Державна реформа в контексті Бельгії — це постійний процес пошуку та пошуку конституційних і правових рішень проблем і напруги в різних верствах бельгійського населення, переважно між голландськомовними жителями Фландрії та франкомовними жителями Валлонії. Загалом Бельгія еволюціонувала від унітарної держави до федеративної держави з громадами, регіонами та мовними зонами.
Короткий огляд
- Перша державна реформа (1970) – Створено культурні спільноти (фламандська вимога). Конституційні основи територіальних регіонів (вимога Валлонії).
- Друга державна реформа (1980 р.) – Культурні спільноти стають спільнотами, які мають більше повноважень, пов’язаних з особистими справами. Створено територіальні фламандський і валлонський регіони (пізніше Брюссельський регіон). Громади та регіони отримують власні парламенти та уряди.
- Третя державна реформа (1988–1989 рр.) – Освіта передана громадам. Створено Брюссельський регіон.
- Четверта державна реформа (1993) – Бельгія стає повноцінною федеративною державою. Громади та регіони отримують більше свободи, а їхні парламенти тепер обираються прямим шляхом.
- П'ята державна реформа (2001) – Більше повноважень для регіонів (сільське господарство та нагляд за місцевою владою). Рефінансування громад та регіонів.
- Шоста державна реформа (2011) – Більше повноважень для регіонів і громад. Виборчий округ Брюссель-Галле-Вілворде був розділений. Рефінансування громад та регіонів.
Історія
У 1970 році відбулася перша державна реформа, яка призвела до створення трьох культурних спільнот: Нідерландської культурної спільноти, Французької культурної спільноти та Німецької культурної спільноти. Громади взяли на себе відповідальність за всі культурні справи. Найважливіше те, що вони взяли під контроль мовлення та використання мови громади. Ця реформа була відповіддю на фламандську вимогу культурної автономії. Перегляд конституції 1970 року також заклав основи для створення трьох регіонів, що стало відповіддю на вимогу валлонів і франкомовних жителів Брюсселя щодо економічної автономії. 18 лютого 1970 року прем'єр-міністр Гастон Ейскенс оголосив про закінчення «La Belgique de papa».
Друга державна реформа відбулася в 1980 році, коли культурні громади стали громадами. Громади взяли на себе повноваження культурних спільнот щодо культурних питань і стали відповідальними за «питання, що стосуються особи», такі як охорона здоров’я та молодіжна політика. Відтоді ці три спільноти були відомі як фламандська спільнота, французька спільнота та німецькомовна спільнота.
Примітки
- "Belgium is a federal State composed of Communities and Regions." – Article 1 of the
- The first and second State reforms, belgium.be
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavna reforma v konteksti Belgiyi ce postijnij proces poshuku ta poshuku konstitucijnih i pravovih rishen problem i naprugi v riznih verstvah belgijskogo naselennya perevazhno mizh gollandskomovnimi zhitelyami Flandriyi ta frankomovnimi zhitelyami Valloniyi Zagalom Belgiya evolyucionuvala vid unitarnoyi derzhavi do federativnoyi derzhavi z gromadami regionami ta movnimi zonami Korotkij oglyadPersha derzhavna reforma 1970 Stvoreno kulturni spilnoti flamandska vimoga Konstitucijni osnovi teritorialnih regioniv vimoga Valloniyi Druga derzhavna reforma 1980 r Kulturni spilnoti stayut spilnotami yaki mayut bilshe povnovazhen pov yazanih z osobistimi spravami Stvoreno teritorialni flamandskij i vallonskij regioni piznishe Bryusselskij region Gromadi ta regioni otrimuyut vlasni parlamenti ta uryadi Tretya derzhavna reforma 1988 1989 rr Osvita peredana gromadam Stvoreno Bryusselskij region Chetverta derzhavna reforma 1993 Belgiya staye povnocinnoyu federativnoyu derzhavoyu Gromadi ta regioni otrimuyut bilshe svobodi a yihni parlamenti teper obirayutsya pryamim shlyahom P yata derzhavna reforma 2001 Bilshe povnovazhen dlya regioniv silske gospodarstvo ta naglyad za miscevoyu vladoyu Refinansuvannya gromad ta regioniv Shosta derzhavna reforma 2011 Bilshe povnovazhen dlya regioniv i gromad Viborchij okrug Bryussel Galle Vilvorde buv rozdilenij Refinansuvannya gromad ta regioniv IstoriyaShema belgijskoyi provinciyi Brabant yaka bula podilena na Flamandskij Brabant yaskravo zhovtij Vallonskij Brabant yaskravo chervonij i Bryusselskij stolichnij region pomaranchevij U 1970 roci vidbulasya persha derzhavna reforma yaka prizvela do stvorennya troh kulturnih spilnot Niderlandskoyi kulturnoyi spilnoti Francuzkoyi kulturnoyi spilnoti ta Nimeckoyi kulturnoyi spilnoti Gromadi vzyali na sebe vidpovidalnist za vsi kulturni spravi Najvazhlivishe te sho voni vzyali pid kontrol movlennya ta vikoristannya movi gromadi Cya reforma bula vidpoviddyu na flamandsku vimogu kulturnoyi avtonomiyi Pereglyad konstituciyi 1970 roku takozh zaklav osnovi dlya stvorennya troh regioniv sho stalo vidpoviddyu na vimogu valloniv i frankomovnih zhiteliv Bryusselya shodo ekonomichnoyi avtonomiyi 18 lyutogo 1970 roku prem yer ministr Gaston Ejskens ogolosiv pro zakinchennya La Belgique de papa Druga derzhavna reforma vidbulasya v 1980 roci koli kulturni gromadi stali gromadami Gromadi vzyali na sebe povnovazhennya kulturnih spilnot shodo kulturnih pitan i stali vidpovidalnimi za pitannya sho stosuyutsya osobi taki yak ohorona zdorov ya ta molodizhna politika Vidtodi ci tri spilnoti buli vidomi yak flamandska spilnota francuzka spilnota ta nimeckomovna spilnota Primitki Belgium is a federal State composed of Communities and Regions Article 1 of the The first and second State reforms belgium be Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim