Сільве́н Вільто́р (фр. Sylvain Wiltord, * 10 травня 1974, Неї-сюр-Марн) — колишній французький футболіст, відомий, зокрема, виступами за «Ренн», «Бордо», «Арсенал», «Ліон», а також національну збірну Франції.
Сільвен Вільтор | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 10 травня 1974 (50 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Неї-сюр-Марн, Франція | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 173 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Франція | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1991–1993 | «Ренн» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сільвен Вільтор у Вікісховищі |
Дворазовий чемпіон Англії. Дворазовий володар Кубка Англії. Володар Суперкубка Англії. Чотириразовий чемпіон Франції. Триразовий володар Суперкубка Франції. У складі збірної — чемпіон Європи та дворазовий володар Кубка Конфедерацій.
Клубна кар'єра
Вихованець футбольної школи клубу «Ренн». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1993 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 115 матчах чемпіонату.
Протягом 1997—2000 років захищав кольори команди клубу «Бордо». За цей час виборов титул чемпіона Франції.
Своєю грою за останню команду привернув увагу очільника тренерського штабу лондонського «Арсенала» француза Арсена Венгера, який при комплектуванні англійської команди робив ставку на співвітчизників. До складу «Арсенала» приєднався 2000 року. Відіграв за «канонірів» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі лондонського «Арсенала», був основним гравцем атакувальної ланки команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв два титули чемпіона Англії, ставав володарем Кубка Англії (також двічі), володарем Суперкубка Англії з футболу.
Згодом з 2004 по 2010 рік грав у складі команд клубів «Олімпік» (Ліон), «Ренн», «Олімпік» (Марсель) та «Мец». Протягом виступів у ліонському клубі додав до переліку своїх трофеїв ще три титули чемпіона Франції, також тричі виборював з командою Суперкубок Франції.
2011 року 37-річний нападник приєднався до складу команди клубу «Нант».
Виступи за збірні
Протягом 1995—1996 років захищав кольори молодіжної збірної Франції, у складі якої провів 13 матчів, відзначившись трьома забитими голами. Також 1996 року провів чотири гри за олімпійську збірну країни, у складі якої був учасником футбольного турніру на тогорічних Олімпійських іграх.
1999 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. До останнього виклику до лав головної команди країни у 2006 році провів у її формі 92 матчі, забивши 26 голів.
Першим великим міжнародним турніром для гравця у складі збірної був чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах, де французи здобули свій другий в історії титул континентальних чемпіонів, а Вільтор став одним з основних авторів цього тріумфу. У фінальному матчі змагання проти збірної Італії французи програвали до четвертої доданої арбітром до основного часу зустрічі хвилини, на якій Вільтор ударом у дальній кут воріт відновив рівновагу у рахунку і перевів гру в овертайм, в якому інший нападник збірної Франції, Давід Трезеге, приніс своїй команді перемогу завдяки так званому золотому голу.
Згодом був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, чемпіонату Європи 2004 року у Португалії, а також чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, де французи дійшли до фіналу, в якому лише у серії післяматчевих пенальті поступилися італійцям і стали таким чином срібними призерами.
Також разом із збірною був учасником і переможцем двох розіграшів Кубка Конфедерацій — у 2001 та 2003 роках.
Титули і досягнення
Клубні
| У збірній
Особисті
|
Джерела
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. (англ.)
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
- Статистика гравця на сайті RSSSF.com (англ.)
Посилання
- Гол Сільвена Вільтора на останніх секундах основного часу фінального матчу Євро 2000 на YouTube.com
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silve n Vilto r fr Sylvain Wiltord 10 travnya 1974 Neyi syur Marn kolishnij francuzkij futbolist vidomij zokrema vistupami za Renn Bordo Arsenal Lion a takozh nacionalnu zbirnu Franciyi Silven Viltor Silven Viltor Osobisti dani Narodzhennya 10 travnya 1974 1974 05 10 50 rokiv Neyi syur Marn Franciya Zrist 173 sm Vaga 72 kg Gromadyanstvo Franciya Poziciya napadnik Yunacki klubi 1991 1993 Renn Profesionalni klubi Roki Klub I g 1993 1997 Renn 115 31 1997 2000 Bordo 99 46 2000 2004 Arsenal 106 32 2004 2007 Lion 60 15 2007 2009 Renn 31 6 2009 Marsel 13 1 2010 Mec 15 3 2011 2012 Nant 28 8 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1995 1996 Franciya U 21 13 3 1999 2006 Franciya 92 26 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Silven Viltor u Vikishovishi Dvorazovij chempion Angliyi Dvorazovij volodar Kubka Angliyi Volodar Superkubka Angliyi Chotirirazovij chempion Franciyi Trirazovij volodar Superkubka Franciyi U skladi zbirnoyi chempion Yevropi ta dvorazovij volodar Kubka Konfederacij Klubna kar yeraVihovanec futbolnoyi shkoli klubu Renn Doroslu futbolnu kar yeru rozpochav 1993 roku v osnovnij komandi togo zh klubu v yakij proviv chotiri sezoni vzyavshi uchast u 115 matchah chempionatu Protyagom 1997 2000 rokiv zahishav kolori komandi klubu Bordo Za cej chas viborov titul chempiona Franciyi Svoyeyu groyu za ostannyu komandu privernuv uvagu ochilnika trenerskogo shtabu londonskogo Arsenala francuza Arsena Vengera yakij pri komplektuvanni anglijskoyi komandi robiv stavku na spivvitchiznikiv Do skladu Arsenala priyednavsya 2000 roku Vidigrav za kanoniriv nastupni chotiri sezoni svoyeyi igrovoyi kar yeri Bilshist chasu provedenogo u skladi londonskogo Arsenala buv osnovnim gravcem atakuvalnoyi lanki komandi Za cej chas dodav do pereliku svoyih trofeyiv dva tituli chempiona Angliyi stavav volodarem Kubka Angliyi takozh dvichi volodarem Superkubka Angliyi z futbolu Zgodom z 2004 po 2010 rik grav u skladi komand klubiv Olimpik Lion Renn Olimpik Marsel ta Mec Protyagom vistupiv u lionskomu klubi dodav do pereliku svoyih trofeyiv she tri tituli chempiona Franciyi takozh trichi viboryuvav z komandoyu Superkubok Franciyi 2011 roku 37 richnij napadnik priyednavsya do skladu komandi klubu Nant Vistupi za zbirniProtyagom 1995 1996 rokiv zahishav kolori molodizhnoyi zbirnoyi Franciyi u skladi yakoyi proviv 13 matchiv vidznachivshis troma zabitimi golami Takozh 1996 roku proviv chotiri gri za olimpijsku zbirnu krayini u skladi yakoyi buv uchasnikom futbolnogo turniru na togorichnih Olimpijskih igrah 1999 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Franciyi Do ostannogo vikliku do lav golovnoyi komandi krayini u 2006 roci proviv u yiyi formi 92 matchi zabivshi 26 goliv Pershim velikim mizhnarodnim turnirom dlya gravcya u skladi zbirnoyi buv chempionatu Yevropi 2000 roku u Belgiyi ta Niderlandah de francuzi zdobuli svij drugij v istoriyi titul kontinentalnih chempioniv a Viltor stav odnim z osnovnih avtoriv cogo triumfu U finalnomu matchi zmagannya proti zbirnoyi Italiyi francuzi progravali do chetvertoyi dodanoyi arbitrom do osnovnogo chasu zustrichi hvilini na yakij Viltor udarom u dalnij kut vorit vidnoviv rivnovagu u rahunku i pereviv gru v overtajm v yakomu inshij napadnik zbirnoyi Franciyi David Trezege prinis svoyij komandi peremogu zavdyaki tak zvanomu zolotomu golu Zgodom buv uchasnikom chempionatu svitu 2002 roku v Yaponiyi i Pivdennij Koreyi chempionatu Yevropi 2004 roku u Portugaliyi a takozh chempionatu svitu 2006 roku u Nimechchini de francuzi dijshli do finalu v yakomu lishe u seriyi pislyamatchevih penalti postupilisya italijcyam i stali takim chinom sribnimi prizerami Takozh razom iz zbirnoyu buv uchasnikom i peremozhcem dvoh rozigrashiv Kubka Konfederacij u 2001 ta 2003 rokah Tituli i dosyagnennyaKlubni Chempion Angliyi 2 Arsenal 2001 02 2003 04 Volodar Kubka Angliyi 2 Arsenal 2001 02 2002 03 Volodar Superkubka Angliyi z futbolu 1 Arsenal 2002 Chempion Franciyi 4 Bordo 1998 99 Olimpik Lion 2004 05 2005 06 2006 07 Volodar Superkubka Franciyi z futbolu 3 Olimpik Lion 2004 2005 2006 U zbirnij Chempion Yevropi 2000 Vice chempion svitu 2006 Volodar Kubka Konfederacij 2001 2003 Osobisti Francuzkij futbolist roku 1 1999 Najkrashij bombardir francuzkoyi Ligi 1 1 1998 99DzherelaStatistika vistupiv u zmagannyah pid egidoyu FIFA angl Statistika vistupiv na sajti national football teams com angl Statistika gravcya na sajti RSSSF com angl PosilannyaGol Silvena Viltora na ostannih sekundah osnovnogo chasu finalnogo matchu Yevro 2000 na YouTube com Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi