Павло Петрович Молоков Журський зустрічається також українізована транскрипція Молоків Журський 9 21 11 1894 Михайлівка

Павло Петрович Молоков-Журський (зустрічається також українізована транскрипція Молоків-Журський; 9(21).11.1894, Михайлівка —31.10.1937,Сімферополь) — український радянський вчений-агроном, лісовод, геолог, педагог, краєзнавець. В коло його інтересів входили агрономія, захист лісових масивів на території України, геологічні дослідження природних аномалій, краєзнавча та педагогічна роботи.

Молоков-Журський Павло Петрович
Народився	21 листопада 1894(1894-11-21) Михайлівка, Олександрівський район, Кіровоградська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер	31 жовтня 1937(1937-10-31) (42 роки)
Діяльність	агроном
Alma mater	ТНУ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Молоков.

Біографія

Молоков-Журський закінчив Кримський (Таврійський) університет і аспірантуру при Академії наук УРСР. В квітні — червні 1919 року працював членом колегії Наркомату землеробства Кримської Радянської Соціалістичної республіки.

З 1927 по 1929 рік під його авторством вийшли книжки «Риби Кременчуччини», «Гірські породи і мінерали Кременчуччини», «Проблеми явищ геотропізму і геліотропізму», «Кременчук (короткий довідник)», а також переклад на українську мову підручника для вищів професора Г. Ф. Морозова «Наука про ліс». Автор статей в республіканському журналі «Краєзнавство», зокрема «Дослідження комун і артілей Кременчуччини», «Кременчуцька беконна фабрика» тощо.

З 1935 року проживав в Кримській АРСР. Працював науковим працівником лісового дослідного пункту Кримської обласної науково-дослідницької станції в м. Судак. В квітні 1937 року заарештований співробітниками НКВС Кримської АРСР. В жовтні 1937 року йому пред'явлено звинувачення в тому, що він «є учасником контрреволюційної, націоналістичної, повстанської організації „СВУ“ (Союзу визволення України) і вів серед службовців лісового пункту контрреволюційну пропаганду». Постановою судової трійки НКВС Кримської АРСР від 29 жовтня 1937 року засуджений до вищої міри покарання — розстрілу. Підсудний винним себе не визнав.

Вирок приведений у виконання 31 жовтня 1937 року, відомості про місце розстрілу і поховання у справі відсутні.

У 1989 році справу було переглянуто. Згідно висновку прокуратури Кримської області від 23 жовтня 1989 року: «Молоков-Журський Павло Петрович підпадає під дію статті 1 Наказу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 року „Про додаткові заходи по відновленню справедливості щодо жертв репресій у період 30-х- 50-х років“ і підлягає повній реабілітації».

Бібліотеки України, в яких представлені книги Молокова-Журського

Бібліотека Харківського державного аграрного університету імені В. В. Докучаєва
Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені П. Котляревського
Бібліотека інституту зоології НАН України імені І. І. Шмальгаузена
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Харківська наукова бібліотека імені В. Г. Короленка
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Експозиція, присвячена пам'яті П. П. Молокова-Журського експонується в Краєзнавчому музеї українського міста Кременчук, Полтавської області.

Джерела

Анжела Поклад, «Про дідуся, якого я не знав» [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Вперед № 33 (9894), 8 травня 2014
Микола Сергієнко. «Про дідуся, якого я не знав» Бердянськ, 2014 [ 31 травня 2016 у Wayback Machine.]