Митрополит Євгеній (у миру Семен Олександрович Зьорнов/Зернов; 18 січня 1877, Москва — 20 вересня 1937, Карлаг) — єпископ Російської православної церкви, митрополит Арзамаський.
Євгеній Зьорнов (єпископ) | ||
| ||
---|---|---|
3 травня 1934 — листопад 1935 | ||
Церква: | Російська православна церква | |
Попередник: | Сергій (патріарх Московський) | |
Наступник: | ||
| ||
8 вересня 1933 — 3 травня 1934 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | ||
Альма-матер: | Московська духовна академія | |
Діяльність: | священник | |
Народження: | 18 січня 1877[1] Москва, Російська імперія | |
Смерть: | 20 вересня 1937[1] (60 років) Карлаг | |
Чернецтво: | 8 березня 1900 | |
Євгеній у Вікісховищі |
Зарахований до лику святих Російською православною церквою у серпні 2000 року. Прославляється 26 січня/8 лютого та 7/20 вересня.
Життєпис
Народився у сім'ї диякона.
У 1898 закінчив Московську духовну семінарію, після чого поступив до Московської духовної академії.
8 березня 1900 — пострижений у чернецтво з іменем Євгеній. 5 квітня того ж року рукопокладений у сан ієродиякона. 25 березня 1902 рукопокладений у ієромонаха.
1902 — закінчив Московську духовну академію із ступенем кандидата богослов'я.
З 12 серпня 1902 викладав сектознавство у Чернігівській духовній семінарії. Читав лекції викривального богослов'я, історії російського церковного розколу і місцевих сект. Був активним членом у Раді місцевого Братства в ім'я Михайла Всеволодовича. 1902—1904 — завідувач бібліотеки-читальнею, керівником та організатором релігійно-моральних читань для народу, що проходили у будівлі Братства.
4 серпня 1904 — інспектор Чернігівської духовної семінарії.
15 березня 1906 призначений ректором Іркутської духовної семінарії.
25 березня, того ж року, зведений у сан архімандрита.
В умовах революційних подій 1905—1907 зумів без застосування репресивних заходів нормалізувати обстановку в семінарії. 1907 одночасно виконував обов'язки голови єпархіальної училищної ради; був членом Іркутського місіонерського комітету, членом Географічного товариства, Братства в ім'я святителя Інокентія, редактором «Єпархіальних новин».
20 січня 1913 — єпископ Киренський, вікарій Іркутської єпархії.
11 червня 1914 — єпископ Приамурський і Благовіщенський.
Брав участь у роботі Помісного собору 1917—1918.
У листі 27 червня /9 липня 1923 із Благовіщинська на ім'я Патріарха Тихона повідомляв, що на Далекому Сході залишається на катедрі тільки він, але йому загрожує примусове видалення, бо ВЦУ присилає на його місце якогось хибного єпископа Даніїла, «… якого і будуть вводити, Ви звісно знаєте, хто… ВЦУ мене звільняє на покій, але я не визнаю цього закладу і його наказів, значить має розпочатися боротьба, яка напевне закінчиться моєю поразкою, бо серед духовенства є зрадники. Загалом, я борюся давно, але й давно у цій боротьбі самотній: сусідні катедри ніякі, немає православного єпископа у Владивостоку, Читі, Іркутську, Якутську і на Камчатці. Свідчень про Патріарха не має; питає, чи зорганізувався і можу у чому його підтримати… У нас у підвалі сидять вже давно 3 священика за небажання вступити до „Живої Церкви“, сиділи у Хабаровську багато із кліра і все ж там доки присланий від ВЦУ живоцерковник успіху не має…».
У 1923 був зведений у сан архієпископа і у тому ж році, у ніч під Успення після Всенощної, він був арештований, що спричинило масові протести вірян, які були розігнані владою. Відправлений до Чити, потім — до Москви, де був тимчасово звільнений.
21 травня 1924 — включений до постійного складу Тимчасового Патріаршого Синоду при Патріархаті Тихоні, але на той час, за невизнання їм обновленства, був вже у заточенні і з 22 лютого знаходився у Соловецькому таборі. Був обраний старшим єпископом серед соловецьких архієреїв, брав активну участь у складанні «Пам'ятної записки Соловецьких єпископів» (звернення до керівництва СССР від православних єпископів Соловецьких островів із закликом нормалізувати відношення між державою і церквою на ґрунті невтручання у справи один одного). У 1927, після відбуття терміну ув'язнення у таборі був відправлений до Зирянського краю в Комі.
Підтримав червневу Декларацію митрополита Сергія.
Після звільнення, 13 серпня 1930 був призначений архієпископом Бєлгородським, але через відмову у реєстрації з боку більшовицької влади це рішення було скасоване. І лише чере рік, у 1931 став вікарним В'ятської єпархії, архієпископом Котельнечеським.
8 вересня 1933 — архієпископ В'ятський і Слобідський; з 3 травня 1934 — митрополит Нижегородський та Арзамаський.
Травень 1935 — заарештований разом з іншими священнослужителями єпархії і звинувачений у тому, що «будучи Митрополитом горьковського краю, протягом 1934—1935 рр. використовував задля контреволюції амвон, проповідуючи у церквах м. Горький і прилежних районів антисовєцькі проповіді, аби впровадити у маси контреволюційні ідеї». Винним себе не визнав.
Приводом для арешту були події 1 травня1935 року, коли Великдень збігся пролетарським святом. Ті, що виходили із храму, де служив митрополит, сотні громадян мимоволі «відволікли громадян від участі у першотравневій демонстрації». Більш за те, сам владика не став чекати після служби, доки демонстранти розійдуться, а поїхав по вулицях додому у своєму білому клобуці. У відповідь на поради доброзичливців почекати, щоби не привертати уваги, митрополит відзначив: «Що нам боятися… Треба Бога боятися». Такі дії влада сприйняла як виклик. 4 листопада 1935 був засуджений до трьох років таборів.
У 1937, 7 вересня, арештований у таборі, звинувачений разом з іншими каторжанами у тому, що перебуваючи у КАРЛАЗІ, «систематично проводив контрреволюційну агітацію серед в'язнів, розкладав трудову дисципліну». Приречений до розстрілу постановою трійки НКВД від 20 вересня 1937 того ж дня розстріляний.
Канонізація і відзначення
На Архієрейському соборі Російської православної церкви у серпні 2000 був зарахований до лику святих як новомученик.
9 лютого 2017 у селищі Лебедине Алданського району відбулася нарада засновників майбутнього приходу на честь священномученика Євгенія Зернова.
Джерела
- Дёгтева О. В. Нижегородские священнослужители — узники Соловков (краткий мартиролог) // «Нижегородская старина». — 2014. — № 39-40. — С. 75—94.
- Нижегородские новомученики: ЕВГЕНИЙ (ЗЕРНОВ) митрополит Горьковский и Арзамасский (1934—1935) [ 18 березня 2019 у Wayback Machine.]
- на сайте «Русское православие»
- Православие на Дальнем Востоке. Преемники епископа Иннокентия (Вениаминова) [ 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 16 березня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 16 березня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitropolit Yevgenij u miru Semen Oleksandrovich Zornov Zernov 18 sichnya 1877 Moskva 20 veresnya 1937 Karlag yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi mitropolit Arzamaskij Yevgenij Zornov yepiskop Mitropolit Nizhegorodskij i Arzamaskij 3 travnya 1934 listopad 1935 Cerkva Rosijska pravoslavna cerkva Poperednik Sergij patriarh Moskovskij Nastupnik Arhiyepiskop V yatskij i Slobidskij yeparhiyi 8 veresnya 1933 3 travnya 1934 Poperednik Nastupnik Alma mater Moskovska duhovna akademiya Diyalnist svyashennik Narodzhennya 18 sichnya 1877 1877 01 18 1 Moskva Rosijska imperiya Smert 20 veresnya 1937 1937 09 20 1 60 rokiv Karlag Chernectvo 8 bereznya 1900 Yevgenij u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zernov Zarahovanij do liku svyatih Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu u serpni 2000 roku Proslavlyayetsya 26 sichnya 8 lyutogo ta 7 20 veresnya ZhittyepisNarodivsya u sim yi diyakona U 1898 zakinchiv Moskovsku duhovnu seminariyu pislya chogo postupiv do Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi 8 bereznya 1900 postrizhenij u chernectvo z imenem Yevgenij 5 kvitnya togo zh roku rukopokladenij u san iyerodiyakona 25 bereznya 1902 rukopokladenij u iyeromonaha 1902 zakinchiv Moskovsku duhovnu akademiyu iz stupenem kandidata bogoslov ya Z 12 serpnya 1902 vikladav sektoznavstvo u Chernigivskij duhovnij seminariyi Chitav lekciyi vikrivalnogo bogoslov ya istoriyi rosijskogo cerkovnogo rozkolu i miscevih sekt Buv aktivnim chlenom u Radi miscevogo Bratstva v im ya Mihajla Vsevolodovicha 1902 1904 zaviduvach biblioteki chitalneyu kerivnikom ta organizatorom religijno moralnih chitan dlya narodu sho prohodili u budivli Bratstva 4 serpnya 1904 inspektor Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi 15 bereznya 1906 priznachenij rektorom Irkutskoyi duhovnoyi seminariyi 25 bereznya togo zh roku zvedenij u san arhimandrita V umovah revolyucijnih podij 1905 1907 zumiv bez zastosuvannya represivnih zahodiv normalizuvati obstanovku v seminariyi 1907 odnochasno vikonuvav obov yazki golovi yeparhialnoyi uchilishnoyi radi buv chlenom Irkutskogo misionerskogo komitetu chlenom Geografichnogo tovaristva Bratstva v im ya svyatitelya Inokentiya redaktorom Yeparhialnih novin 20 sichnya 1913 yepiskop Kirenskij vikarij Irkutskoyi yeparhiyi 11 chervnya 1914 yepiskop Priamurskij i Blagovishenskij Brav uchast u roboti Pomisnogo soboru 1917 1918 U listi 27 chervnya 9 lipnya 1923 iz Blagovishinska na im ya Patriarha Tihona povidomlyav sho na Dalekomu Shodi zalishayetsya na katedri tilki vin ale jomu zagrozhuye primusove vidalennya bo VCU prisilaye na jogo misce yakogos hibnogo yepiskopa Daniyila yakogo i budut vvoditi Vi zvisno znayete hto VCU mene zvilnyaye na pokij ale ya ne viznayu cogo zakladu i jogo nakaziv znachit maye rozpochatisya borotba yaka napevne zakinchitsya moyeyu porazkoyu bo sered duhovenstva ye zradniki Zagalom ya boryusya davno ale j davno u cij borotbi samotnij susidni katedri niyaki nemaye pravoslavnogo yepiskopa u Vladivostoku Chiti Irkutsku Yakutsku i na Kamchatci Svidchen pro Patriarha ne maye pitaye chi zorganizuvavsya i mozhu u chomu jogo pidtrimati U nas u pidvali sidyat vzhe davno 3 svyashenika za nebazhannya vstupiti do Zhivoyi Cerkvi sidili u Habarovsku bagato iz klira i vse zh tam doki prislanij vid VCU zhivocerkovnik uspihu ne maye U 1923 buv zvedenij u san arhiyepiskopa i u tomu zh roci u nich pid Uspennya pislya Vsenoshnoyi vin buv areshtovanij sho sprichinilo masovi protesti viryan yaki buli rozignani vladoyu Vidpravlenij do Chiti potim do Moskvi de buv timchasovo zvilnenij 21 travnya 1924 vklyuchenij do postijnogo skladu Timchasovogo Patriarshogo Sinodu pri Patriarhati Tihoni ale na toj chas za neviznannya yim obnovlenstva buv vzhe u zatochenni i z 22 lyutogo znahodivsya u Soloveckomu tabori Buv obranij starshim yepiskopom sered soloveckih arhiyereyiv brav aktivnu uchast u skladanni Pam yatnoyi zapiski Soloveckih yepiskopiv zvernennya do kerivnictva SSSR vid pravoslavnih yepiskopiv Soloveckih ostroviv iz zaklikom normalizuvati vidnoshennya mizh derzhavoyu i cerkvoyu na grunti nevtruchannya u spravi odin odnogo U 1927 pislya vidbuttya terminu uv yaznennya u tabori buv vidpravlenij do Ziryanskogo krayu v Komi Pidtrimav chervnevu Deklaraciyu mitropolita Sergiya Pislya zvilnennya 13 serpnya 1930 buv priznachenij arhiyepiskopom Byelgorodskim ale cherez vidmovu u reyestraciyi z boku bilshovickoyi vladi ce rishennya bulo skasovane I lishe chere rik u 1931 stav vikarnim V yatskoyi yeparhiyi arhiyepiskopom Kotelnecheskim 8 veresnya 1933 arhiyepiskop V yatskij i Slobidskij z 3 travnya 1934 mitropolit Nizhegorodskij ta Arzamaskij Traven 1935 zaareshtovanij razom z inshimi svyashennosluzhitelyami yeparhiyi i zvinuvachenij u tomu sho buduchi Mitropolitom gorkovskogo krayu protyagom 1934 1935 rr vikoristovuvav zadlya kontrevolyuciyi amvon propoviduyuchi u cerkvah m Gorkij i prilezhnih rajoniv antisovyecki propovidi abi vprovaditi u masi kontrevolyucijni ideyi Vinnim sebe ne viznav Privodom dlya areshtu buli podiyi 1 travnya1935 roku koli Velikden zbigsya proletarskim svyatom Ti sho vihodili iz hramu de sluzhiv mitropolit sotni gromadyan mimovoli vidvolikli gromadyan vid uchasti u pershotravnevij demonstraciyi Bilsh za te sam vladika ne stav chekati pislya sluzhbi doki demonstranti rozijdutsya a poyihav po vulicyah dodomu u svoyemu bilomu klobuci U vidpovid na poradi dobrozichlivciv pochekati shobi ne privertati uvagi mitropolit vidznachiv Sho nam boyatisya Treba Boga boyatisya Taki diyi vlada sprijnyala yak viklik 4 listopada 1935 buv zasudzhenij do troh rokiv taboriv U 1937 7 veresnya areshtovanij u tabori zvinuvachenij razom z inshimi katorzhanami u tomu sho perebuvayuchi u KARLAZI sistematichno provodiv kontrrevolyucijnu agitaciyu sered v yazniv rozkladav trudovu disciplinu Prirechenij do rozstrilu postanovoyu trijki NKVD vid 20 veresnya 1937 togo zh dnya rozstrilyanij Kanonizaciya i vidznachennyaNa Arhiyerejskomu sobori Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi u serpni 2000 buv zarahovanij do liku svyatih yak novomuchenik 9 lyutogo 2017 u selishi Lebedine Aldanskogo rajonu vidbulasya narada zasnovnikiv majbutnogo prihodu na chest svyashennomuchenika Yevgeniya Zernova DzherelaDyogteva O V Nizhegorodskie svyashennosluzhiteli uzniki Solovkov kratkij martirolog Nizhegorodskaya starina 2014 39 40 S 75 94 Nizhegorodskie novomucheniki EVGENIJ ZERNOV mitropolit Gorkovskij i Arzamasskij 1934 1935 18 bereznya 2019 u Wayback Machine na sajte Russkoe pravoslavie Pravoslavie na Dalnem Vostoke Preemniki episkopa Innokentiya Veniaminova 28 sichnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 16 bereznya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 16 bereznya 2019