Torreya taxifolia (торея тисолиста) — вид хвойних рослин родини тисових.
Torreya taxifolia | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Тисові (Taxaceae) |
Рід: | Torreya |
Вид: | T. taxifolia |
Біноміальна назва | |
Torreya taxifolia Arnott 1838 | |
Поширення, екологія
Країни проживання: США (Флорида, Джорджія). Зростає уздовж вапнякових круч на річці Апалачікола в регіоні з теплим і вологим кліматом, іноді з впливом взимку холодних хвиль з півночі, що опускають температуру нижче точки замерзання. Росте в основному в тіні лісистих ущелин і на крутих, пн. схилах під покровом Fagus grandifolia, Liriodendron tulipifera, , Liquidambar styraciflua, Quercus alba, Pinus taeda, Pinus glabra. Часто ці ліси обвішані лозами (наприклад, Smilax, ). Інша рідкісна хвойна рослина, Taxus floridana, іноді зростає з T. taxifolia.
Морфологія
Дерева до 13(18) м у висоту; Стовбур до 80 см діаметром. Крона, швидше, відкрита, конічна. Гілки розлогі злегка опущені; 2-річні гілки жовтувато-зелені, жовтувато-коричневі, або сірі. Листки 1.5–3.8 см, знизу 2 сіруваті смуги, випускає смердючий запах при розтиранні. Пилкові шишки блідо-жовті. Насіння (включаючи шкірку) 2,5–3,5 см; аріли сизі, темно-зелені, з фіолетовими прожилками.
Використання
В 20 столітті широко використовувалась для будівельних матеріалів, будівництва річкових човнів та як новорічні ялинки. Після 1950 року, він вид занадто рідкісним, щоб бути використаним.
Загрози та охорона
Найбільш значною загрозою нині є триваюче порушення репродуктивної функції, що пов'язано з грибковими патогенами. Поранення гілок оленями є додатковою проблемою, тому що викликає фізичне пошкодження, а також можливо передає захворювання. Аналізи життєздатності населення показують, що вимирання в рідному ареалі виду неминуче. Більшість його діапазону поширення знаходиться в межах охоронних територій.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Torreya taxifolia toreya tisolista vid hvojnih roslin rodini tisovih Torreya taxifolia Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Tisovi Taxaceae Rid Torreya Vid T taxifolia Binomialna nazva Torreya taxifolia Arnott 1838Poshirennya ekologiyaKrayini prozhivannya SShA Florida Dzhordzhiya Zrostaye uzdovzh vapnyakovih kruch na richci Apalachikola v regioni z teplim i vologim klimatom inodi z vplivom vzimku holodnih hvil z pivnochi sho opuskayut temperaturu nizhche tochki zamerzannya Roste v osnovnomu v tini lisistih ushelin i na krutih pn shilah pid pokrovom Fagus grandifolia Liriodendron tulipifera Liquidambar styraciflua Quercus alba Pinus taeda Pinus glabra Chasto ci lisi obvishani lozami napriklad Smilax Insha ridkisna hvojna roslina Taxus floridana inodi zrostaye z T taxifolia MorfologiyaDereva do 13 18 m u visotu Stovbur do 80 sm diametrom Krona shvidshe vidkrita konichna Gilki rozlogi zlegka opusheni 2 richni gilki zhovtuvato zeleni zhovtuvato korichnevi abo siri Listki 1 5 3 8 sm znizu 2 siruvati smugi vipuskaye smerdyuchij zapah pri roztiranni Pilkovi shishki blido zhovti Nasinnya vklyuchayuchi shkirku 2 5 3 5 sm arili sizi temno zeleni z fioletovimi prozhilkami VikoristannyaV 20 stolitti shiroko vikoristovuvalas dlya budivelnih materialiv budivnictva richkovih chovniv ta yak novorichni yalinki Pislya 1950 roku vin vid zanadto ridkisnim shob buti vikoristanim PlodiZagrozi ta ohoronaNajbilsh znachnoyu zagrozoyu nini ye trivayuche porushennya reproduktivnoyi funkciyi sho pov yazano z gribkovimi patogenami Poranennya gilok olenyami ye dodatkovoyu problemoyu tomu sho viklikaye fizichne poshkodzhennya a takozh mozhlivo peredaye zahvoryuvannya Analizi zhittyezdatnosti naselennya pokazuyut sho vimirannya v ridnomu areali vidu neminuche Bilshist jogo diapazonu poshirennya znahoditsya v mezhah ohoronnih teritorij PosilannyaThe Gymnosperm Database 13 serpnya 2014 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi