Мінусінський гірничо-металургійний центр (, Росія) — давній гірничо-металургійний центр, який з середини II тис. до Р. Х. забезпечував металами значні простори Центральної Азії й експлуатувався протягом тисячі років.
Технологічні характеристики | |
---|---|
Запаси | |
Опис
Родовище відрізнялось потужною зоною окиснених мідних руд (малахіт, азурит, хризокола), причому товщина покладів сягала в окремих випадках до 40 м. Давні виробки представлені ямами, траншеями, кар'єрами (іноді з розташованими у їх боках штольнями), ходками, камерами.
Виробки йшли по рудних тілах і повторювали їхню форму. Розміри численних відкритих виробок були відносно невеликими від 5—7 м до 16—20 м, глибина — близько 4 м (винятком є рудник глибиною майже 30 м). Для руйнування порід використовували знаряддя з каменю, дерева, кістки, рогу, а також бронзові клини й кирки. На ділянках відслонень рудних тіл використовували вогневий метод їх руйнування.
Поблизу мідних рудників виявлені численні скупчення металургійних шлаків, іноді дуже значні, що свідчить про поєднання в одній спільноті гірничої та металургійної діяльності. Тільки на одному у відвалах було накопичено близько 12тис. м3 давніх мідних шлаків. Це, з урахуванням вельми малих об'ємів печей того часу, передбачає більше 1 млн окремих плавлень, що потребувало зосередження масових зусиль багатьох поколінь чудських гірників.
Див. також
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Minusinskij girnicho metalurgijnij centr Rosiya davnij girnicho metalurgijnij centr yakij z seredini II tis do R H zabezpechuvav metalami znachni prostori Centralnoyi Aziyi j ekspluatuvavsya protyagom tisyachi rokiv Minusinskij girnicho metalurgijnij centrTehnologichni harakteristikiZapasiOpisRodovishe vidriznyalos potuzhnoyu zonoyu okisnenih midnih rud malahit azurit hrizokola prichomu tovshina pokladiv syagala v okremih vipadkah do 40 m Davni virobki predstavleni yamami transheyami kar yerami inodi z roztashovanimi u yih bokah shtolnyami hodkami kamerami Virobki jshli po rudnih tilah i povtoryuvali yihnyu formu Rozmiri chislennih vidkritih virobok buli vidnosno nevelikimi vid 5 7 m do 16 20 m glibina blizko 4 m vinyatkom ye rudnik glibinoyu majzhe 30 m Dlya rujnuvannya porid vikoristovuvali znaryaddya z kamenyu dereva kistki rogu a takozh bronzovi klini j kirki Na dilyankah vidslonen rudnih til vikoristovuvali vognevij metod yih rujnuvannya Poblizu midnih rudnikiv viyavleni chislenni skupchennya metalurgijnih shlakiv inodi duzhe znachni sho svidchit pro poyednannya v odnij spilnoti girnichoyi ta metalurgijnoyi diyalnosti Tilki na odnomu u vidvalah bulo nakopicheno blizko 12tis m3 davnih midnih shlakiv Ce z urahuvannyam velmi malih ob yemiv pechej togo chasu peredbachaye bilshe 1 mln okremih plavlen sho potrebuvalo zoseredzhennya masovih zusil bagatoh pokolin chudskih girnikiv Div takozhIstoriya vidobutku midiLiteratura