Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лаерабун (Лахараб) — цар (або обраний отаман) кутіїв, правив 2 роки в Шумері у - (- за іншими даними).
| Лаерабун | |
|---|---|
 | |
| Роки активності | — |
| |
Після смерті аккадського царя він захопив Акад. В написі на булаві, подарованій храму в Сіппарі Лаерабун назвав себе царем Аккаду.
Примітки
- The Sumerian King List, The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature, Oxford University[1] [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 14 листопада 2012.
Література
- История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 1. Месопотамия / Под редакцией И. М. Дьяконова. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1983. — 534 с. — 25 050 экз. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Laerabun Laharab car abo obranij otaman kutiyiv praviv 2 roki v Shumeri u za inshimi danimi LaerabunRoki aktivnosti Mediafajli u Vikishovishi Pislya smerti akkadskogo carya vin zahopiv Akad V napisi na bulavi podarovanij hramu v Sippari Laerabun nazvav sebe carem Akkadu PrimitkiThe Sumerian King List The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature Oxford University 1 29 bereznya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 1 lipnya 2012 Procitovano 14 listopada 2012 LiteraturaIstoriya Drevnego Vostoka Zarozhdenie drevnejshih klassovyh obshestv i pervye ochagi rabovladelcheskoj civilizacii Chast 1 Mesopotamiya Pod redakciej I M Dyakonova M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1983 534 s 25 050 ekz ros