Епістат

Епістат (дав.-гр. ἐπιστάτης — дослівно «начальник») — назва посадових осіб в Стародавній Греції та елліністичному Єгипті.

Спочатку «епістатами» називали чиновників, які керували громадськими роботами. Після 508—507 років до н. е. в Стародавніх Афінах епістатом стали називати формального голову державної ради пританів. Особливість посади полягала в її виборчому характері. Щодня з пританів методом жеребкування обирали епістата. Одна людина не могла займати цю посаду двічі протягом життя. Епістат повинен був протягом дня і ночі перебувати в Толосі, разом з тринадцятьма пританами. Він був хранителем ключів від державної скарбниці та архіву, а також державної печатки.

У різні періоди епістатами називали посадових осіб, котрі виконували адміністративні, політичні, фінансові, судові або військові обов'язки. В елліністичних державах, у тому числі і в Єгипті Птолемеїв, епістатом стали називати чиновника, якому басилевс доручав управління містом чи провінцією.

Примітки

1. Ἐπιστάται //  / под ред. членов , , , Ф. Зелинского, , и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
2. Аристотель, 1937, 44. 1.
3. Christopher W. Blackwell (23 січня 2003). . stoa.org (англ.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
4. Ирмшер, 1989, с. 661, Эпистат.
5. Ирмшер, 1989, с. 661, Epistatēs.
6. . britannica.com (англ.). Encyclopaedia Britannica. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.

Література

• Аристотель. [1] / Перевод и примечания С. И. Радцига. — 2-е изд. — М. : Государственное социально-экономическое издательство, 1937. з джерела 23 жовтня 2020
• Ирмшер Й. Словарь античности. — Прогресс, 1989. — 704 с. — .