Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ) — провідна українська організація української діаспори в Угорщині. Є членом Світового Конґресу Українців.
Історія
Основу суспільного життя української спільноти Угорщини в організованих рамках було покладено розпадом Радянського Союзу та постанням незалежної України. З метою зберегти і передати молодому українському поколінню мову, народні традиції та згуртувати українців Угорщини в сильний осередок для захисту своїх національних інтересів 1991 року У цьому році було створене Культурне товариство українців та русинів Угорщини (КТУРУ), як представницький орган українців. Товариство очолив колишній партійний функціонер із Закарпаття О. Русин, який емігрував до Угорщини. Обраний голова української спільноти переніс свій партійний досвід на керівництво громадою, йому були притаманні диктаторський тон, командні методи керівництва. Більшість членів КТУР це не сприйняли і піднялися проти партійного диктату — на чолі демократичної більшості стала Ярослава Хортяні, молода вчителька угорської гімназії з Тернопільщини. КТУР перетворився в демократичну, українськоспрямовану громадську організацію.
Після прийняття Закону про національні меншини у 1993 році його перетворено на Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ). В 1995 році Товариство поповнилося відділеннями в Сегеді та Комаромі.
Організація
Товариство української культури є громадською організацією, базовою для культурно-освітньої діяльності в Угорщині. Його діяльність, у першу чергу, направлена на турботу про збереження рідної мови, культури, національних традицій, історичних пам'яток.
Складається з 15 осередків. Очолює Товариство перший заступник Голови Світового конгресу українців, Голова Європейського конгресу українців, речник української меншини Державних Зборів Угорщини Ярослава Хортяні.
Діяльність
1993 року Товариством засновано недільну школу для дітей, де діти з українських сімей із Будапешта та навколишніх міст вивчають рідну мову, знайомляться з історією, літературою, традиціями свого народу. Згодом було створено цілу мережу відділень недільної школи — у містах Сегед, Варпалота, Ніредьгаза.
З 1996 року виходить друком двомовний часопис «Громада». З січня 2000 р. журнал виходить у кольоровому форматі, що робить його значно привабливішим.
Товариством видано 6 двомовних книжок. 1995 року було видано перший в Угорщині підручник української мови. На відзнаку 125-річчя з дня народження української поетеси Лесі Українки у 1996 році Товариство видало двомовну поетичну збірку «Сім струн», у 1999 році — двомовна збірка поезій Тараса Шевченка «Посланіє», у 2000 році — наукова праця Каміла Нойпауера «Слово о полку Ігоревім», 2001 році — альбом «10 років Товариству української культури в Угорщині».
Члени та прихильники товариства мають змогу слухати україномовні передачі (щотижневі) по угорському радіо, щомісячно дивитися українську програму на передачі «Рондо».
1996 року проведено Міжнародну конференцію істориків, присвячену 130-річчю від дня народження М. Грушевського. Серед учасників і доповідачів конференції були професори Паризької Сорбонни, Братиславського, Ужгородського, Київського, Сегедського та Печського університетів, а також члени Академії наук України.
З початку 1998 року щорічно за підтримки Посольства України проводиться День української культури в Угорщині.
В Будапешті 1999 року за всю історію українського руху в Європі була проведена перша конференція української молоді Європи.
2003 року відбулася конференція в Музеї терору м. Будапешт (2003 року) дослідників Голодомору в Україні (1932—1933 років).
Стало традицією влаштовувати літні табори для української молоді в м. Чепелі. При товаристві працюють три самодіяльних колективи: танцювальний молодіжний ансамбль «Веселка», жіночий хор «Берегині» та український народний театр. Традиційними літературно-мистецькими заходами ТУКУ стали святкування днів української культури в Угорщині, днів народження Лесі Українки, Тараса Шевченка, днів Незалежності України, інших визначних подій української історії.
Одним із найбільших досягнень є постанова Угорського парламенту (24 листопада 2003 року), в якій голодомор в Україні 1932—1933 років визнаний злочином, геноцидом Сталінського режиму проти українського народу.
За результатами виборів до органів самоврядування національних та етнічних меншин Угорщини 12 жовтня 2014 року ТУКУ отримало 70 депутатських мандатів.
Джерела
- Ткач Д. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій. Монографія. — К.: МАУП, 2004. — 480 с.
- | Українська громада в Угорщині
- | Українці Угорщини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tovaristvo ukrayinskoyi kulturi v Ugorshini TUKU providna ukrayinska organizaciya ukrayinskoyi diaspori v Ugorshini Ye chlenom Svitovogo Kongresu Ukrayinciv IstoriyaOsnovu suspilnogo zhittya ukrayinskoyi spilnoti Ugorshini v organizovanih ramkah bulo pokladeno rozpadom Radyanskogo Soyuzu ta postannyam nezalezhnoyi Ukrayini Z metoyu zberegti i peredati molodomu ukrayinskomu pokolinnyu movu narodni tradiciyi ta zgurtuvati ukrayinciv Ugorshini v silnij oseredok dlya zahistu svoyih nacionalnih interesiv 1991 roku U comu roci bulo stvorene Kulturne tovaristvo ukrayinciv ta rusiniv Ugorshini KTURU yak predstavnickij organ ukrayinciv Tovaristvo ocholiv kolishnij partijnij funkcioner iz Zakarpattya O Rusin yakij emigruvav do Ugorshini Obranij golova ukrayinskoyi spilnoti perenis svij partijnij dosvid na kerivnictvo gromadoyu jomu buli pritamanni diktatorskij ton komandni metodi kerivnictva Bilshist chleniv KTUR ce ne sprijnyali i pidnyalisya proti partijnogo diktatu na choli demokratichnoyi bilshosti stala Yaroslava Hortyani moloda vchitelka ugorskoyi gimnaziyi z Ternopilshini KTUR peretvorivsya v demokratichnu ukrayinskospryamovanu gromadsku organizaciyu Pislya prijnyattya Zakonu pro nacionalni menshini u 1993 roci jogo peretvoreno na Tovaristvo ukrayinskoyi kulturi v Ugorshini TUKU V 1995 roci Tovaristvo popovnilosya viddilennyami v Segedi ta Komaromi OrganizaciyaTovaristvo ukrayinskoyi kulturi ye gromadskoyu organizaciyeyu bazovoyu dlya kulturno osvitnoyi diyalnosti v Ugorshini Jogo diyalnist u pershu chergu napravlena na turbotu pro zberezhennya ridnoyi movi kulturi nacionalnih tradicij istorichnih pam yatok Skladayetsya z 15 oseredkiv Ocholyuye Tovaristvo pershij zastupnik Golovi Svitovogo kongresu ukrayinciv Golova Yevropejskogo kongresu ukrayinciv rechnik ukrayinskoyi menshini Derzhavnih Zboriv Ugorshini Yaroslava Hortyani Diyalnist1993 roku Tovaristvom zasnovano nedilnu shkolu dlya ditej de diti z ukrayinskih simej iz Budapeshta ta navkolishnih mist vivchayut ridnu movu znajomlyatsya z istoriyeyu literaturoyu tradiciyami svogo narodu Zgodom bulo stvoreno cilu merezhu viddilen nedilnoyi shkoli u mistah Seged Varpalota Ni redgaza Z 1996 roku vihodit drukom dvomovnij chasopis Gromada Z sichnya 2000 r zhurnal vihodit u kolorovomu formati sho robit jogo znachno privablivishim Tovaristvom vidano 6 dvomovnih knizhok 1995 roku bulo vidano pershij v Ugorshini pidruchnik ukrayinskoyi movi Na vidznaku 125 richchya z dnya narodzhennya ukrayinskoyi poetesi Lesi Ukrayinki u 1996 roci Tovaristvo vidalo dvomovnu poetichnu zbirku Sim strun u 1999 roci dvomovna zbirka poezij Tarasa Shevchenka Poslaniye u 2000 roci naukova pracya Kamila Nojpauera Slovo o polku Igorevim 2001 roci albom 10 rokiv Tovaristvu ukrayinskoyi kulturi v Ugorshini Chleni ta prihilniki tovaristva mayut zmogu sluhati ukrayinomovni peredachi shotizhnevi po ugorskomu radio shomisyachno divitisya ukrayinsku programu na peredachi Rondo 1996 roku provedeno Mizhnarodnu konferenciyu istorikiv prisvyachenu 130 richchyu vid dnya narodzhennya M Grushevskogo Sered uchasnikiv i dopovidachiv konferenciyi buli profesori Parizkoyi Sorbonni Bratislavskogo Uzhgorodskogo Kiyivskogo Segedskogo ta Pechskogo universitetiv a takozh chleni Akademiyi nauk Ukrayini Z pochatku 1998 roku shorichno za pidtrimki Posolstva Ukrayini provoditsya Den ukrayinskoyi kulturi v Ugorshini V Budapeshti 1999 roku za vsyu istoriyu ukrayinskogo ruhu v Yevropi bula provedena persha konferenciya ukrayinskoyi molodi Yevropi 2003 roku vidbulasya konferenciya v Muzeyi teroru m Budapesht 2003 roku doslidnikiv Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 rokiv Stalo tradiciyeyu vlashtovuvati litni tabori dlya ukrayinskoyi molodi v m Chepeli Pri tovaristvi pracyuyut tri samodiyalnih kolektivi tancyuvalnij molodizhnij ansambl Veselka zhinochij hor Beregini ta ukrayinskij narodnij teatr Tradicijnimi literaturno misteckimi zahodami TUKU stali svyatkuvannya dniv ukrayinskoyi kulturi v Ugorshini dniv narodzhennya Lesi Ukrayinki Tarasa Shevchenka dniv Nezalezhnosti Ukrayini inshih viznachnih podij ukrayinskoyi istoriyi Odnim iz najbilshih dosyagnen ye postanova Ugorskogo parlamentu 24 listopada 2003 roku v yakij golodomor v Ukrayini 1932 1933 rokiv viznanij zlochinom genocidom Stalinskogo rezhimu proti ukrayinskogo narodu Za rezultatami viboriv do organiv samovryaduvannya nacionalnih ta etnichnih menshin Ugorshini 12 zhovtnya 2014 roku TUKU otrimalo 70 deputatskih mandativ DzherelaTkach D Suchasna Ugorshina v konteksti suspilnih transformacij Monografiya K MAUP 2004 480 s Ukrayinska gromada v Ugorshini Ukrayinci Ugorshini