Музей-криївка УПА (Басівка)

Музей-криївка УПА — музей, що розташований у селі Басівка Пустомитівського району Львівської області. Знаходиться на території в кварталі 38. Офіційне посвячення музею-криївки було 7 вересня 2014 році. На відкритті були присутні духовенство, представники влади, представники лісової галузі та ветерани визвольного руху.

Музей-криївка УПА 49°47′53″ пн. ш. 23°54′20″ сх. д. / 49.79806° пн. ш. 23.90556° сх. д. / 49.79806; 23.90556Координати: 49°47′53″ пн. ш. 23°54′20″ сх. д. / 49.79806° пн. ш. 23.90556° сх. д. / 49.79806; 23.90556ТипмузейКраїна УкраїнаРозташуванняБасівка, Пустомитівський район , Львівська область,  УкраїнаАдресаБасівка, Пустомитівський район, Львівська область, УкраїнаЗасновано7 вересня 2014Відкрито7 вересня 2014

Музей-криївка УПА (Басівка) (Україна)

Історія

Саме на цьому місці 16 серпня 1955 року відбувся бій між упівцями і загоном НКВД. Сили були не рівні. Чисельна перевага загону карателів дала можливість оточити село потрійним кільцем. Група упівців складалася з трьох чоловік: командира Гнатіва Михайла (псевдо «Скорий»), Янкевича Степана (псевдо «Крук»), Кулик Володимири (псевдо «Андрійка»). Повстанці не мали жодної можливості на прорив і не мали права на швидку загибель, бо треба було знищити архівні матеріали УПА. «Скорий» і «Крук» тримали оборону, а «Андрійка» спалювала документи. Співробітники НКВС, побачивши що повстанці живими не здадуться, позакидали їх гранатами. «Скорий» загинув, а «Крука» і «Андрійку» поранених і непритомних забрали у «Тюрму на Лонцького».

До схованки упівців, які створили тут підпільну типографію, це укриття використовувалося бійцями польсько-української війни 1918—1919 рр. Криївка була знайдена у 1970-х роках лісниками, однак солдати усе розібрали.

У ніч з 1 на 2 січня 2017 року музей згорів. Криївка згоріла повністю. Ймовірною причиною пожежі став навмисний підпал. Правоохоронці крім умисного підпалу, розглядали і необережне поводження з вогнем та порушення правил пожежної безпеки.

Директор музею-криївки Іван Попович впевнений, що займання не могло виникнути під землею. «На мою думку, зверху через віддушини, яких у нас шість, залили якусь горючу речовину і підпалили. Вважаю, що не випадково такий інцидент стався у ніч з 1 на 2 січня, коли націоналісти святкують 108-у річницю з дня народження голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери», — розповів прес-службі ВО «Свобода» директор музею-криївки.

У 2019 році музей відновлено і він продовжує працювати.

Опис

Сучасна криївка відбудована й облаштована за описом Володимири Кулик на прізвисько Андрійка, яка свого часу жила у схованці і була в ній у час бою 1955 році. Навколо криївки проглядаються зарослі лінії оборони, а всередині розміщені експонати періодів польсько-української та Першої світової воєн, які точилися в околицях.

Сама схованка складається з двох основних приміщень, між якими прокладено тунель завдовжки 30 м. Одна кімната була розрахована для проводу повстанців, в іншій вели документацію жінки-друкарки (до 1952 року). Сьогодні тут зберігаються каганці, піч, друкарські машинки та побутові речі повстанців; також відтворені дворівневі ліжка-нари.

У тунелі розміщена міні-каплиця, одним з експонатів якої є «Молитовник українського народу» (1947 року видання). Цілком новим приміщенням стала музейна кімната криївки, де розміщені накази на нагордження упівців та фото з зображенями нагород, є брошурка «Літопис УПА», стенд з буфонами-грошима, світлини та листи Андрійки тощо.

Криївка стала місцем для фільмування — тут знімалися кінострічки , «Історія однієї криївки», фільми про головокомандуючого УПА Василя Кука, січового стрільця Дмитра Вітовського. На цьому місці зафільмований цікавий сюжет про ставлення упівців до куріння та акоголю.

Примітки

1. Під Львовом дощенту згорів музей-криївка УПА на YouTube // ТСН. — 2016. — 3 січня.

Посилання