoyi radi U 1960 ti roki rozshukali ridnih zagiblogo pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni na teritoriyi sela molodshogo lejtenanta Kiyama Zalaletdinova z Tatarstanu yizdili do nih v Kazan prijmali na svoyij zemli tatarskih gostej Organizator poshukovoyi robiti Reka Katerina Trohimivna yaka na toj chas pracyuvala pionervozhatoyu a piznishe vchitelem molodshih klasiv v Stovbinodolinskij shkoli Na teritoriyi silskoyi radi pam yatnik poleglim odnoselcyam cilih p yat obeliskiv bratska mogila 1976 stvoreno motobolnu komandu yaka brala uchast u chempionatah Ukrayini v rozigrashi kubka Yuriya Gagarina Kolos chempion oblasti z motobolu v 1989 roci chotirirazovij chempion Ukrayini dvichi zavojovuvav sribni odin raz bronzovi medali vsesoyuznogo chempionatu sered komand pershoyi ligi u 1990 roci vigrav kubok Yuriya Gagarina Provodilis u Stovbinij Dolini i mizhnarodni matchi iz zbirnimi Angliyi 1982 rik ta Bolgariyi 1988 rik Sered gravciv Kolosa majstri sportu Viktor Vasilenko Vasil Koba Mikola Vasil ta Ivan Zimovci Viktor Koba i Grigorij Zimivec suddi nacionalnoyi kategoriyi Pislya zvilnennya vid SSSR U 2000 roci provedeno povnu reorganizaciyu miscevogo silskogospodarskogo kooperativu Svitanok Zemli rozpajovano mizh chlenami gospodarstva Serednij rozmir zemelnoyi chastki payu 4 6 ga Zemli orenduyut FG Pisarenka V I kerivnik Pisarenko Vitalij Ivanovich 748 ga PAF Agro tehnologiya Volodimir Oleksijovich Hopta 656 ga PAF Urozhaj 270 ga SFG Urozhaj 42 ga kerivnik Petro Maksimovich Kobelyackij ZAT Ukragrotehnika Anatolij Volodimirovich Tishenko 355 ga Odnoosibnikiv 124 chol Na teritoriyi silskoyi radi funkcionuyut fermerski gospodarstva Sharaj Volodimir Andrijovich Sharaj 49 ga Miska Volodimir Grigorovich Miska 86 ga Zimovec Oleksandr Yakovich Zimovec 41 ga Maslak Mikola Ivanovich Maslak 26 ga Davidenko Oleksij Ivanovich Davidenko 29 ga StovbinaDolina gazifikovana na 80 vidsotkiv Dilnicya Znam yanka povnistyu Gazifikaciya prodovzhuyetsya Vodoprovidna merezha ye u Stovbinij Dolini i Grekopavlivci U 2000 roci v Stovbinij Dolini na koshti sponsoriv ta pri pidtrimci rajderzhadministraciyi sporudzheno cerkvu Pokrovi Presvyatoyi Borodici Yiyi osvyativ patriarh Filaret U 2002 roci na cvintari v Davidivci pobudovano ritualnij majdanchik V seli buv pam yatnik komunistichnomu idolu V I Leninu V 2015 roci pislya podij Majdanu pam yatnik demontovano zgidno z ukazom pro dekomunizaciyu Stovbina Dolina i prilegli do neyi sela silskoyi radi silno postrazhdali vid golodomoriv sho v rizni roki organizovuvala sovyetska vlada Tak do golodomoru 32 33 rokiv v miscevosti sela yaku nazivayut Chornyaki ta v prileglij miscevosti bilya stavkiv Primoroski 1 ta Primoroski 2 bulo 64 dvori v yakih prozhivali lyudi Pislya golodomoru v nih ne lishilos nikogo z zhivih i budivli v cih dvorah buli piznishe rozibrani na materiali dlya budivnictva svinarnikiv ta korovnikiv u kolgospi V seli cherez dorogu vid cerki ye pam yatnij znak zhertvam golodomoru Stovbino Dolinskenavchalno vihovne ob yednannya vklyuchaye v sebe zagalnoosvitnyu shkolu pershogo tretogo stupeniv i ditsadok V kolishnomu primishenni FAP pobudovanomu u 1905 roci rozmishuyetsya likarska ambulatoriya simejnoyi medicini de ye stomatologichnij kabinet i laboratoriya Pracyuyut tut sim cholovik V seli ye budinok kulturi viddilennya zv yazku ATS stadion diye futbolna komanda Torgovelne obslugovuvannya naselennya zdijsnyuyut tri prodovolchih magazini ta privatnij pidpriyemec Stovbina Dolina maye avtobusne spoluchennya z rajonnim ta oblasnim centrami 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Novosanzharskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Novosanzharskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Misceva vlada V riznij chas silsku radu ocholyuvali Stepan Petrovich Bizhko Oleksandr Gavrilovich Afanasyev Vasil Pavlovich Davidenko Trohim Petrovich Kirilenko Oleksandr Grigorovich Kanyuka Vasil Ivanovich Lebid Lyubov Yuhimivna Koba Grigorij Stepanovich Lelyuh Volodimir Antonovich Koba Nini silskim golovoyu pracyuye Lyubov Oleksiyivna Nestor Vidomi odnoselchaniMihajlo Ivanovich Galunov kandidat yuridichnih nauk profesor Kremenchuckogo tehnichnogo universitetu Vadim Mihajlovich Davidenko kandidat geologichnih nauk direktor Novosibirskogo geologo rozviduvalnogo tehnikumu Grigorij Ivanovich Koba kandidat nauk vikladach Harkivskogo institutu zaliznichnogo transportu Ivan Ivanovich Koba kandidat fiziko tehnichnih nauk spivrobitnik Harkivskogo naukovo doslidnogo institutu imeni I Kurchatova Yakiv Ivanovich Koba zastupnik direktora po naukovo doslidnij roboti harkivskogo zavodu imeni Malisheva Volodimir Kindratovich Pisarenko kandidat nauk vikladach Moskovskogo geologorozviduvalnogo institutu Oleksandr Prokopovich Skubij kandidat yuridichnih nauk buv deputatom Rosijskoyi Derzhavnoyi Dumi Vitalij Viktorovich Skobelskij zhurnalist i pismennik chlen pravlinnya oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi Spilki zhurnalistiv Ukrayini ta Mizhregionalnoyi spilki pismennikiv Avtor kilkoh hudozhnih ta dokumentalno publicistichnih knig Laureat oblasnoyi zhurnalistskoyi premiyi imeni Oleksiya Yacenka ta premiyi Spilki literatoriv Poltavshini za najkrashij gumoristichnij tvir roku Laureat premiyi imeni Samijla Velichka Pracyuvav korespondentom redakciyi novosanzharskoyi rajonnoyi gazeti Chervonij prapor redaktorom Poltavskogo rajonnogo radio zastupnikom redaktora Poltavskoyi rajonnoyi gazeti Visti direktorom departamentu presi informacijno vidavnichogo agentstva Astreya Za chasiv roboti redaktorom gazeti Poltavskij visnik vidannya bulo udostoyene zvannya Krasha miska gazeta Ukrayini Pracyuvav takozh vlasnim korespondentom po Poltavstkij oblasti gazeti Verhovnoyi Radi Golos Ukrayini i zhurnalu Viche Vikladach kafedri zhurnalistiki Poltavskogo institutu ekonomiki i prava Ekspert Vijskovo kozackogo departamentu Ukrayinskoyi akademiyi nauk polkovnik kozactva Nagorodzhenij Zolotoyu medallyu ukrayinskoyi zhurnalistiki Andrij Oleksandrovich Reka pracyuvav na riznih posadah u svoyemu seli ocholyuvav kolgosp u Suprotivnij Balci pislya navchannya u VPSh na kerivnih posadah u Chutovomu z 1998 po 2002 rik golova Novosanzharskoyi rajderzhadministraciyi deputat oblasnoyi radi nagorodzhenij ordenami Svyatogo Rivnoapostolnogo Knyazya Volodimira ta Mikoli Chudotvorcya Deputat oblasnoyi radi Nini narodnij deputat Ukrayini frakciya Front zmin Isakov Rustam Isroilovich doktor medichnih nauk docent kafedri psihiatriyi narkologiyi ta medichnochnoyi psihologiyi Poltavskogo derzhavnogo medichnogo universitetu Vidomi u seli lyudiVarvara Savivna Golub traktoristkoyu pracyuvala vprodovzh kilkoh desyatilit vidznachena ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora pershoyu v rajoni medallyu Veteran praci Anton Ivanovich Koba nezminnij brigadir kobivskoyi brigadi na cij posadi pracyuvav majzhe pivstolittya Volodimir Antonovich Koba trivalij chas ocholyuvav silsku radu odin z aktivnih organizator fizkulturno sportivnoyi roboti Vasil Kindratovich Kopilec uchasnik gromadyanskoyi i Nimecko radyanskoyi voyen v povoyennu poru bagato rokiv viddav pedagogichnij praci nagorodzhenij ordenami Lenina i Trudovogo Chervonogo Prapora Anastasiya Petrivna Pisarenko uchasnicya Nimecko radyanskoyi vijni nagorodzhena ordenami Vitchiznyanoyi vijni Chervonoyi Zirki bagato rokiv ocholyuvala feldshersko akusherskij punkt Vasil Oleksijovich Pisarenko trivalij chas ocholyuvav shkolu palkij prihilnik sportu zokrema shahiv Na jogo chest u seli shorichno provoditsya mizhrajonnij shahovij turnir Oleksandr Petrovich Pisarenko uchasnik bojovih dij nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni troma Bogdana Hmelnickogo Chervonoyi Zirki Grigorij Karpovich Rudenko golova Grekopavlivskogo kolgospu pislya vizvolennya Za jogo vlasni koshti bulo pobudovano tank Oleksij Grigorovich Slipko novator silskogospodarskogo virobnictva iniciator viroshuvannya cukrovih buryakiv bez zatrat ruchnoyi praci nagorodzhenij ordenami Lenina Zhovtnevoyi Revolyuciyi Znak Poshani GalereyaMotobolnij stadion Kolos Motobolna komanda KOLOS gotuyut obladnannya do trenuvannya Pam yatnik pam yati zagiblim u DSV Stovbinodolinskij NVK I II stupeniv Silska rada Zupinka Budinok kulturi Kafe magazin Chumackij stan Ambulatoriya simejnoyi medicini Magazin Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Stavok Centralnij Dityachij sadochokPosilannyaPogoda v seli Stovbina Dolina Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv