Міжнаро́дний фестива́ль мисте́цтв «Слов'я́нський база́р» (біл. Славянскі Базар у Віцебску) — музичний і мистецький фестиваль, який щорічно проводиться у Вітебську з 1992 року.
Слов’янський базар | |
---|---|
Логотип фестивалю ' | |
Жанр | світова пісенна культура |
Дати | у липні щороку |
Місце проведення | Вітебськ Білорусь |
Країна | Білорусь |
Роки існування | від 1992 - донині |
Відкрито | 1992 |
Вебсайт | |
офіційний сайт фестивалю |
Історія
Свою історію фестиваль «Слов'янський базар», що проходить у Вітебську, веде з 18 липня 1992 року. Біля витоків фестивалю стояли три держави — Білорусь, Росія і Україна. У перший рік організатори переслідували досить скромні цілі: ознайомити вітебського глядача з пісенною творчістю слов'янських країн. Досвід першого «Слов'янського базару» показав, що інтерес до цієї творчості великий і що фестивальні рамки повинні охоплювати не тільки пісенне мистецтво.
У 1993 році музичний фестиваль «Слов'янський базар» став членом Міжнародної Федерації організаторів фестивалів (FIDOF). На флагштоку фестивалю в 1993 році вперше з'явилися прапори Болгарії, Киргизстану, Литви, Словаччини, Туреччини, Союзної Республіки Югославія. У 1994 році вперше на фестивалі в будівлі Білоруського державного академічного драматичного театру імені Коласа відкрився Центр національних культур. Саме там відбулися концерти національних делегацій, заходи, присвячені Дням культури Білорусі, Росії, України, Болгарії, Польщі.
З 1995 року «Слов'янський базар» став називатися Міжнародним фестивалем мистецтв. Вперше в рамках фестивалю демонструвалася велика програма фільмів слов'янського кіно, присвячена віковому ювілею світового кінематографа. Вперше на фестиваль приїхали представники Кіпру, Нідерландів, Греції, Узбекистану і Швейцарії.
У 1996 році Міжнародний фестиваль «Слов'янський базар» став членом міжнародної Євроазіатської асоціації творців фестивалів.
У 1998 році фестиваль у Вітебську став міждержавним культурологічним проектом Союзу Росії і Білорусі. З цього року Міжнародний фестиваль мистецтв став називатися «Слов'янський базар у Вітебську». Сама назва стала підкреслювати його приналежність вітебській землі.
Концепція фестивалю в 1999 році відображала тему зміцнення Союзу Білорусі і Росії. День Білорусі на «Слов'янському базарі у Вітебську» став одночасно і торжеством відкриття свята, а День Росії — його завершенням.
У 2000 році на «Слов'янський базар у Вітебську» з'їхалися представники всіх слов'янських народів, що живуть на Землі. Вперше на фестивалі відбувся концерт авторської пісні.
У 2003 році на XII фестивалі мистецтв вперше був проведений День Союзної держави Білорусі і Росії. Відтоді він став традиційним. Тоді ж вперше пройшло Свято слов'янської поезії, організоване за ініціативою групи білоруських авторів. В рамках фестивалю пройшов перший Міжнародний дитячий музичний конкурс. Зародилася на фестивалі і ще одна традиція: вперше його програма вийшла за рамки Вітебська. Концерти гостей і учасників цього свята мистецтв пройшли у всіх обласних центрах і в Мінську.
У 2004 році в рамках Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов'янський базар у Вітебську» вперше пройшов Міжнародний молодіжний форум, в якому взяли участь представники молодіжних організацій з семи країн.
Важливою особливістю фестивалю 2006 року стало те, що одночасно з ювілеєм Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов'янський базар у Вітебську» святкувалося п'ятнадцятиріччя незалежних держав Білорусі, Росії і України.
У 2007 році у Вітебську вперше виступили артисти з Африки.
У 2010 році був проведений XIX фестиваль у Вітебську, що проходив з 9 по 15 липня. За підсумками двох конкурсних днів Гран-прі фестиваля присуджений Даміру Кеджі з Хорватії. Першу премію отримав співак з Грузії Лаша Рамишвілі; другу поділили конкурсантка з Вірменії Анаіт Шахбазян і з України; третю — Дінара Султангалієва з Казахстану, Денис Вершенко з Білорусі і Йоце Панов з Македонії. Вперше в цьому році на музичний форум приїхали представники Чорногорії, Панами, Куби.
Переможці (гран-прі) пісенного конкурсу
- 1992 Берест Олекса, Україна
- 1993 Таїсія Повалій, Україна
- 1994 Олександр Пономарьов, Україна
- 1995 , СР Югославія
- 1996 Руслана, Україна
- 1997 Світлана Славкович, СР Югославія
- 1998 Рафаель, Ізраїль
- 1999 Желько Йоксимович, СР Югославія
- 2000 , Північна Македонія
- 2001 , Росія
- 2002 , СР Югославія
- 2003 (Макс Лоренц), Білорусь
- 2004 , Білорусь
- 2005 , Білорусь
- 2006 , Росія
- 2007 , Україна
- 2008 Донатас Монтвідас, Литва
- 2009 , Росія
- 2010 , Хорватія
- 2017 Влад Ситнік Україна
Організація
Найвищим органом фестивалю є Організаційний комітет. До складу Оргкомітету входять визначні політики, діячі культури і мистецтва трьох слов'янських держав — Білорусі, Росії, України. Програма фестивалю включає Міжнародний конкурс молодих виконавців естрадної пісні; Міжнародний дитячий музичний; гала‑концерти майстрів мистецтв Білорусі, Росії і України, концертні програми «зірок» естради і інше.
Символіка
Логотипом фестивалю є графічне зображення квітки волошки (традиційної для слов'янських народів), що розташована на нотному стані і закриває його. На лінійках нотного стану, символізуючих музичні напрями в мистецтві, розташовується словесний логотип «Слов'янський базар у Вітебську» білоруською мовою, що визначає постійне місце проведення даного фестивалю. Назва фестивалю повторюється на російській і англійській мовах, розташовуючись по колу навколо фестивального знаку.
Фестивальний девіз: «Через мистецтво — до світу і взаєморозуміння!». У цьому гаслі поміщені основоположні ідеї Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов'янський базар у Вітебську». Це звернення до всіх учасників фестивалю, заклик до світу, гармонії і досконалості.
Фестивальний прапор є полотнище білого кольору з багатоколірним фестивальним знаком в центрі.
Посилання
- Офіційний сайт фестивалю
- Новини Міжнародного фестивалю мистецтв "Слов'янський базар у Вітебську"
- Фестиваль искусств "Славянский базар": традиции и история
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Slavianski bazar |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnaro dnij festiva l miste ctv Slov ya nskij baza r bil Slavyanski Bazar u Vicebsku muzichnij i misteckij festival yakij shorichno provoditsya u Vitebsku z 1992 roku Slov yanskij bazarLogotip festivalyu Zhanrsvitova pisenna kulturaDatiu lipni shorokuMisce provedennyaVitebsk BilorusKrayina BilorusRoki isnuvannyavid 1992 doniniVidkrito1992Vebsajtoficijnij sajt festivalyuIstoriyaSvoyu istoriyu festival Slov yanskij bazar sho prohodit u Vitebsku vede z 18 lipnya 1992 roku Bilya vitokiv festivalyu stoyali tri derzhavi Bilorus Rosiya i Ukrayina U pershij rik organizatori peresliduvali dosit skromni cili oznajomiti vitebskogo glyadacha z pisennoyu tvorchistyu slov yanskih krayin Dosvid pershogo Slov yanskogo bazaru pokazav sho interes do ciyeyi tvorchosti velikij i sho festivalni ramki povinni ohoplyuvati ne tilki pisenne mistectvo U 1993 roci muzichnij festival Slov yanskij bazar stav chlenom Mizhnarodnoyi Federaciyi organizatoriv festivaliv FIDOF Na flagshtoku festivalyu v 1993 roci vpershe z yavilisya prapori Bolgariyi Kirgizstanu Litvi Slovachchini Turechchini Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya U 1994 roci vpershe na festivali v budivli Biloruskogo derzhavnogo akademichnogo dramatichnogo teatru imeni Kolasa vidkrivsya Centr nacionalnih kultur Same tam vidbulisya koncerti nacionalnih delegacij zahodi prisvyacheni Dnyam kulturi Bilorusi Rosiyi Ukrayini Bolgariyi Polshi Z 1995 roku Slov yanskij bazar stav nazivatisya Mizhnarodnim festivalem mistectv Vpershe v ramkah festivalyu demonstruvalasya velika programa filmiv slov yanskogo kino prisvyachena vikovomu yuvileyu svitovogo kinematografa Vpershe na festival priyihali predstavniki Kipru Niderlandiv Greciyi Uzbekistanu i Shvejcariyi U 1996 roci Mizhnarodnij festival Slov yanskij bazar stav chlenom mizhnarodnoyi Yevroaziatskoyi asociaciyi tvorciv festivaliv U 1998 roci festival u Vitebsku stav mizhderzhavnim kulturologichnim proektom Soyuzu Rosiyi i Bilorusi Z cogo roku Mizhnarodnij festival mistectv stav nazivatisya Slov yanskij bazar u Vitebsku Sama nazva stala pidkreslyuvati jogo prinalezhnist vitebskij zemli Koncepciya festivalyu v 1999 roci vidobrazhala temu zmicnennya Soyuzu Bilorusi i Rosiyi Den Bilorusi na Slov yanskomu bazari u Vitebsku stav odnochasno i torzhestvom vidkrittya svyata a Den Rosiyi jogo zavershennyam U 2000 roci na Slov yanskij bazar u Vitebsku z yihalisya predstavniki vsih slov yanskih narodiv sho zhivut na Zemli Vpershe na festivali vidbuvsya koncert avtorskoyi pisni U 2003 roci na XII festivali mistectv vpershe buv provedenij Den Soyuznoyi derzhavi Bilorusi i Rosiyi Vidtodi vin stav tradicijnim Todi zh vpershe projshlo Svyato slov yanskoyi poeziyi organizovane za iniciativoyu grupi biloruskih avtoriv V ramkah festivalyu projshov pershij Mizhnarodnij dityachij muzichnij konkurs Zarodilasya na festivali i she odna tradiciya vpershe jogo programa vijshla za ramki Vitebska Koncerti gostej i uchasnikiv cogo svyata mistectv projshli u vsih oblasnih centrah i v Minsku U 2004 roci v ramkah Mizhnarodnogo festivalyu mistectv Slov yanskij bazar u Vitebsku vpershe projshov Mizhnarodnij molodizhnij forum v yakomu vzyali uchast predstavniki molodizhnih organizacij z semi krayin Vazhlivoyu osoblivistyu festivalyu 2006 roku stalo te sho odnochasno z yuvileyem Mizhnarodnogo festivalyu mistectv Slov yanskij bazar u Vitebsku svyatkuvalosya p yatnadcyatirichchya nezalezhnih derzhav Bilorusi Rosiyi i Ukrayini U 2007 roci u Vitebsku vpershe vistupili artisti z Afriki U 2010 roci buv provedenij XIX festival u Vitebsku sho prohodiv z 9 po 15 lipnya Za pidsumkami dvoh konkursnih dniv Gran pri festivalya prisudzhenij Damiru Kedzhi z Horvatiyi Pershu premiyu otrimav spivak z Gruziyi Lasha Ramishvili drugu podilili konkursantka z Virmeniyi Anait Shahbazyan i z Ukrayini tretyu Dinara Sultangaliyeva z Kazahstanu Denis Vershenko z Bilorusi i Joce Panov z Makedoniyi Vpershe v comu roci na muzichnij forum priyihali predstavniki Chornogoriyi Panami Kubi Peremozhci gran pri pisennogo konkursu1992 Berest Oleksa Ukrayina 1993 Tayisiya Povalij Ukrayina 1994 Oleksandr Ponomarov Ukrayina 1995 SR Yugoslaviya 1996 Ruslana Ukrayina 1997 Svitlana Slavkovich SR Yugoslaviya 1998 Rafael Izrayil 1999 Zhelko Joksimovich SR Yugoslaviya 2000 Todor Toshe Proyeski Pivnichna Makedoniya 2001 Rosiya 2002 SR Yugoslaviya 2003 Maks Lorenc Bilorus 2004 Bilorus 2005 Bilorus 2006 Rosiya 2007 Ukrayina 2008 Donatas Montvidas Litva 2009 Rosiya 2010 Horvatiya 2017 Vlad Sitnik UkrayinaOrganizaciyaNajvishim organom festivalyu ye Organizacijnij komitet Do skladu Orgkomitetu vhodyat viznachni politiki diyachi kulturi i mistectva troh slov yanskih derzhav Bilorusi Rosiyi Ukrayini Programa festivalyu vklyuchaye Mizhnarodnij konkurs molodih vikonavciv estradnoyi pisni Mizhnarodnij dityachij muzichnij gala koncerti majstriv mistectv Bilorusi Rosiyi i Ukrayini koncertni programi zirok estradi i inshe SimvolikaLogotipom festivalyu ye grafichne zobrazhennya kvitki voloshki tradicijnoyi dlya slov yanskih narodiv sho roztashovana na notnomu stani i zakrivaye jogo Na linijkah notnogo stanu simvolizuyuchih muzichni napryami v mistectvi roztashovuyetsya slovesnij logotip Slov yanskij bazar u Vitebsku biloruskoyu movoyu sho viznachaye postijne misce provedennya danogo festivalyu Nazva festivalyu povtoryuyetsya na rosijskij i anglijskij movah roztashovuyuchis po kolu navkolo festivalnogo znaku Festivalnij deviz Cherez mistectvo do svitu i vzayemorozuminnya U comu gasli pomisheni osnovopolozhni ideyi Mizhnarodnogo festivalyu mistectv Slov yanskij bazar u Vitebsku Ce zvernennya do vsih uchasnikiv festivalyu zaklik do svitu garmoniyi i doskonalosti Festivalnij prapor ye polotnishe bilogo koloru z bagatokolirnim festivalnim znakom v centri PosilannyaOficijnij sajt festivalyu Novini Mizhnarodnogo festivalyu mistectv Slov yanskij bazar u Vitebsku Festival iskusstv Slavyanskij bazar tradicii i istoriya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Slavianski bazar