Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2016) |
«Volkstaat» (мовою африкаанс означає «народна держава») − цей термін, використовується для опису пропозиції самовизначення для африканерів у Південній Африці, або на федеральних засадах або як повністю незалежне державне утворення. Після «Великого Треку» з 1830 по 1840 рр., африканери або бури висловили прагнення до самовизначення і незалежності шляхом створення декількох бурських республік на початку 19 — го століття. Кінець апартеїду і встановлення загального виборчого права в Південній Африці в 1994 році залишив у деяких африканерів почуття розчарування цими політичними змінами, і це викликало пропозицію про створення автономної народної держави . Існує кілька варіантів які були запропоновані для створення народної держави, крім використання сили. Конституція Південної Африки і міжнародне право представляють певні можливості для становлення народної держави. Географічне розселення меншин африканерських громад по всій Південній Африці, є серйозною перешкодою для створення народної держави, оскільки африканери не утворюють більшість у будь-якій окремій географічній області, які можуть бути стійкими незалежно один від одного. Прихильники цієї пропозиції встановили три земельних кооперативи, Orania в Північній Капській області, Kleinfontein в Гаутензі і Balmoral в Мпумаланзі, і хочуть спробувати практично реалізувати ці ідеї.
Історія
Історично склалося, що бури встановили курс на незалежність, що призвело до створення різних республік на території сучасної ПАР. Піонери проголосили окремі незалежні республіки, в першу чергу республіку Наталія, Оранжеву Республіку і Південно — Африканську Республіку (Трансвааль). Тим не менш, після другої англо-бурської війни (1899—1902 рр.), британське правління призвело до розпуску двох останніх бурських держав, що залишалися (Оранжева Республіка і ПАР). Під час апартеїду, уряд Південної Африки сприяв розвитку африканерської культури, африкаанс і англійська були офіційними мовами, і більшість політиків, які працюють в країні були африканерами. Основний принцип апартеїду був расовий сепаратизм, а також кошти, з допомогою яких він був реалізований, наприклад, як система батьківщини бантустанів, які були вкрай упередженими по відношенню до неєвропейської більшості, оскільки вони виключили їх від реалізації своїх прав в ширшому форматі Південної Африки. Африканери займали привілейоване становище в південноафриканському суспільстві, поряд з іншими європейцями. У 1980 році група правих африканерів, на чолі з Г. Фервурдом, сформувала організацію під назвою Оранжеві працівники. Вони також запланували співтовариство, засноване на «африканському самовизначенні», і спробували створити нео- «boerstaat» (дослівно: «Фермерська держава», посилання на ідеоматичний термін для африканерів-єдина держава) у віддаленому Східному Трансваалі (тепер Мпумаланга) співтовариство Morgenzon. У 1988 році професор Карел Бошоф (1927—2011 рр.) заснував Фонд Свободи Африканерів або Avstig. Avstig запанував в Північно Капській провінції, в основному в сільських районах і мінімально розвинених регіонах. Avstig купив місто Оранію в 1991 році, і перетворив його в модель народної держави. Бошоф продовжував бути представником Фронту свободи, політичної партії, яка захищає концепцію народної держави. Orania лежить в далекій східній вершині народної держави, поблизу місця де кордони трьох провінцій Північний Кейп, Східний Кейп, і Вільна держава зустрічаються.
Підтримка і опозиція
Фронт свободи в 1994 році на загальних виборах
Протягом 1994 року на загальних виборах, африканери покладалися на фронт Свободи (FF), щоб сформувати незалежну державу або для африканерів народну державу. Результати виборів показали, що Фронт Свободи мав підтримку 424,555 виборців, четвертий показник по величині в країні. ФС, однак, не вдалося одержати більшість у якомусь з районів голосування в Південній Африці.
Опитування громадської думки білих південноафриканців
Два дослідження були проведені серед білих південноафриканців, в 1993 і 1996 роках, задаючи питання: "Як ви ставитеся до розмежування області для африканерів та інших європейських жителів Південної Африки, в яких вони можуть користуватися самовизначенням? Чи підтримуєте ви ідею народної держави ? « Дослідження 1993 р. показало, що 29 % підтримали ідею, і ще 18 % буде розглядати питання про перехід до народної держави. Опитуванням 1996 р. встановлено, що цей показник знизився до 22 % які підтримують ідею, і тільки 9 % хочуть перейти до народної держави. У другому опитуванні, частка європейських жителів Південної Африки проти ідеї збільшилася з 34 % до 66 %. Опитуванням 1996 р. встановлено, що „ті, хто в 1996 році сказав, що вони б розглянули питання про перехід до народної держави є в основному чоловіки які говорять на африкаанс, які є прихильниками консервативної партії або африканського Фронту Свободи, дотримуються расистських поглядів 24 %, злегка расистських 6 %, не расистських 0 %, називають себе африканерами і не задоволені новою демократією Південної Африки“. В дослідженні використовували шкалу Duckitt тонкого расизму для вимірювання расистських поглядів. У 1999 році передвиборне опитування припустило, що 26,9 % від африканерів бажаючих емігрувати, але не маючих змоги, мають прагнення до створення народної держави. У січні 2010 року африкаанська газета Die Beeld, провела онлайн-опитування. З 11019 респондентів, 56 % (6178) говорить, що вони будуть рухатися до народної держави, ще 17 % (1908) розглядатиме її, якщо вона буде створена, в той час як лише 27 % (2933) не розглядатиме її як життєздатний варіант. Аналіз цієї газети показав, що ідея народної держави була doodgebore (мертвонародженою) і що її прихильники не робили нічого, крім протирання штанів протягом останніх двох десятиліть, хоча він і припустити, що опитування було мірою невдоволення серед африканерів. Герман Гіліом пізніше привів опитування Beeld, кажучи, що більше половини „північних африканерів“ воліли б жити на батьківщині.
Інтелектуальні аргументи
Концепція народної держави була піддана критиці критиці на тій підставі, що принципова відмінність нібито існує між етнічною державою Бур і інших сучасних прикладах так званих „народів без держави“, що прагнуть самовизначення. Історія африканського народу налічує понад 300 років, і навіть після багатьох поколінь на африканському континенті, вони не були асимільовані місцевим африканським населенням і досі формують видатну етнічну і культурну групу. Вони є однією з багатьох етнічних меншин, що не становлять більшість населення Південної Африки. Деякі стверджують, що африкаанський народ має довшу історію, ніж добре відома зулу нація, яка є найбільшою етнічною групою з меншин в Південній Африці. Багато хто стверджує, що нація Зулу почала існування під владою короля Шака Зулу, на початку 18-го століття. На конференції з африкаанського самовизначення, яке відбулося в Оранії в жовтні 2005 року, африканери інтелектуали показали „мало ентузіазму з приводу територіального поділу“, і запропонували інші ідеї, такі як „кібер-урядування“. Основними причинами цього є те, що Orania розташована в районі, без економічного розвитку, малою кількістю опадів і без доступу до моря. До 2011 року більше 15 % африкаанського населення емігрувало. Існує все більше число африканерів, які підтримують ідею самовизначення, хоча політичне керівництво досі не підтримують цю концепцію.
Питання створення
Невдоволення життям в пост-апартеїді в Південній Африці часто згадується як ознака підтримки ідеї народної держави серед африканерів. Опитування, проведене Радою народної держави серед білих людей в Преторії з питань злочинності, економічних проблем, особистої безпеки, освітніх стандартів, зростання населення, охорону здоров'я, мовні та культурні права, а також житла показало, що ці критерії виступають як причини для підтримки створення народної держави.
Кримінал
Злочинність стала однією з основних проблем в Південній Африці з кінця апартеїду. За даними опитування, за період з 1998—2000 рр., складеному Організацією Об'єднаних Націй, Південна Африка зайняла друге місце по нападах і вбивствах (всіма засобами) на душу населення. Загальна злочинності в розрахунку на душу населення становить 10 — те місце з 60 країн в даному списку. Злочин має виражений вплив на суспільство: багато заможних жителів Південної Африки перейшли в закриті громади, відмовившись від центральних ділових районів деяких містах заради відносної безпеки передмість.
Атаки на Ферми
Серед сільських африканерів, насильницькі злочини, вчинені проти білої спільноти сільського господарства в значній мірі сприяли посиленню конфронтації. У період з 1998 по 2001 рік налічувалося близько 3500 зареєстрованих нападів на фермерів в Південній Африці, в результаті чого було вбито 541 фермера, їх сімей або їх працівників, і це тільки протягом трьох років. В середньому атаки на більше ніж двох ферм, пов'язані з вбивством відбуваються щотижня. Фронт Свободи інтерпретує це як расове насильство таргетування африканерів. В середині 2001 року Фронт Свободи звернувся до Комісії з прав людини Організації Об'єднаних Націй, для того щоб натиснути на уряд Південної Африки, бо вбивство білих південноафриканських фермерів, є формою етнічної різанини. Лідер Фронту Свободи Пітер Малдер стверджував, що більшість атак на ферми були організовані, і що мотивом нападу було не тільки пограбування; Малдер також стверджував, що „певний анти-Бурський клімат вкоренився в Південній Африці. Обвинуваченим у вбивстві бурів і африканерів часто аплодували прихильники під час появи в суді“. Незалежний комітет з розслідування сільськогосподарських атак, призначений Національним комісаром поліції, опублікував доповідь, в 2003 році, проте, що виключно проти європейських людей атаки не були спрямовані, що крадіжки були причиною в більшості атак, а також про те, що частка європейських жертв зменшилася протягом чотирьох років, попередні доповіді. У 2010 році кілька міжнародних новинних видань повідомили, що більше 3000 білих фермерів були вбиті з 1994 року . Цей репортаж був показаний, коли вкрай правий політичний діяч Євген Терібланш був убитий на своїй фермі.
Зростання безробіття Незважаючи на погіршення ситуації з кінця апартеїду, африканери мають один з найвищих показників зайнятості та задоволеності роботою в країні. Білі найбільше пропорційне збільшення безробіття зазнали між 1995 і 2001 роками: 19,7 % в порівнянні з середнім по країні 27 %. У 2001 році 228000 економічно активних білих були безробітними. Задоволеність роботою африканерів серед зайнятих займає друге місце, огляду 2001 року, показує, що 78 % африканерів респондентів були або „дуже задоволені“ або „достатньо задоволені“, з їх становищем в області зайнятості. Це гірше, ніж ситуація в умовах апартеїду, коли всім білим були надані преференції в не бантустанах; отже, цілком ймовірно, що ці африканери, які є безробітними будуть мати тенденцію підтримувати такі ініціативи, як народну державу. За словами Wingard, „Вони будуть легкою здобиччю для активістів“. Один з п'яти білих південноафриканців емігрував в протягом десятиліття до 2005 р в зв'язку зі злочинністю і незахищеністю.
Еміграція
За даними 1999 р. передвиборчого опитування, 2,5 % респондентів африканерів емігрували, 26,4 % залишили б, країну якби могли, і 5,3 % розглядають можливість емігрувати. Більшість з них, 64,9 %, були виразно настроєні. Дослідження припустило, що число африканерів бажаючих емігрувати, але не в силах, являє собою прагнення до створення народної держави. Огляд випущений Південно — Африканським інститутом расових відносин протягом вересня 2006 року, показав, що зниження білого населення Південної Африки було оцінено в 16,1 %.
Зниження політичного представництва
Африканери, група меншості в Південній Африці, була усунена від панування в Південній Африці протягом 1994 року за допомогою демократичних виборів, і тепер тільки відіграють незначну роль в політиці Південної Африки. Деякі африканери, такі як члени Ради народної держави, вважають, що рівне представництво не забезпечує адекватного захисту меншин, а також бажаного самоврядування. Було запропоновано народну державу як один із засобів досягнення цієї мети. Табо Мбекі, президент Південної Африки, цитує африканерського лідера, з яким він вів переговори, „Один з наших співрозмовників висловив це в такий спосіб, що африканери страждають від похмілля втрати потужності“, що призводить до зневіри.»
Загроза зникнення культурної спадщини
У 2002 році ряд міст і міст з назвами історичних африкаанс, починаючи з Перших поселенців, такі як Пітерсбург і Potgietersrushad змінили назви. У тому ж році уряд вирішив що державні відомства повинні були вибрати одну мову для внутрішнього і відомчого зв'язку, і змусити державних службовців спілкуватися з допомогою англійської мови один з одним. З 31 університету в Південній Африці, п'ять були історично африкаанс (Free State, Potchefstroom, Преторія, Ранд Африкаанс університет і Стелленбош). В середині 2002 року міністр національної освіти, Кадер Асман, оголосив, що африкаанс середні університети повинні здійснювати паралельне навчання на англійській мові, незважаючи на пропозицію уряду, що два африкаанс університети повинні бути збережені для подальшого використання африкаанс як наукової мови. У відповідності з політикою уряду мови для отримання вищої освіти «поняття африкаанс університетів йде врозріз з кінцевою метою перетворення системи вищої освіти».
'Рухи за Фолькстат'
був головною політичною рушійною силою для формування народної держави. Ця африканеро-орієнтована політична партія має представництво в національному парламенті, а також в провінційних законодавчих органах в Південній Африці. Підтримка цієї партії, однак знизилася до трохи менше 140000 голосів, що становить менше 1 % від загального числа голосів (приблизно 20 % серед зареєстрованих виборців африканерів) по . Фронт Свободи слідує , і іспанським моделям надання територіальної автономії до мовних меншин, вважаючи, що це єдиний спосіб захисту прав африканерів. В рамках цієї політики, він пропонує створення африканської батьківщини, що містить область, яка знаходиться на північно- між і . зробив акцент в березні 2008 року на створення незалежної держави бурів. Плани включають в себе претензію на землі, такі як і . (Бурська сила / влада) була агресивною організації яка пропагувала відверто сепаратистські гасла. Більшість її членів були заарештовані в 2003 році, а також їм були пред'явлені звинувачення в державній зраді. закликав до відновлення як можливої народної держави .
Оранія і Кляйнфонтейн
Одна зі спроб створення народної держави є невелике містечко в провінції Північний Кейп. Земля, на якій побудована Orania знаходиться у приватній власності, і африканери були натхнені пропагандистською концепцією народної держави, переходу до Оранії, хоча лише невелика кількість зголосилася на подібний крок. В результаті населення Оранії становило близько 600 чоловік в 2001 році, через 10 років після створення міста, Підтримка Оранії останнім часом, здається, зростає пов'язано це з недавнім економічним «бумом». Сьогодні в Оранії проживає близько 546 сімей африканерів (1 523 жителів). Ще одна спроба врегулювання є Кляйнфонтейн за межами (в столиці області). Обидва міста перебувають в межах великих муніципальних утворень, а також не є самоврядним. Оранія в даний час готує петицію уряду, щоб стати окремим муніципалітетом.
Правові основи
Розділ 235 передбачає право на самовизначення громади, в рамках «правового поля», а також в відповідності з національним законодавством. Цей розділ конституції був одним з пунктів переговорів, під час передачі політичної влади в 1994 році. Жодне національне законодавство у зв'язку з цим до цих пір не було прийнято для будь-якої етнічної групи. Міжнародне право являє собою звернення для створення народної держави як вищої міри, ніж те, що пропонує Конституція Південної Африки. Таким чином, доступне всім меншинам, які бажають отримати в формі незалежності. Вимоги, встановлені міжнародним правом пояснюються професором С. Ллойд Брауном-Джоном з (Канада), наступним чином: «меншість, яка живе географічно окремо і яка відрізняються в етнічному і культурному відношенні, і яка була поміщена в позиції підпорядкованості може мати право на відділення. це право, однак, може бути здійснено тільки в тому випадку якщо існує чітке заперечення політичних, мовних, культурних і релігійних прав.» Права, присуджені меншинам були офіційно затверджені в Генеральній Асамблеї Організації , коли вона прийняла резолюцію 47/135 від 18 грудня 1992 року. Тим НЕ менше, залишається під питанням, чи стосується це фриканерів, так як немає муніципалітету в Південній Африці, в якому білі, які говорять на африкаанс громадяни складають більшість, Так африканери не «географічно окремі». На додаток до цього, в жодному з прав (політичних, мовних, культурних або релігійних) їм не відмовляють.
Урядова реакція
5 червня 1998 року (тодішній міністр конституційного розвитку в (АНК) уряді) заявив в ході парламентських дебатів бюджету, що «ідеал деяких африканерів для розвитку Північно-Західного Кейпу, як дому для африканської культури і мови в рамках Конституції і хартії прав людини розглядається урядом як законний ідеал».
Рада Фолькстату
Рада народної держави організація з 20 осіб, створена урядом Південної Африки, з допомогою закону про Раду народної держави 1994 р. Це було зроблено у відповідності до розділів 184а і 184б Конституції 1993 р. Південної Африки, в яких йдеться: "Рада слугуватиме конституційним механізмом, який дозволив би прихильникам ідеї народної держави конституційно домагатися створення такої народної держави … " членами, які співчували ідеї народної держави, були: Йоганн Вінгаард, відставний промисловець і голова ради, Дірк Вільджоен, містобудівник (заступник голови), Анна Бошоф, дочка , її син Карл, ядерний науковець Уоллі Грант, Кріс де Ягер, Марс де Клерк, три юристи, Ернест Пієнаар, колишній генерал сил оборони Південної Африки, «Наті» Луут, Пітер Лібенберг, Кріс Джості і Ріккі Робертц, чотири вчених, Кооса Рейнеке, архітектор, Дейв Стейн, старший член системи цивільної оборони, Герман Феркуель з Transvaalse Landbou-Unie, Кобус Віссер, колишній глава .
Фінансування Ради було припинено в 1999 році, без рада формально розпущений. Рада підготувала остаточну доповідь, роблячи три основні рекомендації:
- Райони з африканерською більшістю повинні користуватися «територіальним самовизначенням». Райони, повинні включати область навколо Преторії, і область Північної Капської провінції.
- Уряд створив «рада африканерів», як консультативну ради до уряду. «Представництво в парламенті, де чисельна влада все, що мало значення, не розглядається як демократична система для меншин».
- Уряд створив законодавство, що приймає два інших пункти. і був представлений проект закону для Ради африканерів.
Положення, що містяться в конституції, що дозволяє формування ради, були зняті в 2001 році за Скасування закону Ради народної держави положення у відповідності з початковим актом. Йоганн Вінгард, голова ради, висловив думку, що в 2005 році він сумнівається, якщо який-небудь державний чиновник коли-небудь відкрив будь-який з звітів, щоб прочитати їх. Крім того, він заявив, що тільки «громадянська війна» — дозволить африканерам отримати незалежність в будь-якій частині Південної Африки. Однак треба взяти до уваги той факт, що тодішній заступник президента, , а потім міністр внутрішніх справ, доктор , навів дані з Ради народної держави і в своїй доповіді парламенту в 1999 році, , президент в той час, спеціально просив, що надання доповіді буде відкладено, поки він не зможе бути присутнім на її презентації особисто, Після розформування Ради народної держави Комісія щодо заохочення і захисту прав культурних, релігійних та мовних громад була створена в 2003 році. Цей комітет спрямований на захист прав на культурної самобутності всього самоврядування груп меншин в Південній Африці, в тому числі африканерів. Комітет включає в себе африканера, Г. Ландмана, який також є членом африканського Альянсу. Доповіді Ради стосовно фолькстату повинні бути передані цьому комітету. Уряд АНК формалізував свою позицію з цього питання в 1998—1999 роках, коли він заявив, що не буде підтримувати народну державу, але зробить все можливе, щоб забезпечити захист африканерської мови і культури, поряд з іншими культурами меншин в країні.
Бур-африканерська народна рада
23 липня 2014 року члени африканерської групи, які називають себе «Бур-африканерська народна рада» оголосили про майбутні переговори з навколо концепції територіального самовизначення для «Бур-африканерського народу». Переговори будуть включати в себе або президента Джейкоба Зуму, або його заступника Рамапхосу, або їх обох, і будуть проходити до кінця серпня 2014 р.
Список літератури
- «National Archives of South Africa» . Retrieved 2009-05-17 . Flag: A rectangular flag, proportion 2:3, consisting of three horizontal stripes of equal width, from top to bottom, orange, white and blue, and at the hoist a vertical green stripe one and one quarter the width of each of the other three stripes.
- «The Far Right in Current South African Politics». ( ) 29 (4): 627–67. :10.1017/S0022278X00005693 . 1469-7777 . 161141 — via .(registration required ( help )) .
- ^ Schönteich, H. Boshoff (2003). « ' Volk' Faith and Fatherland, The Security Threat Posed by the White Right» . Retrieved 2009-05-17 .
- ^ Retrieved 2011-06-23 .
- ^ Theissen (1997). «Between Acknowledgement and Ignorance: How white South Africans have dealt with the apartheid past» . Centre for the Study of Violence and Reconciliation, University of the Witwatersrand. Archived from the original on 9 November 2007 . Retrieved 2007-11-09 .
- «The development and validation of a subtle racism scale in South Africa». South African Journal of Psychology 21 (4): 233—239.
- ^ Focus. Archived from the original on 27 September 2007 . Retrieved 2009-05-17 .
- Retrieved 24 June2011 .
- Retrieved23 June 2011 .
- ^ Speech delivered at the National Assembly, South Africa. Archived from the original on 2 December 2008 . Retrieved 2009-05-17 .
- ^ 27 May 2005 . Retrieved 2009-05-17 .
- Retrieved 2009-05-17 .
- «South African Government Committee of Inquiry into Farm Attacks» . Institute for Security Studies. 2003 . Retrieved 2009-05-17.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2016 Volkstaat movoyu afrikaans oznachaye narodna derzhava cej termin vikoristovuyetsya dlya opisu propoziciyi samoviznachennya dlya afrikaneriv u Pivdennij Africi abo na federalnih zasadah abo yak povnistyu nezalezhne derzhavne utvorennya Pislya Velikogo Treku z 1830 po 1840 rr afrikaneri abo buri vislovili pragnennya do samoviznachennya i nezalezhnosti shlyahom stvorennya dekilkoh burskih respublik na pochatku 19 go stolittya Kinec aparteyidu i vstanovlennya zagalnogo viborchogo prava v Pivdennij Africi v 1994 roci zalishiv u deyakih afrikaneriv pochuttya rozcharuvannya cimi politichnimi zminami i ce viklikalo propoziciyu pro stvorennya avtonomnoyi narodnoyi derzhavi Isnuye kilka variantiv yaki buli zaproponovani dlya stvorennya narodnoyi derzhavi krim vikoristannya sili Konstituciya Pivdennoyi Afriki i mizhnarodne pravo predstavlyayut pevni mozhlivosti dlya stanovlennya narodnoyi derzhavi Geografichne rozselennya menshin afrikanerskih gromad po vsij Pivdennij Africi ye serjoznoyu pereshkodoyu dlya stvorennya narodnoyi derzhavi oskilki afrikaneri ne utvoryuyut bilshist u bud yakij okremij geografichnij oblasti yaki mozhut buti stijkimi nezalezhno odin vid odnogo Prihilniki ciyeyi propoziciyi vstanovili tri zemelnih kooperativi Orania v Pivnichnij Kapskij oblasti Kleinfontein v Gautenzi i Balmoral v Mpumalanzi i hochut sprobuvati praktichno realizuvati ci ideyi Teritoriya Folkstatu zaproponovana Prapor FolkstatuIstoriyaIstorichno sklalosya sho buri vstanovili kurs na nezalezhnist sho prizvelo do stvorennya riznih respublik na teritoriyi suchasnoyi PAR Pioneri progolosili okremi nezalezhni respubliki v pershu chergu respubliku Nataliya Oranzhevu Respubliku i Pivdenno Afrikansku Respubliku Transvaal Tim ne mensh pislya drugoyi anglo burskoyi vijni 1899 1902 rr britanske pravlinnya prizvelo do rozpusku dvoh ostannih burskih derzhav sho zalishalisya Oranzheva Respublika i PAR Pid chas aparteyidu uryad Pivdennoyi Afriki spriyav rozvitku afrikanerskoyi kulturi afrikaans i anglijska buli oficijnimi movami i bilshist politikiv yaki pracyuyut v krayini buli afrikanerami Osnovnij princip aparteyidu buv rasovij separatizm a takozh koshti z dopomogoyu yakih vin buv realizovanij napriklad yak sistema batkivshini bantustaniv yaki buli vkraj uperedzhenimi po vidnoshennyu do neyevropejskoyi bilshosti oskilki voni viklyuchili yih vid realizaciyi svoyih prav v shirshomu formati Pivdennoyi Afriki Afrikaneri zajmali privilejovane stanovishe v pivdennoafrikanskomu suspilstvi poryad z inshimi yevropejcyami U 1980 roci grupa pravih afrikaneriv na choli z G Fervurdom sformuvala organizaciyu pid nazvoyu Oranzhevi pracivniki Voni takozh zaplanuvali spivtovaristvo zasnovane na afrikanskomu samoviznachenni i sprobuvali stvoriti neo boerstaat doslivno Fermerska derzhava posilannya na ideomatichnij termin dlya afrikaneriv yedina derzhava u viddalenomu Shidnomu Transvaali teper Mpumalanga spivtovaristvo Morgenzon U 1988 roci profesor Karel Boshof 1927 2011 rr zasnuvav Fond Svobodi Afrikaneriv abo Avstig Avstig zapanuvav v Pivnichno Kapskij provinciyi v osnovnomu v silskih rajonah i minimalno rozvinenih regionah Avstig kupiv misto Oraniyu v 1991 roci i peretvoriv jogo v model narodnoyi derzhavi Boshof prodovzhuvav buti predstavnikom Frontu svobodi politichnoyi partiyi yaka zahishaye koncepciyu narodnoyi derzhavi Orania lezhit v dalekij shidnij vershini narodnoyi derzhavi poblizu miscya de kordoni troh provincij Pivnichnij Kejp Shidnij Kejp i Vilna derzhava zustrichayutsya Tipovij pejzazh afrikanerskoyi fermi Pidtrimka i opoziciya Front svobodi v 1994 roci na zagalnih viborah Protyagom 1994 roku na zagalnih viborah afrikaneri pokladalisya na front Svobodi FF shob sformuvati nezalezhnu derzhavu abo dlya afrikaneriv narodnu derzhavu Rezultati viboriv pokazali sho Front Svobodi mav pidtrimku 424 555 viborciv chetvertij pokaznik po velichini v krayini FS odnak ne vdalosya oderzhati bilshist u yakomus z rajoniv golosuvannya v Pivdennij Africi Opituvannya gromadskoyi dumki bilih pivdennoafrikanciv Dva doslidzhennya buli provedeni sered bilih pivdennoafrikanciv v 1993 i 1996 rokah zadayuchi pitannya Yak vi stavitesya do rozmezhuvannya oblasti dlya afrikaneriv ta inshih yevropejskih zhiteliv Pivdennoyi Afriki v yakih voni mozhut koristuvatisya samoviznachennyam Chi pidtrimuyete vi ideyu narodnoyi derzhavi Doslidzhennya 1993 r pokazalo sho 29 pidtrimali ideyu i she 18 bude rozglyadati pitannya pro perehid do narodnoyi derzhavi Opituvannyam 1996 r vstanovleno sho cej pokaznik znizivsya do 22 yaki pidtrimuyut ideyu i tilki 9 hochut perejti do narodnoyi derzhavi U drugomu opituvanni chastka yevropejskih zhiteliv Pivdennoyi Afriki proti ideyi zbilshilasya z 34 do 66 Opituvannyam 1996 r vstanovleno sho ti hto v 1996 roci skazav sho voni b rozglyanuli pitannya pro perehid do narodnoyi derzhavi ye v osnovnomu choloviki yaki govoryat na afrikaans yaki ye prihilnikami konservativnoyi partiyi abo afrikanskogo Frontu Svobodi dotrimuyutsya rasistskih poglyadiv 24 zlegka rasistskih 6 ne rasistskih 0 nazivayut sebe afrikanerami i ne zadovoleni novoyu demokratiyeyu Pivdennoyi Afriki V doslidzhenni vikoristovuvali shkalu Duckitt tonkogo rasizmu dlya vimiryuvannya rasistskih poglyadiv U 1999 roci peredviborne opituvannya pripustilo sho 26 9 vid afrikaneriv bazhayuchih emigruvati ale ne mayuchih zmogi mayut pragnennya do stvorennya narodnoyi derzhavi U sichni 2010 roku afrikaanska gazeta Die Beeld provela onlajn opituvannya Z 11019 respondentiv 56 6178 govorit sho voni budut ruhatisya do narodnoyi derzhavi she 17 1908 rozglyadatime yiyi yaksho vona bude stvorena v toj chas yak lishe 27 2933 ne rozglyadatime yiyi yak zhittyezdatnij variant Analiz ciyeyi gazeti pokazav sho ideya narodnoyi derzhavi bula doodgebore mertvonarodzhenoyu i sho yiyi prihilniki ne robili nichogo krim protirannya shtaniv protyagom ostannih dvoh desyatilit hocha vin i pripustiti sho opituvannya bulo miroyu nevdovolennya sered afrikaneriv German Giliom piznishe priviv opituvannya Beeld kazhuchi sho bilshe polovini pivnichnih afrikaneriv volili b zhiti na batkivshini Intelektualni argumenti Koncepciya narodnoyi derzhavi bula piddana kritici kritici na tij pidstavi sho principova vidminnist nibito isnuye mizh etnichnoyu derzhavoyu Bur i inshih suchasnih prikladah tak zvanih narodiv bez derzhavi sho pragnut samoviznachennya Istoriya afrikanskogo narodu nalichuye ponad 300 rokiv i navit pislya bagatoh pokolin na afrikanskomu kontinenti voni ne buli asimilovani miscevim afrikanskim naselennyam i dosi formuyut vidatnu etnichnu i kulturnu grupu Voni ye odniyeyu z bagatoh etnichnih menshin sho ne stanovlyat bilshist naselennya Pivdennoyi Afriki Deyaki stverdzhuyut sho afrikaanskij narod maye dovshu istoriyu nizh dobre vidoma zulu naciya yaka ye najbilshoyu etnichnoyu grupoyu z menshin v Pivdennij Africi Bagato hto stverdzhuye sho naciya Zulu pochala isnuvannya pid vladoyu korolya Shaka Zulu na pochatku 18 go stolittya Na konferenciyi z afrikaanskogo samoviznachennya yake vidbulosya v Oraniyi v zhovtni 2005 roku afrikaneri intelektuali pokazali malo entuziazmu z privodu teritorialnogo podilu i zaproponuvali inshi ideyi taki yak kiber uryaduvannya Osnovnimi prichinami cogo ye te sho Orania roztashovana v rajoni bez ekonomichnogo rozvitku maloyu kilkistyu opadiv i bez dostupu do morya Do 2011 roku bilshe 15 afrikaanskogo naselennya emigruvalo Isnuye vse bilshe chislo afrikaneriv yaki pidtrimuyut ideyu samoviznachennya hocha politichne kerivnictvo dosi ne pidtrimuyut cyu koncepciyu Pitannya stvorennya Nevdovolennya zhittyam v post aparteyidi v Pivdennij Africi chasto zgaduyetsya yak oznaka pidtrimki ideyi narodnoyi derzhavi sered afrikaneriv Opituvannya provedene Radoyu narodnoyi derzhavi sered bilih lyudej v Pretoriyi z pitan zlochinnosti ekonomichnih problem osobistoyi bezpeki osvitnih standartiv zrostannya naselennya ohoronu zdorov ya movni ta kulturni prava a takozh zhitla pokazalo sho ci kriteriyi vistupayut yak prichini dlya pidtrimki stvorennya narodnoyi derzhavi Kriminal Zlochinnist stala odniyeyu z osnovnih problem v Pivdennij Africi z kincya aparteyidu Za danimi opituvannya za period z 1998 2000 rr skladenomu Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij Pivdenna Afrika zajnyala druge misce po napadah i vbivstvah vsima zasobami na dushu naselennya Zagalna zlochinnosti v rozrahunku na dushu naselennya stanovit 10 te misce z 60 krayin v danomu spisku Zlochin maye virazhenij vpliv na suspilstvo bagato zamozhnih zhiteliv Pivdennoyi Afriki perejshli v zakriti gromadi vidmovivshis vid centralnih dilovih rajoniv deyakih mistah zaradi vidnosnoyi bezpeki peredmist Ataki na Fermi Sered silskih afrikaneriv nasilnicki zlochini vchineni proti biloyi spilnoti silskogo gospodarstva v znachnij miri spriyali posilennyu konfrontaciyi U period z 1998 po 2001 rik nalichuvalosya blizko 3500 zareyestrovanih napadiv na fermeriv v Pivdennij Africi v rezultati chogo bulo vbito 541 fermera yih simej abo yih pracivnikiv i ce tilki protyagom troh rokiv V serednomu ataki na bilshe nizh dvoh ferm pov yazani z vbivstvom vidbuvayutsya shotizhnya Front Svobodi interpretuye ce yak rasove nasilstvo targetuvannya afrikaneriv V seredini 2001 roku Front Svobodi zvernuvsya do Komisiyi z prav lyudini Organizaciyi Ob yednanih Nacij dlya togo shob natisnuti na uryad Pivdennoyi Afriki bo vbivstvo bilih pivdennoafrikanskih fermeriv ye formoyu etnichnoyi rizanini Lider Frontu Svobodi Piter Malder stverdzhuvav sho bilshist atak na fermi buli organizovani i sho motivom napadu bulo ne tilki pograbuvannya Malder takozh stverdzhuvav sho pevnij anti Burskij klimat vkorenivsya v Pivdennij Africi Obvinuvachenim u vbivstvi buriv i afrikaneriv chasto aploduvali prihilniki pid chas poyavi v sudi Nezalezhnij komitet z rozsliduvannya silskogospodarskih atak priznachenij Nacionalnim komisarom policiyi opublikuvav dopovid v 2003 roci prote sho viklyuchno proti yevropejskih lyudej ataki ne buli spryamovani sho kradizhki buli prichinoyu v bilshosti atak a takozh pro te sho chastka yevropejskih zhertv zmenshilasya protyagom chotiroh rokiv poperedni dopovidi U 2010 roci kilka mizhnarodnih novinnih vidan povidomili sho bilshe 3000 bilih fermeriv buli vbiti z 1994 roku Cej reportazh buv pokazanij koli vkraj pravij politichnij diyach Yevgen Teriblansh buv ubitij na svoyij fermi Zrostannya bezrobittya Nezvazhayuchi na pogirshennya situaciyi z kincya aparteyidu afrikaneri mayut odin z najvishih pokaznikiv zajnyatosti ta zadovolenosti robotoyu v krayini Bili najbilshe proporcijne zbilshennya bezrobittya zaznali mizh 1995 i 2001 rokami 19 7 v porivnyanni z serednim po krayini 27 U 2001 roci 228000 ekonomichno aktivnih bilih buli bezrobitnimi Zadovolenist robotoyu afrikaneriv sered zajnyatih zajmaye druge misce oglyadu 2001 roku pokazuye sho 78 afrikaneriv respondentiv buli abo duzhe zadovoleni abo dostatno zadovoleni z yih stanovishem v oblasti zajnyatosti Ce girshe nizh situaciya v umovah aparteyidu koli vsim bilim buli nadani preferenciyi v ne bantustanah otzhe cilkom jmovirno sho ci afrikaneri yaki ye bezrobitnimi budut mati tendenciyu pidtrimuvati taki iniciativi yak narodnu derzhavu Za slovami Wingard Voni budut legkoyu zdobichchyu dlya aktivistiv Odin z p yati bilih pivdennoafrikanciv emigruvav v protyagom desyatilittya do 2005 r v zv yazku zi zlochinnistyu i nezahishenistyu Emigraciya Za danimi 1999 r peredviborchogo opituvannya 2 5 respondentiv afrikaneriv emigruvali 26 4 zalishili b krayinu yakbi mogli i 5 3 rozglyadayut mozhlivist emigruvati Bilshist z nih 64 9 buli virazno nastroyeni Doslidzhennya pripustilo sho chislo afrikaneriv bazhayuchih emigruvati ale ne v silah yavlyaye soboyu pragnennya do stvorennya narodnoyi derzhavi Oglyad vipushenij Pivdenno Afrikanskim institutom rasovih vidnosin protyagom veresnya 2006 roku pokazav sho znizhennya bilogo naselennya Pivdennoyi Afriki bulo ocineno v 16 1 Znizhennya politichnogo predstavnictva Afrikaneri grupa menshosti v Pivdennij Africi bula usunena vid panuvannya v Pivdennij Africi protyagom 1994 roku za dopomogoyu demokratichnih viboriv i teper tilki vidigrayut neznachnu rol v politici Pivdennoyi Afriki Deyaki afrikaneri taki yak chleni Radi narodnoyi derzhavi vvazhayut sho rivne predstavnictvo ne zabezpechuye adekvatnogo zahistu menshin a takozh bazhanogo samovryaduvannya Bulo zaproponovano narodnu derzhavu yak odin iz zasobiv dosyagnennya ciyeyi meti Tabo Mbeki prezident Pivdennoyi Afriki cituye afrikanerskogo lidera z yakim vin viv peregovori Odin z nashih spivrozmovnikiv visloviv ce v takij sposib sho afrikaneri strazhdayut vid pohmillya vtrati potuzhnosti sho prizvodit do zneviri Zagroza zniknennya kulturnoyi spadshini U 2002 roci ryad mist i mist z nazvami istorichnih afrikaans pochinayuchi z Pershih poselenciv taki yak Pitersburg i Potgietersrushad zminili nazvi U tomu zh roci uryad virishiv sho derzhavni vidomstva povinni buli vibrati odnu movu dlya vnutrishnogo i vidomchogo zv yazku i zmusiti derzhavnih sluzhbovciv spilkuvatisya z dopomogoyu anglijskoyi movi odin z odnim Z 31 universitetu v Pivdennij Africi p yat buli istorichno afrikaans Free State Potchefstroom Pretoriya Rand Afrikaans universitet i Stellenbosh V seredini 2002 roku ministr nacionalnoyi osviti Kader Asman ogolosiv sho afrikaans seredni universiteti povinni zdijsnyuvati paralelne navchannya na anglijskij movi nezvazhayuchi na propoziciyu uryadu sho dva afrikaans universiteti povinni buti zberezheni dlya podalshogo vikoristannya afrikaans yak naukovoyi movi U vidpovidnosti z politikoyu uryadu movi dlya otrimannya vishoyi osviti ponyattya afrikaans universitetiv jde vrozriz z kincevoyu metoyu peretvorennya sistemi vishoyi osviti Ruhi za Folkstat buv golovnoyu politichnoyu rushijnoyu siloyu dlya formuvannya narodnoyi derzhavi Cya afrikanero oriyentovana politichna partiya maye predstavnictvo v nacionalnomu parlamenti a takozh v provincijnih zakonodavchih organah v Pivdennij Africi Pidtrimka ciyeyi partiyi odnak znizilasya do trohi menshe 140000 golosiv sho stanovit menshe 1 vid zagalnogo chisla golosiv priblizno 20 sered zareyestrovanih viborciv afrikaneriv po Front Svobodi sliduye i ispanskim modelyam nadannya teritorialnoyi avtonomiyi do movnih menshin vvazhayuchi sho ce yedinij sposib zahistu prav afrikaneriv V ramkah ciyeyi politiki vin proponuye stvorennya afrikanskoyi batkivshini sho mistit oblast yaka znahoditsya na pivnichno mizh i zrobiv akcent v berezni 2008 roku na stvorennya nezalezhnoyi derzhavi buriv Plani vklyuchayut v sebe pretenziyu na zemli taki yak i Burska sila vlada bula agresivnoyu organizaciyi yaka propaguvala vidverto separatistski gasla Bilshist yiyi chleniv buli zaareshtovani v 2003 roci a takozh yim buli pred yavleni zvinuvachennya v derzhavnij zradi zaklikav do vidnovlennya yak mozhlivoyi narodnoyi derzhavi Oraniya i Klyajnfontejn Odna zi sprob stvorennya narodnoyi derzhavi ye nevelike mistechko v provinciyi Pivnichnij Kejp Zemlya na yakij pobudovana Orania znahoditsya u privatnij vlasnosti i afrikaneri buli nathneni propagandistskoyu koncepciyeyu narodnoyi derzhavi perehodu do Oraniyi hocha lishe nevelika kilkist zgolosilasya na podibnij krok V rezultati naselennya Oraniyi stanovilo blizko 600 cholovik v 2001 roci cherez 10 rokiv pislya stvorennya mista Pidtrimka Oraniyi ostannim chasom zdayetsya zrostaye pov yazano ce z nedavnim ekonomichnim bumom Sogodni v Oraniyi prozhivaye blizko 546 simej afrikaneriv 1 523 zhiteliv She odna sproba vregulyuvannya ye Klyajnfontejn za mezhami v stolici oblasti Obidva mista perebuvayut v mezhah velikih municipalnih utvoren a takozh ne ye samovryadnim Oraniya v danij chas gotuye peticiyu uryadu shob stati okremim municipalitetom Pravovi osnoviRozdil 235 peredbachaye pravo na samoviznachennya gromadi v ramkah pravovogo polya a takozh v vidpovidnosti z nacionalnim zakonodavstvom Cej rozdil konstituciyi buv odnim z punktiv peregovoriv pid chas peredachi politichnoyi vladi v 1994 roci Zhodne nacionalne zakonodavstvo u zv yazku z cim do cih pir ne bulo prijnyato dlya bud yakoyi etnichnoyi grupi Mizhnarodne pravo yavlyaye soboyu zvernennya dlya stvorennya narodnoyi derzhavi yak vishoyi miri nizh te sho proponuye Konstituciya Pivdennoyi Afriki Takim chinom dostupne vsim menshinam yaki bazhayut otrimati v formi nezalezhnosti Vimogi vstanovleni mizhnarodnim pravom poyasnyuyutsya profesorom S Llojd Braunom Dzhonom z Kanada nastupnim chinom menshist yaka zhive geografichno okremo i yaka vidriznyayutsya v etnichnomu i kulturnomu vidnoshenni i yaka bula pomishena v poziciyi pidporyadkovanosti mozhe mati pravo na viddilennya ce pravo odnak mozhe buti zdijsneno tilki v tomu vipadku yaksho isnuye chitke zaperechennya politichnih movnih kulturnih i religijnih prav Prava prisudzheni menshinam buli oficijno zatverdzheni v Generalnij Asambleyi Organizaciyi koli vona prijnyala rezolyuciyu 47 135 vid 18 grudnya 1992 roku Tim NE menshe zalishayetsya pid pitannyam chi stosuyetsya ce frikaneriv tak yak nemaye municipalitetu v Pivdennij Africi v yakomu bili yaki govoryat na afrikaans gromadyani skladayut bilshist Tak afrikaneri ne geografichno okremi Na dodatok do cogo v zhodnomu z prav politichnih movnih kulturnih abo religijnih yim ne vidmovlyayut Uryadova reakciya5 chervnya 1998 roku todishnij ministr konstitucijnogo rozvitku v ANK uryadi zayaviv v hodi parlamentskih debativ byudzhetu sho ideal deyakih afrikaneriv dlya rozvitku Pivnichno Zahidnogo Kejpu yak domu dlya afrikanskoyi kulturi i movi v ramkah Konstituciyi i hartiyi prav lyudini rozglyadayetsya uryadom yak zakonnij ideal Rada Folkstatu Rada narodnoyi derzhavi organizaciya z 20 osib stvorena uryadom Pivdennoyi Afriki z dopomogoyu zakonu pro Radu narodnoyi derzhavi 1994 r Ce bulo zrobleno u vidpovidnosti do rozdiliv 184a i 184b Konstituciyi 1993 r Pivdennoyi Afriki v yakih jdetsya Rada sluguvatime konstitucijnim mehanizmom yakij dozvoliv bi prihilnikam ideyi narodnoyi derzhavi konstitucijno domagatisya stvorennya takoyi narodnoyi derzhavi chlenami yaki spivchuvali ideyi narodnoyi derzhavi buli Jogann Vingaard vidstavnij promislovec i golova radi Dirk Vildzhoen mistobudivnik zastupnik golovi Anna Boshof dochka yiyi sin Karl yadernij naukovec Uolli Grant Kris de Yager Mars de Klerk tri yuristi Ernest Piyenaar kolishnij general sil oboroni Pivdennoyi Afriki Nati Luut Piter Libenberg Kris Dzhosti i Rikki Robertc chotiri vchenih Koosa Rejneke arhitektor Dejv Stejn starshij chlen sistemi civilnoyi oboroni German Ferkuel z Transvaalse Landbou Unie Kobus Visser kolishnij glava Finansuvannya Radi bulo pripineno v 1999 roci bez rada formalno rozpushenij Rada pidgotuvala ostatochnu dopovid roblyachi tri osnovni rekomendaciyi Rajoni z afrikanerskoyu bilshistyu povinni koristuvatisya teritorialnim samoviznachennyam Rajoni povinni vklyuchati oblast navkolo Pretoriyi i oblast Pivnichnoyi Kapskoyi provinciyi Uryad stvoriv rada afrikaneriv yak konsultativnu radi do uryadu Predstavnictvo v parlamenti de chiselna vlada vse sho malo znachennya ne rozglyadayetsya yak demokratichna sistema dlya menshin Uryad stvoriv zakonodavstvo sho prijmaye dva inshih punkti i buv predstavlenij proekt zakonu dlya Radi afrikaneriv Polozhennya sho mistyatsya v konstituciyi sho dozvolyaye formuvannya radi buli znyati v 2001 roci za Skasuvannya zakonu Radi narodnoyi derzhavi polozhennya u vidpovidnosti z pochatkovim aktom Jogann Vingard golova radi visloviv dumku sho v 2005 roci vin sumnivayetsya yaksho yakij nebud derzhavnij chinovnik koli nebud vidkriv bud yakij z zvitiv shob prochitati yih Krim togo vin zayaviv sho tilki gromadyanska vijna dozvolit afrikaneram otrimati nezalezhnist v bud yakij chastini Pivdennoyi Afriki Odnak treba vzyati do uvagi toj fakt sho todishnij zastupnik prezidenta a potim ministr vnutrishnih sprav doktor naviv dani z Radi narodnoyi derzhavi i v svoyij dopovidi parlamentu v 1999 roci prezident v toj chas specialno prosiv sho nadannya dopovidi bude vidkladeno poki vin ne zmozhe buti prisutnim na yiyi prezentaciyi osobisto Pislya rozformuvannya Radi narodnoyi derzhavi Komisiya shodo zaohochennya i zahistu prav kulturnih religijnih ta movnih gromad bula stvorena v 2003 roci Cej komitet spryamovanij na zahist prav na kulturnoyi samobutnosti vsogo samovryaduvannya grup menshin v Pivdennij Africi v tomu chisli afrikaneriv Komitet vklyuchaye v sebe afrikanera G Landmana yakij takozh ye chlenom afrikanskogo Alyansu Dopovidi Radi stosovno folkstatu povinni buti peredani comu komitetu Uryad ANK formalizuvav svoyu poziciyu z cogo pitannya v 1998 1999 rokah koli vin zayaviv sho ne bude pidtrimuvati narodnu derzhavu ale zrobit vse mozhlive shob zabezpechiti zahist afrikanerskoyi movi i kulturi poryad z inshimi kulturami menshin v krayini Bur afrikanerska narodna rada 23 lipnya 2014 roku chleni afrikanerskoyi grupi yaki nazivayut sebe Bur afrikanerska narodna rada ogolosili pro majbutni peregovori z navkolo koncepciyi teritorialnogo samoviznachennya dlya Bur afrikanerskogo narodu Peregovori budut vklyuchati v sebe abo prezidenta Dzhejkoba Zumu abo jogo zastupnika Ramaphosu abo yih oboh i budut prohoditi do kincya serpnya 2014 r Spisok literaturi National Archives of South Africa Retrieved 2009 05 17 Flag A rectangular flag proportion 2 3 consisting of three horizontal stripes of equal width from top to bottom orange white and blue and at the hoist a vertical green stripe one and one quarter the width of each of the other three stripes The Far Right in Current South African Politics 29 4 627 67 10 1017 S0022278X00005693 1469 7777 161141 via registration required help Schonteich H Boshoff 2003 Volk Faith and Fatherland The Security Threat Posed by the White Right Retrieved 2009 05 17 Retrieved 2011 06 23 Theissen 1997 Between Acknowledgement and Ignorance How white South Africans have dealt with the apartheid past Centre for the Study of Violence and Reconciliation University of the Witwatersrand Archived from the original on 9 November 2007 Retrieved 2007 11 09 The development and validation of a subtle racism scale in South Africa South African Journal of Psychology 21 4 233 239 Focus Archived from the original on 27 September 2007 Retrieved 2009 05 17 Retrieved 24 June2011 Retrieved23 June 2011 Speech delivered at the National Assembly South Africa Archived from the original on 2 December 2008 Retrieved 2009 05 17 27 May 2005 Retrieved 2009 05 17 Retrieved 2009 05 17 South African Government Committee of Inquiry into Farm Attacks Institute for Security Studies 2003 Retrieved 2009 05 17