Літу Відігал порт Lito Vidigal нар 11 липня 1969 Луанда ангольський футболіст що грав на позиції захисника По завершенні

Літу Відігал (порт. Lito Vidigal, нар. 11 липня 1969, Луанда) — ангольський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Літу Відігал

Особисті дані

Повне ім'я

Жозе Карлуш Фернандеш
Відігал

Народження

11 липня 1969 (55 років)

Луанда, Ангола

Зріст

178 см

Громадянство

Ангола

Позиція

захисник

Юнацькі клуби

1983-1987

«О Ельвас»

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1987–1988	«Фронтеїренсе»	?	(?)
1988–1989	^[en]	?	(?)
1989–1991		?	(?)
1991–1995	«Кампумайоренсе»	62	(3)
1995–2002	«Белененсеш»	144	(3)
2002–2003	«Санта-Клара»	6	(0)
2003–2004		?	(?)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1996–2001	Ангола	16	(0)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
2004–2007	^[en]
2007–2008	^[en]
2008	«Ештрела» (Амадора)
2009	«Портімоненсі»
2009–2010	«Уніан Лейрія»
2011–2012	Ангола
2013	АЕЛ
2014–2015	«Белененсеш»
2015–2017	«Ароука»
2017	«Маккабі» (Тель-Авів)
2017–2018	«Авеш»
2018–2019	«Віторія» (Сетубал)
2019–2020	«Боавішта»
2020	«Марітіму»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився 11 липня 1969 року в місті Луанда. Вихованець футбольної школи клубу ^[en].

У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за нижчолігову команду «Фронтеїренсе», в якій провів один сезон. Після цього грав у складі інших нижчолігових португальських командах — ^[en] та ^[pt].

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Кампумайоренсе», до складу якого приєднався 1991 року. Літу допоміг клубу з Кампу-Майора в першому ж сезоні 1991/92 зайняти перше місце та вийти в другий за рівнем дивізіон країни, де футболіст провів наступні три роки, зігравши у 62 матчах чемпіонату.

Влітку 1995 року уклав контракт з клубом «Белененсеш», у складі якого провів наступні сім років своєї кар'єри гравця, шість з яких у вищому дивізіоні Португалії (крім сезону 1998/99, на який команда покидала Прімейру). Більшість часу, проведеного у складі «Белененсеша», був основним гравцем захисту команди.

Протягом сезону 2002/03 років захищав кольори іншої команди Прімейри «Санта-Клара».

Завершив професійну ігрову кар'єру у рідному нижчоліговому клубі «О Ельвас». Відігал прийшов до команди 2003 року і захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2004 році.

Виступи за збірну

1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Анголи.

У складі збірної був учасником Кубка африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо, на якому ангольці не змогли вийти з групи.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 16 матчів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2004 року, очоливши тренерський штаб клубу ^[en]. Після цього у сезоні 2007/08 очолював інший нижчоліговий клуб ^[en].

В серпні 2008 року очолив свій перший клуб з Прімейри — «Ештрелу» (Амадора), де тренував свого молодшого брата Жозе Луїша Відігала. Проте вже в листопаді того ж року анголець був звільнений зі своєї посади і у лютому наступного року очолив «Портімоненсі».

З жовтня 2009 року і до кінця сезону очолював клуб «Уніан Лейрія».

8 січня 2011 року Відігал був призначений головним тренером збірної Анголи, яку вивів на Кубок африканських націй 2012 року у Габоні та Екваторіальній Гвінеї, проте на самому турнірі ангольці під керівництвом Літу не змогли вийти з групи.

З липня по жовтень 2013 року недовго очолював кіпрський АЕЛ, після чого працював з «Белененсешом».

Влітку 2015 року очолив тренерський штаб команди «Ароука» і в першому ж сезоні зайняв з нею 5 місце та вперше в історії команди вивів її до єврокубків.

Першу половину 2017 року провів в Ізраїлі, тренуючи «Маккабі» (Тель-Авів), після чого повернувся до Португалії. Після повернення по одному сезону працював з командами «Авеша», «Віторії» (Сетубал) і «Боавішти», а частину 2020 року пропрацював із командою «Марітіму».

Особисте життя

Відігал має одинадцять братів і сестер, четверо з яких також були професійними футболістами: ^[en], Жозе Луїш, ^[en] і ^[en].

Примітки

. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 14 травня 2016.
. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
Lito Vidigal é o novo treinador do Belenenses [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] — http://www.tsf.pt [ 14 травня 2016 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 14 травня 2016.
. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
. Mirror Football. 22 червня 2010. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 31 травня 2013.
[Luís Vidigal: "Sporting is about passion, believing"] (порт.). Sporting CP. 26 грудня 2011. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 31 травня 2013.

Посилання

на сайті ФІФА (англ.)

Літу Відігал на сайті transfermarkt.com (англ.)
Літу Відігал на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Літу Відігал на сайті transfermarkt.com (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 14 травня 2016.

[2] . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 травня 2016.

[3] Lito Vidigal é o novo treinador do Belenenses [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] — http://www.tsf.pt [ 14 травня 2016 у Wayback Machine.]

[4] . Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 14 травня 2016.

[5] . Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 14 травня 2016.

[6] . Mirror Football. 22 червня 2010. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 31 травня 2013.

[7] [Luís Vidigal: "Sporting is about passion, believing"] (порт.). Sporting CP. 26 грудня 2011. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 31 травня 2013.