Урулюнгу й рос Урулюнгуй річка в Забайкальському краї Росії ліва притока Аргуні Урулюнгуй50 24 46 пн ш 117 36 10 сх д 50

Урулюнгу́й (рос. Урулюнгуй) — річка в Забайкальському краї Росії, ліва притока Аргуні.

Урулюнгуй
50°24′46″ пн. ш. 117°36′10″ сх. д. / 50.41285555558377496° пн. ш. 117.60303333335778575° сх. д.
Витік
• координати	50°24′46″ пн. ш. 117°36′10″ сх. д. / 50.41285555558377496° пн. ш. 117.60303333335778575° сх. д.
Гирло	Аргунь
• координати	50°22′52″ пн. ш. 119°07′18″ сх. д. / 50.38133611113877208° пн. ш. 119.12191666669778556° сх. д.
Басейн	басейн Амуру
Країни:	Росія
Регіон	Забайкальський край
Довжина	189 км
Площа басейну:	8360 км²

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Урулюнгуй.

Витік річки знаходиться на південно-східному схилі Нерчинського хребта. По обидва боки від річки простягається Клічкінський хребет. Довжина річки становить 189 км, площа водозбору — 8360 км². Перебіг річки дуже звивистий; у середній течії на відтинку 20-25 км постійний водотік відсутній. Крижаний покрив зазвичай встановлюється в третій декаді жовтня, руйнується в кінці квітня. Тривалість льодоставу складає 160—185 днів.

Річку утворює злиття річок Хунду і Барун-Хунду. Притоки: Нарин, Могойтуй, Манкечур, Зерен, Тасуркай, Конде, Бирка.

На низькій надзаплавній терасі в пониззі річки Хірхіра, що впадає в Урулюнгуй, знаходиться пам'ятник археології федерального значення Хірхірінське містечко, Хірхірінське городище, залишки міста другої чверті XIII—XIV століття. Поруч був знайдений — епіграфічний пам'ятник з написом старомонгольським письмом (датується 1224—1225 роками).

Топографічні карти

Аркуш карти M-50-XVIII Приаргунск. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) .
Аркуш карти M-50-XVII Краснокаменск. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) .
Аркуш карти M-50-XVI Кличка. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) .

Див. також

Урулюнгуйські западини

Примітки

Урулюнгуй / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
Урулюнгуй // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 10 травня 2020.

[1] Урулюнгуй / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)

[2] Урулюнгуй // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[3] . Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 10 травня 2020.